Дніпропетровськ став другим регіоном, де відбувався круглий стіл «Функціональна децентралізація в Україні» організований “Інститутом громадянського суспільства” за підтримки фонду “Відродження”. Експерти Інститут Анатолій Ткачук та Юрій Ганущак відвідали мегаполіс, щоб презентувати напрацювання, з адміністративно-територіальної реформи, та щоб почути регіональних управлінців, активістів та разом врахувати переваги і виклики, які дає її втілення.
Допоки новообрані депутати складуть присягу, варто спільно із суспільством багато і ретельно готувати основу для прийняття пакету законів про децентралізацію. «І головна проблема не в тому, щоб розробити текст, а щоб ця ідея була ідеєю багатьох, суспільства і громади. Наразі затвердженою є лише Концепція реформи місцевого самоврядування, відбувається підготовка проекту закону «Про співробітництво територіальних громад» і законотворчих пропозицій, що відображають децентралізацію у багатьох інших сферах. Реформа децентралізації в Україні постійно блокувалася, а зараз важливо створити групи провідників змін, які розуміють зміст цієї реформи» - звернувся до учасників в привітальному слові Анатолій Ткачук.
Внаслідок децентралізації значна частина можливостей повноважень, фінансів і відповідальності перенесеться зі столиці в обласні центри, а з обласних центрів – в райони і громади. Кожна область має своє співвідношення обсягу доходів свого населення до обсягу доходів населення всієї України. Дніпропетровська область, наприклад, в цьому плані має досить високий коефіцієнт співвідношення – близько 3.0. До децентралізації всі зароблені місцевостями гроші йшли в Київський бюджет і звідти вже виділялись за запитом області, але лише на статті, які вважали оправданими в Києві. Таким чином на Дніпропетровщину поверталось біля 1/3 (однієї третини) відданої в Київ суми. Після децентралізації влади підхід до формули буде змінено і в регіони повертатиметься 2/3 (дві третини) створених нею фінансів. Більш ключовим, природньо, стає питання не ресурсів, які розподіляють, а ресурсів, які місцевості внаслідок своєї взаємодії створюють.
Запорукою того, що процес децентралізації влади відіб’ється на місцевості найпозитивніше є якнайшвидший початок комунікації між лідерами і керівниками місцевих громад. До цього доповідачі круглого столу закликали із наведенням позитивних прикладів, один із яких з Естонії:
«Є Таллін, є волості – маленькі регіони. В Талліні все популярнішим ставав велотуризм. Але для розвитку цієї сфери в країні доріжок лише в Талліні було недостатньо. Тоді представники регіонів об’єдналися і зробили 60 кілометрів велодоріг по всій Естонії, таким чином збільшуючи популярність своєї місцевості і надходження до місцевого бюджету. Так само територіальним громадами можна було б спільно вирішувати питання переробки сміття». З чого варто почати територіальній громаді? – подумати і об’єктивно оцінити свої ресурси, ресурси сусідніх місцевостей, зрозуміти в чому можлива співпраця, задекларувати спільні цілі і об’єднуватись для залучення коштів на спільні проекти. У ході розмірковувань учасники дискусії дійшли висновку: якщо місцеві громади не оцінять ресурси і не пропонуватимуть план спільної інфраструктури – вони втрачатимуть шанс і більшістю грошей будуть продовжувати розпоряджатись обласні і районні ради, які вже мають відповідальність за визначену територію і визначені повноваження.
Навіть якщо деякі місцеві громади залишатимуться пасивними в підході до своїх ресурсів – проведення реформи все одно буде більшим позитивом для них, ніж негативом.
«Децентралізація лякає тих чиновників, які не розуміють толк в завданнях, що перед ними стоять, які не розуміють що насправді покращить життя людей, які не створили в своїй місцевості кращих шкіл і дитсадків. Ті ж, хто намагається добре господарювати і правильно розпоряджатися майном, яке йому довірили, побачать в ній можливість», - прогнозує Юрій Ганущак, - експерт, що з 2005 року працює над тим як провести реформу в Україні найбільш адаптовано.
