Автор: Михайло Курус

---

В чому вигода агломерації для мешканців та мешканок Львова та сусідніх громад та чи на часі сьогодні займатись її розвитком? Про це нещодавно говорили в рамках публічної дискусії, організованої в рамках львівської «Майстерні міста» або міського урбан-фестивалю, як її ще називають.

«Майстерня міста» – проєкт Інституту міста Львова, який реалізують щорічно з 2010 року. Це тиждень подій, мета яких - створення спільного майданчика комунікації та співпраці громадськості, влади та бізнесу для якісного перетворення міста. Практики проведення Майстерні міста уже перейняли деякі інші міста України, зокрема Житомир, Полтава, Рівне, Ужгород, Чернівці, Черкаси.

Практика розвитку агломерацій (або метрополій, як їх називають в деяких країнах) повсюдна в Європі. Україна тут відстає може на 30-50 років. На цьому наголошували учасники дискусії. Саме поняття агломерації залишається у нас для багатьох незрозумілим і оповите різного роду міфами.

Тому пояснювати, що таке агломерація і в чому її вигода, найкраще на конкретних прикладах. Ділячись враженнями від знайомства з польськими метрополіями, можливість якого для учасників формування стратегії Львівської агломерації організувала програма Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні», директор департаменту економічної політики Львівської ОВА Степан Куйбіда говорив про речі, які на перший погляд видаються фантастичними:

«Чи можливо, до прикладу, дістатися від Львова до Жовкви за 20 хвилин? Для нас наразі це може бути лише мрією. Але таким уже не здивуєш нікого в Європі, де чимало громад об’єдналися в агломерації. До прикладу, з Кракова до сусідніх громад місцеві мешканці та мешканки та гості здебільшого їдуть агломераційною електричкою – виходить і швидше, і зручніше, ніж на власному авто».

І це – результат співпраці рівноправних партнерів, які об’єднують зусилля заради кращого життя мешканців і мешканок їхніх громад.

«Вирішення цього завдання – основне завдання місцевої влади. Агломерація – це жодним чином не про політику і не про адміністративне об’єднання, а саме про співпрацю, перспективи якої зараз визначаються в рамках підготовки стратегії Львівської агломерації», - сказав заступник директора департаменту агломерації Львівської міської ради Роман Кізима.

Він згадав, що окрім налагодження роботи громадського транспорту, громади агломерації мають спільно вирішувати питання водопостачання і водовідведення, очистки річок, поводження з відходами, залучення туристів і загалом економічного розвитку.

«Чому ж тож тоді, коли стільки переваг, деякі голови громад проти агломерації?» - цікавився Тарас Яценко, модератор дискусії, керівник медіа-проекту «Твоє місто».

Відповідаючи на це запитання, консультант Ради Європи і координатор проєкту з розробки стратегії Львівської агломерації Мирослав Кошелюк зазначив, що за розмовами про можливе «поглинання» більшої громади меншою, стоїть часто насправді острах прозорості:

«Одне діло, коли ви реалізуєте самі той чи інший проект. А коли починається співпраця, то голови інших громад можуть попросити вас обґрунтувати ті чи інші ваші рішення, пояснити вашу політику, тощо».

Це підтвердив Олег Серняк, міський голова Пустомитівської територіальної громади, яка має досвід співпраці з іншими громадами в утриманні лікарні й інклюзивного центру. Він розповів, що розглядає агломерацію насамперед як можливість реалізувати великі та важливі для громади проєкти. Адже одній громаді часто не під силу самотужки вирішити свої проблеми. Інша справа - об'єднатися із сусідами та залучити європейські інвестиції. Саме так, на його переконання, і має працювати агломерація.

«Так в чому все ж недоліки агломерації?» - допитувався модератор дискусії.

«Будь-яка концентрація має плюси і мінуси, особливо при стихійному розвитку. Якщо говорити про Львівську агломерацію як певну сукупність пов’язаних між собою громад, яка де-факто склалась, то наслідки цієї концентрації її мешканці і мешканки уже на собі відчувають – транспортні затори, погіршення якості повітря, часом стихійна забудова. Налагодження співпраці має на меті в тому числі компенсувати ці недоліки і не допустити поглиблення такого роду проблем», - зазначив Мирослав Кошелюк.

«Але така співпраця теж має недолік. Адже коли мова йде про 18 громад. – а саме стільки нині бере участь в розробці стратегії агломерації, - то не завжди рішення можуть бути прийняті швидко», - додав Олег Карий, професор Львівської політехніки і експерту Фонду розвитку місцевої демократії імені Єжи Регульського (Польща).

В цьому контексті учасники жартома згадала слова Вінстона Черчіля про те, що демократія – чи не найгірша форма правління, але людство не придумало кращої. Звичайно налагодити співпрацю самоврядним громадам не завжди просто, але необхідно. Тому, на думку Романа Кізими, «агломерація – це вища ліга місцевого самоврядування».

Учасники Майстерні міста, дискутуючи між собою і відповідаючи на питання присутніх в аудиторії і в онлайні містян, наголосили також, що напрацювання моделі співпраці в рамках Львівської агломерації має насправді ширший сенс. Цей досвід може стати в пригоді іншим українським агломераціям на етапі відновлення, оскільки на думку багатьох експертів саме агломерації є двигунами економічного розвитку в країнах, де вони розташовані.

---

Процес роботи над стратегією агломерації стартував минулої осені відповідно до розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації і сьогодні уже наближається до завершення. 18 громад, включно з Львівською, зголосились взяти участь у такій спільній роботі. Це переважно громади, які межують безпосередньо зі Львовом або з однією з межуючих громад, тісно пов’язані з ним економічними та соціокультурними зв’язками і утворюють коло навколо обласного центра приблизно 30-км радіусу. Нещодавно до них доєдналась ще одна, Бібрська громада.

Розробка стратегії здійснюється за підтримки програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» і за участі Фонду розвитку місцевої демократії імені Єжи Регульського (Польща). В рамках підготовки стратегії було проведено соціологічне дослідження  і 14 фокус-груп з різними категоріями стейкхолдерів, відбулась низка засідань робочих груп за участі представництва громад і за підтримки фахового середовища, зустрічі безпосередньо з активами громад, проводився публічний збір ідей можливих проєктів співпраці. Очікується, що уже цієї осені робота над стратегією і планом її реалізації буде завершена.