Після об’єднання громади, Петро Кіяшко став відомим у цілій Запорізькій області: Веселівську ОТГ, що її очолює Петро Миколайович, вважають одною з кращих. Сам Петро Миколайович вважає головною причиною того, що його громада, як він сам каже, стала «чуть-чуть багатою», є своєрідне ставлення її керівництва до грошей. З одного боку воно робить усе, щоб не витратити зайвої копійчини, а з іншої – десятками тисяч роздає гроші місцевим підприємцям. І у цьому немає жодного протиріччя.
- Ми давно пройшли «дверно-віконний період», замінивши двері та вікна всюди, де було можна, – розповідає Петро Кіяшко. – Але ж років через десять двері та вікна треба буде міняти знов. Відтак знадобляться кошти, а їх можна буде брати тільки з податків, отриманих від малого бізнесу. Відтак, ми перейшли до іншого етапу. Тепер ми намагаємося заробити гроші, які завтра забезпечать нам стабільність фінансових надходжень і, відповідно, високу якість усіх послуг, які надаються на території громади.
Бізнес-ідеї Петра Кіяшка видалися нам цікавими і навіть дотепними. Ділячись ними, голова Веселівської ОТГ згадав давню приказку: багатим і чорти колиску колишуть. Громада має стати заможною та економічно незалежною – так вважає Петро Миколайович, й саме такі цілі він поставив перед своїми підлеглими і депутатським корпусом.
Поспілкувавшись з головою Веселівської ОТГ, портал «Децентралізація влади» сформував кілька коротких бізнес-кейсів, якими цілком можуть скористатися інші громади в Україні. Там де це було можна, ми вказали суми, які Веселівська громада планує заробити, реалізувавши ті чи інші проекти.
Участь у різноманітних грантових проектах. 6,3 млн грн
- Нещодавно ми взяли участь у програмі Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), завдяки чому створили у селі Широкому добровільну пожежну частину. GIZ вже передав нам протипожежне обладнання на 600 тис грн. Німецькі грантодавці мають також невдовзі передати нам пожежний автомобіль та додаткове устаткування на суму понад 4 млн грн.
- Великою перемогою ми вважаємо виділення нам програмою U-LEAD 1,5 млн грн на створення сучасного Центру надання адміністративних послуг.
- Кілька місяців тому компанія «Монсанто Україна», розглянувши нашу заявку, у рамках реалізації власної програми соціальних інвестицій «Україна – житниця майбутнього» придбала комплект навчального обладнання на загальну суму 80 тис грн для Веселівського аграрного ліцею. Наступний комплект обладнання коштуватиме 100 тис. грн.
Участь у конкурсі ОДА серед опорних шкіл. 5,5 млн грн
На 5,5 млн грн, які виділила Запорізька обласна адміністрація Веселівській гімназії, що має статус опорної школи, ми обладнали кілька навчальних кабінетів і придбали 15 інтерактивних дошок. Після цього на спеціальних зборах я сказав вчителям: «Тепер м’яч на вашій стороні. Громада зробила все можливе для того, щоб ви могли випускати дітей, якнайкраще підготовлених для життя у нових умовах».
Збільшення надходжень від оренди нерухомості. 3,3 млн грн
Якщо раніше ми продавали нерухомість через те, що зовсім не мали грошей, тепер ми зацікавлені здавати її в оренду. Минулоріч ми отримали близько 3,2 млн грн за оренду землі і понад 60 тис грн на рік за оренду приміщень. Ми робимо все можливе, щоб кожен квадратний метр, що належить громаді, приносив користь.
Участь у проектах Державного фонду регіонального розвитку. 1,6 млн грн.
Минулоріч ми отримали 400 тис грн на заміну вікон у комунальних закладах, переважно у садочках та школах. А цього року ДФРР перерахував нам 1,2 млн грн на будівництво двох великих спортивних майданчиків. Вони, до речі, вже готові.
Участь у проекті з вирощування смородини. 1,5 млн грн
У селі Новоолександрівка наступної весни ми плануємо створити систему крапельного зрошення усіх людських городів. Це близько 60 га. Новоолександрівка – компактне село, яке має лише три паралельних вулиці, й ідеально підходить для цього проекту. У кожному господарстві від 0,5 до 1,5 га. Коли ми заженемо туди дніпровську воду з каналів, яка дуже відрізняється від води у наших колодязях, врожаї там будуть рекордними. Для цього між городами треба прокласти спеціальний технологічний водогін. Реалізувати цей проект ми хочемо за грантові кошти, і зараз розглядаємо кілька варіантів. Проект USАID «Агросільрозвиток», що спеціалізується з розвитку малого підприємництва на території громад, вже виділив нам 150 тис грн на розробку проектно-кошторисної документації водогону. Умовою участі у проекті з боку селян буде зобов’язання вирощувати певну кількість кущів смородини. Якщо смородини буде багато, можна буде організовувати у селі відповідний кооператив і повноцінний заготівельний цех. Це дасть нам і нові робочі місця, і нові податкові надходження.
