24 February 2024
Logo slogan
Ми хочемо працювати: дайте нам вудку, а не рибу — голова Нововоронцовської громади
Ми хочемо працювати: дайте нам вудку, а не рибу — голова Нововоронцовської громади

Як 18 громад Харківської, Херсонської, Миколаївської та Кіровоградської областей розробляють програми комплексного відновлення. Про це - у новому випуску подкасту від Програми USAID DOBRE.


Ведуча програми – Тетяна Трощинська, головна редакторка Громадське радіо.

Спікери подкасту №2:

  • Максим Бурдавіцин, заступник керівника Програми USAID DOBRE,
  • Андрій Селецький, голова голова Нововоронцовської селищної військової адміністрації Херсонської області,
  • Марія Черненко, голова Роганської громади Харківської області.

 

 

Про методологію програми комплексного відновлення розповідає заступник керівника Програми USAID DOBRE Максим Бурдавіцин. 

Максим Бурдавіцин: Програми комплексного відновлення регулюються постановою Кабінету Міністрів №1159, згідно з якою вони мають розроблятися для громад або частин їх території та для областей. Згідно з цим фахівці з програми DOBRE допомогли 18 пілотним громадам розробити програми комплексного відновлення. Ми зробили це на рівні громад, а наступного року розпочинаємо працювати вже на рівні областей: Харківської, Миколаївської й Херсонської. Наступного року ми також допоможемо розробити ще 14 програм комплексного відновлення на рівні громад у цих же областях. 

Тетяна Трощинська: Це якийсь універсальний документ чи кожна громада залежно від її потреб і можливостей залучення додаткових ресурсів розробляє унікальний документ?

Максим Бурдавіцин: Звісно що під кожну громаду розробляється новий документ, бо немає ані однакових громад, ні однакових областей. Ступінь пошкоджень, як і структура економіки та й саме населення в усіх громадах різні. 

Експерти програми DOBRE розробили методологію програм комплексного відновлення, базуючись на тому досвіді, який ми вже маємо. Ця методологія спрощує надалі розробку програм для інших громад, тому що міжнародною допомогою неможливо буде технічно покрити всю територію України, всі її громади. Тому наше завдання — спростити завдання для тих громад, які будуть розробляти ці програми самостійно. 

Ми працювали в тісній співпраці з Мінвідновлення, з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Без тісної взаємодії з державними органами це не вдалося б, але зараз маємо результат. Частина цього результату — це створення методології, яка може бути використана іншими громадами. 

Тетяна Трощинська: Можливо нас слухають люди, які взагалі не уявляють, що таке Програма комплексного відновлення територій, працюють в інших вимірах і згідно з іншими документами. Поясніть, навіщо потрібна ця програма. Як вона допомагає управляти ресурсами громади, у чому її перевага? Чому громадянам стане краще, якщо вони таку програму будуть мати? 

Максим Бурдавіцин: Уряд України ухвалив низку рішень для того, щоб процес відновлення України був планованим. Програми комплексного відновлення визначають просторове планування, базуються на Законі про регулювання містобудівної діяльності, тісно пов’язані з містобудівною документацією і вивчають ті наслідки, які принесла російська військова агресія. Також ці програми аналізують і прогнозують рух населення: скільки людей і коли може повернутися, як в цьому разі запрацює економіка. Тобто це такий повноцінний стратегічний документ без якого дуже важко планувати відновлення. Звісно можна відновлювати інфраструктуру, базуючись виключно на нагальних потребах, але саме програма дозволяє громаді визначити ті пріоритети, які дозволять надалі досягнути найліпшого розвитку — або це сільгоспвиробництво, або налагодження і повернення промислового виробництва чи підтримка малого бізнесу або щось зовсім інше. Ці програми дозволяють запровадити комплексний підхід. 

 

Нововоронцовська громада, Херсонська область

 

Селище міського типу Нововоронцовка на Херсонщині — єдиний адміністративний центр, який не був окупований. Росіяни не змогли взяти населений пункт під контроль, але фронт проходив буквально за кілька кілометрів на південь від селища, так само були окуповані села в громаді. Усю територію об’єднаної територіальної громади з-під окупації вдалося звільнити торік в кінці жовтня. 

