20 May 2024
Децентралізація
Реформа профільної середньої освіти: обговорення законодавчого забезпечення
Реформа профільної середньої освіти: обговорення законодавчого забезпечення

Депутати двох комітетів Верховної Ради України та двох міністерств обговорили необхідні зміни до законодавства для впровадження реформи профільної середньої освіти. Реформа передбачає запровадження профілів і предметів на вибір та створення нової мережі закладів освіти, у яких навчатимуться учні 10-12 класів.


Круглий стіл ініціювало Міністерство освіти і науки України за підтримки Швейцарсько-українського Проєкту DECIDE. У заході взяли участь депутати Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій, Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування і керівництво Міністерства розвитку громад,  території та інфраструктури України.

Учасники круглого столу обговорили передумови й нормативно-законодавчі зміни для успішного впровадження реформи профільної середньої освіти; виклики реформи в контексті війни, демографічні аспекти; роль громад і областей у реалізації реформи та створення оптимальної мережі закладів загальної середньої освіти.

Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради України, зазначив про необхідність реформи освіти в регіонах, особливо в країні під час війни, коли фахівці є життєво необхідними для відновлення економіки і її розвитку:

"Ми розуміємо, що більша частина політик здійснюється в регіонах та громадах. Відповідно, знизу має йти запит на те, якою бути освіті. Ми як держава потребуємо спеціалістів, потребуємо системи освіти, яка буде навчати необхідну кількість тих професіоналів, які нам потрібні, і ми могли б розвивати економіку. У час війни й у контексті повоєнної відбудови це питання стає просто життєво необхідним для країни".

 

 

Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, наголосив на необхідності виваженого підходу до планування освітньої мережі, потребі пропрацьовувати питання бюджетування та логістики:

“Сорок один місяць залишився до того, як діти з НУШ підуть у 10 клас. Цей час дуже швидко спливає. Побудова нових академічних ліцеїв і пансіонів - це кошти. Забезпечення підвезення учнів - це кошти. Колосальна кількість коштів. Не впевнений, що вони підйомні для країни, яка воює. Але  наша мета – забезпечити ці кошти. Саме для цього нам потрібно моделювання мережі”.

 

 

Олена Шуляк, голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, підкреслила демографічну проблему, з якою стикнулася Україна, а також те, що українські громади, які зазнали руйнувань або перебували під окупацією, потребують особливої уваги:

“20% молодого населення України зараз за кордоном. Більше ніж 6,5 мільйонів українців мають статус внутрішньопереміщених осіб. Величезна проблематика стосується саме запровадження різних освітніх процедур і процесів на територіях України. Я нагадаю, що в нещодавно затвердженому плані Ukrainian Facility прописано, що Україна буде потребувати нових фахівців і нових підходів до освіти”.

Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України, наголосив на необхідності діалогу між парламентом, урядом, суспільством та партнерами для впровадження такої складної реформи, як реформа освіти, під час війни:

“Одним із критеріїв стійкості політичних систем і зрілості суспільства є спроможність реалізовувати реформи, які виходять за межі каденції одного уряду чи одного парламенту. Прогресивні реформи. І реформа освіти є однією з таких реформ. Це непросте завдання під час війни. Але вже зроблено багато. І я переконаний в тому, що буде зроблено ще більше. Але прийняти цей виклик ми можемо тільки через діалог парламенту, уряду, суспільства із залученням партнерів. Сподіваюся на відповідальність кожного політика, кожної громадської організації, кожного лідера регіону та громади”.

 

 

Віталій Безгін, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, звернув увагу, що під час упровадження реформи не слід використовувати стандартизований підхід, в іншому випадку це може мати довгострокові наслідки:

“Не може бути однакового підходу для різних типів територій. У населення, яке буде проживати після війни у великих агломераціях, не буде проблеми з мережею. Коли ми кажемо про сільську місцевість біля кордону з Росією, Білоруссю та знелюднені деокуповані території, - там постане питання логістики”.

