Автор: Тарас Баранецький, в.о. директора Львівського ЦРМС у колонці на Дивись.info
14 липня 2015 року Верховна Рада України в другому читанні та в цілому прийняла законопроект «Про місцеві вибори». Однією з особливостей нових «правил» місцевих виборів стала так звана система «партійної мажоритарки», коли вибори депутатів обласних, районних та міських рад проводяться за пропорційною виборчою системою в багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками місцевих організацій політичних партій з закріпленням кандидатів в територіальних виборчих округах. За такої системи в одному виборчому окрузі може бути обрано кілька депутатів, при цьому переможець на окрузі не завжди проходить сито партійної конкуренції. Таким чином, нерідко виборчі округи залишаються не представленими.
Ще однією особливістю місцевих виборів 2015 року стали перші вибори до 159 об’єднаних територіальних громад, які відбулися разом з черговими місцевими виборами. Перші вибори – це вибори, які призначаються Центральною виборчою комісією після створення об’єднаної територіальної громади й відбуваються на новій («об’єднаній») територіальній основі.
У випадку створення міської об’єднаної територіальної громади, вибори депутатів відбуваються за пропорційною системою з закріпленням кандидатів в територіальних виборчих округах. З усіма перевагами та недоліками такої системи. При цьому, такі громади на час виборчої кампанії гарантовано стають місцем політичних битв.
Саме «партійну мажоритарку» називають однією з причин невеликої кількості або неповного формату об’єднання міських ОТГ. При цьому, абсолютно всі погоджуються, що міста є найлогічнішими центрами спроможних громад, з точки зору наявності інфраструктури, логістики та кадрового потенціалу.
Скептики міських громад, а відтак, й партійної мажоритарки, найчастіше називаються два фактори своїх побоювань:
Далі починається вже стандартна пісня тих, хто не хоче об’єднуватися: «заберуть землі», «закриють школи/бібліотеки/садочки», «всі гроші будуть в центрі», «вимре село» і т.д.
Наразі не бачив аналізу результатів виборів депутатів до міських ОТГ з точки зору представленості міських та сільських округів. Тому спробую на прикладі поточного депутатського складу міських об’єднаних територіальних громад Львівської області проаналізувати:
На Львівщині перші вибори до міських ОТГ призначалися 7 разів (див. табл. 1). У випадку Новокалинівської, Судововишнянської та Кам’янка-Бузької міських громад, населення міста (а отже й кількість виборців) чисельно переважає населення сільських територій. Для інших 4-х міських ОТГ сукупне населення сіл є чисельно більшим, ніж населення міста. Поділ території ОТГ на округи «місто-село» в усіх випадках здійснено майже пропорційно чисельності населення з невеликою преференцією для сільських територій (див. табл. 1).
Результати виборів в частині обрання депутатів від міста та сільських територій свідчать про переважання в більшості міських рад ОТГ саме «сільських» представників (див. рис.1). Виняток становить лише Судововишнянська міська рада, де обранців з міських округів на два більше, ніж з сільських.
Цікава ситуація в найбільшій ОТГ Львівської області – Ходорівській, де сільських депутатів є в 5,5 рази більше, ніж міських. В інших радах – незначна кількісна перевага представників від сільських територій.
Тобто в жодній міській раді ОТГ Львівської області немає явного домінування «міських», швидше навпаки. При цьому можна говорити про певний паритет представництва «місто-села» за рахунок так званих «перших кандидатів» (як правило, містян), чисельність яких в раді коливається від 5 до 10 (25-40% від загальної кількості депутатів).
Нова виборча система створила багато прецедентів щодо того хто (не)стає депутатом міської ради. Перемога на виборчому окрузі – нічого не гарантує, так само як і третє місце не завжди позбавляє шансів «зайти в раду».
За результатами виборів до міських рад ОТГ Львівської області 1/3 округів (64 зі 182) залишились без представників. Найбільше «непокритих» округів в Ходорівській громаді. При цьому в 12-ти округах обрали по два представники.
У співвідношенні «непокритих» виборчих округів «місто-села» впевнено переважають міські округи (див. рис. 2). Виняток становить лише Мостиська ОТГ.
Тобто, балотуючись по сільському округу простіше стати депутатом. Про це чудово знають політтехнологи та організатори виборчих кампаній. Для себе це пояснюю тим, що сільські округи, як правило, менші за кількістю виборців, що дозволяє конкурентніше виглядати у внутрішньому партійному рейтингу.
На мою думку, перші вибори повинні відбуватися за чистою мажоритарною системою, щоб кожна територія знала свого представника «в обличчя». Це дозволило б уникнути багатьох міфів та зловживань, а також знизити градус політичного протистояння.
Незважаючи на численні міфи, результати виборів до міських ОТГ показують, що при діючій виборчій системі саме сільські території отримують можливість сформувати додаткове представництво серед депутатського корпусу, що разом з ефективною роботою старост повинно забезпечити їхній розвиток та унеможливити значну концентрацію ресурсів в місті.
То як же селам «захопити» місто? Кілька логічних (як на мене) кроків:
25 листопада 2024
28 листопада: експертна публічна дискусія...
28 листопада, з 15:00 до 16:30 Інститут аналітики та адвокації (ІАА) проводитиме публічну дискусію «Відбудова громад:...
25 листопада 2024
Стратегії розвитку територій потрібні навіть...
До 13 лютого 2025 року кожен регіон має актуалізувати свою стратегію розвитку у відповідності до оновленої цього року...
25 листопада 2024
26 листопада – вебінар «Державний бюджет на освіту 2025. Ключові пріоритети та інвестиції»
26 листопада – вебінар «Державний бюджет на...
Швейцарсько-український проєкт DECIDE запрошує на вебінар про кошти на освіту і науку, закладені у Державному бюджеті...
25 листопада 2024
Яким буде освітній бюджет 2025 - основні акценти
Яким буде освітній бюджет 2025 - основні...
Верховна Рада України ухвалила бюджет на наступний рік. Яким він буде для освіти, розбиралися експерти...