19 травня у Києві відбулася конференція «(Де)окуповані та прифронтові громади в умовах війни та повоєнного врядування», яка зібрала 150 представників центральної влади, військових адміністрацій (ВА), органів місцевого самоврядування, військових, експертного середовища, громадських організацій та міжнародних партнерів. Учасники говорили про те, якою має бути законодавча база для управління прифронтовими, деокупованими та тимчасово окупованими територіями під час війни та після її завершення, а також про те як забезпечити умови для громадської участі у цьому процесі. Фактично  захід став великою публічною дискусією про те, як має виглядати система врядування на територіях, які живуть в умовах постійної безпекової загрози, тимчасової окупації, релокації органів влади та розпорошення населення.

Конференція стала вже третьою великою публічною дискусією, присвяченою майбутньому врядування деокупованих і прифронтових територій. Якщо попередні роки були радше спробою окреслити рамку проблем і зафіксувати ключові виклики, то цього року розмова вже значною мірою точилася навколо конкретних законодавчих рішень, моделей управління та державної політики, яка формуватиме життя цих територій після завершення активної фази війни.

Однією з центральних тем заходу стала презентація ключових положень проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування органів публічної влади в прифронтових областях». Законопроєкт пропонує нову модель військово-цивільних адміністрацій (ВЦА) після завершення воєнного стану як перехідного механізму управління для територій, де неможливо буде одразу повернутися до системи мирного врядування. Серед ключових змін передача повноважень щодо утворення ВЦА від Президента до Кабінету Міністрів, створення громадських рад при ВЦА, нові механізми парламентського та громадського контролю, обов’язкова звітність керівників адміністрацій перед жителями громад та окремі механізми функціонування територій, де проведення виборів буде неможливим навіть після завершення активної фази війни.

Дискусія першої панелі була зосереджена на тому, якими мають бути законодавчі рішення для інституційної стійкості. У центрі обговорення були майбутня модель функціонування військових і військово-цивільних адміністрацій, державна політика щодо тимчасово окупованих територій, кадрове забезпечення системи влади, механізми підтримки громад та питання довіри до держави в умовах війни і після деокупації.

«Ми не можемо приймати рішення на рівні держави, які стосуються тисяч людей, не врахувавши всі нюанси. Саме тому сьогодні ми працюємо над комплексним баченням майбутнього врядування на деокупованих територіях, від законодавчих змін до формування єдиної стратегії для тимчасово окупованих територій. І я дуже сподіваюся, що вже наступного року ми будемо говорити не про концепції, а про конкретні ухвалені рішення», — зазначила голова підкомітету з питань відновлення державної влади та місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях Таміла Ташева.

При профільному комітеті Верховної Ради вже працює робоча група, яка напрацьовує рішення щодо відновлення влади на деокупованих територіях. Окремо Ташева звернула увагу на підготовку єдиної стратегії для тимчасово окупованих територій, яка, за її словами, має бути затверджена на рівні Ради національної безпеки і оборони України.

Окрему увагу учасники панелі приділили питанню формування системної державної політики підтримки територій відновлення та громад, які пережили окупацію або продовжують жити поруч із лінією фронту. Йшлося не лише про фінансові інструменти, а й про кадрову, інституційну та управлінську спроможність держави працювати з такими територіями у довгостроковій перспективі.

«Кадри — це і закон про державну службу, і система підготовки, і навчальні інституції, які наповнять ці органи людьми, що хочуть змінювати», — наголосив директор Департаменту регіональної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України Юрій Северин.

Директор Департаменту багаторівневого врядування Міністерства розвитку громад та територій України Микола Рубчак акцентував увагу на необхідності комплексного підходу до підтримки територій відновлення та посилення взаємодії між державою, громадами й громадянським суспільством. За його словами, уряд уже працює над підходами до системної підтримки деокупованих та прифронтових територій, зокрема у фінансовому, кадровому та ресурсному вимірах.

Під час дискусії окремо звучала тема довіри до держави та ролі комунікації у кризових умовах.

«У цьому контексті влада, особливо в умовах війни, повинна виконувати не лише адміністративну, а й певною мірою терапевтичну функцію. Заспокоювати суспільство у критичні моменти, надавати верифіковану інформацію та працювати через тих, кому громадяни довіряють», — наголосив голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

Ольга Алтуніна звернула увагу на практичні виклики, з якими стикаються громади одразу після деокупації, від відновлення базових сервісів до необхідності швидкої та зрозумілої комунікації з людьми. «Люди очікують простого сигналу: «Ми тут, держава повернулась, і ми розуміємо, що робити далі», — зауважила представниця Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України Ольга Алтуніна.

Учасники дискусійної панелі  про майбутнє публічного врядування після припинення чи скасування воєнного стану на прифронтових територіях неодноразово наголошували, що навіть після завершення активної фази бойових дій Україна ще тривалий час матиме території, які житимуть в умовах постійних безпекових ризиків, демографічних втрат і руйнування інфраструктури. Саме тому питання моделей управління, ролі військових адміністрацій та збереження інституційної присутності держави вже зараз потребують не ситуативних рішень, а стратегічного бачення майбутнього.

Голова Правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко наголосив, що законодавчі рішення для таких територій мають базуватися не лише на поточних викликах війни, а й на стратегічному баченні майбутньої моделі держави. «Військові адміністрації мають залишатися тимчасовим інструментом управління», — зазначив він.

