Як зробити так, щоб сільська бібліотека стала центром громади? Чи потрібна вона у селі? Як повернути втраченого читача? На ці та інші питання шукали відповіді учасники обговорення «Розвиток молодіжного культурного простору громад». Захід проводив Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, спільно з Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА та Чернігівською обласною універсальною науковою бібліотекою імені В.Г. Короленка.

Головна мета заходу – презентувати успішні практики розвитку публічних бібліотек у громадах, обговорити проблеми, з якими доводиться стикатися працівникам гуманітарної сфери (бібліотекарі, заклади культури), та розробити спільні кроки для їх вирішення. У заході взяли участь представники громад – заступники керівників і начальники відділів культури, а також директори бібліотек.

Учасників познайомили з роботою Чернігівського обласного молодіжного центру, готового співпрацювати з сільськими бібліотечними закладами, розповіли, де брати гроші на розвиток. Зокрема, радник з питань децентралізації Чернігівського ЦРМС Людмила Чабак поінформувала присутніх про міжнародні програми та внутрішні проекти, до яких можна долучитися і отримати грантові кошти.

За словами Ліни Артюхової, представниці департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, третина об’єднаних територіальних громад Чернігівщини взяли шефство над публічними бібліотеками і планують їх трансформувати у культурні простори.

"Сьогодні в мережі бібліотечних закладів області відбуваються значні зміни, пов’язані з децентралізацією та створенням ОТГ. Змінюються власники бібліотек, деякі заклади реорганізовуються, частина закривається. Тринадцять ОТГ із 37-ми існуючих забрали собі бібліотеки з усіма їхніми проблемами. І такі громади, як Деснянська, Кіптівська, Вертіївська роблять ремонти, покращують матеріально-технічну базу, намагаються бібліотеки осучаснити. Хочу відмітити також Сновську громаду, яка написала проект, заробила кошти і спрямувала їх на розвиток бібліотек", - розповіла Ліна Артюхова.

За її словами, бібліотеки, особливо в селах, мають стати осередками вільного спілкування і проведення дозвілля для населення різних вікових категорій. Закладам слід приділяти особливу увагу роботі з молоддю і працювати в таких напрямах, як правове, патріотичне, екологічне виховання, пропаганда здорового способу життя тощо.

Як зазначила директор Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка Інна Аліференко, в області працює 710 бібліотечних закладів, вони мають безліч проблем. Та ті, що потрапили до складу ОТГ, за належної підтримки, можуть стати культурними центрами громад і надавати їх жителям різноманітні послуги. Однак, додала директор, частина керівників ОТГ не бачать цей потенціал і не знають, як його використовувати. Але Інна Аліференко вважає, що «бібліотека – це розвиток, майбутнє громад, це освічені розумні люди. Коли ви вкладаєте у бібліотеку, ви вкладаєте у майбутнє. Розвиватися повинні не тільки міста, а і села».

Її думку підтримує і Олена Костриця, представниця ГО «Центр взаємодії». Вона зазначила: «Науково доведено, що у громадах, які приділяють увагу розвитку бібліотек та всіляко сприяють їх розвитку, підвищуються економічні показники. Бібліотека, працюючи на громаду, підвищує її інтелектуальний потенціал, що має пролонговану дію на успіх громади у майбутньому».

Друга частина семінару була присвячена ознайомленню з успішними практиками. Учасники заходу побували в Кіптівській ОТГ, де ознайомилися з досвідом реалізації молодіжної та культурної політики, а також організації роботи публічних бібліотек у сільській місцевості.

У селі Прогрес, що на території Кіптівської об’єднаної громади, приміщення було «під замком», коштів на ремонт будинку культури та бібліотеки не було. «Тут не було опалення. Ми на сцені ставили УФО і працювали в таких умовах, - розповіла Ірина Дубик, начальник відділу культури Кіптівської селищної ради. – Коли в нас почалася децентралізація, то перше на що звернули увагу – це на заклади культури у громаді. Наш голова вважає, що якщо не розвивати культуру, то для чого взагалі щось робити? Тільки в цей заклад культури вкладено за два роки три мільйони гривень».

За три роки у Кіптівській громаді бібліотеки та будинки культури перетворилися на сучасні європейські простори, куди з радістю приходять діти займатися у гуртках, дорослі проводити час із книжкою або на майстер-класах, зустрічах з цікавими людьми, або просто за чашкою кави.

А головна запорука успіху розвитку культурного простору – це нові стандарти надання освітніх, культурних, дозвільних послуг, цікаві творчі проекти, доступність до інформаційних технологій та ерудовані працівники.