Проект DESPRO створив для перспективних об’єднаних громад можливість отримати інформацію про реформу з перших уст.

«Навіщо громадам об’єднуватись?», - відповідь на це запитання шукали у Краснокутському районі Харківської області учасники однойменних дебатів, організованих Швейцарсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO. Сільські голови, депутати місцевих рад, представники медичних, педагогічних колективів, громадськості за допомогою експертів та голів об’єднаних громад з Херсонської, Полтавської, Запорізької областей «під рентгеном» розглядали перспективи майбутнього об’єднання громад.

«Що буде зі школами і ФАПами?», «Чи буде скорочення працівників сільських рад, що об’єднаються?», «Як участь в реформі допоможе відновити інфраструктуру?» - ці та інші питання учасники дебатів адресували експертам та головам Веселівської, Кочубеївської, Омельницької об’єднаних громад.

Важливо, що учасники дебатів мали змогу анонімно, в електронній формі відповідати на важливі для їхніх громад питання стосовно існуючої освіти, медицини, а також щодо підтримки процесу добровільного об’єднання громад. До прикладу, на питання «Чи вважаєте ви достатнім матеріальне-технічне забезпечення сільських шкіл Краснокутського району?», лише 28% учасників дискусії відповіли «так». Натомість 64% опитаних вважають освіту у цих школах якісною. Експертів така різниця у відповідях не здивувала.

- Коли ми робили аналіз освіти як економічної складової Омельницької громади, провели опитування і отримали такий же результат, - розповіла Олександра Шереметьєва, голова Омелицької об’єднаної громади, що на Полтавщині. – Ми запитали: «Як оцінуєте педагогів?»  Отримали відповіді, що вони високопрофесійні. Тоді ми запитали: «Як оцінюєте якість освіти в громаді?» 92% опитаних дали негативну оцінку. Оце ми отримали такий результат. Як таке може бути? Виявляється, що може. Бо умовного Івана Івановича люди сприймають як хорошу людину, але знань у дітей немає. 

Голови діючи об’єднаних громад наголосили, що після об’єднання, громада отримує низку повноважень від держави, в тому числі і повноваження у сфері освіти. А тому надалі громада сама приймає рішення, де і які школи потрібні, щоб діти отримали конкурентну освіту.

- З освітою в громаді буде так, як вирішать самі люди, - пояснив Іван Дудар, голова Кочубеївської об’єднаної громади, що на Херсонщині. На території нашої громади було чотири загальноосвітні школи. Вони потребували чимало коштів для утримання, але не забезпечували потрібної якості освітньої послуги. Все відбулося саме по собі. Частина дітей з однієї школи перейшли вчитися в іншу, бо там надавалася краща освітня послуга. І коли в школі залишилося чотири дитини, 10 педагогів і техперсонал, школу довелося закрити, оскільки нікого було в ній навчати.

Сільські голови Краснокутського району найболючішою темою називали дороги і, як наслідок, відсутність елементарних послуг.

- Відсутність доріг – найболючіша тема для нас, - розповіла Лариса Ніконова, Качалівський сільський голова Краснокутського району. – Ми, сільські голови, самі возимо хліб у віддалені села і ліки, які люди просять, бо немає там аптек. Тобто люди в цих селах бачать свіжий хліб один раз на тиждень, якщо сільський голова привезе. Ми б об’єдналися з Пархомівкою, якби нам зробили дорогу.

 - А ми забрали до сфери своїх повноважень соціальну сферу і створили територіальний центр управління соціального захисту, - відповіла на слова Лариси Ніконової голова Омельницької ОТГ. - І сьогодні є соцпрацівники, які закріплені за селами і вони обслуговують населення, яке потребує послуг соцзахисту. У нас немає таких проблем з віддаленими населеними пунктами, про які Ви сказали.А дороги після об’єднання в громаду ми ремонтуємо самі і не чекаємо, що хтось нам їх зробить.

А ось відповідь на питання щодо того, якою насправді є первинна медицина у селах Краснокутського району.

У нас в 2015 році була всього одна амбулаторія. А сьогодні – вже дві амбулаторії, - відповіла Олександра Шереметьєва. – Невдовзі плануємо ще дві відкрити (…) А де що робити, вирішують самі люди. В нас перед кожною сесією відбуваються збори громадян і там вони вирішують, що будуть робити у своєму старостинському окрузі.

Переймалися в Красноутському районі і питанням кадрів, головним чином сільських рад. Ключовий наголос – чи будуть їх скорочувати в разі, якщо кілька рад об’єднаються в одну громаду.

- Громадам потрібні фахівці, адже в рази зростають повноваження і ресурси для їх здійснення. Це ж хтось має робити, - відповідає Петро Кіяшко, голова Веселівської громади, Запорізька область. - Я розраховував забрати частинуфахівців з райдержадміністрації. Не захотіли, бо, мовляв, багато роботи в громаді. Ми нікого не скорочували. Пішли ті, хто не заходів працювати. Роботу завжди можна знайти в селі тому, хто хоче працювати. Не можна ставити інтереси 2-3 працівників сільської ради вище за інтереси всієї громади.

- Я кожного працівника сільських рад, що об’єдналися, взяла на роботу. Чи була в них освіта чи ні. Це помилка. Вони зараз як груші з дерева сипляться. Чому? Фаховості не вистачає. Поважаю працівників сільських рад, але навантаження в радах об’єднаних громад не кожен здатен витримати, - доповнила свого колегу Олександа Шереметьєва.