«Багатьох залякують: у вас не буде сільського голови, Вам за всім треба буде їхати далеко від села!», - люди і управлінці на місцях починають судити про децентралізацію через відгуки в інтернеті, а не крізь призму конкретних документальних пропозицій. Крім того, урядовці заспокоїли громадян новиною про те, що території областей в процесі децентралізації змінюватись не будуть. Необхідність перерозподілу набула більшого резонансу, ніж суть реформи в 2005 і зіграла не останню функцію в помилковій аргументації в інфопросторі про, нібито, непотрібність реформи.
Принципом розподілу цього разу пропонується обрати «тяжіння» до населених пунктів, які вже і так мають найкращу інфраструктуру в медицині чи освіті. Це не означає, що комусь прийдеться їхати ще далі, бо такий розвинений населений пункт далеко. Це означає, що територіальні громади зможуть укладати міжмуніципальні договори між собою і самим визначати де їм краще лікуватися. Головне в цьому питанні мають бути дотримані стандарти: швидка допомога має бути у кожній громаді і доступна за 20 хвилин до пацієнта, а до лікарні з найвіддаленішої точки мають довезти за 1 годину 20 хвилин – це вимога терапевтичного вікна і вона означає, що лікарня інтенсивного лікування має бути на відстані не менше 100 км.
Яким буде медичне обслуговування після надання більших повноважень на місця залежить також від того як втілюється реформа охорони здоров’я. Учасники круглого столу висловили занепокоєння, яке розділили доповідачі: пілотний проект Міністерства охорони здоров’я від попереднього уряду негативно відзначився на медичних послугах в області. Реформа має бути якнайшвидше впроваджена до кінця – тоді не буде цієї затримки між ефективністю і доступністю: чітко мають запрацювати інститут сімейних лікарів, розділені функції лікарень інтенсивного лікування (найбільш наближених до мешканця), планового лікування і лікарні реабілітації. В кожному госпітальному окрузі мінімальна кількість пацієнтів на лікарню вищої інстанції має складати 50 тисяч населення. Специфікація лікарень дозволить раціональніше використовувати ресурси громади.
Присутніх турбувало питання депресивних місцевостей. В умовах теперішньої «зрівнялівки» вони, не продукуючи нічого, отримували хоча б якісь видатки на інфраструктуру. Відповідь на це питання в тому, що за існуючих умов, вони як були так і залишаться депресивними. При проведенні ж децентралізації, з’являється стимул для розвитку сусідніх територій. В сусідніх, замість того, щоб використовувались гроші «на проїдання» депресивними, створять умови для розвитку і обслуговування мешканців ти х же депресивних місцевостей. Перенесення фінансування з центру на місця дозволяє створювати спеціальні фінансові програми, які враховують розвиток мешканців і депресивних адміністративних одиниць. Більше того – мешканці таких місцевостей через інтеграцію в більш ефективні адміністративні групи отримують можливість соціального ліфту. Адже є села, де немає шансів на якісну освіту - де викладач фізкультури викладає і математику, і англійську мову. Або села, де в одному автобусі в школу сусіднього села змушені відправляти і першачків і старшокласників, що не найкраще впливає на психологічну адаптацію дітей. Децентралізація влади дасть право місцевим громадам об’єднуватись для створення спільних вищих шкіл і максимально концентрувати ресурси для забезпечення достойної початкової школи в своєму селі – ближче до батьків.
Статистика показує, що населені пункти, які знаходяться далі, ніж 15 -20 кілометрів від робочої, навчальної зони – продовжують поступово деградують. І питання їх мешканців потребують вирішення. Також статистично відомо, що мають шанс на соціальний і економічний розвиток об’єднання громадян кількістю людей понад 3000 населення – тільки тоді їх доходи на душу населення починають зростати. Комунікуючи та створюючи спільні інфраструктурні та бізнес-проекти, села отримують можливість кожні 3 роки подавати їх на конкурс для включення в Проект стратегічного плану розвитку регіонів. Там основним критерієм фінансування стає те, яку додану вартість ти створюєш на території для приваблення бізнесів та людей з інших сіл. В Європейській практиці 10% для реалізації таких проектів громада має залучити самостійно. І в цьому сенсі реформа децентралізації – це проект стимулювання розвитку села. Те, що десь зникне неефективний сільський голова заради появи достойної альтернативи послуг для мешканців села – не є ціною. Як швидко виписувати папірці-довідки рішення знайдеться, а от з чого забезпечити якіснішого і ближчого лікаря, міліціонера і вчителя – без адміністративно-територіальної реформи відповідь не знайдеться, - стверджують експерти.
На круглому столі говорили про децентралізацію і в контексті останніх подій на Донбасі. Це нова ситуація, яку треба буде враховувати, але ключовим в цьому питанні є не плутати ознаки децентралізації і федералізації – інакше в процесі реформи можна навимагати багато помилок. Федералізація потрібна маленьким князькам, які хочуть, щоб місцеві самоврядні громади так і не стали хазяями регіону. В світі немає прикладу країни, яка б з унітарної держави стала федеративною. Крім того, федералізація затратна: кожна федерація починає витрачати на управлінський апарат майже стільки, скільки і унітарна країна на всю свою територію. У Польщі, наприклад, витрати на адміністративний апарат складають до 10%. В Україні, а за федералізації це було б ще витратніше, – більше 70%. Польські управлінці дивуються звідки в нас ще при таких умовах акумулюються гроші, - заявив один із доповідачів.
Ще одним питанням, яке викликало дискусію стала роль держказначейства. Учасники припустили, що місцеві органи влади зможуть використовувати кошти гнучкіше і в майбутньому змужуть обійтися без цього органу. У відповідь було продемонстроване переконання, що казначейство виконує важливу «вирівнювальну» функцію у відпускний період та перед новим бюджетним роком, коли бюджети вже порожні. З питань зловживань, дуже важливо, щоб той, хто використовує гроші і «касир», який їх видає, не були одним і тим же органом. Однак, було повідомлено, що, швидше за все, кожна інституція зможе приймати самостійне рішення чи зберігати кошти в банку чи в держскарбниці – і зможе зробити по тому свої самостійні висновки.
Зазначалося, що після проведення адміністративної реформи більш вагомим буде кого люди обрали на місцевих виборах. Присутній на круглому столі доктор історичних наук Арсен Зінченко розповів, що максимальна виборність посад на місцях, включно із виборністю суддів, є більш притаманною традиціям вільного самоврядування українського народу, ніж принцип призначення «згори». В Україні часів шляхти, полків і козаків панував принцип виборності аж до 1767 року, доки Катерина II не запровадила вибори депутатів, що вливалися до решти в Росії. Після цього по Україні відбувалиь спалахи насилля з вимогами повернути принцип виборності місцевих самоврядників.
Всі учасники круглого столу зійшлися на тому, що критерієм і завдання проведення адміністативно-територіальної реформи є зробити владу максимально близькою, ефективною і недорого. А один із учасників дискусії закликав пам’ятати про принцип відповідальності, що не дасть проявитися зворотній медалі процесу децентралізації влади: беріть влади стільки, скільки Ви можете опанувати.
Поділитися новиною:
12 листопада 2024
Інституційний розвиток, підтримка громад,...
11 листопада Швейцарсько-український проєкт «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD та Агенція...
12 листопада 2024
Ідеї, що зміцнюють місцеву економіку. Що таке креативні хаби, і як вони вдихають життя в громади
Ідеї, що зміцнюють місцеву економіку. Що таке...
Сьогодні економічний успіх громади визначається не лише кількістю вироблених товарів, а й здатністю генерувати нові...
12 листопада 2024
Мінрегіон у партнерстві з UCORD налагоджує комунікації з Агенціями регіонального розвитку
Мінрегіон у партнерстві з UCORD налагоджує...
Міністерство розвитку громад та територій України налагоджує комунікації з агенціями регіонального розвитку...
12 листопада 2024
Як громадам ставати регіональними полюсами зростання
Як громадам ставати регіональними полюсами...
Автори: Ярослав Жидик, асоційований партнер консалтингової компанії СІВІТТА Мирослав Кошелюк, експерт з місцевого...