Вараський академічний ліцей, що на Рівненщині, став одним із 150 закладів освіти України, які першими випробують реформу старшої профільної школи. Це означає перехід до моделі, де 10–12 класи – це не просто «продовження школи», а простір для свідомого вибору професії, поглибленого вивчення предметів і підготовки до здобуття освіти на інших рівнях.

Трансформація ліцею почалася 2024 року – не лише з нових кабінетів і розкладу, а й зі зміни думки громади про це. Про те, як виглядає передпілот і пілот та чому досвідчені педагоги змінили своє ставлення до реформи, – у матеріалі.

 

Реорганізація мережі: від шести ліцеїв до одного центру тяжіння

Вараш – місто з населенням близько 40 тисяч, де традиційно функціонувало шість ліцеїв. Усі вони були закладами «старого зразка» – з 1-го до 11-го класу. У середньому в таких закладах навчалося по 920 учнів, а середня наповнюваність класів становила 27 школярів. Попри непогану демографічну ситуацію в регіоні, розпорошення ресурсів між усіма ліцеями не давало можливості створити повноцінну й масштабну профільність.

Розпорядженням Рівненської ОВА та рішенням Департаменту освіти і науки Рівненської ОДА  було визначено: для цієї громади достатньо одного академічного ліцею. Вибір упав на ліцей № 1 завдяки репутаційній надійності, потужній базі педагогів, місткості та досягненням.

«З вересня 2026 року ми стали єдиним закладом освіти міста, в якому навчаються десятикласники. Решта ліцеїв у цьому навчальному році довчать своїх 11-класників і з наступного року набудуть статусу гімназій. Надалі, якщо охочих навчатися в нашому ліцеї буде більше, ніж зможе прийняти наш заклад освіти, запрацює ще один ліцей», – пояснює Людмила Бондар, заступниця директора Вараського академічного ліцею.

 

Як потрапили в пілот

Шлях до статусу пілота був непростим. Однією з головних умов Міністерства освіти й науки був набір кількох класів на трирічну модель профільної освіти, де реалізовуватимуться мінімум три профілі. У Вараші ситуація ускладнювалася тим, що в громаді не було пілотних класів НУШ у базовій школі – тобто батьки не були «в темі» реформи зі самого початку.

«Діти, які минулого навчального року навчалися в 9-му класі, «йшли» ще за старим держстандартом і мали б закінчувати 11 класів. Проте вони мали можливість за згодою «піти» на 3 роки профільної освіти», – роз’яснює Людмила Бондар.

Катерина Сидорчик, заступниця директора Вараського академічного ліцею, не була впевнена, що вдасться набрати необхідну кількість учнів:

«Перші опитування показували лише 12–13 охочих. Але ми пішли «в народ»: зустрічалися з батьками та дітьми кожної школи міста, запрошували їх до себе, показували наші STEM-лабораторії, навчальні кабінети та оновлене оснащення до них. Візуал спрацював, але потрібні були ще аргументи».

Аргументи, які подіяли:

• У 2029 році в Україні не буде масового випуску 11 класів. Випускники пілоту – єдині, хто вступатиме до ЗВО того року, що дає перевагу в рейтингах.
• Трирічний бакалаврат. МОН планує з 2029 року запропонувати випускникам пілотних класів трирічні бакалаврські програми за окремими спеціальностями, якщо їхня підготовка відповідає профілю.
• Оснащення: держава виділяє кошти на сучасні лабораторії та цифрові комплекси.
• Підготовка без репетиторів: маючи вдвічі більше годин на профільний предмет, дитина цілком опановує програму в стінах закладу освіти.
• М’яка адаптація: 10-й клас стає адаптаційним роком самовизначення.
• Обʼєднані курси, як-от природничі науки чи інтегрований курс літератур для тих профілів, де цього достатньо.
• Ведення уроків парами.
• Створення міжкласних груп.

 

Один із відремонтованих кабінетів

 

Із цього року ліцей функціонує за двома моделями одночасно: трирічною (пілотною) та дворічною для 10-х класів, аби забезпечити право вибору всім учням громади.

 

«Працює – не чіпай»: історія внутрішньої трансформації

Вихід із зони комфорту став випробуванням не лише для батьків, а і для деяких педагогів ліцею. Людмила Бондар щиро зізнається: спочатку вона була серед скептиків реформи.

