Наявність комплексного плану просторового розвитку в рази збільшує шанси громад залучити інвестора. Якщо громада знає що і де треба будувати та має усю необхідну документацію, то бізнес може значно швидше розпочати свою діяльність. А це – важлива передумова відновлення економіки України. Тому розробку комплексних планів не можна відкладати на «після війни», адже країні потрібні ресурси. Саме тому Солоницівська громада Харківщини за підтримки Програми USAID АГРО розпочала розробку комплексних планів просторового розвитку. Водночас на прикладі Солоницівської громади ще понад 50 громад Харківщини починають впроваджувати просторове планування.
Солоницівська громада зібрала усі необхідні дані для розробки комплексного плану просторового розвитку та провела стратегічну сесію, за результатами якої визначила пріоритетні напрямки розвитку.
«Збираючи дані для комплексного плану, наші експерти проаналізували 5079 документів із землеустрою громади, 30 планів та 11795 xml файлів на земельні ділянки Солоницівської громади. Ми цифровізували 6385 державних актів на землю різних років. Тож навіть на етапі підготовки до розробки комплексного плану громада отримала велику користь - цифровізувала та впорядкувала дані», - розповідає Павло Матвєєв, голова Харківського осередку Асоціації фахівців землеустрою України, яка за підтримки Програми USAID АГРО реалізує проект.
Під час стратегічної сесії мешканці та представники бізнесу громади обговорили як використовувати вільні ділянки у громаді з огляду на нові соціально-економічні умови.
Пріоритет – соціальний розвиток
За час повномасштабної війни через Солоницівську громаду пройшло понад 16 тисяч вимушених переселенців. Для когось громада стала тимчасовим прихистком, а для когось – домом. Тож під час стратегічної сесії вирішили у комплексному плані просторового розвитку передбачити відведення великих площ -близько 60 гектара- під житлову та громадську забудову з відповідною інфраструктурою.
Зокрема заплановано будівництво медичного центру з аптекою та лабораторією на площі 0,12 га. Його спроможність обслуговування згідно потреб та перспектив розвитку громади - 6000 людей на рік.
«У Солоницівській громаді сьогодні мешкає понад 35 тисяч населення. Із них понад 3000 – діти. Тому прийнято рішення виділити площі під дитячий центр дошкільного розвитку для 150-200 дітей. Також на площі 0,96 га заплановано будівництво будинку культури, який вміщатиме 300 осіб та стане осередком для проведення різноманітних заходів, громадських зборів, майстер-класів та гуртків, адже поки що мешканців громади для такого дозвілля змушені возити дітей до Харкова, - розповідає Світлана Яковенко, начальник відділу земельних відносин, містобудування, архітектури та агропромислового комплексу, представник громади. Більше того, тепер вже громада має намір привабити до себе гостей з Харкова. Адже у громаді є один із найстаріших курортів – «Березівські мінеральні води» та сучасний санаторій «Березовий гай». Тож Солоницівська громада вирішила посилити рекреаційний та оздоровчий напрямок, запланувавши ще й будівництво великого спортивного майданчика з тенісним кортом, волейбольним полем та стрілецьким тиром. Реалізація запланованих проетків із житлової та громадської забудови принесе у бюджет громади додаткові надходження за рахунок збільшення плати за землю в 13 разів та від сплати податків на нерухоме майно у сумі понад 600 тис. грн /рік».
Нові рішення старих проблем
Окрім пошуку нових перспектив для розвитку у процесі розробки комплексного плану знайшли і рішення старої і типової для багатьох громад проблеми – старі кладовища у межах населених пунктів. Проаналізувавши територію, вирішили виділити 5,6 та 4 га поза межами сіл для нового кладовища. Закриття старих кладовищ дозволить громаді вивільнити близько 40 гектарів площі у середині населених пунктів за рахунок зменшення санітарно-захисної зони.
Ще одна проблема, рішення якої вдалося знайти – це велика кількість безпритульних тварин. Тому запланували виділити 3,15 га під будівництво Центру поводження з тваринами. Він включатиме ветеринарну клініку та готель для тварин, кінологічний майданчик, а також притулок для безхатніх тварин. Завдяки соціалізації та стерилізації кількість безпритульних тварин буде зменшуватися.
Розвиток економіки: ставка на логістику
Важлива перевага Солоницівської громади – зручне логістичне розташування. Саме на цю перевагу робить ставку громада. Зокрема, через її територію проходить залізнична колія. Оскільки залізниця є найдешевшим засобом для перевезення вантажів, такою перевагою неодмінно треба скористатися. Тому у громаді запроектували території під промислову та логістичну забудову вздовж залізничних колій. Це надасть можливість підприємствам доставляти свою продукцію або ж отримувати сировину дешевше і швидше.
На території Солоницівської громади поза межами населених пунктів виділили 14 га для функціональної промислової зони. Її розташування біля важливих транспортних артерій дає можливість розмістити тут такі об’єкти як сміттєпереробний завод, асфальтовий завод або індустріальний парк.
Окрім того, у межах Солницівської громади виділили 15,7 гектарів під будівництво сонячної фотовольтаїчної електростанції. Це не лише дасть можливість забезпечити енергетичну незалежність громади, а й дозволить доходи за рахунок орендної плати за землю в понад 400 разів, а орієнтовний річний дохід складе 1,2 млн.грн.
Збільшення надходжень від земель у 8 разів
«Солоницівська громада могла би стати продуктовим хабом для Харкова, адже знаходиться біля міста обабіч траси Київ-Харків. Тому перспективним є будівництво оптового ринку та торговельної інфраструктури для продажу овочів, фруктів та інших продуктів агровиробництва, - говорить Світлана Яковенко. Це створить додаткові 100-150 робочих місць і збільшить податкові надходження на суму орієнтовно до 1 млн грн щорічно».
На території громади запланувати розміщення агрокомпексу з виробництва та переробки с/г продукції. Для цього буде змінено цільове призначення ділянки, площею 30,32 га, яка зараз обліковується як землі запасу- сіножаті. Створення агрокомплексу забезпечить працевлаштування 85-120 осіб, а також збільшить надходження з цих земель у 8,5 разів. За розрахунками, орієнтовний дохід громади складе 60 000 грн./рік
Окрім того, у громаді пропонують збудувати завод органічних добрив (гранульований курячий послід). Для цього виділять 2,29 гектарів біля Богодухівської птахофабрики. Очікується, що такий завод створить для місцевих мешканців 30-50 робочих місць.
Увесь розвиток бізнесу в громаді, в тому числі аграрного, підсилиться будівництвом логістичного центру площею 144 га біля траси Київ-Харків та неподалік залізничної колії. Адже це означає пожвавлення торгівлі та можливість заощадити на доставці ресурсів. Для обслуговування логістичного центру знадобиться біля 200 працівників. Його будівництво дозволить збільшити орендну плату за землю у 51 раз, а отже наповнюватиме місцевий бюджет щорічно на суму понад 10 млн грн.
Загалом, наявність комплексного плану просторового розвитку допоможе інвесторам швидше знайти ділянки з відповідним цільовим призначенням, а громаді – вберегтися від хаотичної забудови, ефективно використовуючи свої земельні ресурси для економічного та соціального розвитку.
Tags:
Область:
Харківська областьГромади:
Солоницівська територіальна громадаSource:
Програма USAID АГРО
20 December 2024
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...
20 December 2024
Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада
Ветеранська політика в громадах: як це працює...
Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...
20 December 2024
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...
18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...
20 December 2024
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...
Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...