Облаштували шкільне подвір’я із зонуванням, серед яких STEM-локація, творчо-спортивна й відпочинкова зона; обладнали на території шкіл спортивні простори, відпочинкові зони, виїзний клас, шкільні подвір’я з альтанками, лавочками й озелененням, шкільне радіо, кімнату психологічного розвантаження й освітній культурний простір. Усе це Галицька громада, що на Івано-Франківщині, та Кілійська громада, що на Одещині, зробили спільно зі DECIDE у межах ініціативи «Громадський бюджет на дитячі мрії».
Авторка: Марія Булейко (Марковська)
«Сенс не в тому, що ми просто подаємо заявки донорам і, якщо пощастить, виграємо їх. Сенс у тому, що ми робимо це разом», – каже заступниця Галицького міського голови Вікторія Дебенко.
У межах ініціативи учні громади представили 15 проєктів, які стосувалися спорту, дозвілля, наукової діяльності й закупівлі обладнання. Бюджет громад надав співфінансування до гранту, тож усі ініціативи вдалося втілити.
Тоді як начальник відділу освіти та молодіжної політики Кілійської міської ради, що на Одещині, Сергій Мергут впевнений, що проєктна діяльність – це величезна можливість для громад. Тільки в співпраці з DECIDE громаді вдалося залучити понад мільйон гривень і втілити щонайменше одну дитячу мрію.
«Громадський бюджет на дитячі мрії» – це партнерська ініціатива DECIDE та громад-партнерів. Ідеться про співфінансування проєктів у 20 громадах. Їх розробляють шкільні команди.
Ініціатива передбачає не просто реорганізацію освітнього простору як кінцеву мету. Натомість вчить учнів формувати команди та успішно взаємодіяти, дає змогу опанувати основи проєктного менеджменту та бюджетування, знайомить з особливостями процесів ухвалення рішень на рівні громади.
Фактично, робить дітей більш відповідальними та свідомими членами громади, які здатні самотужки змінювати свій навколишній простір. А ще дає змогу усвідомити значення і вклад кожного жителя громади.
Аби втілити проєкт, команди громад мають пройти кілька кроків. Насамперед прослухати серію тренінгів і хакатонів, на яких вчать писати проєкти, розробляти кошторис та презентувати свої ідеї громаді. Далі – подати проєкти, які розміщують на спеціальній електронній платформі.
Опісля комісія аналізує проєкти та може віддати їх на доопрацювання. Коли команди допрацюють проєкти, вони готові до голосування. У голосування беруть участь усі мешканці громади. Вони мають змогу проголосувати на електронній платформі. Для участі потрібна ID-картка. Для тих, кому ще не виповнилося 14 років, проводиться офлайн-голосування за бюлетенями в школах-учасницях. Упродовж голосування команди активно агітують громади за свої проєкти.
За підсумками голосування визначають переможців. Надалі, отримавши фінансування, ці проєкти реалізовують учні разом з учителями.
Заступниця Галицького міського голови Вікторія Дебенко пригадує, як на початку повномасштабного вторгнення у всіх був жахливий настрій.
«І тут нас усіх зібрав DECIDE. Діти загорілися ідеями, почало приходити обладнання, почалися роботи. Це піднесло дух і в загальному враження від цього всього процесу. Попри все, маленькими кроками громада розвивається. Ми робимо свою справу», – розповідає Вікторія.
Так, перед втіленням проєктів у межах ініціативи DECIDE «Громадський бюджет на дитячі мрії» Галицька громада пройшла всі потрібні етапи, зокрема, навчання та презентацію проєктів.
«Діти визначали самостійно, чого саме потребують. Хтось понад усе хотів шкільне радіо, а хтось – спортзал. Дорослі, а зокрема, адміністрація відділу освіти, навіть не сподівалася, що ідеї дітей, зрештою, наберуть так багато голосів», – каже заступниця Галицького міського голови Вікторія Дебенко.
Був ще один цікавий випадок, який, попри всі перепони, дав змогу цьому проєкту бути реалізованим. Так, серед усіх етапів проєкту у DECIDE була запланована співбесіда з головами громади. Галич якраз у той момент засипало снігом. І голова поїхав проконтролювати процес.
