Майже 9 тисяч представників органів місцевого самоврядування зі всіх областей України взяли участь у дослідженні “Сприйняття доброчесності в органах місцевого самоврядування”. 

Проведення дослідження відбулось у партнерстві з Міністерством розвитку громад та територій. Підготувала аналітичний документ громадська організація “Фундація інституційного розвитку” за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Японії. Серед партнерів дослідження також Національне агентство із запобігання корупції. 

Головна мета дослідження – оцінити рівень сприйняття принципів доброчесності серед територіальних громад. На основі дослідження планується визначити напрямки подальшої роботи на місцях у контексті підтримки антикорупційних ініціатив для громад. 

Під час презентації дослідження Сергій Деркач, заступник Міністра розвитку громад та територій України, наголосив на важливості системного підходу до запобігання корупції в органах місцевого самоврядування: 

«Формування культури доброчесності в громадах — це не лише про дотримання норм, а про зміну управлінської філософії. Міністерство системно працює над тим, щоб антикорупційні інструменти на місцях стали не формальністю, а реальними дієвими механізмами. Результати цього дослідження — важливий орієнтир для нас і для самих громад у вибудовуванні політик, які базуються на довірі, прозорості та відповідальності».

Проводилось дослідження шляхом загальнонаціонального опитування чотирьох цільових груп, які безпосередньо пов’язані з діяльністю ОМС, а саме: 

• голови громад;
• працівники та працівниці ОМС;
• антикорупційні уповноважені ОМС;
• представники та представниці бізнесу та громадськості, які мали досвід взаємодії з ОМС у сфері антикорупції територіальних громад. 

Олена Урсу, керівниця групи проєктів із демократичного врядування та інклюзивного суспільства ПРООН в Україні, підкреслила, що розвиток доброчесності на місцевому рівні є одним із важливих напрямів діяльності ПРООН в Україні. 

«ПРООН в Україні активно підтримує ініціативи, спрямовані на посилення доброчесності, прозорості та підзвітності в роботі органів місцевого самоврядування — адже ми переконані, що саме на місцевому рівні формується основа для сталого розвитку, довіри громадян та ефективного відновлення. Цікавим результатом дослідження є те, що понад 80% опитаних респондентів вважають, що доброчесність однаковою мірою залежить як від керівництва, так і від працівників, що свідчить про розуміння відповідальності кожного за розбудову доброчесності на місцевому рівні. ПРООН і надалі залишатиметься надійним партнером для українських громад, підтримуючи розвиток систем доброчесності та професійної спроможності на місцях».

Серед висновків дослідження: 

1. Усі опитані зазначили, що потребують додаткового навчання, особливо коли йдеться про оцінку корупційних ризиків, проведення службових розслідувань, роботі з конфліктом інтересів та забезпеченні фінансового контролю;
2. Всі категорії опитаних до основних чинників, що здатні зменшити прояви корупції на місцях вважають доброчесність працівників та прозорість ухвалення управлінських рішень. 
3. Недостатній рівень готовності ставати викривачами проявів корупції – лише близько половини опитаних заявили, що точно б повідомили про корупцію за умови збереження анонімності. Такий результат пояснюється, зокрема, низьким рівнем обізнаності респондентів із законодавчими гарантіями викривача. 
4. Понад 65% антикорупційних уповноважених суміщають свою посаду з іншою роботою в ОМС. Цей факт може негативно впливати на якість і ефективність виконання функцій Уповноваженого та є ознакою того, що в таких ОМС функція запобігання корупції не є пріоритетною.
5. Майже 70% опитаних уповноважених повідомили про недостатнє забезпечення матеріальними умовами роботи. 
6. Найбільш складними напрямами реалізації своїх функцій для уповноважених є оцінка корупційних ризиків та підготовка заходів впливу для них, антикорупційна експертиза документів, здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства на підприємствах, в установах та організаціях, органом управління яких є міська рада.

Окрім цього, опитування продемонструвало недостатній рівень взаємодії уповноважених з головою ОМС. Протягом останнього року лише 55% уповноважених надавали пропозиції керівництву ОМС щодо організації антикорупційних заходів. Понад 40% таких пропозицій не надавали жодного разу протягом року. 

Важлива частина звіту – це рекомендації для органів, що формують антикорупційну політику, з впровадження та підтримки місцевих ініціатив у сфері розбудови доброчесності. 

Переглянути звіт можна за посиланням.