Процес децентралізації в Україні поповнив словниковий запас пересічного мешканця досі маловживаним терміном «сільський староста».

Якщо не заглиблюватися у юридичні деталі, то це людина, котра наділена переліком певних повноважень і представляє інтереси селян у місцевій владі.

Також стороста бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою, використанням об’єктів комунальної власності, розташованих на території свого округу, разом з активом працює над поповненням бюджету громади. Тому громада не може бути успішною, якщо старостинські округи працюють неефективно. 

 

Головний здобуток - суттєве збільшення бюджету 

Роль старостинських округів в розвитку та діяльності об’єднаних територіальних громад сьогодні ми покажемо на прикладі однієї з найуспішніших ОТГ Миколаївщини - Баштанської. Успішності значною мірою сприяв Миколаївський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

Баштанську ОТГ створено в грудні 2016 року, і наразі до неї входить 9 старостинських округів. Вони об’єднали 26 населених пунктів, де мешкає понад 22 тисячі людей. Це найбільша громада на Миколаївщині і навіть одна з найчисельніших на півдні України. Її очолює знана в області людина – Іван Рубський.

«Минулий рік ми завершили досить успішно. Освоїли понад 50 млн грн з різних джерел на соціально-економічний розвиток, у тому числі 10,5 млн грн державної субвенції на розвиток інфраструктури. Зробили багато чого такого, що до об’єднання там і не снилося. Придбали чимало техніки для комунальних підприємств, виконали низку ремонтних робіт в соцзакладах, поточні ремонти доріг і тротуарів, провели вуличне освітлення в багатьох населених пунктах й таке інше», - ділиться здобутками перший заступник голови міської ради Олександр Процак. 

 

 

Головним здобутком процесу децентралізації для Баштанської ОТГ, як і для низки інших, стало суттєве збільшення бюджету громади. Якщо до об’єднання в 2016 році він становив 27 млн грн, то в 2017-му вже 76 млн, а у 2018-му тут планують отримати 84 млн грн. І це тільки власних коштів, а з урахуванням всіх видів державних субвенцій ця сума має вирости до 156 млн грн. Але на цьому не зупиняються і постійно відшукують ще не використані резерви.

«Скажімо, у межах своїх повноважень ми підняли ставку земельного податку до 1 %. Причому, для всіх. Раніше було по-різному: від 0,1 до 0,8 відсотка. Отож за рахунок цього додатково в 2017 році отримали 3 млн грн. Фінанси розподіляємо по доходах територіальних (старостинських) округів – хто як відпрацював, те й має», - до розмови підключається заступник міського голови .

 

За її словами, всі платять податки на єдиний рахунок ОТГ. Далі проводяться розрахунки по кожному старостинському округу. Старостам показують, скільки і яких вони отримали податків. Відповідно, вони можуть розраховувати на ті чи інші кошти і працювати над їх збільшенням. 

 

Сільський староста: чиновник чи «своя» людина

В ггромаді 9 старостинських округів, причому, 8 старост наразі є тимчасово виконуючими обов’язки. Оскільки тут рахують кожну зароблену копійку, то громада вирішила, що наразі недоцільно тратити гроші на формальний процес виборів. Адже практика показала, що одне тільки голосування за старосту Новоєгорівського старостинського округу обійшлися у 100 тис. гривень. Оскільки законодавство це не порушує, то кошти вклали з більшою для громади користю. 

Наше перше знайомство з Явкинським старостинським округом, куди входить два села - Явкине та Червоний Став. Біля керма тут перебуває Олег Волович. Цей округ віддалений, отож має чимало проблем, у першу чергу, з транспортом та дорогами. 

«Робота сільського старости для мене не нова. Адже ще з 2010 року я працював сільським головою, отож усі проблеми нашої громади мені знайомі. Але посада старости більш відповідальна. Я представляю інтереси жителів у Баштанській міськраді. До моїх обов’язків входить підготовка документів, що подаються до міської ради та виконавчого органу. Я також беру участь у підготовці проекту бюджету територіальної громади, засіданнях виконкому,  сесіях, робочих групах, вношу пропозиції, а ще маю забезпечувати виконання тих чи інших рішень та програм», - розповідає Волович.

