Органи самоорганізації населення не повинні бути частиною системи місцевого самоврядування, як це сьогодні записано в Законі «Про місцеве самоврядування». Але ОСН — дуже важлива форма самоорганізації громадян за територіальною основою, яка є однією з форм участі жителів у співпраці з місцевим самоврядуванням. Про це сказав голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко в ході експертного обговорення на тему: «Органи самоорганізації населення як форма участі жителів у вирішенні окремих питань місцевого значення: законодавство та практика».
Експерт зазначив, що спочатку треба розібратися з природою ОСН. Органи місцевого самоврядування є юридичними особами публічного права, публічно-правовими. А ОСН? Якщо вони в системі місцевого самоврядування — по логіці вони також повинні мати публічно-правову природу. Якщо вони трактуються як органи самоорганізації громадян — вони повинні бути приватно-правовими суб’єктами, і власне відповідно до цього для них має відбуватися регулювання.
«На мій погляд, цю проблему треба нарешті обговорити, розібратися. І моя відповідь, що ОСН — це приватно-правові структури. Власне це пропозиція до законопроєкту №6319, який міг би уточнити саме означення ОСН — це форма самоорганізації громадян за територіальною основою та одна з форм участі жителів у вирішенні окремих питань місцевого значення за місцем проживання», — зазначив Ігор Коліушко.
Якщо говорити про визначення ОСН, то чинний Закон взагалі дуже дивний з точки зору юридичної техніки: Закон про органи самоорганізації населення — але визначення ОСН у ньому дається в словнику, а не у відповідній статті, яка повинна це розкривати. І це, за словами експерта, з точки зору юридичної техніки — абсурдно.
Друга проблема — це визначення територіальної основи для ОСН.
«І тут, звісно, ми всі зв’язані конституційним регулюванням, оскільки у останній частині ст. 140 Конституції України зазначається, що “сільські, селищні й міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна”», — зауважив Ігор Коліушко.
Ця норма Конституції містить велику кількість проблем. По-перше, зазначено чіткий перелік, зокрема будинкові, вуличні, квартальні комітети. Тоді в Законі про ОСН слід повторювати всі ці означення. Те, як подано це в чинному Законі, взагалі не дає відповіді, що мають робити ОСН на всіх цих рівнях. Закон має деталізувати норму Конституції й давати відповідь на те, коли, у яких випадках, для чого створювати ОСН і на якому рівні.
«Моя пропозиція полягає в тому, щоб у Законі про ОСН визначити, що саме відокремлене село, коли воно є в громаді, чи селище, чи мікрорайони міста мають бути основною територіальною основою для ОСН. Ми не можемо не згадати будинкові, вуличні й квартальні ОСН, оскільки вони є в Конституції. Але очевидно ми маємо право в Законі визначити, що це певний допоміжний варіант ОСН, які можуть створюватися для якихось інших цілей, задач, — не для систематичної організації співпраці громадян з органом місцевого самоврядування, а для вирішення якихось конкретних цілей, як вони насправді часто й створюються», — зазначив експерт.
У цьому ж контексті є проблема зі співвідношенням ОСН та ОСББ. На думку Ігоря Коліушка, принципового розмежування наразі немає. Тому його пропозиція полягає в тому, що ОСББ також треба назвати різновидом ОСН, але тут же зазначити, що їхній правовий статус регулюється окремим Законом.
Також експерт наголосив на існуючих проблемах у способі утворення ОСН. За його словами, чинний Закон базує все на зборах громадян, і ці норми виписані так, що за бажанням ради можна завжди або визнати їхні результати, або ні, бо важко уявити, як збори на таку велику кількість людей можна проводити коректно.
Як приклад Ігор Коліушко навів досвід Польщі, де проводять вибори громадських рад у мікрорайонах. І хоча зазвичай в таких виборах бере участь невелика кількість виборців (3-5%, максимум 7%), тобто, здавалося б, їх важко назвати легітимними, проте для поляків ці виборні ради — повноцінний партнер у діалозі між органом місцевого самоврядування й жителями відповідного мікрорайону.
«Тому я б на це так само звернув увагу, хоча депутати при обговоренні цього питання кажуть: а чи не буде це значно дорожче — проводити вибори, і чи не буде там більше можливостей для маніпуляцій тощо. Не виключаю, придумати маніпуляції можна скрізь, хоча, як показує світовий досвід, тут немає таких великих інтересів, щоб займатися маніпуляціями», — підсумував експерт.
Нагадаємо, 2 травня 2023 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про органи самоорганізації населення» щодо удосконалення порядку організації, діяльності та припинення органу самоорганізації населення» (№6319).
Tags:
participation of citizens I.Koliushko
Source:
Центр політико-правових реформ
22 November 2024
Уряд затвердив розподіл додаткової дотації для місцевих бюджетів на майже 800 млн грн
Уряд затвердив розподіл додаткової дотації для...
22 листопада, Уряд затвердив черговий розподіл додаткової дотації для місцевих бюджетів, повідомили у Міністертсві...
22 November 2024
Окремі питання обмеження доступу до публічної інформації в ОМС в умовах воєнного стану
Окремі питання обмеження доступу до публічної...
Програма USAID DOBRE підготувала відеороз’яснення на тему: «Окремі питання обмеження доступу до публічної інформації...
22 November 2024
Конкурс «Громада на всі 100»: став відомий список фіналістів
Конкурс «Громада на всі 100»: став відомий...
Завершився другий етап конкурсу «Громада на всі 100», під час якого серед 261 громади обрали 40 учасників, що...
22 November 2024
Division of competences between the state and...
18 листопада у Бучі відбувся круглий стіл щодо розподілу повноважень органів місцевого самоврядування та органів...