11 квітня Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо використання коштів державного фонду регіонального розвитку (законопроект №9165 від 31.03.2023).
Про це повідомив експерт Офісу підтримки реформи децентралізації при Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України Ігор Онищук (Шведсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні», SALAR International).
Нагадаємо, 10 квітня Верховна Рада України схвалила скорочення строків розгляду зазначеного законопроекту, який визначено як невідкладний.
Законопроектом, зокрема, пропонується змінити розподіл та використання коштів ДФРР (Державний фонд регіонального розвитку) у 2023 році:
на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що мають на меті розвиток регіонів, з дотриманням таких критеріїв розподілу між Автономною Республікою Крим, областями та містами Києвом і Севастополем:
- 50 відсотків коштів – рівними частинами між Автономною Республікою Крим, областями та містами Києвом і Севастополем;
- 50 відсотків коштів – рівними частинами між Донецькою, Житомирською, Запорізькою, Київською, Миколаївською, Сумською, Харківською, Херсонською, Чернігівською областями.
У свою чергу, головне науково-експертне управління зазначає, що пропонований розподіл виглядає дискусійним, оскільки такий підхід щодо розподілу коштів між регіонами рівними частинами, передбачає його здійснення не на підставі певних об’єктивних критеріїв, зокрема, реальних потреб, масштабу регіону тощо, а, по суті, реалізовуватиметься у зрівняльний спосіб (в межах кожної підгрупи).
Також пропонується встановити, що співфінансування з місцевих бюджетів здійснюватиметься в обсязі не менше 10 відсотків, а для бюджетів міських територіальних громад: міст Києва і Севастополя та міст з населенням понад 225 тисяч осіб – не менше 50 відсотків.
Змінами також передбачено, що за результатами здійснення попереднього відбору проектів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики, подає їх для відкритого голосування громадян засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі – Портал Дія). Під час такого голосування громадянин може віддати один голос за одну інвестиційну програму (проект) регіону за місцем реєстрації місця проживання або за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.
У разі прийняття законопроекту, розподіл коштів Державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку за результатами голосування громадян засобами Порталу Дія затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України.
При цьому, законодавчо не визначено механізм голосування, а також не проведено аналіз впливу законопроекту та громадське обговорення запропонованих норм.
Разом з цим, запровадження таких правил фактично унормує вимогу, відповідно до якої результати голосування громадян розглядатиметься як безумовна підстава для прийняття відповідного рішення центральним органом виконавчої влади без будь-якого обґрунтування, ретельних розрахунків чи ефективності використання бюджетних коштів.
Водночас, відповідальність за законність, обґрунтованість та ефективність власних рішень несуть саме державні органи.
Крім цього, далеко не всі українці є користувачами порталу «Дія».
У свою чергу, Віталій Безгін, народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, зазначив, що даний законопроект прийнятий лише в першому читанні, а отже триває дискусія про потребу змін функціонування ДФРР в цьому році.
«Зараз мова має йти саме про цей рік (період воєнного стану), бо в майбутньому ми маємо прагнути реально перетворити даний фонд на інструмент розвитку та стимулювання, зокрема із трирічним плануванням та системою пріоритетів. Але зараз це реалізувати неможливо», - прокоментував Віталій Безгін.
Щодо переваг законопроекту, народний депутат виділив такі:
1. Першою перевагою є факт самої наявності ДФРР в обсязі бодай 2 млрд, попри повномасштабну війну.
«Переконаний, що якби фонд хоч на рік зник з бюджетних документів, то ми б його повертали із великою боротьбою», - вважає народний депутат.
2. Пропонується застосувати різний підхід співфінансування до громад різного розміру. Для громад із населенням до 225000 - від 10%, для великих громад - від 50%. Крім того малі громади отримають додаткові бали при оцінці проектів. Це, на думку Віталія Безгіна, має сприяти рівності умов та застосуванню принципу згуртованості.
3. Застосування Дії на фінальному етапі відбору проектів.
«Це новий підхід, що має спонукнути керівництво громад додатково працювати із громадськістю. Наголошую, що всі інші процедури відбору збережено, отже в Дію заходять вже верифіковані проекти, що відповідають всім параметрам та потребам», - зазначив народний депутат.
4. Оскарження оцінювання переноситься з регіонального рівня на центральний. Відповідно, прибирається конфлікт інтересів, коли оскарження розглядали ті самі люди, що й здійснювали попередню оцінку.
Щодо недоліків законопроекту, Віталій безгін виокремив такі:.
1. Попри запобіжники в пункті 2, система голосування винятково в Дії не нівелює той факт, що обласні центри мають тотальну перевагу в населенні, відповідно є ризик перетворення фонду на фонд розподілу винятково між великими громадами.
«Станом на зараз Уряд говорить, що технічної змоги реалізувати додаткове голосування через ЦНАПи нема, вважаю що це негативно вплине на конкурентну спроможність сільських територій! Треба шукати додаткові опції», - написав народний депцтат.
2. В законопроекті наявна прив'язка до населення центральної садиби, замість населення громади.
«Це треба виправляти. Одна проста правка вирішує питання. Подав», - повідомив Віталій Безгін.
Дискусійним народний депутат вважає також розподіл фонду: 50% на уражені території в наслідок збройної агресії, 50% на всю територію України.
«З одного боку, такий розподіл має логіку, бо громади, наближені до кордону з рф, не мають змогу отримати підтримку від міжнародних донорів. З іншого боку, все залежить від державної регіональної політики та політики відновлення. Якщо фонд ліквідації наслідків буде поширюватись на всю Україну, то можна тут голосувати за формулу 50/50», - вважає Віталій Безгін.
Він також висловив переконання, що всі учасники процесу готові до відкритої дискусії навколо фінальної редакції.