 

Він також зазначає, що сільський староста не менше, як тричі на тиждень проводить прийом громадян, приймає і передає за призначенням заяви, адресовані органам місцевого самоврядування, видає різні довідки і таке інше.

«Щоб не сталося на селі – люди ідуть до старости. Я місцевий, мене усі знають. У нас на окрузі поживає понад тисячу людей. Але маємо погані дороги, сюди навіть не хочуть їздити автобуси. Добиратися до Баштанки (центр ОТГ) з Явкиного 24 км, з Червоного Ставу 27 км. Роботи майже немає. В селі Червоний Став навіть магазину немає. Там вимираюче село, зараз живе 70 людей, в основному, похилого віку», - бідкається Олег Михайлович. 

Але попри проблеми, життя триває. Тому тут вирішили мобілізувати зусилля, щоб поліпшити якість життя. Створили сільськогосподарський кооператив, який надає послуги селянам з обробітку землі, косіння трави тощо. Зараз триває інвентаризація вільних земель, після якої також сподіваються отримати додаткові фінансові ресурси. Крім того, в планах громади залучити інвестиції. Зокрема, вже є бажаючі встановити тут сонячні батареї. Зараз тривають перемовини. Якщо все вийде, то отримають як робочі місця, так і додаткові кошти. 

Ще один перспективний напрямок – розвиток зеленого туризму. Тим більше, що місцевій громаді є що показати. Тут знаходиться старовинна церква, якій понад 200 років. Старожили стверджують, що її кладка зроблена на розчині з яєць, тому вона досі не розвалилася. Щоправда, будівля потребує реставрації. Але в майбутньому це може бути чудовим туристичним об’єктом. Уже навіть з’явилася ініціативна група, яка намагається віднайти в архівах історію церкви.

 

Ще одним об’єктом, який також буде цікавий туристам, є місцевий абрикосовий гай, площею в один гектар. Є у цьому селі ще одна родзинка – шкільний планетарій, де можна спостерігати за зоряним небом. Цим закладом були навіть здивовані поляки, які недавно тут побували.

Але це доходи майбутнього. Наразі ж округ отримав досить солідні кошти на вирішення соціально-побутових проблем як від ОТГ, так і від держави. І дуже важливо використати їх якомога раціональніше. Отож зараз це одна з головних турбот старости та його помічників. Саме завдяки цьому у Явкиному вже вдалося зробити немало корисних справ. Наприклад, завершуються роботи по забезпеченню мешканців села питною водою. На спорудження місцевого водогону вже витрачено біля 800 тисяч гривень. Це стало можливим завдяки спільному фінансуванню державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) - 700 тис. грн, і громади (100 тис. грн). У результаті вода вже є на більшості вулиць.

Цікавий нюанс. Ще в 2011 році тут встановили бювет. Але він виявився незатребуваним – селяни не звикли платити за воду, навіть за чисту. Отож зараз проробляється питання про його обмін на менш потужний, який поставлять в місцеву школу.

Найбільш злободенним питанням наразі залишається стан доріг. Їх тут понад 64 кілометри. «За рік існування цього старостату ми зробили ремонт понад 4 км доріг вартістю у 1,5 млн грн. Ще 200 тисяч грн пішло на тротуари. Скільки я себе пам’ятаю, ремонту тротуарів в селі взагалі не було», - ділиться своїми успіхами староста.

Ще одна нагальна проблема – вуличне освітлення. На нього у 2017 році вклали понад 100 тисяч гривень. Питання вдалося повністю вирішити, у тому числі використовуючи нестандартні підходи. «Наше село дуже розкидане, площа велика – 600 гектарів на тисячу людей. Щоб зробити все централізовано, потрібні великі кошти. Отож для економії ми запропонували віддаленим будинкам встановити вуличне освітлення за рахунок громади (стовп, світильник, лампочка), але підключити до їхніх індивідуальних лічильників. Люди погодилися. Таких у нас 90 будинків - кожен сам вирішує коли йому вмикати біля своєї хати світло – це зручно і недорого», - каже староста.

Немало часу і сил пішло на приведення до ладу закладів освіти. Зокрема, в Явкинській школі проведено поточний ремонт класів, благоустрій прилеглої території. За рахунок субвенції з держбюджету на розвиток інфраструктури та власних надходжень в ДНЗ «Калинонька» відремонтували ганок, санвузол, зробили утеплення, благоустрій прилеглої території і багато чого іншого. На це пішло близько 1 млн грн.

Крім того, провели благоустрій місцевого кладовища і смітєзвалища. А на адмінбудівлі Явкинського територіального округу замінено дах і встановлено грати. Отож люди почали відчувати переваги децентралізації.

Зараз у Явкиному, як і в багатьох інших навколишніх селах, складається невтішна демографічна ситуація. Молодь тікає в місто. Не рятує навіть наявність інтернету. Головна причина – брак роботи. Щоб виправити ситуацію, громада намагається приділяти належну увагу розвитку спорту. Так, наприклад, місцеві волейбольні команди (і дівчат, і хлопців) посідають перші місця в різних змаганнях. Великою мірою це заслуга вчителя фізкультури, ентузіаста Анатолія Кучера. Ще одним напрямом є плавання. Влітку діти тренуються на місцевих ставках.

Крім того, у недалекому майбутньому тут з’явиться і центр молодіжного дозвілля. Зараз триває оформлення документації на приміщення колишнього магазину, який буде переобладнаний під центр. Вже закуплено музичну апаратуру на 100 тисяч гривень. Там працюватимуть спортивні секції, гуртки і таке інше.

Що стосується медичного обслуговування, то тут є хороша сімейна амбулаторія. Наразі не вистачає лише лікаря. Отож, щоб заохотити медпрацівника, для нього наразі облаштовують квартиру.

 

Запорука розвитку – нові робочі місця

Ще один наш співрозмовник – Плющівський староста Микола Луценко. Його округ об’єднує чотири села: Плющівку, Новогеоргіївку, Шляхове і Одрадне. В них проживає біля 1200 людей, є садочок на 45 дітей, школа, 2 будинки культури, діюча церква.

Економічне становище округу дещо краще. Адже на його території працює два сільгосппідприємства: фермерське господарство Головченко і СТОВ «Дружба». Цікаво, що місцевий фермер не лише займається сільгоспдіяльністю, а й виробляє пелети. Крім того, дається взнаки близькість до міста Баштанка, отож частина людей їздить туди на роботу. І все ж таки на окрузі не вистачає як мінімум 150 робочих місць. Тому люди виїжджають на заробітки не лише за межі села, а й за межі області і навіть країни.

«Щоб затримати людей у селах і дати їм роботу, ми сьогодні прораховуємо можливості щодо створення додаткових потужностей по переробці сільгосппродукції. А саме, хочемо налагодити випуск фруктових соків на базі місцевого підприємства «Дружба», яке має 42 гектари фруктових садів. Але це потребує певних фінансових затрат. На жаль, наразі банківські кредити малодоступні для підприємств. Тому треба, щоб бізнес мав податкові пільги. Що ж до громади, то вона готова допомагати в межах своїх повноважень», - розповідає староста.

 

В той же час, вже сьогодні в окрузі є низка соціальних проблем, які потребують негайного вирішення і саме на них спрямована основна увага старости і активу округу. Так, в с. Плющівка проводяться роботи по відновленню вуличного освітлення, вже встановлено 24 ліхтарі, але роботи ще тривають. Кошти на це - 120 тисяч гривень - виділила Баштанська ОТГ.

Загалом у минулому році населені пункти цього старостинського округу, як і багато інших, також змогли відчути додаткові переваги децентралізації. Староста не приховує, що за рік вдалося вирішити низку проблем, до яких через брак коштів руки не доходили багато років. Це і благоустрій центру Плющівки та території біля адмінбудівлі старостинського округу, і укладення тротуарної плитки при вході до ДНЗ «Пролісок». А ще для дитсадка придбали електроплиту, холодильник та морозильну камеру, а для місцевої школи - комп’ютерний клас і вуличні тренажери. Наразі проводиться капітальний ремонт сцени та глядацького залу в приміщенні плющівського сільського Будинку культури, вже придбано музичну апаратуру і техніку. Завершено капітальний ремонт та модернізацію системи опалення зі встановленням пелетного котла у ФАПі, замінено дах, вікна та вхідні двері. Оскільки тут немає фельдшера, то нині вирішується питання придбання житла для нього. Вже є на прикметі людина, яка тут житиме і працюватиме. Важлива деталь: мешканці села теж беруть участь в цих проектах, у тому числі, допомагають власними грішми.

