Використання допомоги держави на формування інфраструктури у новостворених об‘єднаних територіальних громадах на прикладі Волочиської ОТГ, що на Хмельниччині.

Згідно Закону України «Про добровільне об‘єднання територіальних громад» держава має надавати підтримку ОТГ впродовж 5 років від моменту їх утворення.

В 2016 році громади, які були утворені в 2015 році, отримали 1 мільярд гривень субвенції на формування власної інфраструктури. Розподіл цих коштів між ОТГ відбувався в основному виходячи із кількості сільського населення у громаді. І це виглядає справедливо, оскільки у містах інфраструктура є значно кращою ніж в сільських територіях, тому для забезпечення єдності всього простору ОТГ дуже важливо певним чином «підтягнути» інфраструктуру сільських територій ближче до рівня центру громади.

ОТГ мали змогу досить вільно використовувати кошти на розвиток інфраструктури, оскільки правове регулювання порядку використання цих коштів було досить ліберальним.

Розподіл коштів субвенції між місцевими бюджетами та порядок їх використання визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. № 200.
«Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад»

Пункт 4 положення про порядок та умови надання субвенції визначив основні напрями використання цих ресурсів:

«4. Субвенція надається для створення, модернізації інфраструктури об’єднаної територіальної громади та може спрямовуватися на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів інфраструктури, що належать до комунальної форми власності (у тому числі на виготовлення проектної та містобудівної документації), а саме:

• підвищення якості адміністративних послуг: створення центрів надання адміністративних послуг, сучасних систем організації управління громадою – комунікаційних мереж, баз даних, систем оповіщення населення;
• реконструкцію, переобладнання, перепрофілювання будівель бюджетних установ з метою їх використання відповідно до повноважень та потреб об’єднаних територіальних громад з обов’язковим застосуванням енергозберігаючих технологій;
• будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт доріг, мостів, переходів комунальної форми власності, що поліпшують доступність жителів до об’єктів та установ, у яких надаються адміністративні, соціальні та інші послуги;
• закупівлю транспортних засобів для підвезення дітей до навчальних закладів, транспортних засобів спеціального призначення для комунальних підприємств, пожежної і спеціальної рятувальної техніки та пожежно-рятувального оснащення;
• будівництво водогонів, систем водовідведення, нових полігонів твердих побутових відходів та рекультивацію територій сміттєзвалищ тощо;
• будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт інших об’єктів, які є важливими для посилення спроможності та забезпечення територіальної згуртованості громади, належного рівня безпеки та цивільного захисту громади.»

Відповідно до таких вимог ОТГ і спрямовували кошти субвенції, виходячи із власних потреб та правового регулювання.

Загалом, сформувалось декілька напрямів, за якими було використано найбільшу кількість коштів цієї субвенції, причому всі ці напрями прямо стосуються життя більшості населення ОТГ. За кількістю коштів, витрачених на ці напрями їх рейтинг виглядає таким чином:

• ремонт, реконструкція доріг, вулиць – близько 25,7%;
• дошкільна та шкільна освіта (ремонт приміщень та їх оснащення) – близько 25,3%;
• придбання техніки для комунальних підприємств – 12,8%;
• водопостачання та водовідведення (в основному водогони в селах)- 8,1%;
• заклади культури (ремонт клубів, бібліотеки) – 6,8%;
• вуличне освітлення – 5,7%;
• медичні заклади – 4,7%;
• ремонт адмінбудівель – 3%

Ще при підготовці територіальних громад до об‘єднання противники цього процесу поширювали побоювання, що створення ОТГ приведе до неминучого «вимивання» коштів із сільських територій на користь міста чи селища, які є центром громади; що сільради, які увійдуть до складу міської чи селищної ОТГ не будуть впливати на рішення ради і тому всі кошти місцевого бюджету будуть освоюватись на користь центру ОТГ…

Проте, насправді ситуація виявилась, можливо за невеликими винятками, зовсім іншою. Основна частина коштів субвенції таки пішла на розвиток периферійних територій ОТГ та формування можливостей надавати кращі публічні послуги по всій території громади.

Прикладом саме такої політики – посилення можливостей для надання публічних послуг в межах всієї території громади є Волочиська міська об‘єднана громада.

Волочиська ОТГ є міською за своєю назвою, але наполовину сільською за фактом об’єднання навколишніх сіл навколо районного центру. Найбільшою тривогою міського керівництва ще на етапі об’єднання було питання, як охопити послугами та комунальним обслуговуванням сільські території, що увійдуть до міської громади Волочиська, як покращити якість життя сільських мешканців та розпочати наближення його до міського?

Це дуже непросте питання, адже Волочиська громада географічно витягнута з півночі на південь і до найвіддаленішого села близько 30 км, а сільське населення складає 41% від міського і проживає в 39 селах.