 

 

Олександра Азархіна, заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, поділилася думкою, що для впровадження реформи громадам необхідно підсилювати свої компетентності та спроможності, щоб тверезо аналізувати процеси й грунтовно ухвалювати рішення щодо роботи закладів освіти:

“За даними, які ми маємо, 40-50% видатків громад припадають на шкільну освіту. Друге місце – це послуги житлово-комунального господарства. Ми маємо щиро говорити на місцевому рівні про те, де потрібні великі заклади освіти, а де ми можемо обійтися набагато меншими інвестиціями й отримати той же результат”.

 

 

Андреас Хубер, директор програми співробітництва посольства Швейцарії в Україні, висловив повну підтримку Україні:

“Я вважаю, що навіть у такі екстремальні часи надзвичайно важливо говорити про майбутнє, дітей, молодь, наступне покоління. Вони представляють наше майбутнє, і ми маємо закласти основи для їхньої освіти. Насправді реформи починаються з громад. Зараз надзвичайно важливо продовжувати реформу для того, щоб діти мали однаковий доступ до якісної освіти, щоб наш розвиток тривав. Ми у Швейцарії стаємо пліч-о-пліч з Україною і допомагаємо та будемо допомагати Україні на її шляху”.

 

 

Валентина Полторак, менеджерка проєкту DECIDE, розповіла про специфіку умов упровадження проєкту в Україні й підкреслила, що реформа може стати важливим чинником для поліпшення демографічної ситуації:

“На відміну від інших країн Європи сьогодні ми не маємо десятків років для впровадження реформ в освіті. Натомість маємо зробити все необхідне для повернення наших співгромадян. Доступ до якісної освіти є однією з важливих передумов повернення українців. До того ж у більшості з них вже є з чим порівнювати. Якісна освіта має стати доступною для всіх дітей в нашій країні - як з сільських та селищних, так і з міських громад. А це означає, що реформу не можна відкласти на «після».

 

 

Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України, підкреслив необхідність створення оптимальної мережі закладів освіти й зауважив проблеми нинішньої системи навчання старших класів: велика кількість предметів, часто без поглибленого рівня, значної варіативної частини, що призводить до обмеження і перевантаження учнів. Окрім того, 11-річний термін навчання, що показав меншу ефективність у порівнянні з європейським і світовим досвідом. Сташків розповів, що Україна стикається ще з однією проблемою під час створення проєкту мережі академічних ліцеїв з великим вибором навчальних профілів - мала кількість учнів і ризик створення ліцеїв, у яких неможливо забезпечити вибір курсів для вивчення:

“Що більше учнів, то більше можливості вибору. Для створення груп з хорошою наповненістю на паралелі має бути мінімум 60 учнів. Усе, що нижче, наприклад, 30 учнів, це - мала кількість груп. Це не ефективно і не дозволяє здійснювати вибір. В найкращій моделі організації профільної освіти, академічний ліцей мав би мати мінімум 600 учнів, і на паралелі мало б навчатися мінімум 200 учнів. Та, на жаль, кількість учнів з 2031 року буде постійно зменшуватись”.

 

 

Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, розповів, що міністерство на рік раніше розпочинатиме пілотування реформи профільної середньої освіти в обраних закладах та наголосив на необхідності трансформації мережі ліцеїв.

“Наразі ми на рік пришвидшуємо пілотування реформи профільної середньої освіти. Це необхідно для того, щоб за два роки, починаючи вже з 2025 року, відпрацювати всі важливі організаційні зміни та вийти на масштабування більш підготовленими.

Наступним важливим моментом цієї реформи є те, що за демографічним прогнозом після 2032 року вступників у 10 клас ліцею буде менше, ніж випускників. І ми не знаємо, коли зупиниться ця тенденція, тому що народжуваність і досі падає. На жаль, падіння буде доволі стрімке. Наприклад, через 10 років після початку реформи в ліцеях буде навчатися удвічі менше учнів, ніж у 2030 році. З огляду на це, нам необхідно разом з громадами вже зараз планувати рішення для різних відрізків часу та інвестувати, враховуючи ці прогнози”.

 

Views: 924
Comments:
*To add comment you should be authorized or sign_in
Related news: high school
Read more: