05 March 2024
Logo slogan
«Чим глибший і змістовніший діалог із громадою, тим якіснішою буде програма відновлення», - Віра Козіна
«Чим глибший і змістовніший діалог із громадою, тим якіснішою буде програма відновлення»,  - Віра Козіна

 

 

Планування відновлення громад: із чого починати і як рухатися. Про це у новому випуску подкасту від Програми USAID DOBRE.


Ведуча програми – Тетяна Трощинська, головна редакторка Громадське радіо.

Спікери подкасту №6:

  • Ольга Шубіна, експертка з місцевих бюджетів та фінансового управління Програми USAID DOBRE.
  • Ярослав Янович, директор Департаменту містобудування Київської ОВА.
  • Віра Козіна, керівниця консультантів з управління активами Програми USAID DOBRE.

 


 

«Громади мають підходити до відновлення комплексно»

 

Що таке програми комплексного відновлення і яким громадам вони потрібні розповідає експертка з місцевих бюджетів та фінансового управління Програми USAID DOBRE Ольга Шубіна

Ольга Шубіна: Ми бачимо, що багато наших партнерських громад, з якими ми працюємо вже багато років, зазнали значних руйнувань. Наразі ці руйнування продовжуються. Були зруйновані школи, пошкоджені лікарні, заміновані великі території.

Підприємства, на яких працювали мешканці громад закрились або були дислоковані в інші територіальні громади. У зв’язку з цим люди виїжджали або навпаки до громад приїхала дуже велика кількість переселенців, рятуючись від війни. У таких випадках виникає дуже багато питань, що робити далі, наприклад, коли був зруйнований населений пункт, і в ньому залишилось лише кілька мешканців, виникає питання, чи потрібно його відбудовувати, чи ліпше надати житло таким мешканцям на безпечній території, а вже саме цю територію використовувати по-іншому, або, наприклад, чи відбудовувати повністю зруйновану школу, якщо ще до війни вона не використовувалась на повну потужність, а зараз не вистачає дітей, щоб її заповнити. Можливо доцільніше вкласти кошти в відбудову дороги й довозити учнів до іншої школи.

Перед громадами постає дуже багато питань. Для того, щоб відповідати на них не ситуативно, а комплексно, потрібна програма відновлення, яка була б дороговказом, що робити в першу чергу, що в другу, особливо, якщо у громади не вистачає коштів на те, щоб виконати всі потрібні заходи. Важливо розставити пріоритети. Коли громада розмірковує над тим, що відбудовувати, варто розуміти, якою громада буде у майбутньому, — де люди житимуть, працюватимуть, як проводитимуть вільний час. Такий комплексний підхід до відбудови має бути відображений у Програмі комплексного відновлення.

Тетяна Трощинська: Як знати, що ці програми не залишаться просто написаними на папері? Чи відомі вам кейси, коли ці програми реалізуються чи навпаки пригальмовують?

Ольга Шубіна: Вже з 18 партнерськими громадами ми розробили перші проєкти програм і наразі продовжуємо працювати ще з 14 громадами. Ми розуміємо, що для того, аби ці програми не лишилися простою формальністю, по-перше, вони мають бути живими, корисними й реалістичними. До них має додаватися план реалізації, де будуть вказані відповідальні виконавці та строки виконання. Також мають бути розроблені певні показники, за якими можна прослідкувати ефективність реалізації такої програми. Це дозволить сформувати відповідну систему звітування, розробити певний моніторинг і постійно коригувати плани в залежності від того, що відбувається. Ми уже зараз бачимо, що під час свят була дуже велика кількість руйнувань, тож вже потрібно вносити зміни в ці наявні плани реалізації.

Тетяна Трощинська: На що громади спираються, де вони беруть базу при розробці цих програм? 

Ольга Шубіна: Коли ми розробляли 18 проєктів програм, то на базі свого практичного досвіду сформували методику створення програм комплексного відновлення. Громади її можуть використовувати як певний дороговказ і рухатись цим шляхом, бо ми виклали всі шаблони документів, які можуть бути корисними. Це зекономить громадам час, бо вони зможуть не повторювати наших помилок. Це дозволить їм зосередитися на головному — повній інвентаризації того, чим наразі володіє громада, зафіксувати наявні пошкодження, оцінити завдані збитки, і маю сказати, що така інвентаризація має пройти по всіх сферах, починаючи від кількості людей, які наразі є в громаді, перспектив того, чи вони залишаються, чи будуть ще повертатися мешканці, які послуги наразі надаються населенню і які мають бути надані. Треба дивитися на стан земельних ресурсів, житлового фонду, аналізу економіки, наскільки наразі є фінансова спроможність громади реалізувати ті заходи, які потрібні для подальшого відновлення. Це дуже великий комплексний обсяг роботи, який має бути здійснений. Потрібно провести велику аналітичну роботу для того, щоб вийшла ефективна програма. 

