18 квітня в Міністерстві освіти і науки України відбулася робоча зустріч щодо законодавчого забезпечення реформи профільної середньої освіти.
У зустрічі взяли участь: заступники міністра освіти і науки України, експерти Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, керівники Всеукраїнської асоціації громад, Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування (далі — ОМС) «Асоціація об'єднаних територіальних громад», Асоціації міст України, Всеукраїнської асоціації районних та обласних рад. Захід відбувся за підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти».
У травні заплановано громадські обговорення реформи профільної середньої освіти, що передбачають зустрічі представників Міністерства освіти і науки України, експертів Проєкту DECIDE з управлінцями освіти в регіонах. Очільники та експерти з освіти асоціацій громад висловили готовність долучитися до комунікації реформи на місцях. Планування мережі академічних ліцеїв є одним із найважчих та соціально-чутливих питань та потребує суспільного консенсусу, розуміння необхідності змін та узгодження з громадами.
«Ми плануємо провести низку зустрічей, щоб обговорити ті проблеми, які є в закладах освіти, та можливість їхнього розвʼязання. Упровадження профільної середньої освіти, створення академічних ліцеїв потребують об'єктивної дискусії. Усі зміни в роботі закладів загальної середньої освіти буде погоджено з відповідними центральними органами та органами місцевого самоврядування. Крім академічних ліцеїв, невіддільною частиною профільної середньої освіти є також професійні коледжі. Вони мають функціонувати синхронно», — наголосив заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків.
Головна мета реформи профільної середньої освіти — індивідуалізувати освіту у старшій школі та наблизити її до потреб кожного. Учні зможуть обирати напрям навчання, курси та предмети, а школи проводитимуть якісну профорієнтаційну роботу. Реформа потребує зміни змісту освіти, підходів до організації освітнього процесу, а також створення нової ефективної мережі.
Мережа ліцеїв має бути такою, щоб забезпечити вибір профілів для учнів із сіл і маленьких міст. Це можуть бути або багатопрофільні ліцеї, або кілька ліцеїв із різними профілями на доступній відстані. Тож учням, поблизу домівок яких не буде ліцеїв, потрібно мати можливість доїжджати на навчання і/або проживати в пансіонах при ліцеях.
Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України, зазначив:
«Ми працюємо над моделюванням мережі закладів профільної середньої освіти України, погоджену на рівні всіх областей, громад, яка б показала, якою має бути мережа закладів освіти. Наприклад, побачити всі заклади освіти, які у 2027-28 роках залишаться початковими школами, гімназіями, і де будуть ліцеї академічного спрямування, заклади профтехосвіти, коледжі. Так ми будемо розуміти, скільки закладів освіти потрібно побудувати, скільки підлягають оптимізації, які треба ліквідувати, скільки і які об'єднати, яким закладам змінити статус. Нині ми працюємо з 9 пілотними регіонами, які вже спроєктували свою мережу закладів освіти. До кінця літа плануємо провести таку роботу для інших областей».
Для того, щоб спроєктувати мережу закладів освіти в конкретній області та громаді, потрібна співпраця МОН, обласних адміністрацій, органів місцевого самоврядування і асоціацій органів місцевого самоврядування.
«Ми як проєкт тісно співпрацюємо з громадами, тож для нас принципово залучити асоціації, які представляють їхні інтереси, до співпраці над цією, безумовно, соціально-чутливою і дуже важливою реформою, — наголосила Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE. — За законодавством до 1 вересня цього року мають бути сформовані плани мереж закладів профільної середньої освіти. У законодавстві прописано, що ці мережі мають бути сформовані та погоджені з громадами. Ми бачимо запит у громадах на відвертий діалог і розуміємо, що не можна планувати реформу тільки в кабінетах органів влади, необхідно долучати якомога більше експертів та управлінців освіти. МОН виступило з ініціативою відвідати регіони для комунікації цілей реформи та обговорення політик її впровадження. Попереду нас чекає велика робота, і ми вдячні, що асоціації ОМС висловили підтримку в цьому процесі та готовність долучитися до проведення таких зустрічей у регіонах».