«Моя суб’єктивна думка була такою: навіщо ламати те, що так вдало функціонує? Наш ліцей працював чудово. У мене не було достатньо віри, що буде належна підтримка – як змістовна, так і матеріальна. Крім того, я розуміла, що мені суто по-людськи бракуватиме маленьких дітей, цих невимушених оченят. І це небажання виходити із зони комфорту дуже стримувало», – згадує Людмила.

Проте думка почала змінюватися, коли реформа набула реальних обрисів. Першим спрацював візуал: надсучасні лабораторії і кабінети природничо-математичного циклу та технологій, цифрові лабораторії, 3D-фабрика, цифрові технологічні верстати, окуляри віртуальної реальності, величезні інтерактивні панелі, оснащення та ремонт осередку з вивчення предмета «Захист України» тощо.

 

 

Також, коли вчителі побачили Державний стандарт профільної середньої освіти та зрозуміли, що класи можуть ділитися на групи під час вивчення профільних предметів, це стало вагомим аргументом «за». Важливим також став досвід колег. Після візиту до одного з ліцеїв, де навчаються лише старшокласники, педагоги побачили зовсім інший позитивний клімат.

«Ми справді побачили, що учні 10–12 класів – це ком’юніті однодумців. Підліткам в одному віковому середовищі досить комфортно. Вони почуваються дорослими, вільними, рівними та відповідальними», – підсумовує Людмила Бондар.

 

Один із відремонтованих кабінетів

 

Які етапи проходили та що змінилося в структурі закладу освіти

Трансформація відбувалася у два етапи:

• Передпілот (організаційний, 2025/2026 навчальний рік). Засновник закладу ухвалив рішення про переведення учнів 1–4 класів з 1 вересня 2025 року до іншого закладу міста. Це дало змогу розвантажити приміщення і вперше в історії закладу вивести всіх учнів у першу зміну. На цьому етапі тестували нову логістику та організацію освітнього процесу: замість 7–8 різних уроків на день ввели уроки парами. Найцікавішим експериментом став поділ на групи з англійської мови за рівнем знання мови: діти із чотирьох різних класів одночасно розходились в п’ять різних аудиторій, аби кожен навчався у своєму темпі.
• Пілот (змістовний, 2026/2027 навчальний рік). Впровадження трирічної профільної школи (10–12 класи). Замість 15–20 предметів підлітки фокусуються на обраному профілі та самостійно обирають курси поза профілем.

«Це був важкий і довгий організаційний шлях, аби дати змогу кожній дитині відійти від привʼязки до класу й дати реальний вибір. Якщо хтось хоче піти на «фінансову грамотність», а хтось на «географію релігій» – ми маємо зробити так, щоб у розкладі це працювало одночасно», – пояснює заступниця директора Катерина Сидорчик.

Особливу увагу приділили природничому циклу. Згідно з рекомендаціями МОН, тепер ліцей має величезний кабінет географії з різними функціональними зонами та по два кабінети для фізики, біології та хімії: один – теоретичний, а інший – повноцінна лабораторія.

 

Один із відремонтованих кабінетів

 

Розвиток STEM-напрямку в ліцеї почався ще у 2018 році, а у 2020 році заклад освіти отримав першу STEM-лабораторію. Сьогодні це потужний комплекс із робототехнікою, цифровими системами та навіть 3D-фабрикою. STEM тут викладають як міжгалузевий курс уже з 5-го до 7-го класу – в основному розкладі.

 

Учні в одному із сучасних кабінетів ліцею

 

Ще один предмет гордості – осередок вивчення предмета «Захист України», який функціонує вже третій рік. У цьому осередку навчається 920 дітей з усього міста. Щодня сюди приходять близько 60 учнів з різних закладів освіти, для яких облаштовано окремі спеціалізовані приміщення та тир в укритті. У жовтні 2024 року ліцей офіційно внесли до списку 30 закладів-амбасадорів профільної освіти.

 

А що з профілями й курсами за вибором?

