«Я співчуваю органам влади на районному рівні. Вони не можуть зрозуміти, як без них можуть працювати сільські громади?  Як це їх не буде? Вони сплять і їм сниться, що децентралізація не відбудеться. І ніхто з них не оцінив, що об’єднані територіальні громади стали реальним важелем контролю за використанням коштів у галузі освіти, культури, охорони здоров’я, соціальній сфері… Бо громади будуть платити кошти тільки за реально надані послуги».

Олександра Шереметьєва, 
голова Омельницької сільської ради (Полтавська область)

Омельницька сільська об’єднана територіальна громада, що на Полтавщині, одна зі 159 громад-першопрохідців, що розпочала свою нову сторінку в історії з 1 січня 2016 року. Нові клопотати, нові завдання, але й нові можливості розвитку території, можливості вирішити всі ті питання, що не вирішувалися роками. 

Своїми думками з редакцією сайту «Децентралізація влади» поділилася Омельницький сільський голова Олександра Шереметьєва.

Вона констатує, що скористатися інструментом добровільного об’єднання з кількома місцевими радами для того, щоб стати успішними і зробити рішучий крок назустріч було нескладно.

«Так сталося, що завдячуючи ГО «ІСАР – єднання», в 2010 році ми створили Благодійний фонд «Фонд громади Омельника». До співпраці ми запросили чотири сусідні сільські ради і по реалізації міні-грантів спільно пропрацювали чотири роки. Крім того, кращі тренери України у цих громадах щороку проводили для лідерів тренінги на різні теми з питань формування громадянського суспільства. А коли в 2014 році в суспільстві розпочалося обговорення децентралізації влади в Україні, ми були готові до прийняття рішення. Чотири громади із п’яти вирішили об’єднатися в єдину громаду. Головне я хочу, щоб було зрозуміло – не я, як голова, а чотири громади  були готові до такої роботи. Моє завдання було почути пропозиції людей і прийняті  спільно рішення виконати – тобто дотримати слово дане людям. Всі працівники сільських рад працевлаштовані. Кожний голова сільської ради мав право іти на вибори, ніхто їх за це не переслідував. Після виборів ми створили команду однодумців, кожен отримав напрямок роботи і сьогодні успішно, підкреслюю, успішно працює. Я дуже задоволена, що 47% нашої команди управлінців складає молодь у віці до 35 років. Це золоте майбутнє нашої громади. Заради них, а не заради своїх особистих амбіцій я взяла на себе відповідальність – миттєво діяти. Люди мене зрозуміли, підтримали і тепер треба наполегливо працювати.
Наші колеги із Польщі через обласний Офіс реформ допомагають нам в розробці Стратегії розвитку нашої громади. І коли поспілкувалися із мешканцями громади – здивувалися, що громадяни вносили не тільки пропозиції чи напрямки розвитку, а пропонували проектні пропозиції з розрахунками, пропозиції по партиципаторному бюджетуванні, аналізували ситуацію на основі SWOT-аналізу. Тобто нам вдалося змінити світогляд наших громадян, підходи у вирішенні нагальних проблем, а це дуже важливо.
​В структурі апарату виконавчого комітету створили відділ доходів, економічного розвитку та інвестицій. В складі відділу працює енергоменеджер (до речі, ще не кожне місто може таким похвалитися), який розробив план заходів по енергозбереженню в об’єднаній громаді. Працює стратегічний менеджер по розробці проектів. Крім того, кожний відділ, кожна громадська організація, кожний громадянин може подати до названого відділу свою проектну пропозицію. На даний час підготовлено 21 проектну пропозицію, навіть екологічне товариство ім. В.І. Вернадського підготувало проект по урбаністичній освіті. Шість проектів подано по Державного фонду регіонального розвитку, один проект - на обласний конкурс підтримки розвитку місцевих громад, ще один - на конкурс ПРООН/ЄС «Місцевий розвиток орієнтований на громаду – ІІІ» і т.д. Але всьому цьому передувало навчання через проведення тренінгів».

Олександра Шереметьєва переконана, альтернативи децентралізації владних повноважень, максимальної їх передачі на рівень об’єднаних громад, а також ресурсів для здійснення цих повноважень немає, якщо стоїть завдання розвивати село, наближати послуги максимально до людей, створювати можливості для самореалізації кожної людини там, де вона народилася і виросла. Хоча, додає, на етапі становлення об’єднаних громад, буває по-різному.

«На мою думку, все треба вирішувати з людьми, тоді така влада буде потрібна людям. Хотілося, щоб всі гілки влади співпрацювали і були відкриті до співпраці. Хтось нав’язав думку суспільству, що у об’єднаних територіальних громадах скільки грошей відвалила держава, що вони зобов’язані всі проблеми порішати. Але ж ніхто правди не сказав, що за минулий рік районні ради поперевиконували  по надходженню свій бюджет від 10% до 20% за рахунок ПДФО. По регіонах ця сума коливається від 8 до 25 млн. грн. Районні ради швиденько ці кошти зарахували в свої вільні лишки. І ніхто не сів за стіл перемовин і не сказав, що ці ж гроші заробляли всі громади, то на всі громади і треба розділити ці кошти. Районні лікарні, РЦ ПМСД, соціальні служби друкують пачками листи -  давайте кошти, ви зобов’язані. В нас зустрічна пропозиція – віддавайте нам наше майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад району, віддайте нам спільно зароблені гроші. Ми, як справжні власники, будемо здавати районним організаціям в оренду. Наведу приклад: центральна районна лікарня здає площі в оренду аптечним закладам, а плата за оренду іде тільки в районну раду. А де ж кошти об’єднаної громади? Немає… Всім є діло до наших коштів. Думаю, це і є повноваження заступника голови облдержадміністрації з питань децентралізації, щоб врегулювати такі не партнерські відносини.
Знаєте, я співчуваю органам влади на районному рівні. Вони не можуть зрозуміти, як без них можуть працювати сільські громади. Як це, їх не буде? Вони сплять і їм сниться, що децентралізація не відбудеться. І ніхто з них не оцінив, що об’єднані територіальні громади стали реальним важелем контролю за використання коштів у галузі освіти, культури, охорони здоров’я, соціальній сфері… Бо громади будуть платити кошти тільки за реально надані послуги. Наведу такий приклад: в нашій громаді ми сіли за стіл перемовин з багатьма районними службами, організаціями, установами. Прорахували, дали на їх належне утримання відповідну суму коштів, а решту - залишаємо у себе і якщо ці гроші будуть потрібні під відповідні послуги – направимо. Це визвало таке незадоволення – лікарі, соціальні працівники, працівники районних установ, районної ради, районної адміністрації почали «пресувати» людей. Мовляв, то інсуліну немає - ідіть у свої сільські ради, то на реабілітацію інвалідів та догляд за ними - дайте кошти. Вимагаєш списки – дають імена людей, які давно відійшли за межу вічності. Розумію, що нікому не подобається і не потрібен контроль. Але це кошти народу, його податки, народ має право знати, куди вони йдуть».

Олександра Шереметьєва зазначає, що без підтримки лідерів держави і партнерів, було б складно.

«Ми відчуваємо підтримку з боку і Президента України, і голови Верховної Ради України, окремих народних депутатів,  Мінрегіону, асоціацій органів місцевого самоврядування, Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, Агентство США з міжнародного розвитку USAID. Слова вдячності ми говоримо асоціації міст України за надану методичну допомогу, Полтавському обласному офісу реформ, який майже рік ділив з нами і наші успіхи, і наші прорахунки. Сподіваємося, що наша співпраця з офісом реформ продовжиться. Переконана, що ідея введення посади заступника голови облдержадміністрації з питань децентралізації є слушною і покращить стан моніторингу за ходом реформи», - говорить голова Омельницької сільської ради.

Олександра Шереметьєва також звернулася до лідерів тих громад, які ще по сьогодні сумніваються у децентралізації:

«Можу сказати одне – думайте про людей, рахуйте кошти і дійте. За вас ніхто цього робити не буде – ні представники Києва, обласного та районного центру, а тільки самі громади…».