Для створення мережі академічних ліцеїв важливі наближеність закладів до місць проживання учнів і можливість забезпечити їм якомога ширший вибір профілів. Нині експерти обговорюють такі показники наближеності ліцеїв: 30 кілометрів до закладу освіти для підвезення учнів і проживання при закладі освіти, 10 кілометрів — для щоденного добирання.
Тарас Добрівський, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації ОТГ, порушив питання економічного розвитку громад у контексті реформи профільної середньої освіти.
«Потрібно поставити себе в позицію голови громади. Розуміючи всю інформацію зараз, голова громади, можливо, має стратегічний план економічного розвитку. Голови громад, напевно, подумають, які в них потреби, плани на найближчі пʼять років у збільшенні населення. Чи, можливо, вони будують інвестиційні проєкти. І це дасть змогу змінити стратегію розвитку громади. Тому ми сподіваємося на подальший діалог на базі й нашої асоціації та на базі кожної області».
Надія Слюсарчик, заступниця виконавчого директора Всеукраїнської асоціації громад, акцентувала на важливості доступу освіти для дітей із сіл.
«Куди будуть їхати учні? Як будуть здобувати освіту? Це дуже велика робота, а часу — мало. Голови громад дуже зацікавлені в обговоренні. Я пропоную продовжувати співпрацю з Міністерством освіти і науки України, щоб голови громад побачили проєкт мапи ліцеїв і знайшли там свої заклади освіти. Ми хочемо у співпраці створити таку мапу закладів профільної освіти кожної області, що відповідатиме реаліям. Тому як Асоціація громад, яка об'єднує здебільшого сільські та селищні громади, ми можемо надати такий майданчик для комунікації з головами територіальних громад для подальшої ефективної співпраці».
Наталія Петренко, голова Луганського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації ОТГ, додала, що для планування мережі академічних ліцеїв і професійних коледжів важливо враховувати особливості окремих громад.
«У нашій асоціації є багато громад, які мають статус гірських. І ми розуміємо, що доступ учнів до школи взимку там ускладнений. У нас є платформа освіти, тож можемо дати можливість громадам звернутися за консультацією і розповісти про свої проблеми, щоб Міністерство освіти і науки України врахувало це у своїй політиці».
Також учасники обговорили важливість врахування демографічної ситуації. Оскільки щороку чисельність учнівства в закладах освіти (ЗО) буде зменшуватися, потрібна зміна мережі ЗО. Згідно з демографічними даними з 2030 року до ліцеїв і коледжів вступатиме значно менша кількість дітей, ніж буде випускатись. Це вплине на заклади освіти в регіонах. Тобто період з 2027 року до 2032 буде перехідним, коли шкіл буде більше, ніж їх залишиться потім.
Владислав Ковальов, експерт з питань освіти Асоціації міст України, порушив питання щодо механізмів упровадження реформи на територіях, де ведуться активні бойові дії та окупованих територіях. Представники міністерства запевнили, що робота над формуванням мережі буде проводитись, тож рекомендують громадам планувати цю реформу згідно з вимогами чинного законодавства.
Наразі горизонт планування реформи становить 10 років.
Нині МОН розпочало роботу над пілотуванням профільної середньої освіти. Зокрема, 25 шкіл з усієї України першими розроблятимуть й апробуватимуть нові освітні моделі, щоб згодом надавати рекомендації щодо впровадження реформи в усіх закладах освіти країни. Передбачено, що ці заклади надалі стануть менторами для пілотних академічних ліцеїв, які почнуть реалізовувати профільну середню освіту з 2025 року.
З вересня 2025 року розпочнеться перехід до широкомасштабного пілотування, який триватиме до липня 2027. Будуть дібрані пілотні заклади освіти, у яких апробуватимуть різні моделі, з яких оберуть одну або дві найбільш ефективні.
З 2027 року в Україні почнеться впровадження реформи профільної середньої освіти. І на цьому етапі вже запрацюють всі академічні ліцеї. Засновники мають провести громадські обговорення, консультації з громадами й пояснити суть реформи.
