Із появою у громадах перших старост, які тоді входили до складу виконавчого комітету за посадою, згодом постало питання щодо необхідності уповноваження старост на здійснення деяких повноважень, що закон відносить до віддання виконавчих органів ради громади. Це питання залишається актуальним й досі. Адже від обсягу повноважень старости в цілому напряму залежатиме й кількість отримуваних жителями старостинського округу послуг за місцем свого проживання. За час функціонування інституту старост в місцевому самоврядуванні сформувалася певна практика, яка довела доцільність здійснення старостами деяких повноважень, що належать до віддання виконавчих органів ради громади. Втім, зважаючи, що процедура уповноваження старост на здійснення таких повноважень не має чіткого законодавчого врегулювання, деякі питання потребують фахових обґрунтувань та уточнень. Про це та інші дотичні питання й піде подальша мова.

Уповноваження старост на здійснення додаткових повноважень є досить логічним та зрозумілим кроком збоку виконавчих комітетів. Адже виконавчий комітет, знаходячись в адміністративному центрі громади, з об’єктивних причин не може безпосередньо надавати жителям інших населених пунктів ті чи інші послуги, що випливають зі змісту повноважень виконавчих органів.

Довідково! Під додатковими повноваженнями старости розумітимуться усі інші повноваження, що належать до відання виконавчих органів рад громад і прямо не передбачені частиною 5 статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі –  Закон №280/97-ВР).

З-поміж виконавчих органів ради громади, приймати рішення про уповноваження старости на здійснення додаткових повноважень може лише виконавчий комітет, але за умови, що староста працює там на постійній основі.

Закон №280/97-ВР своїми двома приписами однозначно визначив, що:

• «… Сільська, селищна, міська рада за пропозицією сільського, селищного, міського голови може прийняти рішення про входження старост до складу виконавчого комітету відповідної ради за посадою» (частина 4 статті 51);
• «Староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету - у виконавчому комітеті ради.» (частина 2 статті 54-1).

Зверніть увагу! Якщо рада громади не прийме рішення про входження старост до складу виконавчого комітету, то у подальшому виконавчий комітет не матиме права уповноважувати старост на здійснення жодних додаткових повноважень.

Чи обов’язково виконавчий комітет має приймати рішення про уповноваження старост на здійснення додаткових повноважень, якщо їх перелік рада громади вже визначила у Положенні про старосту?

Для відповіді на це запитання давайте розберемо, які повноваження у цій площині має рада громади та виконавчий комітет.

Повноваження ради громади в цілому окреслено статтею 26 Закону №280/97-ВР. Все, що може робити рада громади стосовно старост, то це не більше аніж утворювати старостинські округи, затверджувати Положення про старосту, затверджувати на посаду та звільняти з посади старосту відповідно до закону (пункт 6-1 частини 1). Зміст інших пунктів означеної норми не передбачає компетенцію ради громади щодо уповноваження старост на здійснення повноважень, що закон відносить до відання виконавчих органів ради громади. Логіка тут, на мій погляд, є досить простою. Оскільки раді громади не належать повноваження виконавчих органів ради, то вона й не вправі уповноважувати старост на здійснення тих повноважень, що не охоплюються її компетенцією. І навпаки, враховуючи, що виконавчому комітету належать повноваження, які закон відносить до відання виконавчих органів ради, то зважаючи на членство старости у виконавчому комітеті, останній вправі уповноважувати старост на здійснення додаткових повноважень. Здебільшого ними є ті повноваження, кінцевим результатом здійснення яких є отримання жителями старостинського округу тієї чи іншої послуги (нотаріальні дії, реєстрація актів цивільного стану, реєстрація місця проживання тощо).

Відтак безвідносно того, що рада громади у Положенні про старосту поруч із основними повноваженнями старости (частина 5 статті 54-1 Закону №280/97-ВР) перерахувала й деякі повноваження, які закон відносить до віддання виконавчих органів ради, виконавчий комітет має щоразу приймати рішення про уповноваження старост на здійснення кожного додаткового повноваження. Це означає, що кожне таке рішення має бути персоніфікованим, тобто містити відомості про кожного/кожну старосту, який/яка уповноважується на здійснення конкретного повноваження та найменування відповідного повноваження.

Важливо! Не варто виконавчому комітету приймати рішення, в якому були б відсутні персональні дані старост, а було б лише зазначено про уповноваження на здійснення того чи іншого додаткового повноваження усіх наявних старост у громаді.

На здійснення яких додаткових повноважень виконавчий комітет ради громади може уповноважувати старост?

