Тернопільщина - один із регіонів, де активно просувається процес об’єднання сіл у громади.

Що це рух у правильному напрямку, сумніватися не доводиться. І прикладом у цьому, безперечно, є Вишнівецька громада, якій трохи більше року, а показники її роботи вражають. Щоби детальніше дізнатися про те, що вдалося зробити, а що у планах, наші журналісти запросили до розмови голову Вишнівецької об’єднаної громади Володимира Кравця та його заступника Юлію Цимбалюк.

 «Робити щебеневе покриття недоцільно, бо через короткий час у таку дорогу знову потрібно вкладати кошти»

 – Чим жила Вишнівецька об’єднана громада у своєму першому повноцінному році?

Володимир Кравець: – За цей рік вдалося зробити дуже багато корисних справ. Хоча дещо із запланованого з об’єктивних причин було не виконано, але я переконаний, що у 2018 році ми це надолужимо. Найперше було розпочато багато будівельних робіт. Це ремонт доріг та тротуарів, перекрито дах у трьох школах, зроблено ремонт у садочках і багато іншого. Навіть скверик, у якому запалювали головну Вишнівецьку новорічну ялинку, виглядає тепер зовсім по-іншому. Думаю, мешканці нашої громади це помітили, я ж зі своєї сторони скажу, що все це робиться для людей, а не для голови чи депутатів селищної ради.

– Як для громади, так і для Вас особисто це був теж перший рік на посаді. Якось по-особливому цю дату відзначили?

В.К.: – Я ніколи не був ні державним службовцем, ні головою сільської чи селищної ради. Для мене все було нове і десь несподіване, однак я сподіваюся, що люди залишилися задоволені роботою голови і нашої команди. Перший рік на новій для себе посаді жодним чином не відзначав. Мій обов’язок - допомагати людям, роботи зміни. Якщо не можемо їх зробити у масштабах країни, то хоча б у громадах.

– Ремонт доріг – це, мабуть, найболючіше питання для керівників будь-якого рівня…

В.К.: – У 2017 році зробили понад три кілометри щебеневих доріг і близько одного - асфальтової. Повірте, для такої невеликої громади, як наша, цей показник доволі хороший, адже за попередні 25 років у цьому плані практично нічого не робилося. Скажу чесно, на початку року навіть не вірив, що стільки доріг вдасться відремонтувати. На сьогодні для Вишнівецької громади найбільша проблема – це наші дороги. Потрібні великі кошти на ремонт доріг із твердим асфальтовим покриттям. Адже робити щебеневе покриття вважаю недоцільно (хоча зараз змушені  і його робити), бо воно є непрактичним, вода його розмиває і через короткий час у таку дорогу знову потрібно вкладати кошти. Нещодавно до мене зверталися дорожники, які володіють аргентинськими технологіями для будівництва і ремонту ґрунтових доріг із твердим покриттям. Якщо нам це буде економічно вигідно, то залучатимемо їх, щоби мати якісні дороги. Дуже хочу бачити такі дороги, якими транспорт міг би безпечно рухатися.

Юлія Цимбалюк: – У році, що минув, ремонтували найбільш проблемні ділянки доріг, щоби був хоча б доїзд до населених пунктів. Наприклад, в селі Бодаки, яке входить у нашу громаду, є вулиця, яка розташована на пагорбі і дороги там практично  не було. Вирішили цю дорогу для початку встелити щебенем, щоби місцеві автівки могли якимось чином добратися до своїх домівок. А весною побачимо, у якому стані вона буде, можливо, доведеться укріплювати. Також з’єднали дорогами Бутин із селами Поляни і Кинахівці. Місцеві мешканці, а особливо діти, відтепер мають можливість ходити до школи, не місячи болота.

 «Ходили чутки, що голова відзвітує і складатиме повноваження»

– Незадовго до нового року про свою роботу керівництво Вишнівецької громади публічно прозвітувало перед мешканцями. Як сприйняли люди ваші результати?