Голова Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький прийшов на цю посаду з волонтерства. 

Тетяна Трощинська: Які основні потреби в громаді?

Андрій Селецький: Наразі основні потреби — це творення нормальної й адекватної матеріально-технічної бази для відновлення і функціонування громади. Ідеться насамперед про комунальні підприємства. У нашій громаді шість таких підприємств були або повністю знищені під час окупації та бойових дій, або розграбовані, або є морально застарілими. Для вашого розуміння у нас на балансі трактори 70-х, 60-х років, вантажівки на старих карбюраторних бензинових двигунах, у яких витрати палива складають 35 л на 100 км.

Відтак перша глобальна проблема — комунальна і ремонтна техніка. Друге — забезпечити безпеку: обладнання укриттів і забезпечення їх усім необхідним, зокрема вентиляцією, септиками. Це те, що потрібно для того, аби закласти фундамент для відновлення і розвитку громади. Не їжа і засоби гігієни. Наші громадяни ситі й помиті.

Тетяна Трощинська: Я так розумію, що ви натякаєте на те, що гуманітарна допомога — це не основна потреба наразі, так? 

Андрій Селецький: Я хочу сказати, що гуманітарна допомога буває різна. Прямо зараз після конференції DOBRE я буду вести у свою громаду гуманітарну допомогу у вигляді машини швидкої допомоги від німецьких партнерів. Допомога буває короткотермінова — у вигляді памперсів, їжі, мийних засобі, а буває й така, що розв’язує довгострокові задачі. Наразі завдяки моїй команді й партнерам ми налагодили регулярну видачу всіх необхідних «коротких» допомог нашому населенню. Відповідно, як я вже озвучив, наразі треба відроджувати й покращувати матеріально-технічну базу громади.

Тетяна Трощинська: Також хочу запитати, чи села по громаді зазнали різних ступенів руйнувань? 

Андрій Селецький: Найбільше у нашій громаді постраждало село Осокорівка, яке досі перебуває в червоній зоні. Днями воно знову було обстріляно російськими військами з артилерії. Є влучання в будинок, двоє людей — подружжя — поранені. Це село пошкоджене на 95%. Станом на сьогодні окупанти з лівого берега його продовжують розбирати. 

Найменш пошкоджене село Новоскресенське. Там знищено 10 будинків, пошкоджено до сотні. Також підірвані та повністю знищені школа і будинок культури, але решта села ціле. І в такому ж співвідношенні інші населені пункти. Маю зазначити, що всі до одного навчальні й культурні заклади громади пошкоджені або знищені. Один медичний заклад знищений, інші зазнали тих чи інших ступенів пошкодження. Відповідно наш величезний виклик — реновація всієї сфери послуг. Відповідно ми маємо не просто матеріально відновити стіни, обладнання, а й забезпечити людський, кадровий ресурс і залучити кошти на забезпечення цього всього. 

Попередня місцева влада в березні 2022 року втекла з громади. Вона не приділяла уваги ні комунальним підприємствам, ані медичній, ані культурній сфері. 

В цьому сенсі нам треба відштовхуватися від дна і користуватися вікном можливостей під час відновлення, коли на нас звертають увагу міжнародні донори. І говорити про те, що ми хочемо працювати: дайте нам вудку, а не рибу.

Тетяна Трощинська: Напевно залишається велика небезпека, зокрема мінна, тобто з аграрними питаннями навряд чи зараз все може бути добре? 

Андрій Селецький: Тут слід говорити про те, що економіка громади була повністю залежна від аграрного сектору, моноорієнтована. Відповідно зараз ми пожинаємо плоди недалекоглядності минулого, коли економіку не розвивали у сфері виробництва, перероблення сільгосппродуктів або промисловості. І коли аграрний сектор був майже знищений, то економіка громади упала. На сьогодні ми маємо заміновані або засмічені поля, знищені або пошкоджені агропідприємства, які намагаються відновити свою роботу, але ми не можемо обстежити всі території й поля через небезпеку: від берегової лінії громади до лівого берега і лінії фронту 11 км, є велика загроза обстрілів.

