Основним суб’єктом реалізації більшості функцій, пов’язаних із життєдіяльністю населення, є органи місцевого самоврядування. Акцент у бік розширення повноважень органів місцевого самоврядування є головною причиною сучасної децентралізації, яка узгоджується з історичним розвитком України як держави, побудованої на засадах провідної ролі місцевого самоврядування та принципах субсидіарності.
Для соціально-економічного розвитку та належного виконання покладених на органи місцевого самоврядування повноважень вони повинні мати достатній економічний, трудовий, інфраструктурний та природно-ресурсний потенціал. Водночас, значна частина виконуваних органами місцевого самоврядування функцій та повноважень потребує певної ресурсної бази.
У даному контексті актуальним питанням є формування системи індикаторів, за допомогою яких можна було б визначити рівень фінансової та інституційної спроможності органів місцевого самоврядування.
Для більш детального вивчення проблематики формування системи оцінювання спроможності територіальних громад, у рамках робочої групи з розмежування повноважень та оцінки спроможності територіальних громад Центру політико-правових реформ за підтримки Програми «ULEAD з Європою», експерти провели аналітичне дослідження, метою якого було:
Яніна Казюк, керівник робочої групи, експерт з фінансового права та місцевого самоврядування Центру політико-правових реформ розповіла, що експерти опрацювали різні підходи щодо оцінювання спроможності територіальних громад на підставі абсолютних та відносних показників з визначенням індивідуальних та граничних значень індикаторів на підставі алгоритму розрахунку інтегрального показника фінансової спроможності територіальної громади.
У процесі дослідження було обрано 11 показників для оцінювання фінансової спроможності територіальних громад, розрахованих на підставі даних про чисельність населення та показників виконання бюджету відповідної громади, а саме:
Моделювання здійснювалося за різними методологічними підходами. Зокрема, розрахунок показників відповідної територіальної громади здійснювався за формульним підходом з подальшим співставленням із відповідними значеннями, розрахованими по всій сукупності територій, тобто із середніми або медіанними значеннями відповідних показників по всіх 1438 територіальних громадах.
Також було використано підходи, які передбачали розрахунки з подальшим співставлення і рейтингування показників у порівнянні з середнім або медіанним значенням показника по відповідних групах населення, на які були розподілені 1438 територіальних громад, залежно від чисельності населення.
Крім цього, було розроблено підхід для оцінювання фінансової спроможності із використанням моделі 10-бального тесту Кена Брауна. Цей підхід є досить популярним у багатьох країнах світу. Десятибальний тест Брауна включає в себе аналіз комбінації коефіцієнтів на основі фінансової інформації муніципалітетів, який визначає тенденції у фінансовій поведінці або становищі та оцінює результати діяльності місцевої влади. У нашому випадку 10-бальний тест Кена Брауна був переформатований та адаптований для оцінювання загальної сукупності територіальних громадах України.
