Автори:
Ярослав Жидик, асоційований партнер консалтингової компанії СІВІТТА,
керівник напрямку регіонального розвитку EasyBusiness
Іванна Дідур, асоційована партнерка консалтингової компанії СІВІТТА
Як забезпечити розвиток громад? Ідеальний сценарій — коли громада є самодостатньою і може фінансувати своє зростання за рахунок податкових надходжень. Проте в умовах повномасштабної війни, а згодом — у процесі відновлення, навантаження на місцеві бюджети є надзвичайно високим. Навіть великі громади часто не мають ресурсу на розвиток. Саме тому підтримка міжнародних партнерів залишається критично важливою. Вона допомагає зберігати стійкість сьогодні — і стане основою для відбудови та трансформації завтра.
Із членством в ЄС українські громади отримають доступ до масштабних інструментів регіонального розвитку, фондів і програм, які доступні для країн-членів Євросоюзу. Щоб скористатися цими можливостями, вже сьогодні потрібно готувати на місцях тисячі проєктних менеджерів. Адже підтримка партнерів часто надходить саме на проєктній основі. Тому навіть найменші селищні ради повинні навчитися залучати фінансування та втілювати проєкти. Однак наскільки наші громади готові до цього зараз?
Навчання громад створенню проєктів проводиться на постійній основі різними організаціями вже багато років. Однією з таких можливостей стала інтерактивна освітня програма «IMPACT. Zhytomyr» — навчальний курс, розроблений спеціально для лідерів місцевого самоврядування Житомирської області консалтинговою компанією Civitta у співпраці з Університетом Тарту та у партнерстві з Естонським центром міжнародного розвитку (ESTDEV).
Ярослав Жидик та Іванна Дідур
На початку навчання лише 30% учасників курсу мали попередній досвід у проєктній діяльності — і не завжди успішний. Протягом усіх етапів проєкту ми проводили різні опитування й у результаті визначили кілька ключових бар’єрів, які заважають громадам розвиватися.
Тож давайте розглянемо топ три ключові помилки громад, щоб мінімізувати ці помилки у інших.
Перешкода 1.
Громади часто не мають чіткого бачення розвитку, тому реагують на будь-які можливості
Під час проєкту ми багато взаємодіяли з учасниками курсу. Було багато таких діалогів:
- Нам потрібно ось це (під ось це можете вставити будь-яку потребу громади)
- А чому ви думаєте, що вам це потрібно? Ви проводили якісь опитування? Цим будуть користуватися?
- Ні, але це точно потрібно.
Це перший дзвінок, який свідчить про те, що громади часто не розуміють, яку саме проблему вони вирішують і для чого потрібен той чи інший проєкт.
В ідеальному світі, громада мала б мати чітку стратегію, яку вона розробила консультуючись з місцевими стейкхолдерами для розуміння їх потреб. Ця стратегія мала б включати в себе конкретні проєкти. І вже під їх реалізацію громада мала б виділяти або власні кошти, або залучати зовнішнє фінансування. Припустимо, що проєкт таки був релевантний. Продовження цього діалогу було десь таким:
- Ми знайшли ось такий конкурс.
- (дивлюся деталі конкурсу). Але в межах цього конкурсу ваш проєкт не дуже релевантний.
- Так-так, ми це розуміємо. То може давайте щось разом придумаємо, що туди можна подати.
В короткостроковій перспективі це може й спрацює, але просто збирати всі проєкти навколо - не варіант для сталого розвитку громади.
Перешкода 2.
Громади часто грузнуть в операційці, а на проєкти не залишається енергії
Важливо розуміти, що час представників ОМС можна поділити на два типи задач, які вони повинні робити: процесні та проєктні. Час представників місцевого самоврядування розривається між операційними процесами та стратегічною проєктною діяльністю. В умовах воєнного часу та кадрового дефіциту, більшість часу йде саме на «операційку» — поточну звітність, адміністративну рутину, підтримку базових функцій. Тобто на процеси.
Процеси - щоденні задачі спеціалістів, які вони повинні виконувати відповідно до їх офіційних повноважень. А проєкт - це вже сукупність процесів, направлена на вирішення певної стратегічної задачі або створення чогось нового. Зазвичай має кілька етапів: починається з творчого задуму чи певної ідеї, та розвивається від підготовчого етапу до пошуку стейкхолдерів, залучення фінансування та втілення у життя.
Часто увесь час та енергія йдуть на процеси. А проєкти, які зазвичай вимагають екстра зусиль, не можуть бути реалізовані через відсутність власне часу та енергії. Коли ми на фінальній події програми «IMPACT. Zhytomyr» запитали учасників, чого їм бракує найбільше, майже всі відповіли: часу.
Як бути з браком часу? Чи можна ігнорувати офіційні обов’язки й просто зосередитися на проєктах? Звісно ж, ні. Тому на рівні громади можливі два рішення: по-перше, оптимізувати рутинні завдання — пришвидшити їх виконання та зберегти енергію для проєктної роботи; по-друге, розширити команду, щоб збільшити загальний ресурс часу. На жаль, третього варіанту не існує.
Перешкода 3.
