4 листопада 2025 року Всеукраїнська асоціація об’єднаних територіальних громад спільно з Представництвом ЮНІСЕФ в Україні вдруге провели вебінар на тему «Бюджет, чутливий до потреб дітей і молоді: шлях від запиту до рішення». Захід вчергове зібрав рекордну кількість учасників – 1000 представників/ць територіальних громад  з усіх регіонів України.

Під час вебінару обговорили нові вимоги до формування бюджетних запитів та проєктів рішень промісцеві бюджети, а також практичні аспекти інтеграції людино-, дитино- та гендерно-орієнтованих підходів у процеси планування та ухвалення рішень.

«Бюджет має показувати, як ресурси громади впливають на життя дітей, молоді та сімей. Коли бюджет «говорить мовою дітей і молоді», він стає інструментом справжнього розвитку, у центрі якого – потреби мешканців та мешканок громади», – наголосила Оксана Цюпа, кандидатка економічних наук, національна консультантка ЮНІСЕФ.

Спікерка  зосередила увагу на таких ключових аспектах:

• Підготовка бюджетних запитів – головна стадія бюджетного процесу, що визначає майбутні пріоритети громади. Оновлені  форм БЗ-1 та БЗ-2 посилюють вимоги до змісту документів: запит має включати не лише цифри, а й аналітичну частину, враховувати гендерні та кліматичні аспекти й узгоджуватися з прогнозом місцевого бюджету та документами стратегічного планування громади. 
• Аналітична пояснювальна записка до проєкту місцевого бюджету має не лише містити фінансові розрахунки, а й демонструвати, як видатки перетворюються на конкретні результати для дітей, молоді, сімей, людей похилого віку та інших соціальних груп. 
  Документ повинен показувати, як бюджетні кошти трансформуються у послуги, що впливають на добробут громади, та відображати зв’язок між стратегією розвитку, прогнозом бюджету і рішенням про місцевий бюджет.
• Участь громади у формуванні бюджету – запорука ефективності. Спільна робота фінансистів, депутатів, соціальних служб, громадськості та експертів робить бюджетування більш відкритим, відповідальним і дитиноцентричним.

Нагадаємо, подання бюджетних запитів триває до 10 листопада. Місцеві фінансові органи аналізують подані документи за чотирма критеріями: відповідність меті, пріоритетність, дієвість та ефективність використання коштів.

Серед типових помилок, яких громадам варто уникати, спікерка назвала  формальне копіювання минулорічних запитів, відсутність зв’язку з прогнозом та стратегією розвитку громади, відсутність вимірюваних показників результативності та ігнорування потреб різних соціальних груп.

«Рішення про місцевий бюджет визначає фінансову рамку розвитку громади. І завдання полягає в тому, щоб  ресурси були спрямовані туди, де вони приносять найбільший ефект для дітей, молоді, осіб з інвалідністю та всіх мешканців громади. Саме це забезпечить людино-, дитино- та гендерно орієнтований підхід у бюджетному процесі», – наголосила спікерка.

Бюджет передусім має бути про потреби та можливості людей, а не про установи і заклади. У 2025 році Мінфін у Бюджетному кодексі України закріпив  вимогу враховувати гендерно орієнтований підхід в бюджетному процесі. Гендерно орієнтоване бюджетування  має стати наскрізним принципом на усіх стадіях бюджетного процесу – від прогнозування до підготовки звіту про виконання бюджету.

Вебінар  проведено в рамках реалізації Партнерської угоди з ЮНІСЕФ «Партнерство заради дитиноцентричного та гендерно-чутливого відновлення в Україні: врядування, реформи, адвокація, залучення» (GRACE) за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW.

Запис  вебінару можна переглянути за посиланням:
Рекомендації громадам щодо підготовки бюджетних запитів та складання проектів місцевих бюджетів;
Людино- та гендерно орієнтовані підходи в розвитку громади і добробуті її мешканців/нок;
Втілення середньострокових цілей громади у дитино- та гендерно орієнтованих бюджетних запитах;
Пояснювальна записка як міст між цифрами бюджету та потребами дітей, молоді та сімей з дітьми.

ЮНІСЕФ продовжує підтримувати громади України у впровадженні підходів до бюджетування, що ставлять у центрі дитину, сім’ю та людину.

Дитино- та гендерноорієнтоване бюджетування – це не додаткове навантаження, а шлях до ефективного використання ресурсів і сталого розвитку кожної громади.