Виконавчий комітет своїм рішенням теоретично може уповноважити старост на здійснення будь-якого повноваження, віднесеного Законом №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних та міських рад. Втім, перелік повноважень, на які виконавчий комітет може уповноважувати старост значною мірою відрізняється від переліку тих повноважень, на які виконавчі комітети традиційно старост уповноважують. Іншими словами, старост здебільшого уповноважують на здійснення тих повноважень, які є найбільш затребуваними жителями старостинського округу у вигляді відповідних послуг старости (нотаріальні дії, реєстрація актів цивільного стану, реєстрація місця проживання, видача довідкових документів). Поруч з цим, до уваги також береться й те, що здійснення старостою деяких повноважень виконавчих органів ради громади на території ввіреного старостинського округу буде найбільш доцільним (наприклад, ведення погосподарського та військового обліків). 

На здійснення яких додаткових повноважень виконавчі комітети рад громад традиційно уповноважують старост?

Узагальнення результатів вибіркового дослідження рішень виконавчих комітетів низки рад громад дозволяє сформувати перелік таких повноважень, зокрема:

• вчинення нотаріальних дій, передбачених статтею 37 та посвідчення довіреностей, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 40 Закону України «Про нотаріат»;
• реєстрація актів цивільного стану;
• ведення погосподарського обліку;
• видача жителям визначеного переліку довідок;
• ведення військового обліку;
• реєстрація місця проживання фізичних осіб;
• участь у роботі комісії із земельних спорів;
• участь у роботі тендерного комітету;
• участь у роботі адміністративної комісії тощо.

Важливо! Для того, щоб староста на законних підставах міг здійснювати додаткові повноваження, недостатньо лише прийняти відповідне рішення. Виконавчий комітет має вжити заходів щодо проходження необхідної процедури, дотримання якої дозволить легітимізувати старосту на здійснення деяких повноважень, що сьогодні за законом належать до віддання виконавчих органів ради громади.

Наприклад, для вчинення старостою нотаріальних дій, визначених Законом України «Про нотаріат», окрім обов’язкової процедури юстування, потрібно буде також забезпечити проходження старостою комплексного навчання, за результатами якого має бути отримані необхідні знання, вміння та навички. Теж сáме стосується й таких повноважень як реєстрація актів цивільного стану, реєстрація місця проживання, ведення погосподарського та інших обліків тощо.

Коли потрібно уповноважувати старост на здійснення додаткових повноважень: до проходження старостами відповідного навчання чи вже після?

Чинне законодавство не містить жодних вимог щодо послідовності набуття старостою додаткових повноважень. Це означає, що старосту може бути спочатку уповноважено на здійснення того чи іншого додаткового повноваження, а згодом забезпечення проходження відповідного навчання. А може бути й навпаки. Все залежатиме від того, який сценарій буде обрано головою громади.

Зверніть увагу! Якщо старосту буде уповноважено на здійснення додаткового повноваження без попереднього проходження навчання, то до безпосереднього здійснення такого повноваження староста має приступити виключно після набуття необхідних знань, вмінь та навичок.

Це принаймні можна пояснити тим, що староста без достатніх вмінь та навичок, наприклад, не зможе вчиняти нотаріальні дії чи реєструвати акти цивільного стану згідно з існуючими нормативними вимогами. Адже кожна процедурна чи інша неточність при вчиненні старостою таких дій може спричинити отримувачам відповідних послуг згодом певні незручності. Тому, при уповноваженні на здійснення як цих двох, так й інших додаткових повноважень потрібно буде забезпечити проходження старостами комплексного навчання, яке передбачатиме поруч з опануванням необхідних нормативно-правових актів також і вирішення низки практичних вправ із залученням до цього процесу досвідчених фахівців.

Важливо! Для укладення договору із державним підприємством «Національні інформаційні системи» (див. https://nais.gov.ua/about) чи актуалізацією даних в рамках вже укладеного договору стосовно старост, які згодом вчинятимуть нотаріальні дії чи реєструватимуть акти цивільного стану, має вже бути чинним рішення виконкому, яким старости уповноважуються на вчинення відповідних дій.

Тобто, на момент забезпечення доступу старост до відповідних державних та інших реєстрів, обов’язково ураховуватиметься наявність рішення виконавчого комітету про уповноваження старост на здійснення того чи іншого додаткового повноваження.

Для уповноваження старост на здійснення додаткових повноважень виконавчому комітету необхідно приймати одне рішення для усіх старост чи стосовно кожного/кожної старости окреме рішення?

Закон з цього приводу не містить якихось вимог. Це може бути і одне рішення, це може бути і декілька рішень в контексті наявної кількості у громаді старост, які уповноважуються на здійснення того чи іншого додаткового повноваження. Тобто кожен із цих варіантів може обиратися виконавчими комітетами на власний розсуд, оскільки жоден з них не суперечитиме чинному законодавству. Втім, у резолютивній частині кожного такого рішення має бути обов’язково вказано прізвище, ім’я, по батькові старости, найменування повноваження, на здійснення якого староста уповноважується та населені пункти, на території яких таке повноваження здійснюватиметься.