Процеси децентралізації в Україні супроводжуються передачею новоствореним громадам не лише значних за обсягом повноважень, а й досить вагомих фінансових ресурсів. Про те, який загальний фінансовий стан ОТГ Рівненщини, як використовують громади передані їм кошти, наскільки впевнено почувають себе місцеві бюджети, – у розмові з директором Рівненського Центру розвитку місцевого самоврядування Русланом Сивим.

 

Пане Руслане, почнемо із загальної характеристики фінансового стану громад. Як би Ви могли описати його?

Децентралізація владних та фінансових повноважень держави на користь місцевого самоврядування є однією з найбільш визначальних реформ з часів української незалежності. І це повною мірою відчувають громади нашої області, що вирішили об’єднатися. Результатом реформи стало підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування у збільшенні надходжень до місцевих бюджетів, пошуку резервів їх наповнення, покращення ефективності адміністрування податків і зборів. Об’єднані громади показують високі і динамічні темпи приросту власних доходів. У частині використання коштів увага акцентується на необхідності формування найбільш оптимальної структури бюджетних видатків, створенні ефективного не надто чисельного управлінського апарату, здійсненні постійного аналізу витрачання бюджетних коштів й упередженні випадків їх нераціонального витрачання.

Із 28 об’єднаних громад Рівненщини – 25 перебувають у прямих міжбюджетних відносинах. Це дає їм право та можливість повною мірою відчути на собі переваги децентралізації, в тому числі і ті, які визначені Бюджетним кодексом України. Минулий бюджетний рік усі ОТГ області закінчили із перевиконанням планових надходжень. Така ж тенденція зберігається і за результатами цьогорічних п’яти місяців. Лідерами за виконанням доходів загального фонду є Бугринська сільська рада (120%), Малолюбашанська сільська рада (126%), Крупецька сільська рада (121,4%).

Зауважу, що після об’єднання значно зросли розміри бюджетів ОТГ, і не лише за рахунок трансфертів з державного бюджету, а й власних надходжень. Наприклад, власні надходження відносно невеликої Миляцької ОТГ перевищують 9,7 млн грн. Сусідньої Висоцької – майже 5,9 млн грн. До об’єднання такі сільські ради уявити собі не могли, що збір таких коштів – це реальність! Та ж Миляцька громада лише ПДФО у цьому році отримає у розмірі 6,7 млн грн. До реформи ці величезні кошти проходили повз сільську раду, на території якої працюють платники податку, і йшли в бюджет району, який розпоряджався ними на свій розсуд і не завжди на користь громади, яка, власне, заробила ці гроші.

Якщо продовжувати говорити про фінансову спроможність громад на конкретних прикладах, то та ж Миляцька ОТГ, крім наведених сум власних надходжень, отримує базову дотацію в розмірі 4,2 млн грн, додаткову дотацію з державного бюджету – 3,4 млн грн,  освітню субвенцію – 25,8 млн грн, медичну субвенцію – 4,6 млн грн. І загалом бюджет громади складає фантастичну, як для села, суму – 48 млн грн. Додайте сюди ще кілька мільйонів субвенції на розвиток інфраструктури щороку, і ви отримаєте відповідь, чи фінансово вигідною для громад є децентралізація.

А як щодо видаткової частини бюджетів? Адже разом з доходами ростуть і видатки на утримання усіх об’єктів комунальної власності, що передані громадам?

Дійсно, ми часто чуємо думку, що доходи не перекривають витрати, і сільські ради, які вирішать об’єднатися, не зможуть утримувати свої об’єкти. Відповідь проста і однозначна – це не так. По перше, перед процесом об’єднання відбувається ретельний прорахунок фінансової спроможності потенційної громади. Він включає в себе аж 34 конкретних показника. І по друге: досвід показує, що після об’єднання, громада, починаючи ретельний аналіз своїх видатків, значно оптимізує їх. У цьому процесі дуже допомагає державна підтримка у вигляді субвенції на розвиток інфраструктури. Це дуже хороші «підйомні» гроші, які йдуть в громаду під розвиткові проекти для того, щоб вона, так би мовити, стала на ноги після утворення.

Знову ж таки поясню це на простому, але дуже промовистому прикладі. У селі Бугрин, що у Гощанському районі, на опалення місцевого НВК районна влада щороку витрачала майже півмільйона гривень. Уявіть собі, які кошти щороку, в прямому розумінні цього слова «вилітали в трубу»! Після утворення Бугринської ОТГ, громада спрямувала кошти державної підтримки на ремонт цього закладу, заміну вікон та встановлення сучасної системи опалення. У результаті, в 2017 році вартість опалення НВК склала лише 143 тис. грн. Економія складає понад 350 тис. грн щороку! І такі приклади я можу наводити по кожній громаді області. Розумієте, децентралізація народжує дуже потрібний нам усім ефект відповідальності за свої дії! А в поєднанні з державною фінансовою підтримкою, відповідальність перетворюється у дуже ефективні і потрібні кроки, спрямовані на розвиток територій та, як наслідок, оптимізацію витрачання бюджетних коштів.

Ми заговорили про державну підтримку громад. Розкажіть, будь ласка, про неї детальніше. Ці кошти спрямовуються, даруйте, на «проїдання», чи, все-таки, йдуть на розвиток?

Коли ми говоримо про державну підтримку ОТГ, традиційно маємо на увазі субвенцію на розвиток інфраструктури, хоча цим підтримка громад далеко не обмежується. Це і додаткові дотації, і субвенція на розвиток сільської медицини, освітні та медичні субвенції, кошти дорожнього фонду, ДФРР тощо. Але вони мають цільовий характер, тому, коли ми говоримо про розвиток, то варто таки повернутися до інфраструктурної субвенції, яка спрямовується винятково на розвиток, і її не можна «проїсти» або спрямувати на поточні витрати. Держава збільшила обсяги фінансової підтримки місцевим органам влади на розбудову інфраструктури. Цьогоріч така підтримка становить 1,9 млрд грн. Об’єднаним громадам нашої області з цієї суми передбачено 62,4 млн грн. Приємно відзначити, що Мінрегіоном вже схвалено 48 проектів наших громад під обсяг фінансування в розмірі 35,4 млн грн в межах цієї суми. Звісно ж, найбільше виграв той, хто об’єднався першим. Адже, якщо провести порівняльний аналіз розвиткових сум, які отримували громади з початку реформи, то ми отримаємо майже мільйон гривень на тисячу сільського населення у 2016 році, 600 тис. грн на тисячу населення – у 2017 році та, приблизно 450 тис. грн, відповідно, у році поточному. Чому ж зменшується сума підтримки на конкретну громаду, в той час як розмір цієї підтримки у Держбюджеті росте? Річ у тім, що ці кошти розподіляються між усіма ОТГ держави, а їх кількість щороку збільшується. Отже, ті, хто об’єднався раніше – виграли найбільше.

За ці кошти у громадах області відремонтовано кілометри доріг, реконструйовано або встановлено вуличне освітлення на десятках вулиць, зроблено капітальний ремонт у багатьох закладах, які того ремонту потребували десятиліттями, закуплено новітню техніку для комунальних підприємств, обладнання та меблі для садочків та шкіл тощо. Експерти нашого Центру узагальнили і звели в одну табличну форму результати розвитку усіх громад нашого краю. Спробую показати це на прикладі кількох громад. (Бугринська ОТГ – табл 1).

Село	Об'єкт	Вид робіт	Сума, грн
Бугрин	КЗ “Бугринський НВК: ДНЗ - ЗОШ І-ІІ ст. – АТЛ”	Капітальний ремонт	354 700
М’ятин	М’ятинська загальосвітньої школи	Поточний ремонт	183 600
Вільгір	КЗ “Вільгірський НВК: ЗОШ І-ІІ ст. АТЛ”	Капітальний ремонт покрівлі	764 644
Посягва	Посягвівська ЗОШ І-ІІ ст.	Встановлення твердопаливного котла	127 693
Бугрин	КЗ “Бугринський навчально-виховний комплекс: дошкільний навчальний заклад – загальносвітня школа І-ІІ ст. – агротехнічний ліцей”	Придбаня та встановлення конструкції для облаштування дитячого майданчика в дошкільному підрозділі	135 000
Бугрин	Бугринська амбулаторія	Придбано та встановлено твердопаливний котел	153 095
Посягва	Сільський клуб	Ремонт приміщення в клубній установі	350 000
Вільгір	Центру народної творчості та дозвільного розвитку	капітальний ремонт будівлі	966 731
Вільгір	Центру народної творчості та дозвільного розвитку	Придбання та встановлення теплогенератора	103 800
Бугрин	Дороги	капітальний ремонт доріг	217 000
Посягва	Публічно-шкільна бібліотека	Заміна вікон та дверей	55 000
М’ятин	Освітлення вулиць	реконструкція мережі вуличного освітлення	428 418
Олексіївка	Освітлення вулиць	реконструкція мережі вуличного освітлення	86 225
Зарічне		Встановлення дитячого майданчика	106 388
Всього			4 032 294

Може бути і більш концентроване спрямування коштів на конкретні об’єкти, в тому числі і на будівництво нових, як це зробили, наприклад, у Висоцькій ОТГ (табл. 2):

Переброди	Дошкільний навчальний заклад	Реконструкція	2 928 760
Висоцьк	Висоцька амбулаторія	Капітальний ремонт системи теплопостачання	242 040
Золоте	Золотинська ЗОШ	Будівництво спортивного залу	3 155 420
Людинь	Людинська ЗОШ	Капітальний ремонт спортзалу	386 280
Висоцьк	Будинок культури	Капітальний ремонт	2 200 000
Всього			8 912 500

Погодьтеся, суми вражають. Село до реформи ніколи не бачило такої державної підтримки! Приємно й те, що ніхто з району, області чи столиці не нав’язує громадам свою волю в частині спрямування цих коштів. Напрямки їх використання вирішуються винятково сільською, селищною чи міською радою ОТГ, яка їх отримала.

Цей приклад спростовує такий поширений міф: центральна садиба забирає усі кошти на себе. Як бачите, це не правда. Гроші розподіляються відповідно до потреб усіх населених пунктів, що входять до складу громади.

Маю згадати і про інший феномен: у 2017 році майже 20 % від усіх коштів, спрямованих громадами у власний розвиток, були виділені із власних надходжень бюджетів ОТГ! Це переконливо свідчить про фінансову міць існуючих громад та чудові перспективи їх розвитку.

Але і це ще не все. На 2018 рік передбачена субвенція на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг загального користування місцевого значення – в сумі 11,5 млрд грн. Частка нашої області у цій сумі - 281,3 млн грн. З них вже профінансовано більше 100 млн.

Отже, якщо ми додамо суми доходної частини усіх бюджетів ОТГ Рівненщини (власні доходи + трансферти) – отримаємо фантастичні 1 млрд 103 млн 975 тис. 914 грн! І це лише 25 громад, які наразі є на прямих міжбюджетних відносинах із державним бюджетом.

Враховуючи усе наведене вище, частка місцевих бюджетів з трансфертами у зведеному бюджеті України за підсумками поточного року буде складати 51,5%. Це чудовий результат, якого ще не знала Україна за усі роки незалежності.

Ви згадували про власні надходження бюджетів громад. То що ж, власне, наповнює ці бюджети «на місцях»? Які чинники важливі для їх виконання?

Як і раніше, у доходах місцевих бюджетів найбільшу питому вагу займають надходження від сплати податку на доходи фізичних осіб. ОТГ області демонструють сталу тенденцію до зростання збору цього надважливого податку. Найбільше ПДФО справляється у Клеванській ОГТ: 47 млн грн. Усього до бюджетів громад у цьому році ми очікуємо надходження 244 млн 907 тис. 900 грн податку з доходів фізичних осіб. Для порівняння: у минулому році від його збору до бюджетів ОТГ надійшло 146 млн 169 тис. 600 грн.

Другим за питомою вагою є єдиний податок, від збору якого у минулому році надійшло коштів в розмірі 43 млн 841тис. 400 грн.

Третім вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів є плата за землю (у структурі доходів займає 11,6 %), що відноситься до податку на майно і є складовою місцевих податків. Продовжується динамічне зростання доходів від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Показники виконання місцевих бюджетів відображають загальний соціально-економічний стан відповідної території та її потенціал до сталого розвитку. Наявність достатніх ресурсів у місцевих бюджетах є запорукою того, що територіальна громада має можливість надавати більш якісні та більш різноманітні послуги своїм жителям, реалізовувати соціальні та інфраструктурні проекти, створювати умови для розвитку підприємництва, залучення інвестиційного капіталу, розробляти програми місцевого розвитку та фінансувати інші заходи для всебічного покращення умов проживання жителів громади. Саме фінансовий аспект є одним із найсуттєвіших, від якого, у великій мірі, залежить успішність функціонування об’єднаних територіальних громад. Наявність економічно активних суб’єктів підприємницької діяльності, достатня кількість кваліфікованих трудових ресурсів, розвинена промислова та соціальна інфраструктура – все це та багато іншого є основою для успішного розвитку громади.

Пане Руслане, дякуємо за цікаву розмову, а що б ви побажали чи порекомендували ще поки не об’єднаним громадам?

Бажаю мудрості тим, хто ще й досі вагається, шукає недоліки, вірить міфам і відвертим наклепам на реформу. Назад вороття вже не буде. Реформа довела свою успішність, і з цим погоджуються практично усі провідні політики нашої держави. Тому вона вже не буде згорнута незважаючи на результати будь-яких виборів у майбутньому. Та й з технічного боку це просто неможливо, адже пів-України вже живе в нових умовах і у новому форматі.

Кожен з нас хоче жити на квітучій вулиці в ошатному селі, селищі чи місті, користуватися облаштованими об’єктами інфраструктури, швидко і якісно отримувати адміністративні послуги.

Шлях до цього відкритий вже сьогодні, лишилось лише йти ним. Ось і весь секрет успіху! І я щиро радий, що все більше громад на Рівненщині йде цим шляхом. Насамкінець хочу запевнити, що Рівненський ЦРМС радо допоможе усім, хто вирішить змінити своє життя і приєднатися до когорти успішних громад краю.