Очевидно, що перед кожною територіальною громадою стоять непрості питання щодо того, як забезпечити динамічний розвиток, домогтися соціального добробуту та покращення якості життя її мешканців. Основним чинником цього є економічний розвиток місцевих територій. У сьогоднішніх умовах, коли внаслідок повномасштабної агресії з боку рф українські громади стикаються зі складними безпековими, демографічними, економічними, соціальними, екологічними  викликами, діяльність у цій сфері набуває особливої актуальності.

Як відомо, місцева економіка є двигуном розвитку і найважливішою складовою життєдіяльності територіальної громади. Вона включає всі види діяльності – вирощування сільськогосподарської продукції, виробництво і збут товарів та продуктів харчування, будівництво і ремонт, сферу послуг, торгівлю і т.п. Інакше кажучи, вона включає все, що здійснюється для задоволення потреб мешканців, забезпечення соціальної стабільності, досягнення економічного зростання й конкурентоздатності. Місцева економіка також формує податкові надходження громади, що дають можливість владі інвестувати у сфери ключових послуг, які надаються мешканцям: освіту, охорону здоров’я, соціальне забезпечення, водопостачання, управління ТПВ, функціонування місцевої транспортної інфраструктури тощо. Саме тому економічний аспект, зазвичай, є ключовим у всіх стратегічних рішеннях щодо розвитку громади.

Зі свого боку, територіальні громади є базовими елементами національної економіки, вони відіграють важливу роль в економічному розвитку країни. Саме у громадах формується первинна ресурсна база національної економіки, відбувається започаткування підприємництва і ведення бізнесу, здійснюється залучення інвестицій і реалізація різноманітних проєктів та ініціатив, впроваджуються інновації, які не тільки забезпечують зростання технологічності виробництва та сфери послуг, але й удосконалюють підходи до управління територіями. Саме у громадах відбувається розвиток людського капіталу, створюються можливості працевлаштування економічно активного населення, започатковуються нові робочі місця. Зрештою економічне зростання країни відбувається саме на рівні територіальних громад, міст, селищ, сіл.

Але як громаді досягнути стабільного економічного зростання?

Основою такого зростання на місцевому рівні якраз і є місцевий економічний розвиток (МЕР). Під економічним розвитком розуміють, зазвичай, перехід від одного стану економіки до іншого, тобто від нижчого до вищого рівня. Так, на зміну традиційній, низько технологічній, енерговитратній економіці повинна приходити більш модернізована, технологічна, енергоефективніша, інноваційна. Новий період у порівнянні з попереднім характеризується не лише збільшенням валового виробництва товарів та послуг, які вже вироблялись, а, передусім, запуском виробництва нових, більш якісних товарів та послуг з використанням сучасніших технологій, що неодмінно супроводжується підвищенням продуктивності праці. Нерідко йдеться насамперед про повноцінну диверсифікацію, цілком нові товари та послуги, виробництво яких зумовлене потребами ринків та зростаючою конкуренцією.

Питанням МЕР приділено значну увагу з боку впливових міжнародних організацій, надається експертна, грантова й кредитна підтримка через Програми ООН, Світового банку, ЄБРР та інших міжнародних фінансових організацій.

Є чимало різних визначень, які дають міжнародні інституції, характеризуючи вагомість, різнобічність та певні складнощі процесу МЕР, акцентуючи увагу на тих чи інших його аспектах. Особлива увага звертається на комплексний підхід до процесу МЕР, залучення громади, широке партнерство, гнучкість у плануванні та важливість розвитку бізнесу. Узагальнивши та актуалізувавши їх, а також опираючись на власний досвід, експерти ІГС пропонують наступне визначення МЕР:

МЕР полягає у комплексному підході, стратегічному партнерстві та спільній цілеспрямованій діяльності місцевої влади, бізнесу, громадськості та інших зацікавлених сторін, спрямованій на найбільш ефективне використання потенціалу територіальної громади та її конкурентних переваг[1], досягнення запланованих цілей місцевої економічної політики, забезпечення розвитку підприємництва та залучення інвестицій, отримання економічної вигоди (користі) й позитивного соціального впливу, зростання добробуту та підвищення якості життя мешканців.

Отже, МЕР дозволяє досягнути економічного зростання громади завдяки розвитку бізнесу, залученню інвестицій та впровадженню інновацій. Але що важливо розуміти у цій сфері, щоб досягнути позитивних результатів на практиці? Якими є засади, тобто головні положення, принципи, правила ефективного МЕР?

