У проекті державного бюджету на 2019 рік розмір інфраструктурної субвенції для об’єднаних громад визначений на рівні минулого року - 1,9 млрд грн. Натомість громад стало на 165 більше. Зараз триває підготовка документу до другого читання і, звісно, останнє слово буде за Парламентом. Наскільки реально перекроїти бюджетний пиріг так, щоб не уповільнити рух реформи, «Децентралізація» запитала у кількох народних обранців.

Олександр Дехтярчук, народний депутат України:

На жаль, ми на разі не змогли добитися збільшення розміру інфраструктурної субвенції для ОТГ, хоча відстоюємо це і далі. Вимагаємо, щоб розмір субвенції був таким самим, як на початку реформи, коли на одного мешканця об’єднаної громади припадало 1,1 тис. грн. Якщо помножити цю цифру на кількість населення більше 800 ОТГ, матимемо 4,5 млрд грн. Натомість при розмірі субвенції в 1,9 млрд грн на одного мешканця ОТГ припадатиме тільки 624 грн. Щоб збільшити розмір субвенції, відповідне рішення прийняв комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, яке ми згодом відправили до бюджетного комітету. Також я скерував вже п’ять звернень до Кабінету Міністрів.

Микола Федорук, народний депутат України:

Як на мене, те, що розмір інфраструктурної субвенції залишився на рівні минулого року, є дуже негативним моментом, адже з розрахунку на одного мешканця це виходить значно менше, ніж навіть торік. Я вже не кажу про перший рік реформи. Отже, я за те, щоб збільшити інфраструктурну субвенцію, принаймні до 4,5 млрд грн. Треба шукати можливості скорочення видатків, наприклад, таких, які витрачаються в інтересах аграрних олігархів. Підтримувати треба розвиток малого фермерства, а не зростання аграрних імперій. Наступна моя пропозиція, скерована на допомогу місцевому самоврядуванню, стосується нарахування акцизу. Вважаю, що акциз треба нараховувати і передавати громадам так, як це було у 2015 році. Тобто відразу після купівлі акцизного товару, а не під час ввезення цього товару в Україну. Це буде чималою підтримкою об’єднаним громадам. Моя особиста точка зору: на місцях краще проконтролюють законність продажів, ніж на кордоні.

На жаль, я не можу сказати, чи набереться у сесійній залі достатньо голосів для прийняття обох цих норм. Серйозно говорити про достатню чи недостатню кількість голосів можна буде лише після проведення міжфракційних консультацій.

Нагадаємо, асоціації органів місцевого самоврядування  та проекти і програми міжнародної технічної допомоги в рамках Ради донорів при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України підготували пропозиції за трьома напрямками: до проекту Держбюджету на 2019 рік; зміни до бюджетного та податкового законодавства, що впливають на формування показників проекту Держбюджету на 2019 рік; зміни до бюджетного, податкового та іншого законодавства, спрямовані на підтримку розвитку місцевого самоврядування і сприяють підвищенню їх спроможності з ефективного управління бюджетними ресурсами, але не впливають на формування показників Держбюджету на 2019 рік.

Серед пропозицій:

• передбачити у головному кошторисі країни 4,5 млрд грн субвенції на формування інфраструктури ОТГ, з яких: 665 ОТГ – цьогоріч та минулі роки перейшли на прямі міжбюджетні відносини; 40 ОТГ – провели перші місцеві вибори 29.04.2018 р.; 125 ОТГ – проведуть перші місцеві вибори 23 грудня 2018 року;
• відновити механізм, який діяв у 2016 році: база оподаткування – роздрібний продаж пального через автозаправні станції, який 100% (ставка оподаткування - 5% від загального обсягу) зараховуватиметься до бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, такий податок пропонується закріпити за доходами бюджетів місцевого самоврядування. Пропозиція стосується тих, які мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом – це бюджети міст обласного значення, ОТГ і обласні бюджети (щодо надходжень, що збиратимуться на території необ'єднаних територіальних громад.

Акциз з роздрібної торгівлі пальним пропонується зараховувати до спеціального фонду місцевих бюджетів. Мета - цільове спрямування на фінансове забезпечення робіт, пов’язаних із ремонтом та утриманням доріг.

Акцизний податок з ввезеного та виробленого пального, який є джерелом доходів державного дорожнього фонду, пропонується зараховувати до державного бюджету з 2019 року у розмірі 100% (замість 75%, як це передбачено чинним законодавством з  2019 року та 100% з 2020 року).