«Пам’ятаю, телефонуємо йому й кажемо: «Голово, зайдіть, будь ласка, в онлайн-конференцію, бо там співбесіда». А він каже: «Та як я зайду? Тут снігом засипає, я на об’єкті». Ми просили й казали, як для нас усіх це важливо, бо дуже хочемо виграти. І наш голова зі свого авто таки вийшов на зв’язок. Сказав донорам, що гарантує, ми хочемо, ми можемо, ми спроможні», – розповідає Вікторія Дебенко.
Зрештою, у школах громади з’явилися 15 різноманітних проєктів. Наприклад, у Галицькому ліцеї «Академічний» створили мобільні класи для пізнання природи.
«Основна мета проєкту – забезпечити проведення уроків на свіжому повітрі в різних екосистемах нашого краю: чи то ліс, чи то берег річки, чи навіть природничий музей. Клас дійсно є мобільним, адже меблі та намети розгортаються будь-де всього за 15 хвилин. А ще ми запрошуємо на «виїзні уроки» спеціалістів різних галузей: зоологів, іхтіологів, ботаніків, аби вони детальніше ознайомили дітей із матеріалом шкільної програми», – розповідає Володимир Бучко, батько учениці 10-го класу Бучко Лілії та учасник шкільної команди проєкту.
Тоді як у Галицькому ліцеї імені Ярослава Осмомисла обладнали тренажерний зал «SportDream».
У спортивному просторі оформили стіни, зокрема, величезне панно-мотиватор, та встановили декілька видів підлогового покриття, закупили силові тренажери для всіх груп м’язів, передбачили місця для зберігання речей та м’які сидіння, щоб можна було відпочити між підходами.
А в Комарівському ліцеї імені Антіна Могильницького створили шкільне радіо. Мета – швидко інформувати учнів та вчителів про події закладу, під час перерв умикати спокійну музику, яка допомагатиме всім відпочити чи розважитися, створювати авторські радіопрограми.
У Крилоському ліцеї Галицької міської ради створили лаунж-зону Oasis у коридорі ліцею. Тут діти проводять перерви та відпочивають після уроків. Замість похмурих кольорів стін та дерев’яних лав з’явилися дивани, пуфи, безкаркасні крісла.
У Вікторівській гімназії імені Степана Пушика Галицької міської ради тепер є центр дозвілля «Learn & Play».
Тут діти мають змогу переглядати документальні та навчальні фільми, відеоролики, віртуально подорожувати в будь-яку точку світу, проводити інтерактиви, мозкові штурми, ділові ігри, квести, караоке, відпочивати, граючи в настільні ігри, готуватися до загальношкільних заходів, годин спілкування, шкільних свят, спілкуватися з друзями, учителями та батьками.
У Бринській гімназії облаштували лаунж-зону у фоє для комфортного відпочинку учнів і вчителів. До цього у школі не було простору, у якому діти могли б відпочивати та чекати на шкільний автобус. Тож команда проєкту мала на меті наповнити інтер’єр гімназії яскравими кольорами та зручними м’якими меблями. Команда називає проєкт проявом турботи про добре самопочуття членів гімназійного товариства.
Окрім усього, Галицькій громаді в співпраці з DECIDE вдалося розробити та затвердити стратегію розвитку громади, освіти громади та закладів освіти громади.
Коли діти Кілійської громади зібрали 14 ініціативних команд із 12 шкіл і почали розробляти проєкти, розпочалося повномасштабне російське вторгнення. Дитячі мрії довелося поставити на паузу.
«Однак у квітні ми дізналися, що DECIDE усе-таки продовжуватиме цей проєкт. Я не можу передати, як ми зраділи цьому. Й одразу почали готуватися до етапу голосування з-поміж проєктів», – розповідає Сергій Мергут.
Команди проводили інформаційну кампанію, розробляли стратегію, у який спосіб залучатимуть громадськість до голосування, пояснювали важливість проєкту. Зрештою, Кілійська школа № 4 перемогла із проєктом «Шкільне подвір’я – майданчик мрії, територія радості».