Громади часто не мають достатньої спроможності та необхідних навичок
Близько 60% учасників зазначили, що у них немає спеціалізованої команди, яка б займалася проєктами. Це можна привʼязати до попередньої помилки. Але з іншого боку - це і про відсутність людей, які розуміють, що таке проєкти, як писати заявки, спілкуватися з донорами та реалізовувати конкретні дії. Допомогти можуть навчальні програми, що пояснюють, як робити проєкти.
Ще одна негативна тенденція — недостатнє володіння англійською мовою. Лише 19% учасників програми мають рівень B1 або вище. Решта 81% — володіють англійською на рівні нижче середнього. І навіть за наявності розвинених проєктних навичок це може стати бар’єром для комунікації з міжнародними партнерами та залучення масштабних проєктів.
Деякі громади вирішують цю проблему, залучаючи вчителів англійської — для навчання або допомоги з документами. Це досить просто реалізувати, але так роблять не всі. Цю практику варто поширювати і паралельно всім підтягувати англійську.
З трьох названих перешкод ми можемо частково вплинути на загальне бачення громад за першими двома і частково вирішити останню. Але все ж, успішність громад залежить від дій самих громад, мотивації та вміння розставляти пріоритети.
Вплив «IMPACT. Zhytomyr»
Аналітичне мислення, розуміння логіки змін, знання вимог донорів — те, що потрібно для якісної заявки. Саме ці навички і прокачували учасники «IMPACT. Zhytomyr»: вчили аналізувати проблеми, формулювати логіку змін, будувати партнерства.
Протягом трьох місяців експерти Civitta Україна, EasyBusiness і Тартуського університету навчали 280 представників з 65 громад – майже з усієї Житомирщини. 8 лекцій та 8 додаткових секторальних зустрічей із залученням 17 українських та міжнародних експертів. Ми провели з учасниками 27 годин на онлайн-дзвінках і підготували 378 слайдів, щоб пояснити як працюють проєкти у громадах.
Випускники навчальної програми
Результат: 129 учасників успішно завершили курс та отримали сертифікати з академічними кредитами. Команди та індивідуальні учасники (всього близько 150 учасників) підготували 63 концепти. Майже 20 вже покращили їх після нашого фідбеку (доволі високий показник, враховуючи, що на початку програми тільки ~30% учасників мали досвід написання заявок). 10 заявок вже подали на грантові конкурси та ще 25 готують до подачі.
Наприкінці програми ми запитали учасників навчальної програми, наскільки покращилися їх знання та навички щодо тих чи інших аспектів управління проєктами. Зрозуміло, що це суб’єктивне сприйняття учасників їх знань і про результати будуть свідчити подані та виграні заявки, але все ж загальна картина виявилася дуже позитивною.
*Ми сформулювали всі питання таким чином:
“Оцініть, наскільки в цілому Ви погоджувалися ДО програми і наскільки погоджуєтеся зараз, ПІСЛЯ програми, з наступним твердженням про себе: Я знаю…”.Учасники оцінювали всі запитання за шкалою від 0 до 5, де
0 - Важко сказати/відмова від відповіді;
1 - Повністю не погоджуюсь;
2 - Не погоджуюсь;
3 - У чомусь погоджуюсь, у чомусь не погоджуюсь;
4 - Погоджуюсь;
5 - Повністю погоджуюсь.На графіку показаний розподіл кількості учасників за різницею у їх відповідях на кожне з запитань ПІСЛЯ та ДО програми.
Наприклад, якщо людина після програми відповіла, що вона «повністю погоджується» з твердженням (оцінка 5), а до програми, що просто «погоджується» (оцінка 4), то на графіку вона буде відображена як 1 (різниця між 5 і 4).
Активність учасників програми та оцінка курсу:
- лекції в середньому відвідувало та/або переглядало потім в записі 53% від зареєстрованих (показник коливався в межах 47,5-65,8%), що досить багато, враховуючи, що про безкоштовні курси забуває велика частина зареєстрованих досить швидко після реєстрації;
- середня оцінка лекцій 4,76/5 (коливалося в межах 4,66-4,83);
- загалом навчальну програму з усіма її складовими учасники оцінили на 4,78/5.
Що далі?
Далі буде продовження програми. Разом з партнерами готуємо наступний етап «IMPACT. Zhytomyr - 2.0». Буде ще більше знань на Житомирщині і не тільки.
Клен Яаратс
До речі, «IMPACT» у назві програми – це насправді не тільки «вплив», а Innovative Management Program for Actionable Community Transformation. Тобто це програма про дієву трансформацію. Виконавчий директор Естонського центру міжнародного розвитку Клен Яаратс нагадав, що саме навички проєктного мислення у лідерів місцевого самоврядування дозволили Естонії трансформуватися за останні 20–30 років. Адже після вступу до ЄС для Естонії відкрилися можливості участі у програмах регіонального розвитку, і естонські громади змогли ними скористатися. Україна теж має бути готова.
Проєкт «IMPACT. Zhytomyr» реалізований компанією Civitta у співпраці з Університетом Тарту за підтримки Уряду Естонії, Естонського центру міжнародного розвитку (ESTDEV), Житомирської обласної державної адміністрації та Агенції регіонального розвитку Житомирської області.