Експертка коаліції «Україна. П’ята ранку» Дар’я Свиридова акцентувала увагу на важливості збереження інституційного зв’язку з мешканцями тимчасово окупованих територій та ролі громадської участі у формуванні державної політики.

Співзасновник і експерт з регіональної політики ГО «Бюро аналітики “Тектум”» Євген Мироненко наголосив на необхідності вже зараз визначати критерії, за якими після війни ухвалюватимуться рішення щодо виборів, функціонування військово-цивільних адміністрацій та майбутнього адміністративно-територіального устрою.

Начальниця відділу військово-цивільного співробітництва 8-го корпусу ДШВ ЗСУ Ірина Горенко звернула увагу на постійну необхідність координації між військовими та органами влади у прифронтових громадах. «Наше завдання полягає не в повному усуненні точок напруги, а в їх ефективному врегулюванні через постійну взаємодію та комунікацію», — підкреслила вона.

Представники військових адміністрацій, які долучилися до конференції, неодноразово наголошували, що навіть в умовах тимчасової окупації або вимушеного переміщення, релоковані органи влади продовжують працювати та виконувати свої функції. Йшлося не лише про адміністративну роботу, а й про підтримку зв’язку з мешканцями, роботу з документами та архівами, соціальні питання, фіксацію злочинів і збереження інституційної присутності держави для громад, які залишаються окупованими. Саме виступи представників ВА стали однією з найбільш емоційних частин конференції та продемонстрували, наскільки важливим для людей залишається відчуття того, що їхні громади та держава продовжують існувати попри війну й окупацію.

Окрему увагу учасники приділили темі громадської участі в умовах війни. Представлене під час конференції дослідження охопило 103 громади різних типів (прифронтові, деокуповані, тилові та громади «в екзилі») і показало, що громадська участь не зникла, а трансформувалася. Домінантними формами взаємодії дедалі частіше стають онлайн та гібридні формати, однак ключовими викликами залишаються розрив між законодавством і реальною практикою, питання безпеки та необхідність постійної комунікації з людьми, які живуть в окупації, евакуації або за кордоном.

У дискусії про трансформацію інструментів громадської участі в умовах війни взяли участь представники уряду, місцевого самоврядування, громадського сектору та експертного середовища. У центрі розмови були питання того, як підтримувати зв’язок із мешканцями громад, значна частина яких сьогодні перебуває в окупації, евакуації або за кордоном, а також як адаптувати механізми участі до умов війни та релокації.

Заступниця директора Департаменту інформації та комунікації з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України Наталія Окша наголосила, що ключовим викликом сьогодні є не лише наявність механізмів участі, а здатність влади пояснювати людям, як ними користуватися та навіщо вони потрібні. Окремо вона згадала про напрацювання нового цифрового сервісу взаємодії держави та громадян «ЄДумка».

Заступниця голови Асоціації ОТГ та голова Шульгинської сільської військової адміністрації Наталія Петренко говорила про досвід окупованих громад Луганщини та постійну невизначеність, у якій сьогодні працюють релоковані органи влади. За її словами, для багатьох людей саме громади та військові адміністрації залишаються символом того, що держава про них не забула.

Директор Програми «Демократія та належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський наголосив, що Україна вже зараз має визначати критерії та підходи до майбутнього врядування деокупованих і прифронтових територій. «Чим раніше ми домовимося про правила і моделі управління для різних територій, тим простіше буде потім», — зазначив він.

Голова Ради ГО «Український незалежний центр політичних досліджень» Юлія Тищенко звернула увагу на те, що громадська участь дедалі частіше проявляється не через формальні механізми, а через волонтерство, локальні ініціативи, гуманітарні хаби та громадські простори, які допомагають людям зберігати зв’язок зі своїми громадами.

Менеджерка проєктів електронної демократії та молодіжної політики Програми EGAP Фонду Східна Європа Олександра Радченко представила практичні інструменти електронної демократії, які вже використовуються громадами, зокрема у прифронтових регіонах, та наголосила, що головним викликом залишається ефективна комунікація з жителями.

Голова ГО «DII-Ukraine» Любов Раковиця акцентувала увагу на необхідності постійної комунікації з мешканцями тимчасово окупованих територій. За її словами, питання майбутнього документів, майна, освіти та статусу територій після деокупації залишаються для людей в окупації критично важливими, а недостатня комунікація з боку держави створює простір для російської пропаганди.

Учасники конференції наголошували, що для багатьох мешканців тимчасово окупованих територій саме громади, військові адміністрації та локальні інституції залишаються символом того, що держава про них не забула. Водночас майбутнє деокупованих і прифронтових територій напряму залежатиме не лише від безпекових чи інфраструктурних рішень, а й від здатності держави зберігати довіру, підтримувати постійний зв’язок із людьми та формувати зрозуміле бачення майбутнього для громад, які пережили війну та окупацію.

Конференція вкотре показала, що питання майбутнього деокупованих, прифронтових і тимчасово окупованих територій вже давно вийшло за межі суто безпекової чи гуманітарної тематики. Йдеться про майбутню модель держави, її здатність зберігати інституційну присутність навіть в умовах окупації, підтримувати зв’язок із людьми та формувати зрозумілі правила для громад, які живуть у війні вже понад десять років.

 

Організатором конференції вже третій рік поспіль стала ВГО “Асоціація самоорганізації населення” в рамках проєкту “Формування концептуальних та правових засад ефективного повоєнного відновлення деокупованих територій України”, який підтримується Міжнародним фондом “Відродження”.

Проєкт реалізується у співпраці з ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини” та ГО “Асоціація “Відродження та Розвиток”.