«Було дуже цікаво спостерігати за етапом агітації та голосування. Пригадую, як разом із класним керівником поширювали рекламу і як раділи, коли дізналися, що виграли», – каже Діана Овчиннікова, учасниця команди проєкту та учениця 10-А класу.
На локації планували облаштувати 4 зони: розумну локацію, STEM-локацію, творчо-спортивну й відпочинкову зони. До того ж плитка на території, згідно із задумом, мала бути викладена у вигляді орнаменту вишиванки.
«Ідеться про нове просторово-предметне оточення учасників освітнього процесу, поєднання національних рис, відпочинку, навчання та естетики, можливість для розвитку в різноманітних напрямах», – додає Сергій Мергут.
Цей проєкт був унікальним ще на етапі розроблення ідеї. Річ у тім, що до його реалізації долучилися не лише учні школи, а й випускники. Так, колишня учениця, яка за освітою архітекторка, допомогла розробити 3D-модель подвір’я, яке громада бачила на етапі голосування.
«Розумієте, вони надали можливість усім віртуально доторкнутися до цієї краси, уявити себе там. І, звісно, завдяки такому підходу, отримали найбільший бал під час голосування», – каже Сергій Мергут.
А щоб втілити ідею в реальність і кожна плитка була викладена за макетом, процес контролювала вчителька молодших класів. Вона допомагала майстрам зібрати потрібний візерунок.
«Все починалося взимку із безсонних ночей нашої вчительки Світлани Кузьмиченко, а також холодних днів без світла й тепла бригади робітників Сергія Дрібнохода. Діти були невіднятною частиною команди від самого початку, адже саме вони ініціювали цей проєкт, а потім допомагали контролювати його реалізацію на всіх етапах», – ділиться директорка школи Валентина Іваненко.
Сергій Мергут також розповідає, що жодна посадова особа не координувала й не втручалася в діяльність учнів.
«Ми лише спостерігали, щоби все було, як зазначено в проєкті. І знаєте, я пишаюся цими дітьми. Вони дуже швидко організували реалізацію проєкту. Видно, наскільки вони були зацікавлені, адже ініціювали все самі. Швидко сконтактувалися з постачальниками, ті, своєю чергою, йшли назустріч і давали знижки, оперативно надсилали всі необхідні матеріали. Це неймовірна командна робота й чудовий досвід на майбутнє», – ділиться Сергій.
Зрештою, усе вдалося. Мозаїку з тротуарної плитки виклали у вигляді традиційного українського орнаменту. Прогулюючись шкільним подвір’я, здається, що територія вишита нитками.
«Все стало красивим! Було цікаво спостерігати за реалізацією проєкту. Особливо, коли вже закінчували викладати плитку. Відразу стало затишно у дворику», – говорить Карина Осипенко, учениця 10-А класу.
Загалом діти тепло відгукують про проєкт і кажуть, що відчули, як завдяки старанням можна отримати те, чого справді хочеш. У їхньому випадку – сучасний освітній простір, у якому приємно проводити час.
Донор виділив 70 % коштів на реалізацію проєкту. А 30 % покрив міський бюджет. Загальна сума проєкту склала 810 тисяч гривень. До того ж вдалося залучити приблизно 100 тисяч гривень спонсорських коштів, аби довершити й озеленити локацію. Її відкрили урочистим ярмарком, на якому зібрали 100 тисяч гривень на потреби ЗСУ.
Окрім усього, співпрацюючи з DECIDE, у Кілійській громаді запровадили курс за вибором «Навчаємося жити в громаді», розробили документацію та створили піклувальну раду закладів освіти, залучили експертів для впровадження системи HACCP щодо контролю за якістю харчування в закладах освіти.