Виділення грошей підприємцям для допомоги у реалізації конкретних проектів та задля створення нових робочих місць. 0,5 млн грн
Для того, щоб місцевий підприємець почав будувати нове приміщення автостанції, врахувавши всі наші побажання, громада нещодавно виділила йому 70 тис грн. Щоб збирати врожаї, треба сіяти зерно, а щоб мати прибутки, треба інвестувати. Ці гроші повернуться нам вже за рік у вигляді податків, адже громада отримає 5-7 нових робочих місць. Перед цим ми виділили двом молодим дівчатам відремонтоване коштом громади приміщення – під створення дитячого кафе. Щоб дівчатам було легше працювати і щоб вони сплачували більше податків, хочемо придбати для кафе ігровий лабіринт – теж коштом громади. Загалом у 2018 році плануємо виділити місцевим підприємцям та простим селянам для реалізації різноманітних розвиткових проектів близько 1 млн грн. Принаймні, половина з цієї суми має повернутися цього ж року – як податки.
Розведення плодових дерев. 0,5 млн грн
У нас чудові родючі землі, треба тільки навчити людей правильно їх використовувати. Наступного року я планую розробити програму із закупівлі плодових дерев для населення. Приблизно на суму 150 тис грн хочу роздати людям саджанці, але при цьому поставлю їм таку умову: якщо за три роки дерево прижилося, воно залишається господарю. Якщо не прижилося, він має повернути громаді вартість саджанця. Коли слив, яблук та абрикосів буде багато, ми купимо промислову сушарку, яка зараз коштує близько 100 тис грн. Половину з цієї суми може виділити селищна рада. Я думаю, за таких умов охочих взятися за цей бізнес буде чимало. Він може принести громаді близько 10 робочих місць та щонайменше 0,5 млн грн на рік податкових надходжень.
Економія бюджетних коштів завдяки створенню власних комунальних підприємств. 0,5 млн грн на рік
Ми зекономили близько 400 тис грн, виконуючи ямковий ремонт доріг селища власними силами. Для цього придбали за таку ж суму асфальтовий міні-завод. У наступні роки економія буде відчутнішою. Також ми придбали ще за 400 тис грн плитковий цех, і укладаємо бруківку – удвічі дешевше, ніж на ринку. Обладнання обох заводів окупиться протягом року, а згодом даватиме економії близько 500 тис грн на рік. Крім того, на обох підприємствах працюють 20 осіб із зарплатами по 8-10 тис грн, і податки повертаються у бюджет громади. Це у кінцевому результаті робить послуги комунальних заводів ще дешевшими. У планах селищної ради також створення сміттєпереробного заводу та пелетної лінії, яка дозволить переробляти до 80% сміття. У нашому степу, де завжди була проблема з пальним, ці пелети будуть справжнім порятунком.
Формування інклюзивних класів у школах громади. 0,3 млн грн
У кожній з трьох шкіл Веселого навчаються по одній дитині з обмеженими можливостями. Завдяки таким класам інші діти стають добрішими і чуйнішими. Маємо з цього і матеріальний зиск: цьогоріч департамент освіти Запорізької ОДА виділив по 110 тис грн на ремонт і облаштування кожного з класів, у якому навчаються школярі з обмеженими можливостями: загалом близько 330 тис грн.
Розвиток рибальства. 0,3 млн на рік
Озера у селах Малій Михайлівці, Широкому та Озерному які довший час взагалі не використовували, місцеві активісти зарибили два роки тому, витративши на це близько 300 тис грн. Згодом вони оживили занепадаюче рибальське товариство, яке зараз об’єднує близько 800 рибалок. Щороку кожен рибалка сплачує по 450 грн членських внесків, які йдуть на наповнення озер водою з каналів, а також на їхнє зарибнення. Крім того, на цих озерах щороку проходить Всеукраїнський турнір рибалок. Минулоріч у ньому взяли участь близько 500 рибалок із Запорізької та Херсонської областей. Громада при цьому заробляє на орендній платі за використання водних ресурсів, а також на продажі рибалкам різноманітних речей та послуг. Наш зиск і у сприянні здоровому способу життя та розвитку зеленого туризму: люди переважно приїжджають на рибальський турнір цілими родинами і селяться у приватному секторі. Щонайменше ми заробляємо на цьому 300 тис грн на рік.
