Збільшення доходів та можливість раціонально використовувати отримані кошти – це головні чинники, з якими пов’язують надії на успіх керівники новостворених територіальних громад Тернопільщини.
Вони зазначають, що невеликі населені пункти отримали змогу реалізовувати проекти на чималі суми, про що раніше і мріяти не могли. Почали з’являтися кошти і на першочергові потреби, на які держава раніше гроші не знаходила, як ось безкоштовне харчування дітей у школах.
Поза тим, відзначають у громадах, законодавство, яке регулює діяльність новостворених громад, ще потребує вдосконалення.
Доходи зросли майже утричі
Тернопільщина є лідером з впровадження децентралізації в Україні, на території області створено 26 об’єднаних громад.
Головним стимулом для об’єднання стало обіцяне збільшення бюджетних доходів.
«Цього року ми очікуємо отримати 31 млн доходів завдяки тому, що 60% ПДФО залишатиметься в бюджеті громади. Минулого року міська рада Теребовлі отримала 8 млн грн доходу. Тепер дохід суто міста буде на рівні 22-23 млн. Різниця суттєва», – розповідає голова Теребовлянської громади Сергій Поперечний.
У дану громаду об’єдналися 26 сіл, чисельність громади складає 32 тис. осіб. З них населення суто Теребовлі – 13,8 тис.
Чим більша кількість жителів громади – тим більше коштів додатково можна отримати ще від Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), який виділяє фінанси суто для новостворених громад для реалізації поданих ними проектів. На Тернопільщину у Фонді обіцяють скерувати 93,6 млн грн.
Теребовлянська громада подала на конкурс проекти на 35 млн грн. Вони зокрема передбачають капремонт освітніх закладів, спортивної школи, закупівлю техніки для комунального господарства. Середня вартість проекту – 1,3 млн грн.
Наразі в громаді очікують, доки визначать, який з проектів переможе і отримає фінансування.
При цьому скеровують на капремонти кошти і з бюджету громади.
«Наприклад, на заміну вікон та покрівлі у школі Могильниці ми заклали 570 тис. грн, ще 7 тис. доларів додасть ПРООН. Самостійно там такого ремонту не зробили б, адже річний дохід села складав близько 300 тис. грн», – пояснює переваги від об’єднання в громаду для сіл Сергій Поперечний.
Сама Теребовля, за його словами, теж у виграші, адже змогла претендувати на кошти ДФРР.
Ставка – на оптимізацію
В процесі реформування в Теребовлянській громаді оптимізували штат посадовців, які працюють в кожному селі. Якщо раніше в сільраді зарплату отримували голова, бухгалтер, прибиральниця і ще іноді «земельник», то тепер – лише двоє осіб.
«В сільраді переважно ніколи нікого не було на місці. Сільські голови, як правило, боялися працювати з комп’ютером, за них це робив помічник. Ми дали два місяці, аби старости сіл освоїли комп’ютер, тепер з його допомогою вони видають на місці всі необхідні довідки. Також за кожним селом ми закріпили різноробочого, який забезпечує порядок на кладовищі, усуває певні поломки», – розповів голова Теребовлянської об’єднаної громади.
Оптимізація торкнеться і бібліотек, адже виявилося, що вони діяли лише на папері.
«У багатьох селах є дві бібліотеки: сільська і в школі. Ми проїхали 8 сіл – в жодній з бібліотек бібліотекаря не було на місці. Побачили, що бібліотечний фонд – старий, приміщення – 2 на 4 метри, вкрите грибком. Там ніколи дитина сидіти не буде. Кошти витрачають невідомо куди, щоб просто хтось числився. Так далі бути не може бути», – каже Сергій Поперечний.
Відтак керівництво громади прийняло рішення залишити бібліотекаря лише у школах, де він буде опікуватися підручниками.
При цьому у п’яти найбільших селах Теребовлянської громади створять Центри культури і дозвілля. У них буде конференц-зал на 180 місць, 6-8 комп’ютерів з інтернетом, бібліотека, зона дозвілля. Очікується, що в Центри з’їжджатимуться люди з 5-6 прилеглих сіл і зможуть безкоштовно користуватися запропонованими послугами.
Один з таких центрів вже у кінці травня заплановано відкрити у селі Ласківці.
Про економію не думали, бо не було зацікавленості
Після того, як на громаду перейшло фінансування закладів освіти, тут одразу почали рахувати кожну копійку і думати, як максимально раціонально використати кошти.
