Реформи в освіті — це складний і відповідальний процес, який потребує кропіткої аналітичної роботи, ґрунтовних аргументів. Будь-які зміни мають базуватися на дослідженнях, українському контексті, досвіді, кращих практиках, реальних проблемах та потребах. Зокрема, враховувати міжнародний досвід з огляду на євроінтеграційний курс нашої країни.

Окрім цього, важливим етапом змін є відкрите обговорення суті реформ із широким колом експертів, освітян, батьківської спільноти, представників влади та громадянського суспільства. Такий підхід забезпечує ефективність, обґрунтованість і суспільну підтримку реформ, роблячи їх зрозумілими для всіх зацікавлених сторін.

Реформа старшої профільної школи — не виняток. Так, у процесі її планування було проведено:

• Дослідження умов упровадження реформи;
• Демографічний прогноз (Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України);
• Всеукраїнське комплексне соціологічного дослідження «Реформа старшої профільної школи» (КМІС);
• експертні та стратегічні сесії, що охопили понад 400 експертів.

Паралельно (на основі пропозиції територіальних громад) відбувалося моделювання та нанесення на карту мережі закладів, які забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти.

Як відбувалося громадське обговорення реформи?

Розробці пропозиції до оновлення законодавчої бази реформи передували громадські обговорення з територіальними громадами, що вже відбулися у 20 областях України.

Їхня головна мета — відкритий діалог із засновниками закладів освіти, адже реформа передбачає суттєву трансформацію освітньої мережі. Під час зустрічей було важливо не лише представити суть реформи та її цілі, а й вислухати позицію територіальних громад, почути їх позицію, відповісти на запитання та врахувати їхні пропозиції.

Загалом громадські обговорення охопили 2 641 учасника із 1093 громад. Серед учасників — народні депутати України та депутати обласних рад, представники обласних військових адміністрацій, голови громад та їх заступники, голови районних адміністрацій та їх заступники, керівники органів управління освіти територіальних громад і районних адміністрацій,  а також представники закладів освіти.

Так, під час заходів:

1. Обговорювали моделювання мережі закладів освіти. Адже, на відміну від перших двох етапів реформи НУШ, реформа старшої профільної школи потребує не лише оновлення змісту освіти, підвищення кваліфікації вчителів та оснащення освітніх просторів, а й суттєвої трансформації мережі закладів освіти.
2. Учасники обговорень мали можливість більше дізнатися про реформу безпосередньо від заступників Міністра освіти і науки України, почути експертні коментарі з питань стратегічного планування реформи, фінансування академічних ліцеїв, співробітництва територіальних громад, а також особливостей заснування академічних ліцеїв.
3. Аналізували пропозиції територіальних громад щодо проєктної мережі закладів профільної середньої освіти. Для цього в кожній області демонстрували інтерактивну карту із нанесеною мережею закладів освіти.

У такий спосіб можна було наочно побачити, де громади планують утворювати академічні ліцеї; радіуси доступності таких закладів; скільки учнів навчатиметься в старших класах, зокрема з урахуванням демографічної ситуації та прогнозу; врахувати, які заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти є на відповідній території, адже в них навчатиметься частина випускників 9 класів, які оберуть професійне спрямування.

4. Зрештою, громадам надали експертні коментарі та пропозиції: які рішення варто переглянути, які можуть бути більш ефективними з погляду цілей реформи, які аспекти важливо врахувати.

Відкритий діалог з громадами

Обговорення реформи з представниками громад — це найголовніша частина заходів. Учасників найбільше цікавили питання щодо:

• законодавчого й нормативно-правового забезпечення, які дали б змогу впровадити реформу;
• фінансового забезпечення, адже саме впровадження інфраструктурної частини реформи потребуватиме значних видатків, починаючи з ремонту доріг за маршрутами підвезення, завершуючи створенням сучасних кабінетів та лабораторій для профільного навчання;
• концептуальних засад реформи, зокрема щодо того, які заклади зможуть забезпечувати академічне спрямування, а які — професійне;
• можливих винятків для певних територій або закладів освіти тощо.

Проте цінність цих обговорень була не лише в тому, щоб надати засновникам вичерпну інформацію про реформу та кроки її впровадження, а й почути від них пропозиції та власне бачення для її ефективної реалізації у громадах. Наприклад, учасники зазначали про:

• Необхідність зменшення терміну проведення громадського обговорення для реорганізації мережі закладів освіти. Наразі, згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту», цей термін становить один рік. Представники громад наголошували, що це занадто довго, адже активні та ефективні громадські обговорення цілком можна провести впродовж двох-трьох місяців.
• Представники громад Донецької та Луганської областей, зустріч із якими відбулася в Дніпрі, зокрема, зазначали, що у їхньому випадку взагалі немає можливості проводити такі громадські обговорення, адже йдеться про заклади, які тривалий час перебувають на тимчасово окупованій території й можуть бути цілком зруйнованими тощо. Саме тому, на період дії воєнного стану, важливо передбачити можливість для таких областей здійснювати реорганізацію, зміну типу або ліквідацію без громадських обговорень. Бо теперішню вимогу законодавства щодо громадського обговорення, яке має тривати рік, можна виконати лише формально — через абсолютно об’єктивні обставини, пов’язані з війною.
• Важливість законодавчо закріпити зобов’язання щодо пропорційного й щомісячного перерахунку коштів у випадку, коли громади об’єднуватимуть зусилля і будуть спільно створювати чи утримувати ліцей у межах співробітництва територіальних громад. Це забезпечить не лише стабільність роботи закладу освіти та захищеність засновників, а й чіткий розподіл фінансової відповідальності між громадами-партнерами
• Зняття заборони на приватизацію давно ліквідованих закладів освіти — ще одна дуже актуальна пропозиція від громад, особливо сільських. Наразі маємо дуже невтішну демографічну ситуацію. Водночас громада, крім утримання і розвитку закладів освіти, які функціонують, вимушена виділяти величезні видатки на утримання порожніх приміщень, аби щонайменше, опалювати їх. Але ж ці кошти можна було б витратити на доплати вчителям або закупівлю STEM-лабораторії, щоб зацікавити дітей природничо-математичними дисциплінами. Між іншим, цю пропозицію пізніше підтримали також і всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування.

Думки учасників під час громадських обговорень

Також громадські обговорення дали можливість вивчити думки всіх учасників під час інтерактивних опитувань, як до початку обговорень, так і наприкінці заходів. Отже:

1. У середньому 57% громад планують утворювати власний академічний ліцей.
2. Проте 87% громад за результатами обговорення розраховують мати академічний ліцей — власний, обласний на своїй території, у співробітництві з іншою ТГ.
3. Більшість територіальних громад готова до співробітництва для утворення академічного ліцею. Водночас найчастіше громади висловлювали готовність до співробітництва з іншими громадами за умови, що матимуть власний академічний ліцей (83% - за умови наявності власного ліцею в громаді, 65% - за умови, що громада не матиме власного ліцею).
4. 70% учасників зазначили, що за результатами обговорення суть реформи стала зрозумілішою.
5. 97% учасників зазначили, що після обговорення  «правила» впровадження реформи стали більш зрозумілими.

Який результат?

Ці та інші пропозиції, озвучені громадами, зокрема засновниками закладів освіти, під час заходів, були враховані  під час розроблення законопроєкту МОН. Його громадське обговорення відбувалося восени 2024 року.

Наразі у Верховній раді України вже зареєстровано законопроєкт від Комітету освіти науки та інновацій. Бачимо й альтернативні законопроєкти. Тож будемо стежити за новинами й тими змінами, за які проголосують народні депутати.