Це вже друга спроба послабити фінансову спроможність громад. Всеукраїнська асоціація ОТГ наголошує: будь-які податкові зміни мають ґрунтуватися на принципах фінансової децентралізації. Натомість запропонований законопроєкт не містить компенсаторних механізмів для місцевих бюджетів, що створює прямі ризики втрат єдиного податку та ПДФО.

---

Міністерство фінансів України винесло на публічне обговорення законопроєкт, який, попри декларовану мету гармонізації з міжнародним правом, несе суттєві ризики для місцевих бюджетів. Експерти Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад (ВАОТГ) провели ґрунтовний аналіз документа та констатують: запропоновані зміни можуть призвести до прямого скорочення надходжень єдиного податку та ПДФО, що ставить під удар фінансову спроможність громад.

Портал «Децентралізація» ознайомився з позицією Всеукраїнської асоціації ОТГ щодо законопроєкту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність». Документ передбачає запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи з цифрових платформ та, що найбільш резонансно, зміни в оподаткуванні для підприємців на спрощеній системі. Як наголошують в Асоціації, ці новації створюють ризики, які держава наразі не готова компенсувати.

Ризик №1: Втрата єдиного податку – головного місцевого ресурсу

Основним джерелом занепокоєння для Всеукраїнської асоціації ОТГ є норма, згідно з якою з 1 січня 2027 року підприємці, які працюють на спрощеній системі та досягають порогу в 4 млн грн, зобов’язані реєструватися платниками ПДВ. На перший погляд, це питання адміністрування державного податку, однак наслідки безпосередньо впливають на місцеве самоврядування.

Запропоновані зміни можуть спричинити масовий перехід платників третьої групи зі ставки єдиного податку 5% на ставку 3%. Асоціація нагадує, що єдиний податок згідно зі статтею 10 Податкового кодексу України належить до місцевих податків і повністю зараховується до бюджетів територіальних громад.

Окрім того, зростання податкового та адміністративного навантаження призведе до:

• закриття мікробізнесу;
• штучного заниження доходів підприємцями для уникнення реєстрації платником ПДВ;
• переходу бізнесу на інші, менш прозорі схеми роботи.

Усі ці фактори мають один фінансовий результат – пряме скорочення надходжень до місцевих бюджетів.

Ризик №2: Скорочення надходжень ПДФО

Експерти Всеукраїнської асоціації ОТГ звертають увагу ще на один прихований наслідок. Збільшення податкового навантаження на малий бізнес змусить підприємців оптимізувати витрати. Найчастіше це відбувається за рахунок зменшення офіційної заробітної плати.

Як наслідок – втрати надходжень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Нагадаємо, що у 2026 році 64% ПДФО спрямовується саме до місцевих бюджетів. Для переважної більшості територіальних громад саме ПДФО разом із єдиним податком є фундаментом фінансової спроможності.

Ризик №3: Зростання тінізації економіки

Посилення податкового тиску на бізнес, особливо в умовах воєнного стану, може стимулювати частину підприємців переходити у тіньовий сектор або застосовувати практики дроблення бізнесу. Це означає:

• зменшення податкових надходжень;
• втрату легальних робочих місць;
• скорочення ресурсів для розвитку територій.

Тінізація економіки безпосередньо позначається на можливостях громад фінансувати власні та делеговані повноваження, якісно надавати послуги, фінансувати освіту, медицину, підтримувати інфраструктуру.

Позиція ВАОТГ: Баланс між реформами та фінансовою спроможністю громад

Всеукраїнська асоціація об’єднаних територіальних громад підтримує необхідність гармонізації податкової політики з міжнародними стандартами та виконання міжнародних зобов’язань України. Водночас, як наголошують в Асоціації, будь-які податкові зміни повинні враховувати принципи фінансової децентралізації та не послаблювати фінансову основу місцевого самоврядування.

Відсутність компенсаторних механізмів

Особливе занепокоєння Асоціації викликає те, що законопроєкт не містить механізмів компенсації можливих втрат місцевих бюджетів. Водночас такі зміни можуть створити додатковий фінансовий тиск на громади, які вже працюють в умовах воєнного стану, відновлення інфраструктури та забезпечення базових послуг для населення.

Нагадаємо, держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою (ч. 3 ст. 142 Конституції України).

Відсутність фінансово-економічних розрахунків з боку Мінфіну

Всеукраїнська асоціація ОТГ наголошує на тому, що Міністерство фінансів України не надало жодних розрахунків щодо наслідків впровадження цих змін для місцевих бюджетів. Зокрема, у розділі «Фінансово-економічне обґрунтування» пояснювальної записки до законопроєкту повністю відсутні згадки про можливі втрати або зміни в обсягах надходжень до бюджетів територіальних громад.

Такий підхід є критичним, оскільки єдиний податок є одним із ключових джерел формування місцевих бюджетів, і його скорочення безпосередньо вплине на фінансову спроможність громад. Розробники законопроєкту фактично проігнорували той факт, що зміна правил реєстрації платників ПДВ для підприємців на спрощеній системі призведе до перерозподілу податкових потоків. У той час як у пояснювальній записці акцентується увага на «гармонізації» законодавства з нормами ЄС, питання компенсації втрат місцевим бюджетам від імовірного зменшення надходжень єдиного податку залишається відкритим та неврегульованим.

Це вже друга спроба зменшити фінансову основу громад

Всеукраїнська асоціація ОТГ звертає увагу, що подібні ініціативи щодо вилучення ресурсів місцевих бюджетів уже пропонувалися раніше.

Зокрема, у 2024 році під час підготовки Державного бюджету-2025 пропонувалося вилучити частину єдиного податку з місцевих бюджетів до державного бюджету – до 40% відповідних надходжень. Тоді ВАОТГ виступили проти таких змін, наголошуючи на ризиках втрати фінансової спроможності територіальних громад.

Після широкого обговорення під час бюджетних консультацій ці пропозиції були переглянуті, і єдиний податок залишився у місцевих бюджетах, що дозволило громадам зберегти можливість фінансувати базові послуги та підтримувати місцевий розвиток.

Сьогодні ж запропоновані зміни фактично знову створюють таку загрозу, адже пропонують новий механізм перерозподілу ресурсів – уже через розширення застосування ПДВ та потенційне скорочення бази єдиного податку.