Державна субвенція на розвиток інфраструктури ОТГ тут дуже допомогла. Процес «підтягування» інфраструктури сільських територій до міського рівня таки вдалось запустити. Адже у громаді було прийнято рішення спрямувати кошти від субвенції на інфраструктуру в основному саме на сільські території.

Отже, Волочиська міська ОТГ у 2016 році отримала 14,367 млн грн субвенції на розвиток інфраструктури. Що було зроблено за ці кошти?

Ремонт доріг

Першими реалізованими проектами були будівництво, капітальний ремонт та реконструкція доріг загальною протяжністю 3,5 км у п’яти населених пунктах громади, які по суті є «кущовими» центрами на периферії ОТГ.

Ремонт вулиць у цих селах здійснювався за принципом «формуємо центр села». Ремонтувалась центральна вулиця, виходячи із наявності на цих ділянках сільської інфраструктури соціальної сфери: старостат (колишня сільрада), школа, клуб, відділення пошти, фельдшерсько-акушерський пункт, тощо. Це щоденний маршрут місцевих мешканців.
За таким принципом наприклад було відремонтовано 900 метрів центральної вулиці в селі Клинини, поставлено обмежувачі для проїзду важкої техніки і тепер там в центрі села, хороше покриття об‘єднує пішохідною доступністю – магазини, школу, клуб, ФАП, старостат.

Посилення можливостей комунального господарства

Аби міське комунальне підприємство могло справитись із потребами значно збільшеної території обслуговування було придбано спеціальну техніку.

Закупівлею прибиральної комунальної техніки (один сміттєвоз, два трактори) вирішується питання вивезення побутових твердих відходів з сільських територій силами міського комунального підприємства, а за складних погодних умов з’явилась технічна можливість розгортати сніг з доріг місцевого значення за допомогою спеціалізованого устаткування.

До речі, при кожному старостаті введена додаткова штатна одиниця, працівника дільниці благоустрою у селі, який і відповідає за стан вивезення сміття, чистоту і порядок, інформує центральне підприємство про певні потреби чи проблеми на місцевості.

Не можна ще стверджувати, що механізм доведено до ідеального стану, але загалом така організація надання комунальних послуг на селі себе виправдовує.

Вода

Зміна клімату та гідрорежиму територій в останні роки, дуже загострило проблему відсутності питної води у наших селах, тому, затверджуючи на сесії міської ради План соціально-економічного розвитку громади на 2016 рік, було передбачено будівництво двох водогонів.

Першу чергу будівництва водогону у селі Ріпна вдалося виконати у поточному році на суму близькоо 900 тис.грн., друга черга планується на цей рік.

Та перш, ніж будувати водогони, було зроблено невеликі опитування місцевих мешканців, які виявили ще одну потенційну проблему у галузі комунального водопостачання та водовідведення: сільський мешканець переважно не готовий платити за воду, як це давно працює у місті. Люди ще мають надію, що вода до їхніх криниць повернеться. Така психологічна неготовність сільського населення платити за послуги водопостачання є певним викликом і містить ризики для комунального господарства. Тому робота з людьми в селах щодо водопостачання залишається на порядку денному.

Світло

Третім пріоритетом реалізації субвенції у 2016 році визначили реконструкцію систем вуличного освітлення у селах, на що спрямували кошти як з субвенції на розвиток інфраструктури, так і власні надходження громади.

Роботи тривали до завершення року, загалом було здійснено капітальний ремонт мереж вуличного освітлення протяжністю 35 км у десяти сільських населених пунктах громади. Як не дивно, але до цього моменту, у двадцять першому столітті багато селян продовжують жити за народною приказкою «ні світла, ні кадила», і лише після об’єднання в громаду центральні і маленькі сільські вулички освітлюються.

Придбаний за кошти субвенції шкільний автобус забезпечує доїзд школярів та педагогічних працівників до сільської Яхнівської загальноосвітньої школи.

Волочиська міська об‘єднана територіальна громада використала 100 відсотків коштів субвенції на розвиток інфраструктури у 2016 році, розподіливши їх між міськими та сільськими територіями в таких частках: місто – 18,1%, село – 81,9%.

Варто зауважити, що такий підхід до використання субвенції цілком відповідає затвердженому Стратегічному плану розвитку Волочиської міської об’єднаної територіальної громади до 2020 року, у якому розвиток сільських територій визначено як одну із стратегічний цілей.

Позитивні зміни у селах Волочиської ОТГ стали вагомою причиною намірів сільських рад Волочиського та навіть суміжного Теофіпольського районів, що не об’єднались в жодну громаду у 2015 році, стати частиною Волочиської міської громади у майбутньому.

У випадку ухвалення Верховною Радою України необхідних змін до законів, що запровадять процедуру приєднання до ОТГ і вирішать питання об‘єднання громад суміжних районів, Волочиська ОТГ може стати чи найбільшою громадою в Україні.

Аліна Коваль, секретар Волочиської міської ради