Відповідно не можна орієнтувати економіку лише на один сектор. Це плачевний досвід має нас навчити планувати інакше. Наразі ми чекаємо дозволу на розмінування аграрного сектору, чекаємо, поки ЗСУ визволить лівий берег, а ми станемо тилом і зможемо розміновувати території так, як це зараз відбувається в Посад-Покровському, Високопіллі. Але паралельно з цим ми шукаємо будь-які можливості, щоб створити нові робочі місця. Не прямо зараз, але принаймні почати етап перемовин, бо на території громади ми маємо і багаті природні ресурси, і людський капітал, і логістичну мережу досить розвинуту. До прикладу, у нас є поклади найкращої з червоних глин на півдні України. Ми маємо великий вапняковий кар’єр, родовище мінеральної столової води. Все це можна розвивати навіть в комунальній власності, я не говорю, що все треба суто віддати в приватні руки. 

На жаль, ми маємо плачевний досвід харчосмакової фабрики в Нововоронцовці, яку віддали в приватні руки. Зараз вона стоїть зачинена, і була такою ще до війни

Відповідно аграрний сектор звісно потребує допомоги. Ми співпрацюємо з БФ «Жнива перемоги», через донорів допомагаємо, і кормами. Сприяємо відродженню тваринництва навіть одноосібно, окремим домогосподарствам, але паралельно я відстоюю свою принципову позицію — я хочу відносити промисловість.

 

Роганська громада, Харківська область

 

В епіцентрі бойових дій громада опинилась з перших днів після широкомасштабного вторгнення. 

  • 24 лютого 2022 року почались авіаудари. 
  • 25 лютого адміністративний центр громади — селище Рогань залишилось повністю без світла води й тепла.
  • 26 лютого громада опинилась на лінії вогню.

Під час активних бойових дій в самому селищі Рогань російські війська цілеспрямовано руйнували критичну інфраструктуру. Внаслідок обстрілів були пошкоджені трансформатори, газорозподільна станція, котельні, також постраждала система водопостачання і водовідведення.

Детальніше розповідає голова Роганської громади Марія Черненко.

Марія Черненко: Роганська громада, на жаль, з перших годин повномасштабного вторгнення опинилася під обстрілами. 27 лютого 2022 року російські війська були на околицях селища, тому ми були такою сірою зоною — селище було поділено навпіл трасою Київ — Довжанське. З одного боку траси впритул до наших домогосподарств були російські війська, а Центральна Садиба залишилася сірою зоною. Орієнтовно 6 березня українські війська підійшли до селища Докучаєвське. У нас були дуже інтенсивні обстріли — танки, автомати, кулемети, потім — гради, різні види РСЗВ.

На жаль, все ще залишається можливість «прильотів». Буквально місяць тому було влучання ракети С-300. 

Якщо в нас зареєстровано 1200 домоволодінь, то вже зафіксовано понад 800 звернень громадян про пошкодження будинків. 35 будинків знищені повністю і не підлягають відновленню. За час, коли ми були саме лінією фронту, в нас було пошкоджено багато інфраструктурних об’єктів, такі як котельні. 27 лютого минулого року без світла, води й тепла залишилося багато будинків, бо в нашому селищі є багатоповерхівки. У лютому-березні мешканці цих п’ятиповерхівок і 10-поверхівки пережили складні часи. У селищі Рогань вода качається помпами, тому крім природних джерел у населення не залишилося інших джерел води. Ми намагалися в перші дні відновити водопостачання, але після того, як російські війська вразили саме той великий потужний генератор, який ми під’єднали до центральної найбільшої водонапірної вежі й, на жаль, загинуло двоє наших мешканців, вирішили більше не створювати скупчення людей. Відтоді люди набирали воду лише з трьох природних джерел. Всього було пошкоджено 4 водонапірні вежі, дві котельні, але саме в селищі Рогань устаткування збереглося, більше пошкоджена будівля, бо приліт був уже після того, як ми котельню зупинили, тому її роботу комунальники пізніше змогли відновити. 

