Органи самоорганізації населення не повинні бути частиною системи місцевого самоврядування, як це сьогодні записано в Законі «Про місцеве самоврядування». Але ОСН — дуже важлива форма самоорганізації громадян за територіальною основою, яка є однією з форм участі жителів у співпраці з місцевим самоврядуванням. Про це сказав голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко в ході експертного обговорення на тему: «Органи самоорганізації населення як форма участі жителів у вирішенні окремих питань місцевого значення: законодавство та практика».
Експерт зазначив, що спочатку треба розібратися з природою ОСН. Органи місцевого самоврядування є юридичними особами публічного права, публічно-правовими. А ОСН? Якщо вони в системі місцевого самоврядування — по логіці вони також повинні мати публічно-правову природу. Якщо вони трактуються як органи самоорганізації громадян — вони повинні бути приватно-правовими суб’єктами, і власне відповідно до цього для них має відбуватися регулювання.
«На мій погляд, цю проблему треба нарешті обговорити, розібратися. І моя відповідь, що ОСН — це приватно-правові структури. Власне це пропозиція до законопроєкту №6319, який міг би уточнити саме означення ОСН — це форма самоорганізації громадян за територіальною основою та одна з форм участі жителів у вирішенні окремих питань місцевого значення за місцем проживання», — зазначив Ігор Коліушко.
Якщо говорити про визначення ОСН, то чинний Закон взагалі дуже дивний з точки зору юридичної техніки: Закон про органи самоорганізації населення — але визначення ОСН у ньому дається в словнику, а не у відповідній статті, яка повинна це розкривати. І це, за словами експерта, з точки зору юридичної техніки — абсурдно.
Друга проблема — це визначення територіальної основи для ОСН.
«І тут, звісно, ми всі зв’язані конституційним регулюванням, оскільки у останній частині ст. 140 Конституції України зазначається, що “сільські, селищні й міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна”», — зауважив Ігор Коліушко.
Ця норма Конституції містить велику кількість проблем. По-перше, зазначено чіткий перелік, зокрема будинкові, вуличні, квартальні комітети. Тоді в Законі про ОСН слід повторювати всі ці означення. Те, як подано це в чинному Законі, взагалі не дає відповіді, що мають робити ОСН на всіх цих рівнях. Закон має деталізувати норму Конституції й давати відповідь на те, коли, у яких випадках, для чого створювати ОСН і на якому рівні.
«Моя пропозиція полягає в тому, щоб у Законі про ОСН визначити, що саме відокремлене село, коли воно є в громаді, чи селище, чи мікрорайони міста мають бути основною територіальною основою для ОСН. Ми не можемо не згадати будинкові, вуличні й квартальні ОСН, оскільки вони є в Конституції. Але очевидно ми маємо право в Законі визначити, що це певний допоміжний варіант ОСН, які можуть створюватися для якихось інших цілей, задач, — не для систематичної організації співпраці громадян з органом місцевого самоврядування, а для вирішення якихось конкретних цілей, як вони насправді часто й створюються», — зазначив експерт.
У цьому ж контексті є проблема зі співвідношенням ОСН та ОСББ. На думку Ігоря Коліушка, принципового розмежування наразі немає. Тому його пропозиція полягає в тому, що ОСББ також треба назвати різновидом ОСН, але тут же зазначити, що їхній правовий статус регулюється окремим Законом.
Також експерт наголосив на існуючих проблемах у способі утворення ОСН. За його словами, чинний Закон базує все на зборах громадян, і ці норми виписані так, що за бажанням ради можна завжди або визнати їхні результати, або ні, бо важко уявити, як збори на таку велику кількість людей можна проводити коректно.
Як приклад Ігор Коліушко навів досвід Польщі, де проводять вибори громадських рад у мікрорайонах. І хоча зазвичай в таких виборах бере участь невелика кількість виборців (3-5%, максимум 7%), тобто, здавалося б, їх важко назвати легітимними, проте для поляків ці виборні ради — повноцінний партнер у діалозі між органом місцевого самоврядування й жителями відповідного мікрорайону.
«Тому я б на це так само звернув увагу, хоча депутати при обговоренні цього питання кажуть: а чи не буде це значно дорожче — проводити вибори, і чи не буде там більше можливостей для маніпуляцій тощо. Не виключаю, придумати маніпуляції можна скрізь, хоча, як показує світовий досвід, тут немає таких великих інтересів, щоб займатися маніпуляціями», — підсумував експерт.
Нагадаємо, 2 травня 2023 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про органи самоорганізації населення» щодо удосконалення порядку організації, діяльності та припинення органу самоорганізації населення» (№6319).
Tags:
participation of citizens I.Koliushko
Source:
Центр політико-правових реформ
23 December 2024
«Агенції регіонального розвитку мають проявити...
Плани та пріоритети Міністерства розвитку громад та територій щодо діяльності агенцій регіонального розвитку (АРР),...
20 December 2024
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...
20 December 2024
Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада
Ветеранська політика в громадах: як це працює...
Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...
20 December 2024
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...
18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...