«З січня ми одразу перевели три дитсадки та дві школи на опалення дровами. До цього їх опалювали газом. Витрачали на місяць 40 тис. грн, тепер витрачаємо 10 тис. Бо не було зацікавленості. Гроші за опалення в кінцевому рахунку йшли на Київ. Зараз ми виділяємо кошти своєму комунальному підприємству на обрізку гілок та доставку деревини в навчальні заклади. Відповідно і опалення забезпечили, і втрачені на це кошти залишися в громаді», – зазначає Сергій Поперечний.
Після створення громади першочергово перевести на альтернативне паливо вирішили навчальні та медичні заклади і в громаді Великих Гаїв Тернопілького району. Довкола цього села, яке налічує 5 тис жителів, об’єдналися 14 сіл. Чисельність громади тепер складає 11 тис.
Якщо у 2015 році дохід села складав 6 млн грн, то цьогорічний бюджет громади очікується на рівні 35 млн.
«Хочемо істотно покращити якість медичного обслуговування. На 14 ФАПів плануємо скерувати 2,4 млн грн, зробити ремонт, закупити медикаменти. Також плануємо забезпечити належне сполучення з центром громади, відремонтувати дороги. Окрім цього – забезпечити належне освітлення. Деякі села вже освітили, цьогоріч освітимо ще 4», – ділиться планами голова громади Великих Гаїв Олег Кохман.
У Теребовлянській громаді збільшення бюджетних надходжень скерували, зокрема, на забезпечення якіснішого харчування в навчальних закладах.
Якщо раніше на порцію закладали 4 грн, то тепер – 9 грн. При цьому харчуватися повністю безкоштовно отримали змогу пільгові категорії школярів, а також учні початкових класів.
«Коли харчування фінансувалося державного і районного бюджетів, то казали – нема грошей. Гроші за харчування платили батьки. Ми ж зацікавлені, щоб наші діти мали повноцінне харчування, з м’ясом. Заклали кошти на ці цілі в бюджеті. В дитсадках – триразове харчування раніше обходилося у 14 грн, тепер ми заклали в бюджеті на рівні 25 грн. Згідно закону, батьки мають покривати 60% від цієї вартості. Ми своїм рішенням зменшили їх плату до 40%. Батьки всі дякують», – розповів Поперечний.
Водночас він зазначає, що для більш ефективного функціонування громад треба ще вдосконалювати законодавство. Адже наразі частково управлінські функції продовжують дублюватися на рівні держадміністрацій.
Також, на думку Поперечного, громадам слід надати більшу свободу у виборі закупівлі певних товарів, які наразі регламентуються на рівні Києва.
«Скажімо, нам необхідні шкільні автобуси. Згідно тендеру, закуповуватимуть автобуси вартістю 1,2 млн грн. 50% вартості лягає саме на бюджет громади. При цьому ми могли б придбати користований, але якісний автобус на 23 місця орієнтовно за 400-500 тис. грн», – зауважує голова Теребовлянської громади.
Поза тим як Поперечний, так і Кохман переконані, що завдяки об’єднанню у громад є чудова нагода за короткий час показати жителям позитивні зміни.
«Тепер головне, що було забезпечене обіцяне фінансування проектів. Адже інші населені пункти вичікують, дивляться на наш досвід. Держава на нашому прикладі має показати, що ми пішли правильним шляхом», – говорить Олег Кохман.
25 November 2024
28 листопада: експертна публічна дискусія...
28 листопада, з 15:00 до 16:30 Інститут аналітики та адвокації (ІАА) проводитиме публічну дискусію «Відбудова громад:...
25 November 2024
Стратегії розвитку територій потрібні навіть...
До 13 лютого 2025 року кожен регіон має актуалізувати свою стратегію розвитку у відповідності до оновленої цього року...
25 November 2024
26 листопада – вебінар «Державний бюджет на освіту 2025. Ключові пріоритети та інвестиції»
26 листопада – вебінар «Державний бюджет на...
Швейцарсько-український проєкт DECIDE запрошує на вебінар про кошти на освіту і науку, закладені у Державному бюджеті...
25 November 2024
Яким буде освітній бюджет 2025 - основні акценти
Яким буде освітній бюджет 2025 - основні...
Верховна Рада України ухвалила бюджет на наступний рік. Яким він буде для освіти, розбиралися експерти...