В.К.: – Звіт про проведену роботу відбувся у будинку культури. Навіть не сподівався, що так багато люду може прийти. Але вони в нас активні, хочуть почути про те, що зроблено, і про те, що заплановано. Пояснили, чому ті чи інші об’єкти не вдалося зробити. Адже для здійснення деяких проектів мало нашої волі і ресурсів, потрібні ще й певні кроки центральних органів влади. Навіть на перекриття тих же дахів у школах кошти надійшли наприкінці осені, тому лише восени і почали перекривати навчальні заклади. Тим не менше, до нового року практично всі роботи виконали, і зараз пристойно виглядають Бутинська, Старовишнівецька і Бодаківська школи. А 2018 рік має бути роком Вишнівецької школи! Там плануємо перекрити дах, зробити утеплення фасадів та відремонтувати шкільне подвір’я. 

Також зроблено ремонт у старшій групі вишнівецького садочка та відремонтовано приміщення для дошкільнят при школі в с. Бодаки. В останньому роботи виконувались ледь не з нуля на 200 квадратних метрах – починаючи від підлоги, стяжок – до стін, підвісної стелі, установки нових умивальників, унітазів, облаштування зручної роздягальні. Далі будемо його умебльовувати і паралельно вводити в експлуатацію, щоби дітки хоча б у березні розпочали його відвідувати.

Ю.Ц.: – На звіт до нашого голови прийшло багато людей, бо саме у ті терміни в нас були певні перипетії з податковою. Ходили чутки, що голова відзвітує і складатиме повноваження. А коли Володимир Кравець сказав, що він залишається на посаді, зал просто вибухнув оваціями. Всі присутні встали зі своїх місць та аплодували. Це говорить про те, що Володимир Васильович у мешканців Вишнівецької громади має велику підтримку, люди довіряють своєму голові. Було зворушливо бачити, як після звіту мешканці особисто приходили та дякували пану Володимиру за його тверду позицію та працю на благо громади.

 «Маємо два сільських клуби, за великим рахунком – це дві халупи на межі руйнування»

– Зі створенням Вишнівецької громади з’явилося чимало обов’язків. Справляєтеся?

В.К.: – А куди нам діватися, ми ж працюємо для людей! Створили відділ освіти, якого не було. Дехто вважав, що його не потрібно, адже він міг знаходитися у районі. Але це неправильно, позаяк громада наповнює бюджет і має сама брати участь у його розподілі. Це пішло на користь не тільки педагогічному колективу, а й усій громаді. По-перше, кошти стали ефективніше використовуватись, по-друге,  управління у школах і садочках стало кращим.

Ю.Ц.: – Цього року, як і завжди, наші діти брали участь у шкільних олімпіадах. Уперше преміями відзначено вчителів, які готували дітей, що зайняли призові місця, а також і обдарованих дітей. Як сказала одна із вчителів вишнівецької школи, це дуже хороший стимул дітям для подальшого успішного навчання. Я ж скажу, що такий крок – це дуже хороша інвестиція в майбутнє.

– А як розвивається сфера культури у Вашій громаді, адже не секрет, що багато тих же клубів, бібліотек по селах нині закриті?

Ю.Ц.: – У нас створено відділ освіти, культури, молоді і спорту. На сьогодні практично вже налагоджена робота у сфері освіти. Тепер активно працюємо з культурою. У клубах, дійсно, давно не робився ремонт, взимку холодно. Плануємо утворити культурний центр, але знову ж таки все впирається у приміщення, якого у Вишнівці немає. Такий центр можна створити в Бодаках, де є чудове приміщення, в яке потрібно вкласти певні кошти. Загалом до клубної системи підходимо дуже індивідуально, адже розуміємо, що традиції, культурна спадщина мають зберігатися, але їх потрібно модернізувати. Можливо, один або два клуби доведеться закрити. Щодо бібліотек, то ми знайшли вихід – вони базуватимуться у школах, а в центрі громади – у Вишнівці - хочемо зробити публічну бібліотеку.