• МЕР – це стратегічне партнерство влади громади та бізнесу, яке дозволяє сформувати довгострокове й реалістичне бачення майбутнього розвитку;
• суб’єктом МЕР є місцева громада (або декілька місцевих громад, об’єднаних спільними цілями);
• інструментами МЕР є стратегічне планування, комплексний підхід, програмування та проєктна діяльність відповідно до визначених пріоритетів;
• МЕР відображає живий процес, постійну діяльність, а не є фіксацією стану, визначеного у певний час чи ситуацією, що склалася у конкретний момент;
• немає єдиного стандартного підходу до МЕР, оскільки кожна громада має унікальні потенціал, можливості і конкурентні переваги, а також певний перелік проблем, вирішення яких вимагає гнучкості, адаптивності, креативності та інклюзивного підходу;
• ключовим чинником МЕР, його рушійною силою є використання місцевих конкурентних переваг, з урахуванням яких формуються основні економічні та інвестиційні пріоритети;
• МЕР вимагає постійного моніторингу виконання запланованого й оцінки досягнутих результатів;
• ключовим індикатором, критерієм оцінки досягнутих показників МЕР є рівень задоволення потреб мешканців громади, підвищення добробуту населення, зростання якості (стандартів) життя;
• місцевий розвиток має бути спрямований на досягнення стратегічних цілей, але водночас він повинен демонструвати певний позитивний ефект у короткостроковому періоді;
• прозорість і підзвітність є вкрай важливими і обов’язковими, вони посилюють залучення громади і є одним з вагомих чинників забезпечення дієвості планів і заходів  МЕР.

Мал.1. Засади (головні положення, принципи, правила) МЕР

Ефективність МЕР значною мірою залежить від професійної компетентності посадових осіб місцевого самоврядування, спроможності здійснювати ефективне управління економічним розвитком громади. Таке управління забезпечується шляхом використання певного інструментарію, зокрема:

• розроблення належних, добре продуманих програм та планів згідно визначених у стратегії розвитку громади цілей та пріоритетів;
• відповідного регулювання, створення сприятливих умов для економічного зростання (стимули, інструменти, наприклад доступ до землі, спрощення процедур тощо);
• продуктивного та стимулюючого використання місцевих ресурсів;
• ефективного використання публічних коштів (бюджетне фінансування повинно сприяти мультиплікації приватних інвестицій);
• реалізації заходів з розвитку місцевих мікропідприємств, малого та середнього бізнесу з урахуванням їхніх потреб;
• професійним підходом та конкретними діями із залучення приватних інвестицій, як вітчизняних, так й іноземних;
• використання різноманітних фінансових та нефінансових інструментів (наприклад корпоратизація КП, муніципальні запозичення, гарантії та інші);
• використання можливостей ДПП;
• практичної реалізації проєктів розвитку із залученням різноманітних джерел фінансування, зокрема й коштів міжнародних організацій;
• підтримки реалізації інвестиційних проєктів приватного сектору, передусім тих, які мають стратегічне значення для розвитку громади;
• здійснення заходів з розвитку людських ресурсів, адаптації ринку праці до потреб бізнесу;
• ефективного застосування інструментів маркетингу та брендингу території.

Мал.2. Інструменти ефективного МЕР

Варто наголосити, що успішність місцевого розвитку залежить від низки факторів, які можуть мати позитивний чи негативний вплив на МЕР.

Насамперед зазначимо, що необхідною передумовою успішної діяльності у сфері МЕР є місцеве лідерство і стратегічне бачення перспективи. Водночас лідерство є головним чинником реалізації прийнятих планів та досягнення очікуваних результатів. Передусім воно дозволяє розвивати та реалізовувати потенціал персоналу виконавчого органу місцевої влади, сприяє посиленню відповідальності та зростанню ефективності його діяльності. Лідерство приносить додаткові ресурси, сприяє підвищенню ефективності й результативності управління громадою, оскільки приваблює донорів, інвесторів та благодійників. Справжнє лідерство місцевої влади, передусім голови, відкритість і прозорість її діяльності дозволяють активізувати та залучати до МЕР бізнес, НУО, мешканців громади. Таким чином досвід, ресурси та компетенції різних секторів суспільства, можуть бути використані в синергії.

