Авторка: Інна Білик
Оптимізація без протестів?! Чи можливо? Стільки публікацій із яскравими заголовками на кшталт «Оптимізація шкіл в сільській місцевості – це загроза національній безпеці». Батьки виступають проти оптимізації, вчителі відстоюють свої робочі місця, всі пишуть скарги депутатам різних рівнів і скликань, міністерству освіти, офісу президента, подають позови до суду. Здається оптимізація без протестів неможлива. Нельсон Мандела одного разу сказав: «Це завжди видається неможливим, поки не буде зроблено». І у Староушицькій територіальній громаді Хмельницької зробили те, що для багатьох здається неможливим. В громаді з 2018 року змінюють освітню мережу без протестів.
Анатолій Тимчук голова Староушицької селищної громади
На момент створення громади у 2017 році освітня мережа складалася з 6 дошкільних закладів та 6 шкіл, з яких три - І-ІІІ ступенів та три - І-ІІ ступенів. У перший рік своєї роботи на посаді голови громади Анатолій Тимчук ініціював закриття трьох малокомплектних шкіл. Із алгоритмом оптимізації шкіл в Староушицькій громаді, із документами, що були розроблені в процесі її реалізації, ви можете ознайомитися тут: «База даних кращих практик управління освітою в громаді». Про те, що спонукало до різких змін освітньої мережі, з чого слід розпочати процес оптимізації і коли завершити, коли найкращий час для змін, як досягти успіху, як уникнути скарг, скандалів і протестів, ми і поговорили спілкувалися з Анатолієм Тимчуком.
Анатолію Сергійовичу, з 2018 року освітня мережа вашої громади зазнає змін, що спонукало вас ініціювати зміни у 2017 і продовжувати цей процес в умовах воєнного стану?
Першою причиною чому я почав детально працювати по мережі – це брак фінансування. Ми критично порахували бюджет, коштів не вистачало. В 2018 році дефіцит освітньої субвенції був 2,5 млн грн. Ще на етапі, коли створювалася наша громада, я розумів, що мережа шкіл, яку ми отримаємо, далеко не оптимальна. В нас було три навчальні заклади, в яких навчалося по 28-36 учнів, при цьому у школі було 2-4 повних класи (5 і більше учнів у класі) з дев’яти. Коли ми почали вивчати якість освіти в менших школах, то було явно, що в більших, повнокомплектних школах, набагато краще матеріально-технічне забезпечення, діти отримали кращі знання та розвиток. Ми хочемо, щоб всі діти громади отримували якісну освіту, щоб всі мали рівні можливості, саме тому в умовах воєнного стану ми продовжуємо змінювати освітню мережу, готуємося до старту реформи старшої школи.
Ставши головою громади, ви одразу були готові до проведення оптимізації шкільної мережі?
Я не був готовий робити це різко, переживав, бо зміни, які необхідно було провести в нашій громаді, - це соціальна напруга. Нестача освітньої субвенції – це перша фінансова проблема, з якою я зустрівся як голова громади. Я звернувся до очільника Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА, тоді цю посаду обіймав Олег Фасоля, десь сподіваючись, що він послухає і скаже, що ми дамо вам гроші, десь візьмемо і будете фінансувати свої навчальні заклади. Проте розмова виявилася цікавішою, і в її результаті в мене змінилися підходи до розвитку і функціонування освіти в громаді. Я не освітянин, і багато чого не знав. Олег Іванович вручив мені посібник «Нова школа в нових громадах», підготовлений експертами SALAR International. Почитавши посібник, я зрозумів, що потрібно проводити оптимізацію. Також там гарно розписані кроки, що за чим і як робити і для чого.
Іншим важливим моментом, який допоміг мені у прийнятті рішення щодо проведення оптимізації шкільної мережі, було те, що Олег Іванович запропонував взяти участь у навчальній поїздці до Польщі, яку організував шведсько-український проекто «Підтримка децентралізації в Україні» (SALAR International). Дуже цікаво було побачити досвід Польщі. Одна із громад, яку ми відвідували, була подібна до нашої. Там я почув, як вони проходили цей процес, як оптимізували освітню мережу, тоді я остаточно переконався, що це потрібно робити.
Пане Анатолію, з чого ви б порадили розпочинати зміни освітньої мережі головам громад, перед якими стоїть такий виклик?
Головне – для себе прийняти рішення провести оптимізацію освітньої мережі. Оптимізацію потрібно проводити, дивлячись на наших дітей, бо ми маємо працювати над тим, щоб діти здобували якісну освіту, а в малокомплектних школах ця послуга якісною ніколи не буде, ми маємо це розуміти і пам’ятати.
Ви робите великий акцент на якості освітніх послуг, а як щодо фінансової складової?
Фінансова складова важлива, особливо для керівника, але, здійснюючи оптимізацію, ми ніколи не акцентували увагу на бракові коштів, особливо під час громадських слухань. Коли ви для себе чітко зрозуміли, для кого проводити зміни освітньої мережі, ви розумієте, що кошти мають використовуватися максимально ефективно, їх краще направити на матеріально-технічне забезпечення для створення належних умов для навчання, щоб діти могли здобути знання.
Анатолію Сергійовичу, коли, з вашої точки зору, найкраще розпочинати зміни освітньої мережі?
