Вільна земля, підведені комунікації та назва «індустріальний парк» ще не роблять територію промисловою. Щоб тут з’явилося виробництво, потрібні люди, які готові вкладати власні кошти й ризикувати, зрозуміла економічна логіка, надійна енергетика, логістика, кадри та середовище, у якому працівники захочуть жити.

Про це йшлося 25 вересня, у перший день третього, завершального модуля навчальної ініціативи Produce! «Лідерство в економічному розвитку через виробництво». Команди Вінницької, Волинської, Одеської, Сумської, Тернопільської та Хмельницької областей працюють над регіональними проєктами, покликаними перетворити сильні сторони територій на нові виробництва, робочі місця, інвестиції та додану вартість. У навчанні беруть участь представники регіональної влади, місцевого самоврядування, агенцій регіонального розвитку, бізнесу й закладів освіти.

Ініціативу впроваджує Академія Київського міжнародного економічного форуму під егідою Міністерства економіки та довкілля України за підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD.

 

 

Відкриваючи модуль, Віктор Галасюк, CEO Академії КМЕФ та UGF, член наглядової ради КМЕФ, ад’юнкт-професор kmbs, доктор економічних наук, наголосив на важливості екосистемного підходу до розвитку економіки регіонів.

«Цей підхід допомагає регіонам відкривати нові економічні можливості, знаходити належні інструменти й поєднувати інтереси різних стейкхолдерів, щоб стимулювати економічний розвиток, залучати інвестиції у промисловість, масштабувати виробництво та сприяти експорту несировинної продукції», - сказав Віктор Галасюк.

Для шести регіональних команд Produce! - це можливість перевірити теорію економічного розвитку практикою. У перших двох модулях учасники працювали з методиками, інструментами державної підтримки виробництва, інвестиціями, Lean-підходами та штучним інтелектом. Завершальний модуль побудований навколо досвіду людей, які створюють виробництва в Україні, а також практичної роботи над власними проєктами.

Філіп Брюггер, заступник керівника Програми співробітництва Посольства Швейцарії в Україні, звернув увагу, що російські атаки дедалі більше спрямовані проти української економіки та промисловості. Утім, розвиток виробництва залишається необхідною умовою стійкості країни.

Міністерство економіки та довкілля України поставило амбітну мету - збільшити частку переробної промисловості у ВВП України з 8% до 20%. Досягти її можна тоді, коли регіони знатимуть власний потенціал, потреби бізнесу та можливості для розвитку.

«Представники влади, приватного сектору та всі стейкхолдери мають бути за одним столом і розуміти, який потенціал має регіон, що тут уже є, які існують потреби на ринку праці, які навички мають люди, що потрібно змінити в регулюванні, як забезпечити доступ до фінансування. Таке партнерство є ключовим», - зазначив Філіп Брюггер.

Він підкреслив, що UCORD підтримує агенції регіонального розвитку, які можуть об’єднувати навколо економічних проєктів місцеву владу, бізнес, освітян та інших партнерів. Результатом цієї роботи мають стати не лише шість підготовлених проєктів, а й сталі зв’язки між регіонами та національними інституціями, зокрема з програмою «Зроблено в Україні».

«Якщо ми хочемо мати сильні регіони в майбутньому, нам потрібні сильні інституції та сильні партнерства, які рухатимуть економічне зростання», - сказав Філіп Брюггер.

Марина Бриль, керівниця Швейцарсько-українського проєкту UCORD, зауважила, що Produce! має ширший зміст, ніж навчання про інструменти для бізнесу. Йдеться про регіональний розвиток і здатність створювати проєкти, які відповідають стратегіям та реальним потребам областей.

«Ми сприймаємо і позиціонуємо цю ініціативу саме як ініціативу для регіонального розвитку наших пілотних областей. Агенції регіонального розвитку здатні формувати належні партнерства для проєктів, потрібних регіонам, а потім допомагати і створювати ці проєкти, і просувати їх виконання», - сказала Марина Бриль.

Предметна розмова першого дня відбулася з Ігорем Ліскі, засновником і головою наглядової ради EFI Group. Після 2014 року він утратив бізнеси, які будував на Луганщині, і починав підприємницький шлях фактично заново. Відтоді компанії групи створювали нові виробництва у кількох секторах економіки.

