Міністерство фінансів України визначило основні параметри, які слід використовувати для формування місцевих бюджетів на 2019 рік. Деталі спеціально для «Децентралізації» пояснили експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні.

---

Державна бюджетна політика щодо місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин у 2019-2021 роках буде спрямована на розбудову спроможної, ефективної, прозорої та підзвітної системи управління місцевими фінансами, орієнтованої на досягнення цілей сталого економічного та соціального розвитку.

Бюджет на 2019 рік формується на підставі чинного бюджетного та податкового законодавства з урахуванням окремих законодавчих змін, а також виходячи з параметрів, визначених основними напрямками бюджетної політики на 2019-2021 роки.

Для формування місцевих бюджетів слід враховувати основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2019 рік, схвалені постановою Уряду за № 546 від 11.07.2018:

• номінальний ВВП – 3946,9 млрд грн;
• темп зростання реального ВВП – 103,0 %;
• індекс споживчих цін – 107,4%;
• фонд оплати праці найманих працівників і грошове забезпечення військовослужбовців – 1142,7 млрд грн.

При плануванні місцевих бюджетів важливими параметрами є розміри державних соціальних стандартів, що безпосередньо впливає на дохідну і на видаткову частини місцевих бюджетів. На наступний рік пропонується встановити: 

• розмір мінімальної заробітної плати – 4173 грн;
• розмір посадового окладу працівника І-го тарифного розряду ЄТС – 1921 грн;
• прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2019 року – 1853 грн, з 1 липня – 1936 грн, з 1 грудня – 2027 грн.
  Для основних соціальних і демографічних груп (грн):

	Діти до 6 років	Діти 6 – 18 років	Працездатні особи	Непрацездатні особи
з 01.01.2019	1 626	2 027	1 921	1 497
з 01.07.2019	1 699	2 118	2 007	1 564
з 01.12.2019	1 779	2 218	2 102	1 638

Одним із нововведень, що позитивно вплинуть на доходи місцевих бюджетів, є норми законопроекту 6490-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», який прийнятий Верховною Радою України і 18.07.2018 направлений на підпис Президенту України.

Законопроект зокрема передбачає запровадження сплати земельного податку за лісові землі. Відповідні зміни вносяться до пункту 273.1 статті 273 Податкового кодексу України. Експерти нагадують - чинна норма цієї статті передбачає, що податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством. Натомість законопроектом 6490-д запропонована наступна редакція: «Податок за лісові землі складається з земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством». Тобто, місцеві бюджети мають змогу отримати додаткові ресурси за рахунок оподаткування лісових земель.

Також законопроект передбачає, що зарахування податку на доходи фізичних осіб за здані в оренду земельні ділянки повинно здійснюватися за місцезнаходженням таких орендованих земель. Дана норма є вкрай необхідною, оскількичасто податкові агенти здійснюють сплату ПДФО за орендовані ними землі за місцем свого знаходження або за місцем своєї податкової адреси. Відповідно, територіальні громади, на територіях яких знаходяться відповідні земельні ділянки та проживають її орендодавці, не отримують надходжень до своїх бюджетів.

Іншим нововведенням, яке планується Мінфіном, є зарахування, починаючи з 1 січня 2019 року, 5% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату) до бюджетів місцевого самоврядування за місцем видобутку відповідних корисних копалин. Зараз рентна плата за користування загальнодержавними надрами зараховується у пропорціях: 25% – до обласних бюджетів, 75% – до державного бюджету.

Щодо окремих аспектів видаткової частини, то, як і в попередньому році, при плануванні видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв рекомендується застосовувати середній коефіцієнт 1,1 (для природного газу – 0,997), тобто це означає, що обсяг коштів на оплату енергоносіїв слід збільшити на 10% проти поточного року. Одночасно з цим слід зазначити, що за інформацією Казначейства (читати ТУТ і ТУТ), за перше півріччя цього року загальний обсяг видатків місцевих бюджетів на оплату комунальних послуг та енергоносіїв склав 8,9 млрд грн, що на 1,2 млрд грн або на 14,9% більше за аналогічні видатки 2017 року. Із цієї суми (8,9 млрд грн) на оплату теплопостачання витрачено 3,5 млрд грн, що на 19,9% більше минулорічного показника, на оплату водопостачання та водовідведення спрямовано 198,2 млн грн (на 12,5% більше), на оплату електроенергії – 2,0 млрд грн (на 8,9% більше), оплату природного газу – 1,7 млрд грн (на 5,6% більше). Наведене свідчить про те, що при плануванні видатків на енергоносії кожного окремого місцевого бюджету необхідно насамперед враховувати особливості відповідного бюджету, щоб при подальшому виконанні бюджету не виникало проблем із недостатністю коштів на фінансування пріоритетних видаткових статей.

Слід звернути увагу на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу, згідно з яким, починаючи з 2019 року, усі без виключення місцеві бюджети повинні застосовувати програмно-цільовий метод.

Також передбачається продовжити дію пункту 20 Прикінцевих та перехідних положень щодо надання права здійснювати утримання закладів дошкільної освіти та закладів культури з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення.

Крім того, триває робота по удосконаленню формули розподілу освітньої субвенції і найближчим часом представлять її оновлений варіант.

Відповідно до програмних документів, надання первинної медичної допомоги населенню у 2019 рік повинно здійснюватися уже Національною службою здоров’я України.

Яніна Казюк, Координатор з фінансової децентралізації зазначила, що процес формування місцевих бюджетів переходить в активну стадію і місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування необхідно забезпечити його належну організацію з метою якісного і своєчасного формування та прийняття бюджетів на 2019 рік.

Матеріали підготували експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми U-LEAD з Європою та SKL Inernational):

• Яніна Казюк, координатор з фінансової децентралізації
• Віктор Венцель, експерт з фінансового моніторингу
• Ігор Герасимчук, експерт з фінансового моніторингу

Більше про місцеві бюджети і фінансову децентралізацію читайте ТУТ