Варто наголосити, що МЕР можливий лише за умови плідної взаємодії між місцевою владою, бізнесом, НУО та самою громадою, а також розуміння спільної відповідальності за його результати. Тому місцевій владі перш за все необхідно налагодити постійну комунікацію з різними секторами, вибудувати відносини довіри, налагодити прозоре та чесне партнерство, що є передумовою для реалізації майбутніх стратегічних ініціатив. Разом з тим, недостатня залученість зумовлює нерозуміння їх суті, що може викликати спротив, а в найгіршому варіанті навіть їх блокування.

Водночас мешканці громади, в яких існує потенціал довіри один до одного, які об’єднані певними цінностями, взаємодією, а також взаємними зобов’язаннями і очікуваннями в контексті розвитку свої громади, формують її соціальний капітал. Варто зауважити, що поряд із виробничим чи людським капіталом, згуртованість громади, її соціальний капітал, роблять свій внесок у результати розвитку місцевих територій і можуть виступати її рушійними силами. Тому ті територіальні громади, які зуміють сформувати навколо ідей МЕР відповідне середовище однодумців й залучити якомога більше зацікавлених осіб, зможуть досягнути значно більших успіхів у сфері економічного і соціального розвитку.

Успішний МЕР неможливий без належного інституційного забезпечення. Місцеві органи влади мають бути спроможними формувати відповідну місцеву політику в сфері економічного розвитку, здійснювати ефективне регулювання, усуваючи бар’єри і перешкоди у сфері господарської діяльності на відповідній території, запроваджувати необхідні стимули для залучення інвестицій. Немаловажною є взаємодія із профільними ЦОВВ та інституціями центрального і регіонального рівня, що займаються підтримкою МСБ, залученням інвестицій, експортної діяльності тощо. Важливим є налагодження партнерських стосунків з національними та регіональними бізнес-об’єднаннями, агенціями розвитку бізнесу, міжнародними організаціями та донорами.  Зрештою необхідно також забезпечувати ефективну координацію  діяльності в процесі впровадження програм і планів МЕР, здійснювати моніторинг і оцінку досягнутих результатів.

Інституції місцевого розвитку можуть бути створені в різних організаційно-правових формах. Передусім це структурні підрозділи виконавчих органів місцевих рад, комунальні підприємства, установи й організації, агенції місцевого розвитку, як комунальної, так і приватної чи змішаної форми власності. Значний потенціал мають громадські об’єднання, які працюють у сфері МЕР і сприяють підвищенню конкурентоспроможності громад.

Однією з найважливіших конкурентних переваг територіальної громади, її найголовнішим активом у місцевому розвитку є людський (кадровий) потенціал. Від людей, зокрема від їхнього досвіду, знань, інтелекту, креативності, ідей, володіння інформацією, від їхнього бажання і вміння працювати і створювати блага залежить у першу чергу економічний і соціальний розвиток громади. Модернізація та розширення сфери зайнятості, підвищення якості освіти, взаємодія з навчальними, професійно-технічними закладами, покращення сфери охорони здоров'я, поліпшення доступу до культурних, рекреаційних та інших послуг сприяють розвитку людського капіталу.

МЕР залежить також від ефективного використання місцевих ресурсів та здатності реалізувати прихований (недооцінений) потенціал громади, зокрема й  для створення конкурентних переваг. Як правило, територіальні громади володіють і розпоряджаються певними виробничими, природно-ресурсними, соціально-культурними та іншими активами. В цьому контексті потрібне чітке розуміння щодо того, в чому їх унікальність і як їх найкраще використати в процесі МЕР. Завдяки професійному, ефективному управлінню цими ресурсами можна домогтися економічного зростання. Інакше кажучи, місцеві ресурси можуть бути основою для ведення бізнесу, залучення інвестицій, створення нових робочих місць, розширення податкової бази місцевих бюджетів, що прямо чи опосередковано  матиме вплив на підвищення якості життя мешканців громади.

Водночас не слід нехтувати питанням екологічної відповідальності. Важливо забезпечити збалансоване використання природних ресурсів та дбати про зменшення негативного впливу на довкілля. Прагнення залучити інвестиції та створити нові робочі місця у виробничій сфері не може відбуватися за рахунок завдання шкоди довкіллю.