Для учасників Produce! це був погляд підприємця на те, що часто вислизає з регіональних стратегій: завод не виникає з наявності земельної ділянки. Він з’являється там, де є відповідь на кілька незручних запитань. Яку проблему вирішує продукт? Де створюється його додана вартість? Хто купить його на внутрішньому чи зовнішньому ринку? Чому виробництво має бути розміщене саме тут?

 

 

Ігор Ліскі проілюстрував цю логіку на прикладі українського меду. Україна має сильні традиції бджільництва й значні обсяги сировини, але роками продавала її дешево. Основну маржу від фасування, брендування, маркетингу й продажу готового продукту отримували інші. Вихід із цієї моделі - не просто експортувати більше, а переробляти, створювати продукт, контролювати його якість і будувати бренд.

«Стратегія - це логіка, завдяки якій компанія має перемогти. Потрібно зрозуміти, для чого існує бізнес, яку проблему він вирішує, де його цінність і додана вартість. Не можна діяти за принципом: є ділянка - давайте щось побудуємо», - сказав Ігор Ліскі.

Ця теза напряму стосується індустріальних парків. Земля, комунікації та гарна назва не гарантують, що на майданчик зайде виробник. Для цього потрібно знати потреби конкретних підприємців, оцінити конкурентні переваги території та чесно визначити її слабкі місця.

Регіональний інвестиційний паспорт має містити не загальні слова про «вигідне розташування», а інформацію про доступ до електроенергії та газу, дороги й залізницю, близькість до сировини і ринків, кадри, професійну освіту, житло, медицину, соціальну інфраструктуру. Земля без працівників не є перевагою.

Працівнику важливі не тільки зарплата й робоче місце. Йому потрібні можливість отримати фах, орендувати або придбати житло, віддати дитину в садок, звернутися до лікаря, провести час із родиною. Відтак промислова політика регіону має враховувати всю екосистему життя, а не лише цех і під’їзну дорогу до нього.

В умовах війни до цього додається вимога стійкості. На прикладі великого скляного виробництва Ігор Ліскі пояснив: рішення про розміщення заводу не можна будувати лише на принципі «далі від фронту - безпечніше». Для безперервного виробництва визначальними є стабільна електрика, резервні потужності, газопостачання, логістика сировини та готової продукції, кадри й можливість підтримувати роботу у разі збоїв.

Великі інвестиції також не приходять на віру в презентацію. Потрібні роки підготовки, технічний проєкт, сильні партнери, довіра фінансових установ і готовність команди відповідати за власні рішення. Тому регіональні проєкти мають бути не переліком бажань, а добре прорахованою пропозицією: для якого бізнесу, з якими умовами, партнерами та джерелами фінансування.

Наприкінці розмови Ігор Ліскі сформулював три орієнтири для тих, хто хоче створювати успішні виробничі проєкти: вірити у спроможність українців робити якісний продукт, шукати максимальну додану вартість і вчитися працювати разом.

За його словами, Україні бракує не лише капіталу чи технологій, а й довіри між бізнесом, владою та громадами. Коли кожен намагається реалізувати ідею самостійно, обмежені ресурси розпорошуються. Натомість сильні проєкти виникають там, де учасники вміють домовлятися, розподіляти ролі й бачити спільний результат.

«Наш обмежений ресурс ми витрачаємо на непотрібну конкуренцію, коли потрібна колаборація. Треба вчитися довіряти одне одному, бути чесними й робити проєкти разом», - підсумував Ігор Ліскі.

У наступні два дні учасники  Produce відвідають інноваційні та виробничі майданчики, продовжать роботу над SWOT-аналізом і картою стейкхолдерів своїх проєктів. Завершальний модуль має допомогти їм перетворити напрацьовані ідеї на проєкти, з якими можна предметно говорити з бізнесом, державою та міжнародними партнерами.

Про розмову з Олександром Соколовським, засновником і президентом групи компаній «Текстиль-Контакт», під час завершального модуля ініціаативи Produce! читайте в наступній публікації порталу «Децентралізація».

Читайте також на тему: «Від виробничого потенціалу до проєктів розвитку: шість областей завершують навчання в рамках ініціативи Produce!».