Профілізація для ліцею не є новою – тут з 1986 року об’єднували дітей за напрямами вивчення предметів. Проте зараз палітра можливостей розширилася. Профілізація для Вараського академічного ліцею – це живий організм. Профілі не є стабільними: щороку мережа переформатовується під конкретні запити  учнів та можливості, які може запропонувати ліцей. Наприклад, цього року ліцей налічує двадцять 10-х класів, у яких реалізовано 13 профілів:

Пілотні профільні класи (10–12 класи):

• Мовно-літературний кластер: гуманітарний профіль (профільне вивчення української та англійської мов) – 1 клас;
• STEM-кластер, 2 профілі в одному класі: поглиблене вивчення математики та фізики; поглиблене вивчення математики, інформатики та технологій – 1 клас

Профільні класи (10–11 класи):

• Біомедичний профіль (профільне вивчення біології та хімії) – 2 класи;
• НПП «Інтелект України» – 2 класи;
• Математичний (профільне вивчення математики, початок вивчення з 10-го класу) – 1 клас;
• Математико-інформатичний (профільне вивчення математики, початок вивчення з 10-го класу, та інформатики) – 2 класи;
• Фізико-математичний профіль (профільне вивчення математики, початок вивчення з 10-го класу, та фізики) – 1 клас;
• Української філології (профільне вивчення української мови та літератури) – 1 клас;
• Гуманітарний профіль (профільне вивчення української та англійської мов) – 4 класи;
• Суспільно-гуманітарний профіль (профільне вивчення української мови та історії України) – 2 класи;
• Національної безпеки та права (профільне вивчення предмета «Захист України», історії України та правознавства) – 1 клас;
• Мистецько-технологічний профіль (профільне вивчення технологій та мистецтва) – 1 клас;
• Глобал-клас (профільне вивчення англійської мови та географії) – 1 клас.

 

Учні ліцею. Фото зроблене до того, як ліцей перейменували на академічний

 

«Старша профільна школа – це не про стабільність у навантаженні вчителя, а про запит дитини. Сьогодні ми можемо мати два гуманітарні класи, а наступного року – п’ять математичних. Ми виходимо з реальних потреб дітей і водночас не боїмося змінювати профілі щороку відповідно до освітніх потреб учнів», – пояснює Катерина Сидорчик.

Окрім усього, педагоги писали власні курси, стали апробаторами підручників для профільної освіти, а також зустрічалися з авторами навчальних програм і шукали способи, як зацікавити сучасних підлітків.

 

Один із відремонтованих кабінетів

 

Так, реформа дає змогу вчителям проявити себе в несподіваних ролях. Наприклад, вчителька фізики обрала для викладання курс за вибором «Географія релігій». Загалом учні обирають між такими курсами вільного вибору:

• Віртуальні світи: основи 3D-моделювання;
• Homo sapiens: таємниці внутрішнього світу;
• Історія світової художньої культури;
• Особистісний розвиток та кар’єрне орієнтування;
• Мова в просторі навколо нас;
• Риторика як мистецтво комунікації;
• Перші кроки ділової комунікації англійською;
• Fluent English Through World Hits;
• Мова і медіа;
• Практична географія;
• Туристична географія;
• STEM-проєкт: від ідеї до втілення;
• Мій фінансовий план;
• Німецька мова;
• Польська мова.

 

 

Підтримка, що масштабує

На такому складному шляху педагогам точно потрібна підтримка, тому громада активно взаємодіє з Офісом впровадження реформи НУШ та Швейцарсько-українським проєктом DECIDE. Вараш – особливий кейс. Як зазначають експерти проєкту, ця громада вже працює на досить високому рівні, маючи сформовану команду та залучене фінансування. Тому фокус співпраці змістився зі «створення з нуля» на розвиток і масштабування.

Окремий акцент – на міжмуніципальній співпраці, щоб якісна профільна освіта була доступною і для дітей із сусідніх громад, а також на налагодженні партнерств з університетами. Експерти підкреслюють: команда ліцею пройшла важливий шлях від неприйняття до усвідомлення цінності змін, і сьогодні вчителі бачать їхню практичну користь.

Важливою частиною «пілоту» стала система профорієнтації, якою опікується заступниця директора Наталія Килюх. У ліцеї ввели додаткову посаду кар’єрного радника, який допомагає підліткам знайти свій професійний шлях.

«Ми беремо участь у національному пілотуванні системи профорієнтації від DECIDE. Наш кар’єрний радник працює з учнями 8–9 класів, допомагаючи їм визначити їхні схильності, таланти та сильні сторони, орієнтуючи їх на вибір академічного профілю або професії. Консультації справді користуються попитом серед дітей і батьків. Також у громаді відбуваються екскурсії на підприємства для учнів 7–9 класів.