Серед факторних умов, які досить суттєво впливають на МЕР, є  рівень розвитку інфраструктури. Доступність до громади, близькість (зокрема часові витрати) до ринків і ділових центрів, логістика, нерідко є визначальними у прийнятті рішень щодо локації для ведення бізнесу чи вкладення інвестицій. Транспортна інфраструктура, доступність до енергетичних мереж, стан комунальної сфери, зв'язок, мають задовольняти вимоги МСБ та інвесторів для ведення їх діяльності. Тому необхідною умовою для підвищення привабливості громади для бізнесу та життя її мешканців, а також для забезпечення сталого економічного зростання є постійна діяльність з модернізації та розвитку інфраструктури.

Одним з ключових факторів успішності МЕР є рівень розвитку малого та середнього бізнесу (МСБ). В цьому сегменті місцевої економіки розкривають свій підприємницький хист найчисельніша кількість мешканців громади, які, розвиваючи своє виробництво чи формуючи сферу послуг створюють нові робочі місця. МСБ є основою економічного розвитку територіальних громад, а нерідко й осередками місцевого інноваційного розвитку. Створення сприятливих умов для започаткування і ведення бізнесу на місцевому рівні,  сприяння у розкритті підприємницької ініціативи, підтримка діючих компаній є визначальним чинником для пожвавлення економічної активності територіальних громад.

Успішний МЕР неможливий без залучення інвестицій та впровадження інновацій. Важливо звертати увагу не тільки на обсяги залучених інвестицій, але й на те, щоб вони надходили в ключові й перспективні сектори, забезпечуючи необхідну технологічність і конкурентоспроможність місцевої економіки. Створення сприятливих умов для інвестування, активне просування інвестиційних можливостей громади дозволяє залучати зовнішнє фінансування, необхідне для реалізації масштабних проєктів. Водночас інновації, впровадження новітніх технологій у виробництво, сферу послуг, управління є одним із визначальних факторів для успішного МЕР. Запуск і підтримка інноваційних підприємств, здатних формувати високу додану вартість, а також випускати продукцію експортного спрямування є одним з найважливіших напрямів економічної діяльності на місцях. Адже чим більше компаній з високою продуктивністю праці та високою доданою вартістю працюватиме на території громади, чим вищими будуть їхні прибутки, тим більше зростатимуть бюджетні надходження, а головне – доходи працівників. 

Мал.3. Фактори успішності МЕР

Вагомим чинником, який суттєво впливає на якість та ефективність роботи у сфері економічного розвитку є обмін знаннями та вивчення кращих практик МЕР, як зарубіжних, так і вітчизняних. Це особливо актуально для тих громад і фахівців, які ще не мають достатньої інституційної спроможності у  сфері МЕР, належного попереднього  досвіду в сфері стратегічного планування та економічного розвитку,  управління ресурсами та публічними коштами. Добрі результати може принести  співпраця між різними, насамперед сусідніми громадами через угоди про співробітництво. Таке співробітництво дозволяє об’єднати зусилля і ресурси в інтересах економічного і соціального розвитку різних громад, зменшуючи видатки учасників на впровадження ініціатив та сприяючи отриманню мультиплікаційного ефекту.

Проміжний висновок

Місцевий економічний розвиток полягає, передусім,  у максимальній реалізації потенціалу громади, розумінні та використанні її конкурентних переваг, системному підході до покращення інфраструктури, щоденній готовності підтримувати зростання місцевого бізнесу,  формуванні високої спроможності залучати інвестиції, змоги ефективно використовувати різноманітні фінансові й нефінансові інструменти МЕР. Все це вимагає справжнього лідерства, стратегічного бачення перспективи, належної інституційної, організаційної та фінансової спроможності.

Варто також зауважити, що кращі економічні показники,  і, відповідно, певна фіскальна самодостатність та менша залежність від субвенцій та дотацій з державного бюджету допомагають у формуванні та зростанні стійкості громади, мають позитивний вплив на її готовність до складних викликів, криз та шоків в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала рф проти України. Подолання складних і різнобічних проблем, породжених цією війною, зокрема й таких як падіння виробництва, руйнація інфраструктури, міграція, безробіття та багатьох інших, вимагатимуть професійного підходу до формування планів повоєнної відбудови з наголосом на економічному розвитку. Саме добре продумані та сплановані заходи МЕР сприятимуть, на наш погляд, економічному відродженню, відновленню та осучасненню інфраструктури, утвердженню соціального благополуччя й згуртованості, підвищенню конкурентоспроможності територіальних громад.

Ця стаття створена за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Стійкість та розвиток – методичні рекомендації для територіальної громади», що здійснюється ГО «Інститут громадянського суспільства». Зміст цієї статті представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».