 

Проводиться чимало робіт і в інших селах округу. Скажімо, у Новогеоргіївці встановили 32 ліхтарі вуличного освітлення, провели відсипку жорствою двох вулиць, у сільському клубі замінили двері та вікна. Завершується установка точок обліку води. В селі Шляхове також відновили вуличне освітлення, обладнали спортивно-ігровий майданчик, йде робота по підтримці належного санітарного стану та ремонту громадських криниць.

«На сходці села громада вирішила, що насамперед треба вирішувати питання з ремонтом дитсадка, відновити вуличне освітлення, привести до ладу дороги і встановити систему доочищення питної води. Адже у Плющівці та с. Новогеоргіївці є водопровід, але вода там технічна, поганої якості. Зараз якраз працюємо над вирішенням цього питання. Люди готові частково вкласти і власні кошти. На весь проект треба приблизно 500 тисяч гривень», - інформує Луценко.

Також тут вирішили, що всі роботи, які проводяться на окрузі, мають виконувати місцеві жителі, щоб вони були зайняті, отримували зарплату і не покидали село. Крім того, наразі на окрузі також триває інвентаризація землі: у селах є покинуті хати разом з присадибними ділянками, таких тут нарахували 61. Це близько 16 гектарів землі, отож громада намагається використати її у власних інтересах. 

Певний дохід приносять і горіхові полезахисні смуги: всі вони здані в оренду. З одного дерева мають, здавалося б, небагато - 15 грн, але якщо перемножити цю суму на 15 тисяч, а саме стільки горіхових дерев на території округу, то місцева казна отримує додаткові кошти. 

Микола Олексійович також не приховує, що наразі ще мало селян проявляють активність у роботі на благо громади, переважає споживацький інтерес. Хоча активістів стає дедалі більше, і це радує. А на питання, що для нього особисто змінилося після того як він з сільського голови перетворився у старосту, відповідає: «Стало менше бюрократії, ми самі вирішуємо, що треба зробити насамперед, а що може почекати».

 

Стан доріг гальмує розвиток ОТГ

З усього вищезазначеного випливає, що громада у Баштанці досить активна і настроєна рішуче. Разом з тим в деяких питаннях їй не обійтися без допомоги держави. Одне з головних питань – ремонт доріг між населеними пунктами. Зробити це самотужки не по кишені.

«Держава обіцяла, що після створення ОТГ нам будуть передані дороги між населеними пунктами з відповідним фінансуванням. Поки що цього ми не бачимо. Це дуже ускладнює процес розвитку. Наразі нашій громаді потрібно близько 50 млн грн, щоб хоч якось вирішити питання ремонту доріг між населеним пунктами. Але їх у нас немає. Причому, йдеться не про асфальтове покриття, а тільки про забезпечення можливості проїзду», - зазначає перший заступник міського голови Процак.

Він також наголошує, що наразі у громади є певна проблема із забезпеченням висококваліфікованими кадрами. Для комунальних підприємств потрібні будівельники, зварювальники і навіть юристи. Але той, хто має досвід, виїздить за кордон – у Польщу, Прибалтику. Там більше платять, і це загальна проблема сучасної України. 

Тут також чекають на інвесторів і обіцяють їм всіляку підтримку. Скажімо, на території ОТГ не вистачає переробних підприємств. Зокрема, зернових і олійних культур, які тут вирощують у великій кількості. Продавати сировину нині не дуже вигідно, а ось за виготовлену з неї продукцію - крупи, борошно, макарони, олію і таке інше можна виручити набагато більше.

Великі надії покладають і на створення Промислового парку з інкубатором для малих підприємств. Його будівництво закладено у Стратегію розвитку громади на 2018-2025 роки.

«Наша делегація вивчала польський досвід у цьому питанні. Зараз тривають підготовчі роботи. Це робочі місця, наповнення бюджету, а, відповідно, і надія, що молодь не їздитиме за кордон на заробітки, а працюватиме тут», - ділиться планами Евдощенко.

А ще для цього у місті почали зводити сучасний басейн вартістю 62 мільйони гривень.

 

Громада вже виділила на цей об’єкт близько 4,5 млн грн власних коштів. Також тут сподіваються на допомогу області та держави.    

Алла Мірошниченко, Миколаїв