У селищі Докучаєвське після першого прильоту зупинилася котельня, але її роботу фахівці теплових мереж змогли відновити. В цьому селищі майже вся забудова — це багатоповерхівки. Майже 56 будинків там мають централізоване опалення. Але в ніч з 9 на 10 березня у нас був масований ракетний обстріл — авіаудари, які влучили й дев’ятиповерхівку, і в корпус університету, в гуртожиток. Після цього обстрілу з 9 на 10 березня котельня Докучаєвська зупинилась. Вона потужна, велика, та оскільки працювала саме в той час, то порвало всі помпи, пошкодило котли. Також були влучання в селищі Рогань. Була зруйнована школа, яка потрапила під обстріл двічі, — спочатку градами, а потім і авіаударом, і касетними боєприпасами. Була пошкоджена покрівля, дах школи. Також було влучання в дитячий садочок, амбулаторію, адмінбудівлю. Досить великі пошкодження ми мали саме в селищі Рогань. Також сьогодні пошкоджене і не підлягає віднові один двоповерховий будинок і деякі приватні будинки наших мешканців.

Нам дуже пощастило, що наша громада, мабуть, першою вийшла із зони обстрілу в Харківській області. Саме у нас ворог був зупинений і почалася деокупація інших громад — як от вільхівської, яка була до цього була повністю окупована. Чим далі наші війська відсували цю навалу, тим з кожним днем у нас ставало все тихіше і ми одними з перших почали віднову. 

Наше першочергове завдання було — закрити ті будівлі, які можна було врятувати від опадів. Тому вже влітку 2022 року у нас почалося масштабне відновлення. Можливо перші кроки були якісь трохи хаотичні й непродумані, але ми намагалися якнайбільше законсервувати, відновити дахів, щоб наші комунальні об’єкти захистити та не допустити їх подальшого пошкодження. 

Зараз ми ставимося до цього більш зважено, почали працювати над програмою комплексного відновлення. В цьому документі дуже багато аналітики, тому ми проаналізували всі наші пошкодження, потреби наших мешканців і вже маємо більш структуровані й сплановані подальші кроки відновлення громади. 

Тетяна Трощинська: Ви вже фактично відповіли на моє наступне питання, адже, наскільки я зрозуміла, план комплексного відновлення — це те, з чим ви вже почали працювати?

Марія Черненко: Так, нам дуже пощастило, що в грудні 2022 ми долучилися, навіть повернулися до проєкту DOBRE і не самотужки працюємо над цим документом, а нам допомагають з цими викликами працювати справжні фахівці. Вони допомагають звернути увагу на все необхідне і нічого не забути в розвитку нашої громади.

 

Як USAID DOBRE передає свою експертність громадам

 

Розповідає заступник керівника Програми USAID DOBRE Максим Бурдавіцин. 

Максим Бурдавіцин: Зараз наші експерти працюють спільно з робочими групами, які створені в кожній з громад, з якими ми співпрацюємо. Але жоден зовнішній експерт не знає так добре свою громаду, як люди, які там проживають, і жоден експерт не може вирішити її подальшу долю і розвиток. Ми навчаємо, допомагаємо користуватися певною аналітикою, створюємо її, показуємо, як це може працювати, але рішення, які ухвалюються і закладаються в цьому документі, ухвалюються виключно місцевими жителями. Обов’язковий елемент — це широке громадське обговорення програми, в ході якого приймаються пропозиції людей. Щонайменше 3-4 рази в ході створення програми проводяться громадські консультації. 

Важливо розуміти, що ця програма про людей і для людей. Сенс цієї програми не інфраструктура, а людина, людиноцентричність, створення комфортних умов, для того, щоб люди хотіли жити й повертатися в ці громади.

Views: 394
Related news: repair
Read more: