Голови громад розповідають, яку користь вони можуть отримати увійшовши в агломерацію зі Львовом.

---

На Львівщині вперше в Україні розробляють стратегію агломерації. Цей процес стартував з ініціативи Львівської ОВА і здійснюється за підтримки програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні». До нього наразі залучена Львівська і 17 сусідніх громад.

У світі агломераційний шлях розвитку притаманний більшості великих міст, ми ж наразі робимо перші кроки на цьому шляху. Отож, ми вирішили додатково поспілкуватися з головами громад майбутньої агломерації стосовно їх очікувань від майбутньої співпраці та протягом найближчого часу публікуватимемо їхні відповіді. Розпочнемо з думок голів Городоцької громади Володимира Ременяка та Жовтанецької громади Ярослава Деркача.

В чому може бути вигода для Вашої громади від співпраці в форматі агломерації?

<= Володимир Ременяк: 

«Думаю, що Львівська агломерація може бути окремим, досить вагомим суб’єктом відносин на рівні держави, на рівні міжнародних фінансових донорів, на рівні ЄС. Вона може розглядатися як окремий єврорегіон. Очевидно, що такі невеликій громаді, якою є Городоцька ОТГ (а в нас 40 тис. мешканців), важко мати інституційну спроможність у багатьох проєктах. Відтак ми готові в співпраці з потужнішою громадою, як-от Львівською тощо, в співпраці з іншими колегами скористатися тими напрацюваннями і можливостями, які ми самостійно подужати не можемо». 

Голова Жовтанецької громади Ярослав Деркач зазначив, що від агломерації насамперед очікує взаємодії: 

«Коли громади не конкурують, а спільно напрацьовують шляхи розв'язання проблем. Коли є взаєморозуміння та спільна мета. Щиро вірю, що спільно набагато швидше можна розв'язувати проблеми екології, напрацювати позитивні кроки в сфері транспорту та пасажирських перевезень, спільно можемо допомагати та підтримувати як бізнес, так і вразливу частину населення, розвивати інфраструктуру».

Які проєкти співпраці в рамках Львівської агломерації Ви вважаєте першочерговими?

<= Ярослав Деркач виокремив низку проєктів, які доцільно було б реалізовувати спільно: переробка та утилізація твердих побутових відходів; покращення якості транспортних послуг (напрацювання маршрутів, оновлення автопарку, посилення безпеки); забезпечення якісної та доступної медицини для мешканців.

Своєю чергою Володимир Ременяк розповів, що в Городоцької громади є чимало сподівань щодо великих інфраструктурних проєктів: 

«Першочергово Львів для нас є центром регіону, відтак вважаю, що ми б мали продумати спільно транспортну логістику. В нас є багато точок дотику зі Львовом щодо водопостачання. Для прикладу є свердловини, які є водозаборами для постачання як наших мешканців, так і Львова – вони є на балансі Львівводоканалу. А в нас є території, які потребують централізованого водопостачання або такі, де така послуга надається неякісно. Щодо туризму, то Львів туристичний міг би отримати вигоду від включення ще й наших городоцьких маршрутів для своїх відвідувачів. Наприклад, у нас є великі напрацювання щодо зеленого туризму, не бракує нам і цікавих пам’яток, яких немає у Львові. Без образ, але перша письмова згадка про Городок трошки швидша, ніж про Львів – це 1213-й. І це лише частина спільних проєктів, зокрема й інвестиційних, які б ми могли зреалізувати спільно. Наприклад виробництво, де ми могли б запропонувати роботу як львів’янам, так і мешканцям нашої громади, або проєкт у галузі ІТ тощо».

Як забезпечити баланс інтересів такої великої громади як Львівська і сусідніх, менших громад? 

«Щоб забезпечити баланс, потрібно зрозуміти, що ми можемо дати Львівській громаді та чим вона допоможе нам. Так, Львів - це велике місто, сучасне, розвинене, туристичне. Натомість в нашій громаді не так багато певних можливостей, проте відпочинок для туристів може бути більш спокійним, ніж у Львові. Тобто, сильні сторони одних громад повинні доповнювати та розвивати слабші сторони інших. Лише за таких умов зможемо дотримуватись балансу», - зазначив Ярослав Деркач.

Своєю чергою Володимир Ременяк додав: 

«Я не розглядаю Львівську агломерацію як окремий суб’єкт адміністративних відносин. Є Львів, є Городок, і ми маємо свою окрему правосуб’єктність. Не може бути домінування у такому об’єднанні з будь-якого боку. Не віриться, що навіть найрозумніший голова буде розумнішим від колективної думки голів громад. А для цього має бути чітко прописаний механізм прийняття рішень. Не можуть маленькі громади в межах майбутньої агломерації блокувати прийняття важливих рішень, які вкрай необхідні до прикладу такому мегаполісу, як Львів. Натомість і великі міста чи громади не можуть в межах агломерації блокувати рішення, які сприяють розвитку територій. Має бути продуманий, правильний механізм прийняття рішень, які враховують інтереси усіх».

 Завершують роботу над стратегією Львівської агломерації. Якими Ви бачите наступні кроки на цьому шляху?

«Хотілось би насамперед бачити просування на законодавчому рівні, щоб у Верховній раді прийняли закон про агломерації відповідно до якого ми мали б чіткий механізм. Наприклад зараз ми працюємо над стратегією певного суб'єкта, який є не узаконений, а створенню агломерації власне й мало б передувати чітке законодавче рішення. Можна звичайно фактично підмінити поняття, тобто не чекати на прийняття відповідного закону, а укласти в межах всіх територій потенційної агломерації договір про міжмуніципальну співпрацю, але ефект буде не той. Правовий статус агломерацій в Україні має бути чітко прописаний в Законі», — підсумував Володимир Ременяк.