У січні 2026 делегація представників громад Криворізького району побувала з ознайомчим візитом у громадах Львівської агломерації. Цей візит може слугувати ще одним підтвердженням, що розвиток полюсів зростання і агломерацій в Україні привертає все більше уваги. Адже на нещодавньому ІІ Міжнародному форумі агломерацій в Україні про свою зацікавленість розвивати агломераційну співпрацю говорили також представники Одещини, Івано-Франківщини, Рівненщини. Тепер до їх числа долучились і громади Криворізького району.

Потенційна Криворізька агломерація  відповідає критеріям урядової Постанови №1493 «Про визначення переліку функціональних типів територій та вимог до показників для віднесення територій до різних функціональних типів», згідно з якою регіональними полюсами зростання можуть вважатись громади, які відповідають як мінімум двом з трьох критеріїв:

• індекс податкоспроможності територіальної громади за результатами останніх трьох років становить понад 1,1;
• чисельність населення територіальної громади становить понад 30 тис. осіб;
• вигідне географічне положення – через центр територіальної громади проходить автомобільна дорога державного значення.

Іншими словами, регіональними полюсами зростання можуть стати громади, які мають для такого зростання наявні економічні, демографічні і логістичні передумови. Важливо наголосити, що такі полюси здебільшого розвиваються не відокремлено, а разом з сусідніми громадами і саме у взаємодії  і спільно з ними виконують функцію «полюсу».

Ця ж Постанова визначає агломерації як території, що мають відігравати провідну роль у розвитку та відновленні регіонів: «До територій міських агломерацій належать територіальні громади, які перебувають в агломераційному зв’язку з містами, чисельність населення яких становить не менше ніж 470 тис. осіб. Агломераційний зв’язок вважається наявним, якщо населені пункти територіальної громади розташовані в межах 30-кілометрової зони впливу від адміністративної межі відповідного міста».

До таких агломерацій може бути віднесена і Львівська агломерація, яка приймала гостей, і потенційна Криворізька. До початку повномасштабного вторгнення чисельність населення Криворізької громади була понад 600 тисяч мешканців, а однойменного району – біля 750 тисяч. Єдине, що в цьому випадку є дискусійним, – це визначення межі території впливу в 30 км, особливо в таких випадках, як з Кривим Рогом, яке вважається найдовшим містом Європи, за деякими даними має протяжність понад 100 км і в логотипі якого воно названо «містом довжиною в життя».

Загалом Криворізький район як територія потенційної агломерації наразі налічує 15 громад, включно з Криворізькою громадою, з них 3 міські, 2 селищні і 10 сільських. Сьогодні вони, як і більшість українських громад, є об’єктом постійних російських атак, але при цьому демонструють стійкість і думають про майбутнє. В листопаді 2025 року відбулась конференція «Кривий Ріг 250: регіональний полюс зростання в умовах відбудови та відновлення України», а візит, про який тут йдеться, став продовженням зацікавленості у цьому векторі розвитку.

Як конференція, так і приїзд до колег з Львівської агломерації відбулись завдяки проєкту «Підтримка відновлення Криворізького району (Криця)», що реалізується спільними зусиллями компаній PROMAN та Lux-Development (LuxDev) за фінансової підтримки Великого Герцогства Люксембург. Консультативну підтримку візиту надав Проєкт Ради Європи «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України», який реалізується Центром експертизи багаторівневого врядування при Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи в межах Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова» і який одним зі свої пріоритетів має розвиток агломерацій та метрополійного врядування в Україні.

Представники Львівської агломерації охоче діляться своїм уже напрацьованим досвідом з іншими потенційними агломераціями, адже вважають своєю місією сьогодні напрацювання моделі, яка в подальшому може допомогти налагоджувати агломераційну співпрацю тим громадам, які сьогодні знаходяться, можливо, в менш безпечних умовах – хоча безпечних територій в Україні сьогодні взагалі немає. А досвід цієї агломерації є в багатьох аспектах новаторським і саме це було цікавим для їх колег з Криворіжжя.

Під час візиту мова йшла про можливості використання для розбудови агломерацій чинної нормативної бази – законів України «Про асоціації органів місцевого самоврядування» і «Про співробітництво територіальних громад». Про статутні рішення для забезпечення балансу інтересів великих і менших громад у місцевій асоціації органів місцевого самоврядування «Львівська агломерація» (далі – Асоціація) – зокрема, про інститут співголовування, який передбачає, що головою Асоціації є за посадою Львівський міський голова і за принципом ротації щопівроку – один з голів громад - членів асоціації, а також про принцип подвійної більшості під час прийняття рішення, за яким воно набуває чинності за умови підтримки більшості громад членів, але також якщо вони представляють більшість населення агломерації.

Однак представники громад Львівської агломерації, з якими гості з Криворіжжя мали можливість поспілкуватись, – Великолюбенської, Городоцької, Оброшинської та Пустомитівської –наголошували не стільки навіть на формальній стороні справи, а більше на формуванні синергії, постійної комунікації між її членами, вигоди від можливостей залучати досвід Львівської громади і вирішувати питання спільного інтересу. Ділились вони також досвідом подолання недовіри, яка була на початку процесу, та напрацювання спільної Стратегії розвитку Львівської агломерації за підтримки проєкту Ради Європи.

Представникам Львівської міської ради – заступнику міського голови Любомиру Зубачу та директорці Офісу агломерації та розвитку громад Львівської міської ради Наталії Алєксєєвій – учасники візиту ставили питання щодо того, в чому ж полягає інтерес Львова в налагодженні співпраці з сусідніми громадами. У відповідь зазначалося, що об’єднані громади агломерації формують потужне економічне ядро, співставне з містами-мільйонниками сусідніх європейських країн. Таке ядро відіграє важливу роль у розвитку співпраці між Україною та ЄС. Окремо наголошено на необхідності забезпечення доступу мешканців сусідніх громад до рівних стандартів якості життя та на тісних взаємозв’язках між громадами у сферах мобільності, водопостачання і водовідведення, поводження з ТПВ тощо.

Про роль обласної адміністрації, яка надала свій «нейтральний» майданчик для налагодження взаємодії між громадами на етапі становлення Асоціації і продовжує підтримувати її розвиток і надалі, розказали учасникам візиту нинішній директор департаменту економічної політики Львівської ОВА Вадим Табакера та його попередник на цій посаді Степан Куйбіда. Така співпраця різних рівнів влади відповідає стандартам багаторівневого метрополійного врядування, про які також йшлосяв ході візиту.

Виконавчий директор Асоціації Роман Кізима і її проєктна менеджерка Ірина Телегій розказали учасникам візиту також про перші проєкти, які вдалось залучити Асоціації за півтора роки її роботи, - про два грантових проєкти від Ради Європи, в рамках першого з яких розпочались візити школярів до громад-сусідів, був створений краєзнавчий атлас агломерації, закладена традиція проведення агломераційних ярмарків крафтових продуктів, а в рамках другого розробляється спільна стратегія поводження з ТПВ; два проєкти в сфері мобільності в рамках Interreg Europe; про проєкт відновлення торфовищних екосистем за підтримки the International Network for Basin Organisations; проєкт розробки концепції логістичного хабу за підтримки Ukraine – Moldova American Enterprise Fund. Вони також поділились новими планами – про рішення представників громад щодо формування спільної ветеранської політики, а також про перспективи співпраці з Інститутом міста Львівської міської ради щодо формування спільної концепції стійкості громад.

Як відзначив Софіївський селищний голова Петро Сегедій, спілкування вийшло щирим і відвертим – представники Львівської агломерації говорили не тільки про свої успіхи, але й про ті складнощі, з якими вони стикались на різних етапах її становлення. На його думку, це особливо важливо для зваженого прийняття рішення щодо розвитку Криворізької агломерації. «Наша громада дуже багато залежить від міста Кривий Ріг. Ми і сьогодні користуємось їхніми послугами в медицині, водозабезпеченні, транспортному сполученні і інших сферах. Але я зрозумів, що якщо ми створимо агломерацію, це тільки дасть плюс для нашої громади. Агломерація — це майбутнє співпраці великих міст і малих громад. Бо і місту не є комфортно без підтримки сусідніх громад, і громадам складно розвиватися без міста».

Більшість учасників візиту на підведенні підсумків візиту говорили про те, що в Криворізькому районі уже сьогодні існує тісна співпраця між громадами, а, враховуючи близькість до фронту, громади завжди виражають готовність підтримати одна одну, якщо в цьому є потреба. Водночас вони зрозуміли, поспілкувавшись із Львівськими колегами, що формат агломерації може дати цій співпраці нову якість.

Ось слова Дмитра Гурєєва, заступника Глеюватського сільського голови, за результатами візиту: «Найголовніше, що я виніс з цього візиту, - це те, що у вас є дуже велика синергія між громадами і підхід, коли кожен хоче бути кращим, першим, змінюється на підхід, коли один одному допомагає. І усі бачать, що спільний результат приносить набагато більше користі мешканцям».

