75% внутрішньо переміщених осіб інтегрувалися у життя своїх нових громад і не планують переїздити з того населеного пункту, де вони мешкають зараз. На таке рішення значною мірою впливає те, що українське суспільство та місцева влада активно залучені до допомоги та підтримки людей, які вимушені були змінити місце проживання через війну.

Про це свідчать результати восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення», яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Ради Європи в рамках Програми «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

За результатами дослідження, 68% вимушено переміщених осіб відчувають позитивне ставлення до себе. При цьому, 71% опитаних місцевих жителів позитивно ставляться до ВПО, а 55% вважають, що їхні громади готові прийняти нові хвилі ВПО (34% - не готові).

Крім того, зросла частка ВПО, які придбали чи орендували житло, а також тих, хто знайшов роботу. Якщо в 2022 році показник зайнятості ВПО становив всього 37%, то станом на кінець 2024 року – вже 56%. Найбільше - з 16% до 33% - зросла частка тих, хто знайшов роботу на новому місці проживання. Крім цього, 5% ВПО знайшли дистанційну роботу, а 18% - зберегли попередню роботу.

Дослідження виявило також найбільші потреби внутрішньо переміщених осіб – це допомога з житлом (53%), гуманітарна допомога (30%) та перекваліфікація (25%).

«Бачимо, що велика частина внутрішньо переміщених осіб, особливо тих, хто змушений був переїздити ще на початку широкомасштабного вторгнення, вже інтегрувалися у життя нових громад і не планують повертатися. І чим довше триватиме війна, тим більшим буде відсоток таких людей. Звичайно, є проблема «нових ВПО», які змушені виїжджати з прифронтових населених пунктів. Вони сподіваються, що виїхали ненадовго, тому не поспішають обживатися в нових громадах. Але кількість цих ВПО не порівняти з масштабами 2022 року. Цифри ж дослідження показують загальну картину, яку важливо враховувати і на державному, і на місцевому рівнях при розробці планів з розвитку інфраструктури та фінансуванні публічних послуг», - вважає Анатолій Ткачук, один з авторів дослідження, консультант Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні».

Переглянути всі результати восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення» можна за ПОСИЛАННЯМ. Результати попереднього дослідження 2022 року є тут.

Програма Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» впроваджується в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова» Центром експертизи багаторівневого врядування, що функціонує в межах Секретаріату Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.