Перепоною може бути й відсутність статистики, знищені або втрачені бази даних. Тоді стануть у пригоді й державні реєстри, кадастри, збірники офіційних звітів і досліджень. Громади мають звертатись до обласної військової адміністрації, до центральних органів влади, оскільки саме вони можуть мати необхідну інформацію, і звісно обов’язково потрібно почути мешканців. Відповідно мають бути здійснені цільові опитування як мешканців, так і представників бізнесу, які перебувають на території громади. 

 

Пріоритети відновлення Київської області

 

Програму комплексного відновлення території Київської області на 2023-2027 роки депутати облради затвердили у жовтні під час останньої сесії. Які пріоритетні напрямки обрали, розповідає Ярослав Янович, директор Департаменту містобудування Київської ОВА.

Ярослав Янович: Київська область першою затвердила Програму комплексного відновлення своєї території на 2023—2027 роки. Наша програма була підтримана депутатами обласної ради під час сесії 17 жовтня 2023 року. Головна мета — це розробка пріоритетних напрямків для безпечного життя в області, відбудова всього зруйнованого окупантами, розробка нових основних просторових, містобудівних та соціально-економічних пріоритетів. 

Наш регіон одним із перших областей в Україні зустрів російські війська. Військові дії в регіоні тривали до 3 квітня 2022 року. Загалом 15 територіальних громад Вишгородського, Бучанського та Броварського районів були під окупацією. Це 270 населених пунктів Київщини.

Під час бойових дій внаслідок обстрілів, авіанальотів, ракетних ударів в Київській області зафіксовані руйнування різного ступеня у 46 територіальних громадах з 69. Словом, понад 65% території області зазнало руйнації внаслідок російської збройної агресії. Критичних руйнувань завдано в Бучанській, Ірпінській, Гостомельській, Бородянський, Макарівський, Дмитрівський, Великодимерській, а також Пісківських територіальних громадах. 

Програма відновлення стала саме тим інструментом, в якій було покладено завдання та заходи для швидкого та якісного відновлення Київщини, адже наша задача не просто відбудувати, а зробити краще, ніж було. Для реалізації завдань програми, були обрані пріоритетні напрями у комплексному відновленні та розвитку Київщини, а саме: пропозиції від громад щодо розміщення об’єктів, транспортних та інженерних споруд і мереж, закладів освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, а також природоохоронної сфери, надання адміністративних послуг, розвиток культурного та духовного середовища, туристичного потенціалу, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій, техногенного та природного характеру, розвиток потенціалу територіальних громад області, також закладів соціальної інфраструктури й створення безбар’єрного простору. 

Тетяна Трощинська: Якщо програма, розроблена, до 2027 року, то чи враховує вона той факт, що руйнування після деокупації продовжуються…

Ярослав Янович: Так, тому ми ухвалили рішення і внесли обласні цільові, які підлягають змінам в залежності від ситуації, в якій опиняється наш регіон. Це програми й з капітального будівництва, і з відновлення, і з укриттів, і ЖКГ, і з цивільного захисту. Виконання цих заходів передбачено цими програмами, тому я думаю, що ми впораємося. 

Хотілося б зазначити, що відповідно до постанови Кабміну, №1159 «Про затвердження Порядку розроблення, проведення громадського обговорення, погодження програм комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини) та внесення змін до них», програма нашого регіону є основою для розроблення програм відновлення територій, територіальних громад, тому у нас в області зараз ведеться активна робота стосовно розроблення та затвердження програм по територіальних громадах. Ми вже напрацювали й надали рекомендації до 11 програм комплексного відновлення територій. Бородянська, Дмитрівська, Томашівська, Іванківська, Козинська, Бучанська, Ірпінська, Кожанська, Макарівська, Пісківська та Фастівська територіальні громади вже почали розробку своїх програм відновлення. Наразі ми отримали перший проєкт програми від Дмитрівської територіальної громади Бучанського району, які відповідно до порядку опрацьовуємо та погоджуємо для подальших дій.

Інші громади почали підготовчий етап розробки програми й це є основа, яка буде покладена у відновлення та розбудову території, адже відповідно до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», всім громадам необхідно розробити комплексний план просторового розвитку територіальної громади. Уже 29 територіальних громад Київської області почали розробку комплексних планів.

