Громади, які входять до одного кластера управління відходами, мають домовитися, як організувати збирання та перевезення сміття, куди спрямовувати його на сортування й оброблення та як спільно фінансувати потрібну інфраструктуру. Окремі рішення кожної громади можуть не скластися в систему, якщо не узгоджені між собою логістика й потужності об’єктів.

Про це говорили учасники панелі «Відходи: від проблеми окремої громади до спільної системи» на ІІІ Міжнародному форумі агломерацій в Україні.

Дискусію модерувала Оксана Миляник, експертка з питань Ukraine Facility та циркулярної економіки команди підтримки відновлення та реформ при Міністерстві економіки та довкілля України.

 

Планувати не лише в межах однієї громади

Діана Новікова, начальниця відділу управління побутовими відходами та комунального обслуговування Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту, розповіла про роль громад у реформі та можливі форми їхньої співпраці. За наведеними нею даними, роздільне збирання побутових відходів впроваджують 370 громад. Пункти для роздільного збирання небезпечних відходів створили лише 29 громад. В Україні працює 41 сортувальна лінія.

Відповідальність за організацію системи управління побутовими відходами на місцях покладена на органи місцевого самоврядування. Але планувати цю систему, наголосила Діана Новікова, потрібно з огляду на сусідні громади та спільні об’єкти інфраструктури.

«Система управління побутовими відходами в кожній громаді не є автономною. Вона має бути сформована в кластері й мати інфраструктурні, технологічні та інші зв’язки з іншими територіальними громадами кластеру. Тільки так може бути побудована система економічна і екологічна», - сказала представниця Міністерства.

Серед можливих форматів співробітництва вона назвала спільне планування, фінансування об’єктів інфраструктури, створення спільного комунального підприємства або органу управління. Який формат обрати, залежить від завдань: наприклад, громади можуть спільно користуватися об’єктом, що належить одній із них, або разом створити підприємство для обслуговування кількох територій.

 

 

Про місцеві плани управління відходами говорила Олена Вусик, старша проєктна менеджерка реформи управління відходами. За її словами, громадам варто почати з інвентаризації: з’ясувати, які саме види відходів утворюються та в яких обсягах. На цій основі можна визначати, які об’єкти оброблення потрібні й як організувати їхню роботу.

Якщо точних даних поки немає, Олена Вусик радить передбачити в місцевому плані час на їх збирання й аналіз. Це дасть змогу спланувати логістику та обрати рішення, що відповідають потребам громади й регіональному плану.

 

Кластер має враховувати відстані й логістику

 

 

Про те, як поєднати планування з практичними рішеннями, розповів Олександр Ігнатенко, експерт з державного управління та міжмуніципального управління відходами, керівник напряму проєкту Waste Management for Ukraine.

Межі кластера не обов’язково збігаються з межами агломерації чи району. Під час його формування треба враховувати розташування об’єктів оброблення, доступність земельних ділянок, відстані між населеними пунктами й стан доріг. Якщо відходи потрібно везти далеко, частину операцій можуть виконувати проміжні перевантажувальні станції або сортувальні об’єкти.

Кластерна концепція, пояснив Олександр Ігнатенко, має допомогти громадам узгодити, що саме вони збирають і як ці відходи потрапляють до спільного об’єкта переробки.

«Має бути схожа система збирання, щоб ми розуміли, які види відходів збираємо спільно, а об’єкт сортування або переробки був готовий їх приймати», - сказав експерт.

 

Що дає співпраця чотирьох громад

 

 

Досвідом Львівської агломерації поділився Йосиф Фабрига, голова Великолюбінської громади та член Загальних зборів Асоціації «Львівська агломерація». За його словами, до обговорення проблем і можливих рішень залучили 13 громад. Результатом став стратегічний план управління побутовими відходами на 2026-2035 роки. Також громади підготували приклади міжмуніципальних угод, проводили просвітницьку роботу й обмінювалися досвідом.

Окремо Йосиф Фабрига розповів про комунальне підприємство, створене для роботи на території чотирьох громад. Його матеріально-технічну базу підтримали німецькі партнери. Підприємство має сміттєвози, ваги, контейнери та обладнання для роботи із зеленими відходами. Роздільне збирання впроваджують у громадах-партнерах, а послуги підприємства фінансують із їхніх бюджетів.

«У нас немає на цей час тарифу, ми надаємо послуги на безоплатній основі та маємо фінансові надходження від здачі вторсировини на переробку», - розповів голова громади. За його словами, підприємство обслуговує 150 сільських населених пунктів і два міста. За час роботи воно зібрало понад 900 тонн вторсировини, а надходження від її продажу перевищили 4 мільйони гривень.

 

Пирятинська громада: сортування і компостування

 

 

Ірина Ящик, екологиня комунального підприємства «Екосервіс-2022» Пирятинської міської ради, розповіла про рішення для вулиць, де неможливо облаштувати контейнерні майданчики. Для роздільного збирання придбали індивідуальні контейнери об’ємом 120 літрів. Спочатку закупили 110, а згодом мешканцям роздали вже понад 200.

«Я сама здивована, як люди відреагували на це. Люди знають, люди сортують, люди зацікавлені в цьому», - сказала Ірина Ящик.

Ще один напрям роботи - зелені відходи. Підприємство готує майданчик для компостування та отримало подрібнювач гілок і рослинних решток. Під час пробного подрібнення 60 причепів гілок перетворилися на три причепи подрібненого матеріалу.

«Утворюється велика кількість гілок і рослинних решток. Тому одне із рішень - запровадження компостування», - пояснила екологиня. Це дасть змогу зменшити обсяг зелених відходів, які потрапляють на місце видалення.

Підприємство також проводить екологічні заняття й конкурси для дітей. За словами Ірини Ящик, через дітей громада заохочує дорослих сортувати відходи.

 

Плата за відходи може впливати на поведінку

Фрітйоф Лаубінгер, економіст з питань довкілля Директорату ОЕСР з питань довкілля, навів приклади фінансових інструментів, які застосовують муніципалітети в Європі. Серед них - різна вартість послуг залежно від виду відходів і місцеві збори на одноразову упаковку.

Як приклад він згадав Тюбінген у Німеччині, де збір на одноразову упаковку спрямовують, зокрема, на прибирання міських контейнерів. За словами Фрітйофа Лаубінгера, такий підхід може одночасно приносити кошти громаді та спонукати бізнес і споживачів частіше користуватися багаторазовим посудом.

Обговорення на форумі показало, що спільна система управління відходами потребує домовленостей між громадами не лише про інфраструктуру, а й про щоденну роботу: що збирати, як перевозити, де обробляти та як фінансувати послугу. Саме ці рішення мають бути узгоджені в місцевих і регіональних планах.

 

ІІІ Міжнародний форум агломерацій в Україні організували Асоціація органів місцевого самоврядування «Львівська агломерація» та Львівська міська рада у співпраці й за підтримки Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи та проєкту RELEVE (Expertise France), що є частиною програми «U-LEAD з Європою».