Загалом, експерти розробили шість варіантів оцінки фінансової спроможності територіальних громад:
Порівняльний аналіз наведених підходів до оцінювання громад
Рівні спроможності ТГ
|
Варіант 1
|
Варіант 2
|
Варіант 3
|
|||
Оцінювання у порівнянні з середнім значенням показника по Україні
|
% до загальної кількості ТГ
|
Оцінювання у порівнянні з медіаною показника по Україні
|
% до загальної кількості ТГ
|
Оцінювання у порівнянні з середнім значенням показника по групах населення
|
% до загальної кількості ТГ
|
|
високий
|
54
|
3,8%
|
155
|
10,8%
|
87
|
6,1%
|
оптимальний
|
77
|
5,4%
|
261
|
18,2%
|
145
|
10,1%
|
задовільний
|
129
|
9,0%
|
289
|
20,1%
|
233
|
16,2%
|
низький
|
329
|
22,9%
|
347
|
24,1%
|
430
|
29,9%
|
критичний
|
849
|
59,0%
|
386
|
26,8%
|
543
|
37,8%
|
|
1438
|
|
1438
|
|
1438
|
|
Рівні спроможності ТГ
|
Варіант 4
|
Варіант 5
|
Варіант 6
|
|||
Оцінювання у порівняння з медіаною показника по групах населення
|
% до загальної кількості ТГ
|
Оцінювання відповідно до розрахунків за квартилями
|
% до загальної кількості ТГ
|
Оцінювання відповідно до розрахунків за квартилями по групах населення
|
% до загальної кількості ТГ
|
|
високий
|
145
|
10,1%
|
436
|
30,3%
|
427
|
29,7%
|
оптимальний
|
242
|
16,8%
|
335
|
23,3%
|
342
|
23,8%
|
задовільний
|
303
|
21,1%
|
263
|
18,3%
|
287
|
20,0%
|
низький
|
382
|
26,6%
|
271
|
18,8%
|
276
|
19,2%
|
критичний
|
366
|
25,5%
|
133
|
9,2%
|
106
|
7,4%
|
|
1438
|
|
1438
|
|
1438
|
|
Кожен із розроблених варіантів було детально проаналізовано з урахуванням теоретичних та емпіричних даних. Серед іншого слід вказати на наступні аспекти:
Таким чином, зроблено висновок, що використання середніх чи медіанних величин для аналізу сукупності даних, що характеризується суттєвою нерівномірністю та неоднорідністю призводить до хибної інтерпретації даних та може формувати невірну оцінку.
З огляду на це, з’ясовано, що найбільш оптимальним і таким, що має належне обґрунтування, підходом до оцінювання фінансової спроможності територіальних громад в Україні є адаптована модель 10-бального тесту Кена Брауна. Відповідно до цього методологічного підходу сукупність громад розподіляється і оцінюється відповідно до рівномірного розподілу на квартилі, які формуються в залежності від об’єктивного ранжування показників.
У нашому дослідженні принципи методу Брауна були застосовані для оцінювання 1438 територіальних громад за 11 показниками фінансової спроможності.
На першому етапі здійснено розрахунок значень кожного з обраних показників у розрізі громад.
На другому етапі здійснено ранжування кожного показника від найвищого значення до найнижчого або навпаки. Окремі показники свідчать про вищу спроможність, якщо вони мають вищі значення, тоді як інші є позитивними, якщо вони мають нижчі значення. Наприклад, сума доходів на 1 жителя – є позитивним показником за умови більших значень. Тоді як, сума видатків на утримання апарату управління з розрахунку на 1 жителя належить до показників, які оцінюються більш негативно по мірі зростання відповідних значень.
На третьому етапі здійснено розподіл відповідних показників на 4 квартилі (квартиль містить 25% від загальної сукупності 1438 громад). У 1 квартилі розташовано громади з найкращими значеннями відповідних показників, у 4 квартилі – відповідні значення, які є найнижчими.
Далі, громади, які знаходяться у 1 квартилі отримують +2 бали, у другому квартилі – 1, у третьому – 0, громади, що увійшли до четвертого (найгіршого) квартилю отримують -1.
На останніх етапах здійснюється оцінка фінансового стану громад та їх градуювання (ранжування) за відповідними категоріями: високий рівень, оптимальний, задовільний, низький, критичний.
Нижче відображено результати оцінювання за обраною методикою у розрізі територіальних громад кожної з областей України (на основі даних за 2021 рік):
Розподіл громад (відсоток від загальної кількості громад області) в залежності від рівня фінансової спроможності в розрізі областей
Розподіл громад (за кількістю) в залежності від рівня фінансової спроможності в розрізі областей
Запропонований методологічний підхід до оцінювання фінансової спроможності територіальних громад можна застосовувати для:
Одночасно з цим, з метою комплексного оцінювання потенціалу територіальних громад, поряд із фінансовими показниками необхідно здійснювати оцінювання показників, що характеризують основні демографічні, фінансово-економічні та інфраструктурні параметри, які визначають функціонування та розвиток відповідної територіальної громади.