Веліна Заяць, голова Дунаєвецької територіальної громади, що у Хмельницькій області, розповіла, як громада працює під час війни.

«Сьогодні жінки на рівних з чоловіками залучені у протистоянні агресорові. Наша громада з 24 лютого почала працювати у контексті надзвичайної ситуації. Ми на Хмельниччині відчуваємо війну в основному через сигнали тривоги, а тому продовжуємо працювати й далі наповнювати місцевий бюджет.

24 лютого ми створили штаб з миттєвого реагування за різними напрямками. Не дивлячись на те, що сьогодні створені військові адміністрації, орган місцевого самоврядування залишається не менш важливим, адже це – безпосередній контакт з нашими мешканцями, це можливість знати про проблеми на місцях та працювати на перемогу.

Одним з перших викликів, що постали в умовах війни, це прийом ВПО, чим до цього наша громада не займалась. Наші старости, з яких більшість – жінки, в повній мірі взяли на себе цей напрямок роботи з людьми.

На рівні виконкому ми встановили чергування, бо розуміли, що ВПО будуть їхати до нас і вдень, і вночі. Команда чергових складалась з представників депутатського корпусу і виконкому. Також ми створили групи оперативного реагування, забезпечення, евакуації, сприяння переселенцям, взаємодії з волонтерами. Започаткували кол-центр для переселенців.

Дуже важлива частина нашої роботи – це підтримка Збройних Сил України. Наші наради починаються зі звітів про те, що ми за тиждень зробили для передової, що плануємо робити далі. Це підтримка у вигляді закупівлі автомобілів, плетіння маскувальних сіток. Крім того, ми влаштовуємо збір коштів для придбання рацій для військових, перераховуємо на це свій одноденний заробіток.

Також ми взяли участь у програмі «Сади Перемоги», отримали насіння від партнерів з-за кордону, виростили овочі і фрукти, які вже пішли на переробку. В межах гранту придбали обладнання для порізки овочів і фруктів, їх сушки та зберігання, щоб передати далі військовим. Крім того, це створення робочих місць для ВПО. Заготовляємо консервовані продукти – тушонку, варення. Вже відправили на передову кілька десятків тисяч банок.

Наші старости організовували випічку пиріжків, печива, ліплення вареників, які ми тонами відправили на передову. Для цього зібрали кілька холодильних камер для зберігання, бо хотіли, щоб продукти були свіжими. Спекли на Великдень 2500 пасок, які відправили на передову, щоб дух Великодня був присутній і у воїнів.

Зараз ми працюємо з ВПО, регулярно забезпечуємо їх одягом, продуктами харчування. Через нашу громаду проїхало близько 10тисяч ВПО. Наразі залишились майже 2200 осіб, які, сподіваємось, залишаться і надалі. З настанням холодів знову збільшується кількість ВПО у громаді. Маємо два заклади, в яких проживають ВПО. Також ми допомагаємо їм з побутовою технікою, з облаштуванням, наприклад, у колишньому територіальному центрі, який ми виставляли на продаж, але внаслідок війни перепрофілювали. Одна з сільських шкіл прийняла з сірої зони 40 людей з інвалідністю 70-80 років. Допомагаємо продуктами. Ми дякуємо партнерам, сільгоспвиробникам, які допомогли зробити запаси пального, круп. Дякуємо за підтримку містам-партнерам з Чехії, Польщі, фондам.

Нещодавно ми відправили у Харківську область 10 тон круп – у Чугуївську і Малинівську громади. До цього приєднались і сусідні громади, які допомогли тушонкою, іншими продуктами. Постійно продовжується робота «Громада-громаді». Вся ця робота координується Асоціацією. Ця потужна робота об’єднує нас.

Разом ми точно досягнемо Перемоги! Дякуємо ЗСУ за те, що ми маємо можливість працювати!»

Матеріал підготувала Юлія Савельєва,
гендерна експертка Шведсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні” (SALAR International)