2017 рік – рік впровадження секторальної децентралізації. До громади повинна прийти нова якість послуг, і освітня послуга – одна з найголовніших та найперших. Мінрегіон та МОН розпочали розробку й упровадження спільного проекту створення нового освітнього простору в 200 школах України. Про це йшла мова під час спільного селектору з головами ОДА Віце-прем’єр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка та Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич.

«Наша мета – створити повноцінний комфортний освітній простір. Комфортний у всіх сенсах – і з точки зору облаштування та технічного забезпечення шкіл, і з точки зору наповнення навчального процесу. Але для цього має бути ініціатива від обласних адміністрацій та голів громад», – наголосив Геннадій Зубко.

Для впровадження проекту передбачено декілька джерел фінансування: кошти ДФРР, субвенція на формування інфраструктури ОТГ, субвенція з держбюджету на соціально-економічний розвиток окремих територій, освітня субвенція, місцеві бюджети, кошти міжнародної технічної допомоги.

«Найбільш перспективним та вигідним для області є формування освітнього простору в об'єднаних громадах. Це дозволить на початковому етапі максимально оптимізувати інфраструктуру навколо та ефективно інвестувати кошти. За однакових умов при виборі школи для участі в проекті перевага надається навчальному закладу, який знаходиться в об'єднаній громаді. Адже наша мета – будувати освітній простір саме в опорних школах в ОТГ. Сьогодні в областях уже функціонує 178 опорних закладів та 511 їхніх філій. 39 з них - в ОТГ», – зазначив Віце-прем’єр.

У 50 із 200 шкіл, в яких буде створено новий освітній простір цього року, МОН також пілотуватиме нові освітні програми та матеріали для першого класу Нової української школи.

«Пілотні школи та вчителі першого класу, що там викладають, стануть першопрохідцями. Саме вони апробують новий стандарт початкової школи, програми та освітні матеріали, що застосовуватимуться у навчальному процесі. На основі їхніх зауважень будуть сформульовані зміни та поправки до пілотованих матеріалів, після чого вони будуть запроваджені по всій Україні у 2018 році, коли перший клас піде в Нову Українську Школу», – пояснила Лілія Гриневич.

Вона додала, що є певні вимоги до того, яким має бути середовище для успішного впровадження реформи. Зокрема, йдеться про мобільні робочі місця – для гнучкості в організації роботи класу і використання сучасних освітніх методик – створення сучасної медіатеки на базі звичайних шкільних бібліотек, забезпечення у школі вільного доступу до інтернету та ІКТ загалом тощо.

«Ми не зможемо реалізувати цей амбітний план без допомоги та підтримки обласних адміністрацій і голів громад. Ви відповідальні за створення умов навчання на місцях, на вас покладено функції адміністрування шкіл, і ми просимо, щоб у цей важкий трансформаційний період ви максимально підтримали школи, що пілотуватимуть Нову українську школу», – звернулась до учасників селектору Лілія Гриневич.

Основні критерії відбору навчальних закладів для участі у проекті:

• Не менше 2-х шкіл в кожній з областей. У кожному з регіонів обираються щонайменше одна сільська та одна міська школи. Це може бути опорна школа або розглядатись як опорна. Заклад не повинен підпадати під оптимізацію чи реорганізацію і повинен мати можливість підвезення учнів з іншої місцевості.
• Будівля ЗНЗ не повинна бути в аварійному стані. Земельна ділянка, на якій розташований ЗНЗ, повинна мати достатньо місця для облаштування функціональних зон: відпочинку, навчальних, навчально-дослідних, спортивних тощо.
• Участь місцевих бюджетів у співфінансуванні проекту.

Рекомендації щодо створення освітнього середовища «Новий освітній простір» є ТУТ