Розвиток промислового туризму. 0,3 млн грн на рік
Нещодавно ми підготували пропозицію для одного з американських грантодавців, однак для перемоги їй забракло лише 5 балів. За цією пропозицією ми розвивали незвичний вид туризму – промисловий. Річ у тім, що на території Веселівської громади є невеличке підприємство з виробництва маленьких одномоторних літаків, а також цех, у якому налагоджено чи не єдине в Україні дрібносерійне виробництво копій відомих автомобілів. У певні дні усі охочі могли би оглянути і літаки, і автомобілі та ознайомитися з особливостями їхнього виготовлення. Громада при цьому теж зароблятиме на додаткових послугах: на харчуванні і розміщенні груп у Веселівському готелі, на продажі сувенірів тощо. Звісно, зароблятимуть підприємці, а до бюджету громади у вигляді податків має надійти не менше 300 тис грн на рік.
Боротьба за власні кошти з іншими структурами. 0,2 млн грн
Коли ми вирішили відновити мережу ліхтарів у громаді, «Обленерго» заявило нам, що ми маємо щороку платити «за підвіс», тобто, грубо кажучи за використання кожного ліхтарного стовпа. По цілій громаді виходило близько 220 тис грн на рік. Я точно знав, що ці ліхтарі встановлювали за радянських часів місцеві колгоспи, відтак «Обленерго» не має на них жодних прав. Це ж стосувалося і восьми трансформаторів, розташованих на території Веселівської ОТГ. Ми подали до суду і довели, що і ліхтарі, і трансформатори належать громаді. Тепер «Обленерго» не тільки нічого не отримає від нас, але й платитиме нам за використання наших ліхтарних стовпів і трансформаторів, через які подає свій струм.
Заснування у школах секцій, які можуть принести користь громаді
Минулого року ми вирішили купити для кожної з наших шкіл якесь специфічне обладнання. Одній школі купили 12 швейних машинок. Тепер з приміщення, у якому працює гурток крою та шиття, діти не йдуть навіть на канікулах. Шиють собі одяг, сумки, гаманці. А громаді вони пошили жилети для комунальників. Інший гурток – малювання – створив для громади набір сувенірної продукції, розфарбувавши посуд вітражними фарбами. Тепер я маю що дарувати іноземним делегаціям.
Ще одна школа просила збудували їй теплицю. У квітні минулого року школярі вже їли власноруч вирощені огірки-помідори, а шкільні коридори прикрашали квіти, вирощені у цій теплиці.
Школа села Широкого попросила придбати їй обладнання для занять кулінарією. Зараз у шкільній пекарні весь час працюють дівчата 6-8 класів; печуть пиріжки, печеня, розробляють власні фірмові страви. Продукція кулінарного гуртка використовується для частувань жителів громади під час різноманітних свят.
Автор: Дмитро Синяк
Фото Олега Баклажова
Tags:
Область:
Запорізька областьГромади:
Веселівська територіальна громадаSource:
Прес-центр ініціативи «Децентралізація влади»
16 December 2024
80% закладів освіти пошкодила росія. Як у Чернігові облаштовують сучасні шкільні укриття
80% закладів освіти пошкодила росія. Як у...
«Внаслідок повномасштабного вторгнення і постійних обстрілів Чернігова 80 % закладів освіти, тобто шкіл, садочків,...
13 December 2024
«Я згоден проміняти великий бюджет нашої...
Голова одної з найбагатших на Полтавщині Сергіївської громади Ігор Лідовий розповів про те, чому розвиток...
02 December 2024
Щоб розвивати громаду: в Царичанці за підтримки Програми USAID DOBRE запрацював медіацентр
Щоб розвивати громаду: в Царичанці за підтримки...
У Царичанській територіальній громаді Дніпропетровської області за підтримки Програми USAID DOBRE відкрили медіацентр...
02 December 2024
Те, про що мріяли й чого бракувало. Як у Решетилівській громаді учні створювали громадські проєкти
Те, про що мріяли й чого бракувало. Як у...
Авторка: Марія Булейко (Марковська) Полтавщина – чи не перший регіон в Україні, де ще у 2019 році на обласному...