Реформа місцевого самоврядування в Україні одна з найважливіших на шляху до поліпшення якості життя і економічного зростання. «Децентралізація – це ліки для українського суспільства», – каже заступник голови Волинської ОДА Сергій Кошарук.

Люди повинні брати активну участь у житті громади. І саме реформа місцевого самоврядування допоможе їм цього навчитися. Один з перших етапів – це добровільне об’єднання населених пунктів у великі територіальні громади.

На Волині станом на травень 2017 року створено 20 об’єднаних територіальних громад. Це непоганий показник в Україні. Наприклад, у Київській області їх всього 2, Закарпатській – 5, Львівській – 25. Спільна риса – з містами обласного значення і райцентрами ніхто об’єднуватись не поспішає. Чим відлякує сільських мешканців «шлюб» зі, здавалося б, заможнішим і більш розвинутим містом?

У селі Топільне, що на Волині, селяни остерігаються, що у них заберуть землю, за документами доведеться їздити до центру громади – міста Рожище, школу і ФАП закриють, сільську раду скоротять.

Підтримує ці настрої і сільський голова Руслан Присяжнюк. Він розповідає, що пропозицію об’єднатися з районним центром на громадських обговореннях у селі не підтримали.

«У нас була пропозиція від Рожищенської міської ради. Ми зібрали обговорення селян, які відмовилися об’єднуватися з містом Рожище. Проголосувало 79 проти і тільки 5 за. На даний час пропозицій більш немає. У нас село вже сформоване, люди прекрасно знають, що таке життя… Поки сам не зробиш, ніхто тобі нічого не принесе. Люди зараз скептично до цього ставляться. От підем ми туди і хто буде за нас дбати? За наші дороги, за наші кладовища?…Ота громада, яка буде центром? Вона буде процвітати. А що будемо ми з цього мати?», – міркує Топільненський сільський голова.

Окрім того, топільненці мають і свої меркантильні інтереси й далі залишатися селом, – каже Руслан Присяжнюк. Сільський голова впевнений, що на сільського мешканця виділяється більше дотацій, ніж на міського і так буде й надалі. А заклади районного рівня, не залежно від того на чиєму балансі вони будуть після об’єднання, повинні надавати послуги усім мешканцям району, адже у свій час будувались за кошти і зусиллями топільненців у тому числі.

Загалом, мешканці цього села, як їхні лідери думки, не визначились щодо майбутнього об’єднання. Кажуть, їм добре так, як є.

«Якщо говорити про самодостатність, то треба подивитися у бюджет. Скільки та чи інша сільрада має надходжень і скільки коштів вона має на оплату праці голови, секретаря ради і тд. Як правило, їм навіть на це не вистачає і їх дофінансовують з району. При тому що в них ще є садочок, школа, амбулаторія… Вони і за це не відповідають, це все на районному бюджеті», – ззначає експерт з питань вровадження реформи місцевого самоврядування Анатолій Пархом’юк.

Він також наголошує, що небажання змін призводить до гальмування реформи. Зокрема, сільські голови, які бояться втратити посаду, оперують певними міфами. «Один з них – це те, що після об’єднання з містом у людей заберуть землю. Пожвавити реформу міг би закон, який би надав можливість громадам розпоряджатися землями поза населеними пунктами.

Міста обласного значення не ініціюють об’єднання, бо у 2016-ому отримали ті ж самі переваги, які зараз отримують громади, – каже Анатолій Пархом’юк. Йдеться, зокрема, про податок з доходів фізичних осіб, 60% якого лишається у бюджеті. То навіщо ж міському голові ризикувати і йти на перевибори?».

А як живуть там, де не побоялися і повірили у реформу? Голобська об’єднана територіальна громада створена у 2015 році. До її складу увійшло 19 населених пунктів. Якщо до об’єднання їхній сукупний бюджет сягав 2 мільйонів 700 тисяч, то зараз він зріс до майже 8 мільйонів.

«Змінилося дуже багато. 2016 рік ми прожили в статусі об’єднаної громади. На початках було дуже складно. Тому, що окрім делегованих коштів, на наші плечі лягло набагато більше повноважень. Ми в 2016 році реалізували більше проектів, ніж за всі попередні роки разом взяті. Я селищним головою був до того і зараз обраний. Радісно, що фінансовий ресурс пішов в нашу громаду. Вдалося реалізувати ряд таких проектів, проектно-кошторисна документація на які була виготовлена в 2011 – 2013 роках. Вдалося освоїти кошти, які нам держава виділила на розвиток інфраструктури. Це 5 мільйонів», – розповідає голова Голобської об’єднаної громади Сергій Гарбарук (…) Повну версію читати ТУТ