«При об’єднанні найбільше виграє центр громади, а віддалені села програють, бо все роблять в першу чергу в центрі громади»

І така теза проходила через всі дебати червоною лінією. Голови об’єднаних громад її також спростували.

- 70% субвенції, яку нам надала держава на розвиток інфраструктури, ми направили на села, що приєдналися. А приєдналися села, де не було ні доріг, ні води, ні вуличного освітлення. З кожним днем ми це виправляємо, - розповів Петро Кіяшко. - Зараз ми працюємо над розвитком малого бізнесу, щоб дати людям роботу в кожному селі. Відкрили в громаді комунальні підприємства. Ми відкрили нові робочі місця – комунальні підприємства.Зараз робимо проект з  крапельного  зрошування для 60 га землі. Маючи воду, люди зможуть вирощувати сільськогосподарську продукцію. А якщо таких людей згуртувати – зробимо кооператив.  Наша функція, як громади, підказати, спрямувати, допомогти. Шукаємо можливості кредитування малого бізнесу для його старту. Що нам вже вдалося? Організовуємо молочні ферми. Знайшли сім’ї, які погодилися. Плануємо на вільних землях вирощувати горіхи. Ми вже прорахували економіку цього проекту. Вигідно. Гроші під ногами валяються в кожному селі, просто треба нагинатися, щоб їх підняти.

- В Омельницькій громаді 20 населених пунктів. Ми з селами меморандум ще до об’єднання підписали, де чітко визначили, що всі гроші ділимо на кількість населення. Зараз наші села не встигають ці гроші освоювати. Ми вже в цьому році використали більше півмільйона гривень. Скажіть, необ’єднані громади, хто з вас використав кошти вже в цьому році?, - задала риторичне питання Олександра Шереметьєва.

- В чому спроможність об’єднаних громад?, - запитує і сам відповідає експерт Юрій Ганущак. Наприклад, в акумулюванні кадрів, концентрації коштів і влади. Щоб зробити інвентаризацію земель, не землемір потрібен, а землеупорядник. Для того, щоб власники і орендарі платили визначену плату за землю, має бути добрий юридичний супровід. Зараз почалася конкуренція між ОТГ за інвесторів. Більше 700 громад створено. Це вже достатня територія, щоб інвестор міг вибирати.

Дискусія тривала три години. По завершенні учасникам дебатів надали змогу відповісти на питання «Чи підтримуєте ви процес об’єднання в громаду?» 68% учасників дебатів відповіли «Так».

Голова Краснокутської районної державної адміністрації Олексій Белоцький зазначив, що головним завданням дебатів було заповнити інформаційний вакуум про реформу, донести людям інформацію і відповісти на питання, які їх турбують.

«Якщо з нас все починається, маю на увазі дискусії такого формату, то , думаю, разом зробимо так, щоб на нас всі заглядалися», - сказав Олексій Белоцький.

За словами Оксани Гарнець, керівника Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, отримана людьми всебічна інформація про реформу обов’язково знайде своє відображення у відповідальних рішеннях щодо майбутнього сіл Краснокутського району.

«Потрібно, щоб люди тепер для себе обдумали отриману інформацію. Рішення не прийде моментально. Але воно обов’язково прийде і можливо швидше, ніж хтось може на те сподіватися. Головне, що тут всі згуртовані – і місцеве самоврядування, і виконавча влада, і громадськість», - підсумувала керівник DESPRO.

Від редакції

Процес добровільного об’єднання громад розпочався в Україні з 2015 року. Перші громади з початку 2016 року перейшли на прямі міжбюджетні відносини. А сьогодні в Україні вже 665 таких ОТГ. Бюджети громад зросли в 2-7 разів. Крім того, об’єднані громади:

- отримують з державного бюджету кошти на розвиток інфраструктури своїх територій (чим більша площа громади і кількість сільського населення, тим більше коштів громада отримує від держави);

- самостійно вирішують питання розвитку своєї території, розробляють стратегії розвитку, здійснюють комплексне планування території;

- заощаджують бюджетні кошти на утримання органів управління та інфраструктури, а зекономлені кошти спрямовують також у розвиток;

- виконують делеговані державні повноваження, зокрема:

• надають соціальну допомогу населенню через територіальні центри (в громадах);
• надають адміністративні послуги через Центри (ЦНАП);
• управляють школами та дитсадками;
• організовують діяльність закладів первинної медичної допомоги;
• утримують та організовують роботу будинків культури, клубів, бібліотек, стадіонів, спортивних закладів та ін.
• розробляють та втілюють проекти розвитку інфраструктури, малого і середнього бізнесу, залучають інвестиції, відкривають Центри безпеки, створюючи тим самим нові робочі місця.

Зі збільшенням бюджетів та з державною підтримкою громади за попередні роки реалізували близько 5000 проектів.

Все це поки втрачають ті, хто зайняв позицію спостерігачів за об’єднанням громад. Але експерти кажуть, що все це можна ще наздогнати, якщо зараз прийняти відповідальне рішення. І головним критерієм об’єднання має бути спроможність майбутньої громади справитися з виконанням такого об’єму повноважень і ефективним використанням коштів бюджету і державної підтримки, які зросли в рази за час реалізації в країні завдань реформи.