Переваги такої співпраці можуть виражатись, зокрема, і у нових можливостях залучення і реалізації більш вагомих проєктів, оскільки малим громадам часто бракує спроможності для цього. Але це може бути вигідно і для великих міст. «Сьогодні, навіть в умовах війни, громади можуть об’єднуватися для вирішення спільних нагальних потреб і ми бачимо, що ця модель давно існує в країнах ЄС та довела свою ефективність. Досвід Львівської агломерації дає нам можливість вивчити вже адаптовані до українських реалій моделі й використати їх для ухвалення рішень у нас, на Криворіжжі. Ми розуміємо, щоб без інтеграції з територіями, які знаходяться поряд з великими містами, неможливе спочатку відновлення, потім розвиток», – зазначив Олександр Світличний, заступник директора КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу».

Учасники візиту планують, повернувшись додому, розпочати обговорювати перспективу формування Криворізької агломерації. На думку Лариси Колісньової, заступниці Девладівського сільського голови, досвід Львівської агломерації показує, що цей процес потребує часу, а тому починати варто вже зараз. І якщо буде запит від громад Криворізького району, то проєкт «Підтримка відновлення Криворізького району (Криця)», організатор цього візиту, готовий буде в цьому допомогти.

Андрій Нагорний, координатор цього проєкту з питань врядування, малих та середніх підприємств і енергетики поділився своїм особистим враженням від спілкування, яке відбулось: «У мене багато разів виникало питання щодо продовження реформи децентралізації. Так, вона відбулась, вона визнана успішною як на рівні громад, так і на рівні міжнародних організацій. Українці в надскладних умовах зробили успішну реформу. А що ж далі? Яким має бути наступний крок? Після нашого спілкування мені все більше і більше здається, що ним є глобальна розбудова міжмуніципальної співпраці, агломерації, полюси зростання, стратегія «він-він» (win-win), яка підсилить усіх.».

Успішний прогрес України та підвищення якості життя громадян є ключовими пріоритетами Ради Європи, яка підтримує розвиток агломерацій. Андрій Гук, менеджер Проєкту Ради Європи «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України», зазначив: «Агломерації в Україні: і Львівська, і Київська формувалися за сприяння Ради Європи, яка спирається у своїй роботі на стандарти доброго багаторівневого врядування. Такі надмуніципальні структури розвивають по всій Європі, бо вони сприяють сталому розвитку й дозволяють зробити публічні послуги більш узгодженими та доступними». В умовах війни та післявоєнного відновлення Україна демонструє здатність посилювати спроможність громад, ефективно об’єднувати ресурси та розвивати функціональні території. Через партнерство, взаємодопомогу, синергію та мережування громади можуть не лише надавати якісніші послуги сьогодні, а й створювати стійкі основи для майбутнього своїх мешканців. Саме тому Рада Європи продовжує підтримувати ці процеси й надавати експертну, методологічну та консультаційну підтримку українським агломераціям.

Цей огляд варто завершити словами Ірини Телегій, проєктної менеджерки Асоціації «Львівська агломерація»: «Ми відкриті до співпраці і готові ділитись своїм досвідом, набутим за сприяння Ради Європи та в щоденній практиці роботи на місцях, аби разом розвивати й удосконалювати агломераційний рух в Україні як одну з важливих складових її повоєнного розвитку».

Власне, розуміння ролі агломерацій (чи метрополій, як їх частіше називають в інших країнах) в майбутньому повоєнному відновленні України та переваг міжмуніципальної співпраці і є ключовою передумовою їх подальшого розвитку, а подібні візити і обмін досвідом цьому сприяють.

Водночас подальший поступ метрополійного врядування в Україні потребує чіткого дотримання принципів доброго врядування та орієнтації на стандарти Ради Європи, зокрема у питаннях субсидіарності, прозорості, участі громадян, підзвітності та стратегічного планування. Саме ці підходи мають бути покладені в основу підготовки аналітичних, стратегічних і методичних матеріалів, які формуватимуть культуру та інституційну спроможність агломерацій і забезпечуватимуть їх сталий розвиток у післявоєнний період.

Стаття підготовлена у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова» в межах проєкту «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України», що реалізується Центром експертизи багаторівневого врядування при Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи.

 

Мирослав Кошелюк, консультант Проєкту Ради Європи
«Посилення багаторівневого врядування та місцевої
демократії для підтримки відновлення України»