Скасувати рішення про створення Семенівської сільської об’єднаної територіальної громади (ОТГ), що на Житомирщині – саме це стало позовною вимогою жительки села Іванківці.

Коротка історія

Ініціатором створення Семенівської ОТГ виступила Іванковецька сільська рада у 2016 році. (Село Семенівка, від якого походить назва об’єднаної громади, входило до складу Іванковецької сільської ради). До складу Семенівської ОТГ увійшло 6 сільських рад – 12 сіл, на території яких проживає 4726 жителів. Ще дві сільські територіальні громади, яким свого часу надсилалися пропозиції щодо об’єднання, – Садківська та Бистрицька – у Семенівську ОТГ не увійшли, бо довго думали, чи надавати згоду. Втім, ці дві ради рішення про добровільне об’єднання не оскаржували. Перші місцеві вибори в Семенівській ОТГ відбулися 18 грудня 2016 року.

Хто знає, що таке формування і становлення об’єднаної територіальної громади, в того не виникне питань, де брати час ще на судові тяганини. Його просто немає. А от місцевій владі Семенівської ОТГ доводилося встигати все і навіть більше – витратити понад півроку для захисту свого права на існування у суді. Чим все це закінчилося і для кого це стане добрим уроком, спробував розібратися портал «Децентралізація». 17 травня Бердичівський міськрайонний суд виніс рішення за позовом.

 

Але про все за порядком

 

З позовом про скасування рішення про створення Семенівської сільської об’єднаної громади звернулася мешканка с. Іванківці пані Б. За твердженням позивачки, створення цієї ОТГ без Бистрицької сільської ради, обрання адміністративним центром с. Семенівка замість с. Іванківці, а отже, й зміна назви самої об’єднаної громади було незаконним та порушило права позивачки. Тож позивачка просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Іванковецької сільської ради від 7 вересня 2016 року про добровільне об’єднання територіальної громади. Ще раз наголосимо, що зі сторони Бистрицької сільської ради ніхто за захистом прав Бистрицької сільської територіальної громади до суду не звертався. Втім, Бистрицька рада виступила у процесі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову.

Які ж саме права позивача, жительки села Іванківці пані Б. були порушені, чіткої відповіді на це не прозвучало.

- Були порушені не тільки мої права, але й права усіх жителів села Іванківці, у якому я живу. Я навіть не чула про те, що буде створюватися громада, - відповідала в суді позивач.

Щоправда, відповідні клопотання до суду від інших жителів Іванківців не надходили.

- Я хочу для себе з’ясувати: яке ви, жителька села Іванківці, маєте відношення до Бистрицької сільської ради? – запитав позивачку голова Бердичівського міськрайонного суду Олег Замега, суддя, у провадженні якого знаходилася ця справа.

 - Я, Ваша честь, відношення не маю ніякого, – відповіла позивачка.

---

Коментар представника відповідача – Семенівської сільської ради, адвоката Віри Козіної:

Подібні категорії справ є простими і складними одночасно.

Прості вони з огляду на чіткі приписи спеціального законодавства у сфері добровільного об’єднання територіальних громад та наявність значного досвіду – адже кілька тисяч громад успішно без жодних судів пройшли цей шлях, об’єднавшись у більше ніж 700 ОТГ.

Наприклад, питання щодо зміни адміністративного центру та назви майбутньої ОТГ. Це питання врегульоване у законі про добровільне об’єднання. Те, що громада, як правило, не змінює назви, ще не означає, що так робити не можна. І до речі, Семенівська ОТГ була першою, хто скористався цим інструментом.

Через те, що подібні судові спори є новими для України, суди розбирають їх просто «по кісточках». Для мене це – також плюс. Бо якщо ти не лінуєшся, працюєш з доказами, із законодавством, тобі є на що спертися, і ти знаєш, що суддя твої аргументи почує. Це легко відслідкувати у Єдиному реєстрі судових рішень, - навіть мотивувальні частини ухвал з процесуальних питань, не кажучи вже про рішення по суті, по цих справах чітко виписані.

Однак подібні справи завжди супроводжуються великими емоціями.

В основному, про скасування рішень про добровільне об’єднання позиваються або громадяни, що мешкають на відповідній території, або певні депутати, не згідні з рішенням більшості своєї ради. Така особа приходить до суду, і говорить: «За мною уся громада!». І ось ви маєте гарну картинку для «дружніх» ЗМІ: у чисте поле виходить лицар без страху та докору, що сам-один став проти цілої системи. Але не можна прийти до суду і голослівно стверджувати, що ти маєш право представляти чиїсь інтереси, крім власних. Потрібно або надати докази, що ти маєш діяти від чийогось імені, крім власного, або треба довести, що порушені твої власні права чи інтереси. Та на практиці позивача не завжди цікавіть кінцевий результат, йому потрібний процес. Що ми нерідко чуємо фактично прямим текстом навіть у судових дебатах… Тому юристу важливо під час виступів говорити не лише грамотні правові речі, а й говорити про них просто і зрозуміло. Бо у таких справах до суду приходять десятки місцевих жителів, і важливо, щоб люди бачили не процесуальний пінг-понг, а усвідомлювали суть того, що насправді відбувається.

