У Києві відбулася підсумкова конференція «Місцеве самоврядування та територіальна організація влади в Україні на шляху до Європейського Союзу», організована Центром політико-правових реформ у межах Програми U-LEAD з Європою.

---

Захід став майданчиком для узгодження позицій щодо подальших кроків реформи децентралізації – в умовах воєнного стану та в контексті виконання зобов’язань України на шляху до членства в ЄС. Ключові акценти прозвучали від представників профільного парламентського Комітету та Мінрозвитку – саме тих суб’єктів, від рішень яких залежить нормативна рамка функціонування громад.

 

 

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, відкриваючи конференцію, наголосив, що попри численні обговорення, реформа залишається незавершеною. За його словами, Україні бракує стратегічного горизонту.
«Європейська інтеграція – це не просто виконання кількох пунктів Ukraine Facility чи дорожніх карт. Простір завдань набагато ширший. Нам бракує розуміння стратегії на 5–10-річну перспективу, бо від того, як ми її бачимо, залежить вибір кроків, які робимо сьогодні», – зазначив він.
Водночас основний фокус дискусії стосувався конкретних законодавчих рішень.

Парламент: рік складних компромісів

Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк окреслила перелік пріоритетів, над якими працюватиме парламент.

 

 

Ключове завдання, за її словами, законодавче розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади. Відповідний урядовий законопроєкт № 14412 уже зареєстрований у Верховній Раді.

«Ми розуміємо, що цей документ подобається не всім асоціаціям місцевого самоврядування, не всім експертам, не всім парламентарям. Навіть усередині органів виконавчої влади є різні думки. Але це питання компромісу і рішення, яке нам потрібно знайти», – сказала Олена Шуляк.

За її словами, після першого читання розпочнеться широка робота із секторального розмежування повноважень із залученням інших парламентських комітетів – з питань освіти, охорони здоров’я, екології та інших сфер, яких безпосередньо стосується перерозподіл функцій. Йдеться не лише про виконання індикатора в межах Ukraine Facility, а про формування сталої моделі управління.

Окремо Олена Шуляк зупинилася на законі про нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування, ухваленому минулого року. Вона зазначила, що документ став компромісним.

«Можливо, це перше рішення. Сподіваємося, що після нього буде другий, третій і наступні кроки, щоб зробити систему максимально результативною – передусім на благо мешканців громад», – зазначила вона.

Серед законопроєктів, які залишаються в порядку денному, – №6319, що має посилити інструменти участі жителів у місцевому самоврядуванні. Документ готовий до другого читання, однак поки не знаходить достатньої підтримки в залі.

«Ми всі пам’ятаємо, що реформи у сфері децентралізації робимо для мешканців, щоб вони отримували якісні послуги. Цей закон дозволить більше залучати громадян до прийняття рішень», – наголосила Олена Шуляк, закликавши експертне середовище до адвокації.

Вона також повідомила про просування законопроєкту про адміністративний збір, важливого для органів місцевого самоврядування та центрів надання адміністративних послуг. Документ пройшов перше читання та опрацьований у робочих групах.

Ще один напрям – законодавче врегулювання муніципальної статистики. За словами Олени Шуляк, уже є напрацювання та розуміння базової рамки.

«Без якісного законодавства у сфері муніципальної статистики ми не зможемо моніторити виконання стратегій розвитку громад і інших планових документів», – підкреслила вона.

Паралельно тривають дискусії щодо адміністрування місцевих податків у межах Національної стратегії доходів, а також щодо подальшої ресурсної децентралізації.

Щодо Муніципального кодексу, Олена Шуляк констатувала: парламент нинішнього скликання його не ухвалить. Водночас у 2026 році планується розробити і широко обговорити концепцію документа.

«У центрі має стояти громада як юридична особа публічного права. Хотілося б, щоб у межах професійної спільноти ми знайшли спільне бачення», – зазначила вона.

Міністерство: від концепції до конкретики

Заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін наголосив, що міністерство працює над підготовкою плану реалізації оновлених підходів до реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. За його словами, ця робота має чіткий дедлайн: «Важливо, що наразі ми працюємо разом над тим, аби створити план реалізації з дедлайном на квітень».

 

 

Йдеться про перехід від концептуальних напрацювань до конкретного документа з чіткими кроками впровадження.

«Важливо, щоб ми підготували дійсно якісний документ, який від засадничих, філософських, змістовних речей перейде до конкретних кроків, які маємо разом робити в майбутньому», – зазначив Олексій Рябикін.

Він підтвердив підтримку урядом законопроєкту щодо розмежування повноважень і наголосив на важливості якісної рамки, яка дозволить зробити повноваження різних рівнів влади чітко визначеними та однозначними.

Окремий акцент – на реальній спроможності громад.

«Спроможність громад – це дуже конкретні речі. Це можливість надавати людям якісні послуги», – підкреслив заступник міністра. В умовах війни питання спроможності безпосередньо пов’язане зі стійкістю територій. Як приклад він навів сферу теплопостачання. За словами Олексія Рябикіна, досвід останніх років показав вразливість великих систем генерації, тому необхідно вибудовувати паралельні механізми, які мінімізують ризики у разі пошкодження критичної інфраструктури.
«Ми не зможемо відмовитися від великих об’єктів генерації тепла, але маємо створювати паралельні системи, які мінімізують наслідки їхнього виходу з ладу», – зазначив він.

Таким чином, уряд розглядає реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади не лише як євроінтеграційне зобов’язання, а як інструмент підвищення стійкості держави та громад у воєнних умовах.

Що це означає для громад

Більшість із цих рішень перебувають на стадії доопрацювання. Відтак саме зараз громади, їх асоціації та експертне середовище мають можливість впливати на зміст майбутніх норм.

Реформа місцевого самоврядування триває – і в умовах війни, і в умовах європейської інтеграції. Від якості нинішніх рішень залежить не лише виконання міжнародних зобов’язань, а й те, наскільки громади будуть спроможними, стійкими та відповідальними перед своїми мешканцями.