Також другий рік поспіль громада виграє у національному гуманітарному проєкті, який реалізовує DECIDE. Це – DECIDE Summer Clubs 2023 «Ми вдома – в Україні», у межах якого організовують літні активності для дітей, зокрема, навчання принципів демократії. Торік у літньому клубі брали участь орієнтовно 150 людей, зокрема, з-поміж внутрішньо переміщених. У межах цього проєкту Кілійська громада два роки поспіль отримує по 100 тисяч гривень на обладнання і навчання для педагогів.
Голова Кілійської громади Вячеслав Чернявський каже, що не було проблем із презентуванням співфінансування для депутатів і підтримкою ідеї.
«Бюджет у громаді невеликий, але ми знаходимо, де взяти кошти на потрібні речі. Можливо, зняти з інших, менш потрібних, статей витрат. Ми презентували ідею депутатам, розповідаючи, що йдеться про співфінансування: більша сума від DECIDE, менша – від нас. Водночас ми затягуємо в активність велику кількість дітей, і ці ж кошти будуть освоюватися в нас у громаді. І це не просто кошти на онлайн-спілкування абощо, а візуально ми зможемо побачити та помацати результат. Звісно, що депутати підтримали. У нас не було такого, що хтось був проти. Усі залишилися задоволеними», – говорить Вячеслав Чернявський.
Голова припускає, що, можливо, із голосування не було проблем тому, що громада невелика. І кожен згодом побачить результат. Мовляв, немає такого, що кожен тягнутиме ковдру у свій бік, як це буває у великих громадах. Також розповідає, про пріоритети громади: освіта, медицина й життєдіяльність (комунальні підприємства, які забезпечують воду, каналізацію і доброустрій).
«Тож насамперед громада робить акцент на ці напрями, а потім уже на інше. Освітні розвиткові проєкти ми завжди підтримуємо. Єдина складність була в тому, що ми розпочинали до повномасштабного вторгнення, а реалізовували ідею вже під час. Тому було обмежене фінансування, але ми впоралися», – зазначає Вячеслав Чернявський.
Також голова брав участь у хакатонах, тренінгах і телемостах за участі вчителів, дітей і інших учасників проєкту.
«Звісно, справ багато. Але навіть якщо це збігалося з нашими справами, то ми все одно намагаємося зробити все можливе та взяти участь», – говорить голова громади.
До того ж він вважає, що цей проєкт, окрім усього, важливий і корисний тим, що стосується декількох напрямів: благоустрою, розвитку дітей і вчителів. Мовляв, що більше громад буде брати участь у таких ініціативах, то більше креативних і цікавих ідей в Україні втілиться.
«До того ж ви б бачили, наскільки це затягнуло жителів громади. Вдалося залучити велику кількість людей. Діти були зацікавлені, щоби «продати» свою ідею, батьки розвішували оголошення, видруковували листівки, телефонували сусідам. Це цікаво. У нас є зворотній звязок щодо того, що людям справді був цікавий сам процес. А ще, знаєте, зазвичай є якась мрія, і своїх коштів, як завжди буває, на мрію шкода. А тут є грантові кошти, які допомагають тобі цю мрію втілити. Потрібно лише бажання і все ж значно менше коштів, ніж якби ти робив це сам. Це дуже важливий моральний чинник», – ділиться Вячеслав Чернявський.
А ще важливими чинниками за результатами участі називає навчання і досвід:. За програмою DECIDE, школярі також мали змогу проводити різноманітні тренінги й уроки, також проходили онлайн-тренінги для учнів і вчителів, дітям влаштовували екскурсії установами міста: до міської ради, комунальних підприємств.
«Вони якраз потрапили на підписання міжнародного меморандуму. От ми їх долучили до цього процесу. Розповіли, про що домовляємося, показали, як ставити печатки тощо. Так, діти вчаться бути справжніми громадянами своєї громади, відповідальними. Зрештою, тим, хто не переміг, було цікаво змагатися. Усім учасникам за свої кошти ми зробили нагородження, щоб оцінити їхні дії, показати, що ми їх бачимо, вони молодці. Самі лише стимул, змагання, перемоги, поразки закаляють дитину. Сьогодні вона перемогла в конкурсі, у завтра злобуватиме перемоги у своїй професії», – впевнений Вячеслав Чернявський.