Також не завжди громадяни розуміють, що приймаючи ті чи інші рішення, органи місцевого самоврядування мають шукати баланс між інтересами окремих своїх мешканців та інтересами більшості. Адже хтось голосує «за», а хтось «проти». Нечасто якесь питання вирішується одноголосно. Це не означає, що позиція тих, кому не подобається певне рішення, не враховується. Просто є питання, по яких рішення може прийняти тільки місцева рада, обрана громадою. І рішення ради приймається за певними правилами, які визначені на рівні закону. Навіть якщо комусь це рішення не подобається, це не означає, що воно є незаконним.

---

Свідком у справі виступив колишній голова Бердичівської районної ради та колишній голова Чуднівської районної державної адміністрації  пан С. Він також був кандидатом на посаду сільського голови новоствореної Семенівської ОТГ. Тоді, у грудні 2016 року, на місцевих виборах перемогла Наталія Семенюк, яка нині очолює раду ОТГ.

- Як тодішній голова райради я не міг бути осторонь процесів, що відбуваються у районі, – розповів на судовому засіданні  свідок пан С. – Я фінансист за освітою, і маю великий досвід управлінської роботи. Я вважав, що для Бердичівського району було б краще об’єднатися в одну велику громаду. Бо тепер, коли район розірваний на частини, ми втрачаємо свою автентичність. Об’єднання у нинішній конфігурації не було ініціативою нашої громади – його ініціювали різні особи з Верховної Ради та з області. А оскільки жителі села Семенівка, у якому мешкає понад 900 осіб, виступили проти об’єднання, я запропонував відкласти його до 1 липня 2018 року, щоб побачити, як будуть об’єднуватися інші громади…

---

Для довідки:

Під час громадських слухань, які відбулися 12.08.2016 р., у селі Семенівка проти об’єднання проголосувало 16 осіб, і це було одним із основних доказів, які на думку позивачки, свідчили про незаконність об’єднання.

---

- За моїми підрахунками, на громадські слухання прийшли близько ста осіб, – озвучив власні дані пан. С. – Але я б хотів, щоб прийшло більше людей і тому запропонував відкласти об’єднання.

- Тобто, згідно з поданим позивачем доказом, Ви, досвідчений управлінець, пропонували відкласти об’єднання аж на півтора роки для того, щоб організувати одні додаткові громадські обговорення у одному селі? – запитує адвокат.

- Виходить, що так, - погоджується свідок під сміх у залі.

- Чи правильно я зрозуміла, що Ви виступали та виступаєте проти об’єднання громади без Бистрика? – запитала свідка адвокат Семенівської ОТГ.

- Так.

- То скажіть, будь ласка, коли Ви висували свою кандидатуру на виборах голови Семенівської об’єднаної громади, Ви вже не були проти такого формату?

- Я цю конфігурацію не підтримував. А моє бажання балотуватися ніяк не пов’язано з форматом ОТГ. Я не планував іти на вибори, але коли до моїх воріт прийшла громада села, я сприйняв це як велику честь. Я погодився, бо такою була воля людей.

---

Коментар представника відповідача – Семенівської сільської ради, адвоката Віри Козіної:

Працюючи по цих категоріях справ, щоразу згадую притчу про жінок, які не могли поділити дитину. І одній вбачалося краще розрубати ту дитину навпіл, аніж віддати її іншій жінці. Процеси добровільного об’єднання передбачають велику роботу з громадськістю. Це завжди – нерви, емоції, пошуки компромісів. І не завжди – здатність відмовитися від власних амбіцій на користь суспільних інтересів. Так і у цій справі: комусь здалося, що краще знищити об’єднану громаду, яка успішно існує майже два роки, аніж скористатися механізмом добровільного приєднання.

---

 

Проголошення рішення

 

- …заслухавши справу за позовом пані Б., керуючись статтями закону…, суд постановив у задоволенні позовних вимог відмовити, – зачитав суддя, пересипаючи свою промову юридичними формулюваннями та номерами статей закону. Після цього він пояснив рішення суду.  – Чого суд прийняв таке рішення? Я не боюся говорити про це відверто. Бо на моє переконання позивачка не змогла довести, що її права та законні інтереси були порушені…

 

Від редакції

Це була коротка історія завершення однієї тривалої судової тяганини. На терезах Феміди зважувалися, з одного боку, інтереси громади, на території якої проживає більше 4,5 тисяч людей, та нові можливості розвитку території, які забезпечує реформа місцевого самоврядування, а з іншого боку - особиста думка позивача. Так, закон і здоровий глузд перемогли. Не хочеться навіть думати, що могло бути по-іншому. Бо складно навіть уявити, які б наслідки для громади мало рішення про скасування добровільного об’єднання: яким чином тоді б фінансувалися школи, дитячі садки, хто і як приймав би управлінські рішення на території, ніс за них відповідальність, надавав людям послуги, виконував бюджет і багато-багато інших питань.

Бистрицька сільська рада не позбавлена права приєднатися до діючої Семенівської ОТГ чи об’єднатися із іншими громадами, що є поруч.

І кожен мешканець будь-якої громади може брати активну участь у її житті, проявляти ініціативу, долучатися до прийняття рішень і їх реалізації. Це куди більша користь для громади.

Але крапка у справі ще не поставлена, адже позивачка може скористатися правом на апеляцію. І об’єднаній громаді знову, вкотре, доведеться у суді виборювати своє право на існування…