Серед проблем, які виникають при розробленні програм, — нестача актуальних вихідних даних, адже на превеликий жаль ворог невпинно атакує Київщину, і ніхто не знає, що відбудеться завтра. Також важко знаходити джерела фінансування, та ми робимо максимум для того, щоб заохочувати інвесторів для розбудови та відновлення регіону.

 

«Щоб залучити громадськість до глибокої розмови місцевій владі треба добре потрудитися»

 

Керівниця консультантів з управління активами Програми USAID DOBRE Віра Козіна розповідає про те, наскільки важливо залучити громаду до розробки програми, аби вона була людиноцентричною та ефективною. 

Тетяна Трощинська: Наскільки були залучені місцеві мешканці до розробки таких програм?

Віра Козіна: До розробки програм комплексного відновлення як на рівні громади, так і на рівні області мають бути широко залучені мешканці, тому що порушуються дуже серйозні питання і важливо знаходити баланс для між тими баченнями відновлення build back better «будуй краще, ніж було», які транслюють представники влади, і поглядами мешканців. У випадках, які ми вже супроводжували, це перші 18 пілотів, громадськість була залучена дуже широко.

Були випадки, коли від невеликої громади, де 40-50 тис. населення, надходило майже 2000 пропозицій. Всі ці звернення ми опрацьовували. 

На жаль, ми стикалися й з іншими випадками, коли до нас зверталися за консультаціями інші громади, в яких не було великої активності. Їм надійшло 15-20 пропозицій, і вони вважали, що цього достатньо. В такому разі ми говорили про те, що цього недостатньо.

Постанова №1159, яка регламентує розробку цих програм, безкомпромісна в плані максимальної залученості громадськості, тому що програми будуються на принципі людиноцентричності, і це не пусте популістське гасло. Ідеться про те, що постраждалу громаду можна відбудувати тільки, коли ти чітко розумієш, чого хочуть люди, які тут проживають або планують проживати. Власне, тому громадськість у нас була широко залучена. 

Але зіткнулися на практиці з тим, що, коли ти звертаєшся до мешканців, просиш їх долучитися, треба пояснювати, що відбувається, максимально простими словами. На жаль, в професійному сегменті є певна деформація і фахівцям іноді складно пояснювати складні речі простими словами.

Тому одразу проста порада тим, хто зараз цим займається, чи буде займатися, формулюйте опитувальника, даючи людям підказки про те, в якому контексті їм слід відповідати. Дуже непросто підійти до людини на вулиці запитати: «А що б ти хотіла» і отримати чітку відповідь. Людина, скоріше за все, засоромиться і розгубиться. Тому запитуйте чіткіше про благоустрій, і навіть це не для всіх зрозуміле поняття.

Тетяна Трощинська: Можуть запитати про парки, а насправді ідеться про інклюзивність?

Віра Козіна: Так, тому ми розробляли великі опитувальники за темами, де підказували контекст питання, про що б ми хотіли почути. Ми досліджували, якими соціальними мережами, групами, чатами й месенджери користуються місцеві жителі, яке радіо слухають чи телебачення дивляться для того, щоб максимально їх залучити, але не всюди був цей досвід успішний. В деяких випадках опитування тривали по 2-2,5 місяця, щоб зібрати якомога більше думок. Важливо було всі ці думки опрацювати й врахувати. Знову ж таки у нас уже була на руках демографія і не завжди те, що говорять мешканці може бути об’єктивним. Жителі кварталу можуть сказати, що вони хочуть власний ліцей, щоб діти не їздили в сусідню громаду, а ми, наприклад, бачимо, що поруч вже є ліцей, який має більшу потужність і легко може прийняти ще 200, 100 чи 50 учнів. Тоді ми розпочинаємо діалог: «А ви впевнені, що цей ліцей буде окупним? А що це буде за ліцей, в який ходитиме 50 дітей? Він буде напівпорожній. Будівництво такого ліцею вартуватиме стільки то коштів, а, може, нам краще витратити їх на укриття чи підтримку бізнесу?». 

Чим глибший і змістовніший діалог з громадою, тим якіснішою буде програма відновлення. Якщо ж цього діалогу не буде, то громадськість може просто такий документ заблокувати, не говорячи про те, що він буде недієвим. 

В усіх громадах, де ми працювали громадськість була залучена максимально. Але, щоб це зробити місцевій владі треба добре потрудитися. 

 

Слухати усі епізоду подкасту

Views: 265
Related news: repair
Read more: