В області активізувався процес об’єднання територіальних громад, поштовх якому дав затверджений урядом перспективний план формування територій громад Херсонщини.

— Відповідно до зазначеного плану, в нашій області передбачено створення 41 об’єд­наної територіальної громади, — зазначив на прес-конференції виконуючий обов’язки заступника голови Херсон­ської облдержадміністрації Дмитро Бутрій. — У 2015 році було створено першу об’єднану територіальну громаду — Кочубеївську у Високопіль­ському районі. На сьогодні ще п’ять територіальних громад області — Музиківська, Хрес­тівська, Каланчацька, Зеленопідська та Асканія-Нова —  пройшли всі необхідні процедури, отримали позитивні ви­сновки щодо відповідності прийнятих рішень сучасним вимогам, надіслали клопотання до Центральної виборчої комісії стосовно призначення перших виборів у жовтні 2016 року.

Усі зазначені громади відтепер чекають на рішення обласної ради щодо внесення необхідних змін до перспективного плану формування територіальних громад області.

— Це є необхідним кроком, оскільки перспективний план — не догма, а напрям, який враховує побажання сільських громад, — додала Оксана Сілюкова, координатор офісу реформ та регіонального розвитку в Херсонській області. — Проте групою депутатів від деяких політичних сил ініційовано скасування перспективного плану взагалі. Цинічність цієї ситуації в тому, що депутати, які обіцяли покращення життя виборців, зараз його погіршують, вводячи людей в оману стосовно децентралізації.

Слід зазначити, що пер­спективний план формування територіальних громад області затверджений Кабінетом Міністрів України і його відміна не входить до компетенції обласної ради.

— Але у разі, якщо зміни до перспективного плану не будуть затверджені на сесії облради, це поставить під удар нормальний хід децентралізації на Херсонщині, — вважає Лариса Оленковська, голова регіонального відділення Асоціації міст України. — Що дає об’єднання саме в рамках перспективного плану? По-перше, новостворені об’єд­нані громади отримують статус міста обласного значення. По-друге, таке об’єднання надає право мати прямі міжбюджетні стосунки з державним бюджетом, отримання субвенцій безпосередньо громадою. І, по-третє, громада, об’єднана в межах плану, має право на отримання державної субвенції на розвиток інфраструктури. 

За словами Наталії Возаловської, експерта з питань реформи децентралізації влади та радника голови Херсонської облдержадміністрації, перспективний план — це своєрідна дорожня карта процесу об’єднання:

— Але цей план не порушує основного — принципу добровільного об’єднання. Якщо громада пропонує свій варіант об’єднання та може обгрунтувати його з точки зору можливостей розвитку та фінансово-економічних розрахунків, то приймається рішення про внесення відповідних змін до перспективного плану та включення до нього варіанту об’єднання, який затверджений громадою. Саме цей шлях використовується для надання рівних можливостей усім територіальним громадам в отриманні першочергової державної фінансової допомоги.

Не секрет, що не всі по­діляють ці думки, мовляв, громади насильно змушують об’єднуватися в межах пер­спективного плану, порушуючи принцип добровільності. Частина депутатів обласної ради навіть запропонувала внести до порядку денного найближчої сесії питання про скасування згаданого плану формування територій громад на Херсонщині.

— Перспективний план ніяк не заважає суто географічному аспекту процесу об’єднання територіальних громад, він лише надає можливість отримувати допомогу з державного бюджету, — підкреслила Оксана Сілюкова. — Ми виконуємо завдання Президента України щодо реформування територіальних громад, бо це є однією з важливих європейських реформ. Децентралізація дозволить збільшити фінансові надходження на місця і дасть право громадам розпоряджатися ними на власний розсуд. Певні по­літичні сили, які виступають проти реформи децентралізації, хочуть залишити стару систему, коли на власний розсуд центр давав подачки ре­гіонам…

Категорично проти скасування перспективного плану виступили присутні на прес-конференції сільські голови і представники громад, які йдуть на об’єднання. Голова Григорівської сільської ради Сергій Кліщевський сказав, що «не слід влаштовувати політичні ігрища навколо планів об’єднання громад». Підтримав колегу голова селищної ради Асканії-Нової Віталій Свінцицький: «У де­яких селах приїжджі популісти блокують проведення сходок громадян щодо об’єд­нання територіальних громад. Однак, перешкоджаючи децентралізації, вони не пропонують ніякої альтернативи». Власним досвідом з подолання протидії та розвіювання сумнівів з боку противників об’єднання поділився голова Музиківської сільської ради Олександр Лейбзон. А депутат облради Віталій Штанько, до округу якого входить Хлібодарівська сільська рада, додав: «Ті, хто приїжджає агітувати селян проти децентралізації, не можуть назвати жодної цифри ні з теперішнього бюджету сільради, ні з того, як він зміниться після децентралізації».

На прес-конференції були оприлюднені офіційні дані щодо розподілу субвенції з державного бюджету — місцевим на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад у 2016 році. Держава виділила на це більше 6 млрд. грн. Найбільшу підтримку (216 млн. грн.) одержала Хмельницька область, де вже створені 22 об’єднані громади. На другому місці — Тернопільська область (141,5 млн. грн.) із 26 об’єднаними громадами, третя — Дніпропетровщина (102 млн. грн.), де зареєстровано 15 нових територій. По одній об’єднаній громаді створено лише в Київській, Миколаївській, Сумській та Херсонській областях. До речі, наша Кочу­беївська одер­жала для свого розвитку більше 4,6 млн. грн.

По закінченні прес-конференції присутні голови та представники територіальних громад, які сприяють децентралізації в області, під­писали звернення до депутатів Херсонської обласної ради, в якому закликали їх детальніше розібратися у питанні децентралізації та підтримати рішення щодо внесення змін до перспективного плану формування територіальних громад Херсонщини.