Якщо згодом ми побачимо, що більшість учнів послідовні у своєму виборі: після вибору відповідного профілю вступають у профільні виші за тим самим напрямом, то наша робота вдалася. Ми хочемо, щоб вони не кидалися з боку в бік, а свідомо обирали фах», – розповідає Наталія Килюх.

 

Виклики: від недовіри до інфраструктури й логістики

Хоча категоричного спротиву в громаді не було, педагоги визнають: складнощі є. Є відсоток батьків, які побоюються змін і кажуть: «Нащо це все, дайте дитині просто довчитись».

«Ми максимально відкриті. Буває, батьки приходять у приватному порядку: «Покажіть кабінети». Ми їх проводимо, показуємо сучасне оснащення, розказуємо про переваги. Коли люди бачать реальність, запитань стає менше», – діляться в ліцеї.

Для учнів минулорічних 9 класів із сільської місцевості вступ до ліцею був добровільним. Серед інших інфраструктурних проблем – стан спортивної зали, футбольного поля та спортивного майданчика, які потребують сучасної реновації, аби відповідати рівню оновлених лабораторій і навантаженню.

«До того ж процес оснащення кабінетів часто стає стрес-тестом. Бувають випадки, коли фінансування запізнюється, тендери не відбуваються з першого разу, а ремонти затягуються. Це змушує нас маневрувати: міксувати класи або навіть тимчасово переводити частину дітей на дистанційне навчання, аби встигнути підготувати простір», – пояснює Людмила Бондар.

 

Один із відремонтованих кабінетів

 

Про плани й переваги реформи

Трансформація Вараського академічного ліцею – це не одномоментний акт, а чітко розпланована дорожня карта.

«Ми поступово виводимо середню ланку: цього року вже не набирали 5-ті класи. Наша мета – класичний ліцей, де підлітки 10–12 класів перебувають в одному віковому та інтелектуальному середовищі», – діляться в адміністрації.

Директорка ліцею Наталія Середа переконана: реформа – це передусім про повагу до часу та зусиль дитини. Вона виділяє кілька ключових переваг, які вже сьогодні змінюють якість освіти у Вараші.

«Перша і величезна перевага – це одновікове середовище. Коли в закладі залишаються лише старшокласники, у них з’являються спільні інтереси та зовсім інший рівень дорослості. Вони вільні, відкриті, почуваються людьми, яким довіряють», – зазначає Наталія Середа.

 

Учениці Вараського академічного ліцею під час Ліцейних сходин. Фото з офіційного сайту ліцею.

 

Другий аспект – це зменшення кількості предметів у старшій школі. У старій системі 11-класники були змушені готувати по 7–8 різних уроків на день, що призводило до хронічної втоми та поверхневих знань.

«Кількість предметів для дітей буде зменшуватися. 10-й клас – це адаптаційний період, коли вони можуть спробувати себе в різних напрямах, а 11–12 класи – це максимальна концентрація на профілі. Дитина не має приходити додому після 7 уроків і знову сідати за підручники з предметів, які їй не знадобляться для фаху. Це просто нелюдське навантаження», – коментує Наталія Середа.

Окрему увагу директорка приділяє темі репетиторства. На її переконання, старша школа має принаймні зменшити це явище, якщо зовсім не подолати.

«Репетиторство – це суцільний мінус. Іноді батьки через свою зайнятість кажуть: «Нащо мені з дитиною розбирати цю тему, хай піде до репетитора». Це найгірший варіант. Дитина приходить до репетитора, той розкладає все по поличках – і можна не напружуватися на уроці. У нас же дитина має можливість слухати вчителя, а в другій половині дня – відвідувати індивідуальні консультації прямо в ліцеї. Маючи вдвічі більше годин на профільний предмет, дитина має поступово ставати професіоналом тут, у цих стінах».

 

Директорка ліцею Наталія Середа

 

Вараський академічний ліцей доводить: реформа старшої школи – це не про обмеження, а про свідому концентрацію інтелектуальних, інфраструктурних і емоційних ресурсів. Вчителі готують абітурієнтів, які точно знають, чого хочуть від життя. Тут впевнені: назад дороги немає. Та й немає бажання повертатися.

Комплексна консультативно-дорадча підтримка впровадження реформи профільної середньої освіти щодо створення мережі академічних ліцеїв здійснюється в межах Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, що впроваджується ГО DOCCU та Zurich University of Teacher Education - International за підтримки Посольства Швейцарії в Україні у партнерстві з Міністерством освіти і науки України.

Марія Булейко (Марковська)