Близько 42 тисяч об’єктів інфраструктури зруйновано на Харківщини від початку повномасштабного вторгнення. 39 підприємств виїхало з області, проте 42, за даними OpenDataBot станом на березень 2024, – релокувалося сюди з інших областей. Те ж саме і з людьми – близько 1 млн людей були змушені покинути рідні домівки, але для понад 500 тисяч вимушених переселенців Харківщина стала другим домом. Так, соціально-економічні умови в області змінилися, але люди повертаються, а з ними і бізнес. Тому попри усі випробування громади регіону вже сьогодні починають  планувати своє відновлення та розробляють комплексні плани просторового розвитку. Допомагає їм у цьому Програма USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО).

У лютому 2024 року Програма USAID АГРО анонсувала початок проекту, метою якого є допомога громадам Харківської області в організації ефективного управління територіями. Проект включає розроблення комплексних планів просторового розвитку Солоницівської, Пісочинської та Роганської громад, а також на їхньому прикладі проводиться навчання  та надаються консультації іншим громадам.

Нещодавно у громадах відбулись стратегічні сесії, до яких долучилися представники місцевих органів влади, громадських організацій, бізнесу, експерти з просторового планування та місцеві активісти. Таке широке коло учасників допомогло провести всебічний аналіз потреб і можливостей громад, а також врахувати різні точки зору при формуванні завдань для розробки комплексного плану. Тож яким бачать своє майбутнє громади прифронтової Харківщини?

Роганська громада

Роганську громаду можна сміливо назвати однією із найбільш досвідчених громад України у розробці комплексних планів просторового розвитку. Адже декілька років тому саме на її прикладі експерти Програми USAID АГРО розробляли методику впровадження просторового планування, яка потім поширилася по всій Україні. Тоді завдяки лише проведеному аудиту земельних ресурсів громада змогла збільшити надходження до бюджету майже на 1 млн грн. Втім, повністю втілити комплексний план розвитку у життя та відчути усі переваги завадила війна. А тепер через значні руйнування та зміни соціально-економічних умов він потребує суттєвих корективів.

«Сьогодні у громаді все ще зруйновано понад 9% об’єктів промисловості, ще більше 40% - пошкоджено. Складною залишається ситуація із закладами освіти – близько 80% потребують капітальних ремонтів. Проте у громаді відносно швидко вирішується питання із відновленням житла, тому вже понад 80% мешканців - повернулося. Проте, на жаль, підприємницька діяльність відновилася лише на 10%. Тому важливо створити умови для реалізації підприємницьких ініціатив, дрібного бізнесу, щоб люди могли задовольнити свої потреби, а громада – отримувати надходження. Тим паче, що за прогнозами до 2034 року кількість населення у Роганській громаді збільшиться майже вдвічі, тож маємо прискорювати відбудову. Проаналізувавши пропозиції щодо розвитку громади під час стратегічної сесії, ми визначили для себе пріоритетними 3 напрямки: розвиток дрібної торгівлі агробізнесу,  а також створення індустріального парку», - розповідає Микола Котелевець, заступник Роганського селищного голови

Плани на розвиток агровиробництва

72% території Роганської громади – це землі сільгоспризначення. Проте майже 55% з них є землями державної власності. Окрім того, 40% земель – території з особливо цінними ґрунтами, а ще 27% земель мають обмеження у використанні.  

«У процесі розробки комплексного плану, ми з’ясували, що інститут, якому належали державні землі, реорганізований і в даний час жодних наукових досліджень на них не проводиться. Тому ми підтримаємо громаду у тому, аби домогтися повернення цих земель у комунальну власність. Продаж на земельних торгах права оренди цих земельних ділянок забезпечить громаді понад 0,2 млн грн щорічного доходу, а їхній продаж принесе у місцевий бюджет понад 2 млн грн. Це дуже важливі кошти для відновлення громади, яка постраждала внаслідок війни», - говорить Олександр Чижевський, експерт Асоціації фахівців землеустрою України.

Сільськогосподарське функціональне призначення територій так і залишиться у громаді домінантним, проте з урахуванням потреб та прогнозів щодо її розвитку у комплексному плані планується збільшення площ під виробництво з 5% до 7%. Окрім того, з огляду на рельєфні та кліматичні особливості, з 1% до 7% заплановано збільшити площі під ландшафтно-рекреаційним озелененням.

Стимулювання дрібного бізнесу та торгівлі

Продовженням ініціативи з розвитку агровиробництва стала ідея виділення території для відкриття ринку у селищі Рогань.  У громаді є чимало багатоквартирних будинків, жителі яких не мають присадибних ділянок, тому городина користуватиметься попитом. Також на ринку заплановано будівництво побутового центру. Це дозволить реалізувати багато бізнес-ініціатив, пов’язаних із ремонтом побутової техніки, одягу, взуття, перукарським послугами тощо. Для місцевих мешканців це і нові робочі місця, і можливість отримати якісні послуги, не виїжджаючи за межі громади.

Ринок та центр надання побутових послуг стануть важливим джерелом наповнення бюджету громади, адже кошти підприємців і покупців залишатимуться в громаді. Також це створить близько 500 робочих місць для самозайнятості населення.

Індустріальний хаб

Оскільки територія Роганської громади межує з Харковом, тут є всі перспективи для створення індустріального парку, передусім для підприємств переробної промисловості, зокрема переробки промислових або побутових відходів, а також альтернативної енергетики.

На території Роганської громади є великі запаси піску. Тому у комплексному плані передбачається не лише розвиток кар’єру з його видобудування, а й будівництво заводу залізо-бетонних конструкцій. Завод створить 500 робочих місць для мешканців громади, а його відкриття тут, на Харківщині, дасть можливість швидше відбудувати постраждалі від війни території.

Соціальний розвиток

Роганська громада вже зараз має понад 15 000 мешканців. Це майже стільки ж, як і до війни. Водночас більше 22% мешканців громади – це вимушені переселенці. За прогнозами вже через 5 років у Роганській громаді мешкатиме понад 17 000 людей, а через 10 років – майже 25 000. Тому в громаді збільшили площі, передбачені під житлову та громадську забудову.

У різних частинах громади заплановано будівництво 5 та 9 поверхових будинків. Для цього виділено 3 ділянки, площею 1,4; 3,7 та 1,8 гектари. Окрім того, більш ніж 15 га буде передано під садибну забудову. Це дозволить забезпечити житлом понад 3000 мешканців. Враховуючи сучасні умови та перспективи збільшення чисельності мешканців, виникає потреба і збільшення кількості укриттів. Зараз таких споруд є 21, а заплановано – 83.

Окрім того, у  межах громади запроектовані зони рекреації, а також сучасні об’єкти для відпочинку, наприклад, роллердром та канатно-мотузковий парк, щоб забезпечити місцеву молодь цікавим дозвіллям та привабити гостей з Харкова.

«Розробляючи комплексний план просторового розвитку, ми зрозуміли куди нам рухатися. Тепер ми маємо конкретні пропозиції до інвесторів», - підсумував Микола Котелевець.