Успішність розвитку громад Дніпропетровщини пояснюється системною політикою підтримки децентралізації, що демонструє обласна державна адміністрація та обласна рада. Але якщо великі громади швидко долають будь-які проблеми, то малим треба докладати максимум зусиль, щоб забезпечити свою спроможність. Аспірант ДРІДУ НАДУ Світлана Сельдіна вивчала досвід роботи малої громади Дніпропетровщини - Ляшківської сільскої ради та її виконавчого комітету. Відповіді на запитання Світлани Сельдіної надала голова громади Юлія Омелян.

- Пані Юліє, ви найменша громада Дніпропетрповщини. Як вдалося переконати жителів стати громадою?
Ляшківська сільська рада однією з перших підтримала Закон Президента України від 05 лютого 2015 року "Про добровільне об’єднання територіальних громад" та першою в районі утворила Ляшківську сільську об’єднану територіальну громаду на базі Ляшківської та Залеліївської сільських рад.

Коли говорять, що ми маленька громада, я думаю, що це не про нас, не про нашу - красиву, соціально, економічно, культурно розвинену, мальовничу громаду, яка має дев’ять населених пунктів, загальною площею близько 10 тис.га сільськогосподарських угідь. На території якої функціонують три фельдшерсько-акушерських пункти, два загальноосвітні навчальні заклади, п’ять закладів культури, два дошкільні навчальні заклади, адже природний приріст населення вже зараз збільшує імовірність наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів та класів загальноосвітніх навчальних закладів нашої громади.

- І які Ваші перші бонуси?
МАЄМО ПЕРШИЙ БОНУС ВІД ОБЄДНАННЯ ГРОМАД - добудова нового приміщення дитячого садочку на три групи. 

Громада має потужний сільськогосподарський комплекс, представлений двома агрофірмами, які є лідерами у вирощуванні сільськогосподарських культур та розвитку племінного тваринництва. На їх базі створюється мережа поливу та зрошення, розвивається овочівництво Працює зерновий елеватор по очистці, сушці та зберіганні зерна, валова потужність якого складає 15 тисяч тонн сировини. 

В наявності досить розширена виробнича та соціальна інфраструктура, яка слугує високому рівню зайнятості населення, зокрема тільки в агропромисловому комплексі працює близько 300 чол.; в освіті, культурі, медицині, у сфері торгівельного та побутового обслуговування понад 100 чоловік.

- А які фінансові можливості громади та куди плануєте спрямовувати кошти?

Ми консолідуємо спільні фінансові зусилля бюджетів усіх рівнів: кошти нашої громади, кошти Державного фонду регіонального розвитку, Проекту Європейського Союзу та Програми Розвитку Організації Об’єднаних Націй "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду - ІІІ" та німецького проекту "Реформа управління на сході України", що виконується німецькою федеральною компанією GIZ (переможцями яких ми стали), будуть направлені на впровадження енергозберігаючих заходів в закладах охорони здоров’я та створенню центрів по наданні адмінпослуг та капітальний ремонт дорожнього покриття.

Як бачите, завдання для всіх одні – це формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад наближеної до Європейських стандартів (надання високоякісних послуг жителям громад у сфері освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства, соціального захисту та в інших життєво важливих сферах сьогодення), але фінансовий ресурс значно менший.

- Тобто, проблем у Вас немає?
Проблемним для малочисельних громад є значно менші обсяги фінансування з державного бюджету на розвиток інфраструктури, які у 2016 році розподілилися за чіткою формулою в залежності від кількості сільського населення і площі громади.
На мою думку, можливо варто підходити до цього питання спираючись на вартість запропонованих громадами об’єктів будівництва, ремонту чи реконструкції. Бо наприклад у нашій громаді, чітко визначена пріоритетність інфраструктурного розвитку, яка потребує чималих капіталовкладень…Але, на жаль, розрахункова формула значно зменшує фінансові можливості малих громад. Тому ми будемо подаватися на усі конкурси - хочемо, щоб наші плани стали реальністю. Ми хоч і мала громада, але з великою перспективою!