На моє переконання, такі зміни найкраще розпочинати в перший-другий рік після виборів, щоб всі могли побачити, зрозуміти результат оптимізації. Далі цей процес є постійним, і ним постійно потрібно займатися. В 2020 році до нас доєдналася ще одна сільська рада, один навчальний заклад додався до нашої мережі і ми в перший же рік понизили ступінь цього навчального закладу. На цьому не зупиняємося, продовжуємо змінювати, оптимізувати освітню мережу, щоб її структура відповідала потребам наших учнів, щоб вони могли здобути якісну освіту.
Часто зміни мережі, особливо якщо передбачається закриття шкіл, пов’язані з протестами, судовими позовами, маніпуляціями в ЗМІ, поданням скарг не лише до місцевої влади, а й до обласних державних адміністрацій та міністерства освіти України. Чи були у вашій громаді такі виклики?
Ні, в нас оптимізація пройшла нормально. В Староушицькій громаді не було телебачення, не було звернень, скарг до Хмельницької обласної адміністрації, в міністерство освіти чи адміністрацію президента. Ніхто не перекривав доріг.
Як вам це вдалося?
Оптимізація має бути відкритим процесом. Такі рішення треба проводити відкрито, не дотягувати до самої сесії, це ще більше додає соціальної напруги, коли не готові діти, батьки, вчителі і депутати до прийняття такого рішення. Потрібно якісно провести громадські обговорення. Я особисто із начальницею відділу освіти приїжджали у кожну школу, організовували зустрічі з педагогами, батьками, вчителями і взагалі з усіма людьми з села, які хотіли взяти участь у дискусії. Ми проводили громадські обговорення максимально прозоро. Доводили, чому маємо прийняти такі рішення, показували, яка динаміка народжуваності, що буде завтра, післязавтра. Доводили, що в першу чергу це буде користь для дітей.
Потрібно працювати з директорами та вчителями, ми максимально намагалися працевлаштувати вчителів. Звичайно, орієнтувалися на тих, хто молодший, щоб вони не залишилися без заробітної плати.
Важливо пропрацювати з депутатами і дійсно провести роботу так, щоб вони зрозуміли, що це рішення потрібно приймати і щоб під час сесії не гралися в якусь політику, а дійсно об’єктивно приймали рішення. Серед депутатів Староушицької селищної ради є ті, які навчалися в школах, що підлягали оптимізації, але вони говорять, що розуміють - прийшов такий час, такі обставини, що так буде краще для дітей.
Що б ви порадили колегам, які на порозі реформування освітньої мережі?
Я б радив не зволікати і проводити оптимізацію максимально прозоро. До речі, думаю для колег - голів громад буде цікавим, що, провівши оптимізацію шкільної мережі, ми за цих кілька років жодної гривні з місцевого бюджету освітянам не додали, нам повністю вистачало освітньої субвенції і навіть був невеликий залишок.
В 2020 році вас вдруге обрали головою Староушицької територіальної громади, чи дорікали вам під час виборчої кампанії тим, що ви проведи оптимізацію і закрили три школи?
Ні, бо покращення які ми обіцяли, ми зробили. Після прийняття рішення про оптимізацію освітньої мережі ми в найкоротші терміни показали в тих школах, куди пішли діти з закритих шкіл, покращення, про яке говорили. В нас акумулювався фінансовий ресурс, ми змогли закупити два шкільні автобуси (по обласній програмі за співфінансуванням), також за кошти обласного та місцевого бюджету змогли покращити матеріально-технічне забезпечення, в кожну школу, клас провести інтернет, забезпечили мультимедійним обладнанням кожен клас, де навчаються діти. Через два місяці після закриття трьох шкіл ми провели анонімне опитування серед самих дітей і запитали, де їм краще навчатися, знаєте не було жодної дитини, яка б хотіла повернутися на навчання до старої школи. Під час виборів опоненти, які шукали якісь негативні рішення, що могли бути прийняті в громаді в мою каденцію, про те, що закрили малокомплектні школи, про те, що це було неправильно ніхто навіть не згадував.
Історія впровадження змін Староушицької територіальної громади дозволяє побачити складові, які допоможуть провести оптимізацію без протестів. Потрібно пам’ятати, що оптимізація – це зміни. Будь-яка зміна, навіть зміна на краще, завжди пов'язана із виходом з зони комфорту. Наша готовність до змін, наше розуміння, для кого і чому вони потрібні сьогодні – все це залежить від того, наскільки добре ми розуміємо проблему, наскільки добре усвідомлюємо наслідки наших дій або бездіяльності. Досвід Староушицької територіальної громади підтверджує - громадські обговорення це не формальність, це не просто вимога законодавства. Громадські обговорення - це дієвий інструмент демократії, що дозволяє підготувати суспільство до змін та заручитися його підтримкою. Староушицька територіальна громада одна із тих громад, чий успішний досвід проведення оптимізації представлено в базі даних кращих практик управління освітою в громаді. Також про інструменти, що допоможуть у підготовці та проведенні оптимізації освіти, можна дізнатися на порталі «Ресурс освіти новим громадам», підготовленого в рамках допомогти SALAR International громадам у реалізації реформи освіти на місцевому рівні.
Матеріал підготовлений у межах кампанії з поширення кращих практик та розвитку горизонтальної співпраці територіальних громад експерткою SALAR International шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні».
