Про те, чим займаються обласні департаменти ОЗ, про їхні обов'язки, функції, минуле та майбутнє — в аналітичному матеріалі експертів Програми «U-LEAD з Європою».

У 2016 році в Україні розпочато роботу над реалізацією реформи фінансування системи охорони здоров’я (далі - ОЗ). Було багато чого напрацьовано, переосмислено, скасовано чи переглянуто. Мільйони думок, тисячі зустрічей та обговорень, сотні документів, десятки стейкхолдерів, натхненні команди однодумців, об’єднаних спільною метою… Це лише вершина айсберга всіх тих процесів, які ми сукупно називаємо медичною реформою. Саме її позитивний результат ми і надалі вдосконалюємо та плекаємо. Ця ж стаття присвячена висвітленню ролі однієї з найважливіших ланок ієрархічної структури в системі ОЗ, а саме – обласним департаментам охорони здоров’я (ДОЗ), як зв’язкової ланки між Міністерством охорони здоров’я (далі – МОЗ) та надавачами медичних послуг.

Обласний департамент охорони здоров’я (далі - ДОЗ) – структурний підрозділ обласних державних адміністрацій (у період воєнного стану – обласних військово-цивільних адміністрацій). Його робота детально регламентується постановою КМУ №887 від 26 вересня 2012 р. «Про затвердження Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації», де перераховано багато функцій та обов’язків, які притаманні ДОЗ. Якщо дивитися через призму часу, то в різні періоди розвитку системи ОЗ роль ДОЗ сильно варіювала від значної централізації до різкого послаблення позицій (наприклад, у період роботи команди Уляни Супрун). Зараз відбувається певне посилення ролі ДОЗ як політичного представництва голови обласної державної адміністрації.

Станом на сьогодні найпотужнішим інструментом в арсеналі ДОЗ є розробка плану спроможної мережі закладів охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) госпітального округу. Іншими словами, визначається статус лікарень в області, перспективи їхнього розвитку та їхнє майбутнє (приєднання, злиття, перепрофіліювання, ліквідація, оптимізація чи розширення). Результатом планування має стати розробка маршрутів руху пацієнта в межах госпітального округу (або й поза його межами) та державні інвестиції в реконструкцію, будівництво, закупівлю обладнання, об’єм яких буде залежати від статусу лікарень (загальні, кластерні, надкластерні, поза мережею). Сама ж розробка маршрутів доступу пацієнта до медичних послуг також є одним із ключових аспектів, які віднесені до обов’язків ДОЗ. І це цілком логічно, адже саме вони дивляться на весь госпітальний округ з точки зору державного управління, так би мовити, згори. А це саме про потік пацієнтів, про визначення точок звернення пацієнтів у ту чи іншу лікарню.

Наступним функціональним обов’язком ДОЗ є розробка пропозицій щодо формування політики у сфері охорони здоров’я в регіоні через розробку бюджетних програм, визначення цілей та завдань. Сюди ж варто віднести делегування обласними радами функцій управління ЗОЗ, які є у їхній власності. Саме вони, як правило, здійснюють контроль за фінансовим плануванням і господарюванням в обласних ЗОЗ, доступністю та якістю медичної допомоги, що в них надається. На практиці, однак, трапляються різні варіанти часткового делегування описаних функцій, наприклад, у статуті обласних ЗОЗ Закарпатської області органом управління визначено КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради.

Атестація лікарів також належить до повноважень обласних ДОЗ, які своїм наказ затверджують перекваліфікацію (підвищення чи підтвердження категорії) лікарів у рамках безперервного професійного розвитку. Проте на період воєнного стану ця функція тимчасово делегована керівникам лікарень на місцях. Збирання статистичних даних, їхнє зведення та базовий аналіз також відбуваються на рівні ДОЗ.

Клініко-експертні комісії при ДОЗ здійснюють розгляд прогалин та дефектів надання медичної допомоги, скарг пацієнтів в експертному середовищі. Інколи вони носять формальний характер або ж можуть мати елементи впливу на певні ЗОЗ, але це вже значною мірою залежить від доброчесності ДОЗ на рівні окремої області. Це ж відноситься і до роботи акредитаційних комісій, які перевіряють ЗОЗ на відповідність вимогам державної акредитації.

Ще один напрям роботи ДОЗ – робота над збором інформації, аналізом та розрахунком потреби в ліках, виробах медичного призначення і медичного обладнання, що закуповуються державою через ДП «Медичні закупівлі».

Підсумовуючи функціонал ДОЗ, насамперед варто відмітити суттєве зміцнення їхніх позицій в останні роки, що пов’язано з певною централізацією медичної системи. У перспективі ж одна частина функцій ДОЗ має відійти спільноті професійного самоврядування (форма самоорганізації професійної медичної спільноти як варіант кращих світових практик) та Агенції з оцінювання якості медичної допомоги (державна інституція, завданням якої повинно стати організація розбудови систем якості медичної допомоги та її подальше оцінювання), а інша частина (наприклад, аналіз статистичних даних, розробка заходів зі збереження та зміцнення здоров’я місцевого населення, розробка бюджетних програм ) – бути передана на рівень громад у рамках децентралізації. ДОЗ же має зосередитися на своїй координаційній функції в системі ОЗ на рівні регіону.