З 1 січня по 30 червня 2025 року Польща головує в Раді Європейського Союзу. Одним із ключових пріоритетів польського головування стане обговорення оновленого порядку денного Політики згуртованості ЄС на період 2028–2034 років. Йдеться про масштабну ініціативу, що має на меті зміцнити економічну та соціальну згуртованість в ЄС, підвищити стійкість регіонів ЄС до криз і посилити їх конкурентоспроможність на європейському та глобальному ринках. Цей процес безпосередньо впливає й на Україну, особливо у світлі майбутніх переговорів щодо Розділу 22 (регіональна політика та координація структурних інструментів) acquis communautaire.

Чому саме зараз і в чому полягає суть дискусії?

Євросоюз перебуває в процесі підготовки до наступної Багаторічної фінансової рамки (БФР) після 2027 року. У 2025 році Європейська Комісія презентує свій проєкт нової БФР, який і визначатиме фінансові пріоритети Союзу на 2028–2034 роки. Польща, отримавши статус держави-голови в Раді ЄС, прагне зосередити увагу на важливості Політики згуртованості як надійного інструменту підтримки збалансованого розвитку європейських регіонів. Заплановано кілька масштабних заходів: зокрема, у лютому 2025 року відбудеться високорівнева експертна конференція, присвячена майбутній БФР, а вже у березні – неформальне засідання Ради із загальних питань (GAC) у форматі міністрів, відповідальних за Політику згуртованості.

Про що Документ для обговорення?

Польське головування спирається на напрацювання та рекомендації, викладені у Документі для обговорення «Згуртованість у політико-орієнтованій, спрощеній та більш ефективній багаторічній фінансовій рамці (БФР)» від 9 грудня 2024 року. Цей документ містить десять ключових пропозицій, спрямованих на те, щоб зробити Політику згуртованості «політико-орієнтованою», зрозумілішою, зі спільними та спрощеними правилами. У ньому йдеться про:

1. Згуртованість як основу майбутньої БФР, де економічна, соціальна та територіальна конвергенція мають бути пріоритетами нарівні з іншими цілями ЄС.
2. Тісніший зв’язок Політики згуртованості з Європейським семестром, що дозволить координувати реформи та інвестиції й ефективніше протидіяти регіональним диспропорціям.
3. Важливість територіально-орієнтованих політик та багаторівневого управління, де участь субнаціональних влад – регіональних, місцевих та на рівні функціональних типів територій – є запорукою ефективного втілення стратегій розвитку.
4. Спрощення норм та уніфікацію правил аудиту, звітності, планування, а також більш активне залучення інноваційних інструментів фінансування, на зразок спрощених варіантів витрат (SCO) і фінансування, не прив’язаного до витрат (FNLC).

Як це впливає на порядок денний України в контексті Розділу 22 acquis?

Для українських регіонів та органів державної влади розуміння основних змін і напрямів розвитку Політики згуртованості є важливим із декількох причин:

Перше, нові правила та підходи до управління структурними фондами формуватимуть базу, з якою Україна зіткнеться в процесі переговорів щодо приєднання. На етапі узгодження із законодавством ЄС українським інституціям доведеться адаптувати державну регіональну політику до принципів та механізмів, які зараз формуються в ЄС на період 2028–2035 років.

Друге, вже сьогодні важливо розуміти, які саме інструменти та фінансові механізми Політики згуртованості будуть запроваджені після 2027 року, аби заздалегідь підготувати свої інституційні та адміністративні спроможності. Зокрема, це стосується підходів до спрощення процедур, багаторівневого управління, територіально- та результато-орієнтованого планування, що можуть стати вимогою в ході майбутніх перемовин.

Третє, попереднє включення України у дискусії щодо оновленої Багаторічної фінансової рамки й відповідних регламентів допоможе визначити оптимальний формат майбутньої участі у програмах ЄС. Це стосується як потенційних інструментів підтримки відновлення країни, так і участі у транскордонних та міжрегіональних програмах, які надалі стануть важливою частиною інтеграції до європейського простору.

Чому безпека та економічна конкурентоспроможність у фокусі?

У своєму зверненні Польща наголошує, що посилення Єдиного ринку ЄС має супроводжуватися політикою, здатною реагувати на виклики безпеки та економічні загрози. Звідси – особливий акцент на зміцненні стійкості регіонів до шоків, зокрема й у світлі кризових ситуацій (пандемії, збройні конфлікти, енергетичні та кліматичні виклики). Політика згуртованості здатна забезпечити більш рівний доступ до ресурсів, скоротити розриви в розвитку та створити умови для активнішої інноваційної діяльності на місцевому рівні.

Чому це важливо для українських громад?

Одним із ключових елементів регіональної політики ЄС є орієнтація на функціональні типи територій, де увага зосереджується не на адміністративних межах територіальних громад, а на реальних економічних, соціальних та просторових зв’язках між громадами. Це сприяє співпраці та партнерству між містами, селищами, сільськими громадами – усіма, хто має спільний інтерес у реалізації розвиткових проєктів.

У цьому контексті уже зараз слід враховувати, що вступ до ЄС вимагатиме від громад довести свою здатність планувати, втілювати та моніторити проєкти за тими ж правилами, які діють у європейських державах-членах.

Перш за все, варто переглянути й оновити місцеві стратегії розвитку, інтегруючи в них підходи, орієнтовані на функціональні типи територій, а також інструменти на зразок інтегрованих територіальних інвестицій (ІТІ) і місцевий розвиток під керівництвом громади. Це означає, що управлінські команди в містах та селах мають навчитися мислити масштабно: об’єднувати зусилля з сусідніми громадами, шукати шляхи спільного фінансування проектів інтегрованого розвитку територій.

Прозорість у прийнятті рішень і закупівлях, професійний проєктний менеджмент є не просто бюрократичною вимогою, а запорукою довіри з боку європейських партнерів. Планування розвитку на основі потреб різних груп громадян, а також активна співпраця з місцевим бізнесом і громадськими організаціями допоможуть місцевій владі створити сучасне, конкурентне середовище у громаді. Адже для ЄС важливо бачити не лише офіційні заяви про готовність до інтеграції, а й здатність реально управляти процесами розвитку на місцях.

Підсумовуючи, громадам слід уже сьогодні готувати підґрунтя для європейської інтеграції: посилювати інституційну спроможність, готувати кадри, впроваджувати сучасні механізми прозорого врядування й вибудовувати партнерства. Саме так вони продемонструють готовність до вимог ЄС і закладуть основу для залучення фінансових ресурсів на подальше відновлення й розвиток України.

Наступні кроки та можливості співпраці

Очікується, що в результаті ширших обговорень Польське головування підготує висновки Ради (Council Conclusions) на березневому засіданні GAC (2025 р.). Ці висновки ляжуть в основу пропозицій Європейської Комісії щодо нормативних актів, які визначать остаточну архітектуру Політики згуртованості на період після 2027 року.

Для України надзвичайно важливо стежити за перебігом цих подій і вже нині готуватися до участі в новій «програмній архітектурі» ЄС. Запровадження інструментів розбудови інституційної спроможності, посилення співпраці між регіонами та адаптація кращих європейських практик може стати надійною основою для якісного впровадження державної регіональної політики та наближення України до європейських стандартів.

Матеріал створений за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Стійкість та розвиток – методичні рекомендації для територіальної громади», що здійснюється ГО «Інститут громадянського суспільства». Зміст цієї статті представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».