В.К.: – Ніхто не хоче людей дурити і казати, що проблем немає. Маємо два сільських клуби, за великим рахунком – це дві халупи, довкола яких за останніх 40 років ніхто нічого не робив і вони на межі руйнування. Ніхто їх утримувати не буде, бо там давно не відбувається жодних дійств. Тому ці клуби, найпевніше, будуть закриті, причому громада від цього не відчує жодного дискомфорту, бо за часи незалежності вони й не працювали. Якщо буде створено культурний центр з хорошим залом, опаленням, гардеробною, то, повірте мені, наші люди без проблем зможуть приїхати на культурно-масові заходи нашої громади.

– Окрім відділу освіти і культури, у громаді, мабуть, мають бути й інші структури, які допомагатимуть місцевим жителям?

Ю.Ц.: – У наших планах створення Центру надання адміністративних послуг (ЦНАПу). Поки маємо проблему з приміщенням під цю установу. Загалом відчуваємо нестачу комунальних приміщень. Так у нас відсутній великий зал для того ж закладу культури. Наразі його орендуємо у Національного  заповідника «Замки Тернопілля». Однак там немає опалення, тому взимку там важко проводити якісь заходи. Плануємо використати з цієї метою актовий зал Бутинської школи, і для цього хочемо розширити приміщення, щоби розмістити більшу кількість людей. А ще у Старовишнівецькій школі на умовах співфінансування місцевого бюджету (за програмою «DOBRE») облаштовуємо сучасний актовий зал на 200 посадкових місць. Там навіть можемо проводити засідання селищної ради, поки не маємо свого сесійного залу. Десь до початку весни роботи там мають завершитися.

У 2018 році також перебираємо на себе соціальну сферу. В нас буде відділ, який надаватиме допомогу одиноким людям. На сьогодні ми вже обійшли всі родини, яким потрібна така допомога. Є люди, в яких не залишилося рідних або вони є, однак перебувають на заробітках за кордоном. А старенькі не можуть себе обійти. Якщо має місце людська байдужість, то цю функцію повинен взяти на себе орган місцевого самоврядування, бо не може бути такого, що старші люди залишилися один на один зі своїми проблемами.

«До ради старійшин входять люди, які мали відношення до місцевого самоврядування Вишнівця та сіл громади»

– Кажуть, що у Вишнівці неординарно підійшли і до проведення Дня місцевого самоврядування...

В.К.: – У цей день поєдналися молодість і досвід. Мої заступники запропонували до святкування залучити школярів з учнівського самоврядування чотирьох шкіл громади і місцевого ліцею. Я спочатку здивувався, але потім усвідомив, що це було правильне рішення. Діти пройшлися по кожному відділі Вишнівецької громади та ставили дуже багато запитань. Сучасну молодь потрібно залучати до різного роду заходів, адже їхній неординарний та креативний погляд на багато речей дозволяє кожну справу робити ще кращою.

А в другій частині Дня місцевого самоврядування до селищної ради завітали представники ради старійшин.Це люди, які у свій час були причетні до місцевого самоврядування Вишнівця та сіл громади або, незважаючи на поважний вік, мають активну громадську позицію. Відбулася продуктивна бесіда, з якої для своєї роботи почерпнув багато цікавих та корисних речей. Переконаний, що такі зустрічі мають бути на постійній основі.

Ю.Ц.: – Хочу зупинитися на участі у святі наших дітей. Їх настільки все цікавило, що працівники апарату здивувалися, що в нас таке активне підростаюче покоління. Вони розповідали, яким бачать майбутнє і що можуть зробити, щоби воно стало красивішим і щасливішим тощо. Ментальність сьогоднішніх дітей змінилася, вони на рівних і з повагою спілкувалися з Вишнівецьким головою. А мабуть, найпам’ятнішим для них було те, коли їм дозволили посидіти у кріслі голові і навіть відповідати на телефонні дзвінки та.., звичайно, робили селфі з Володимиром Кравцем та іншими нашими працівниками. Якщо влада працюватиме в напрямку того, щоби молодь не покидала країну, як це ми спостерігаємо нині, то в України з такими дітьми є майбутнє! 

– Мабуть, найвагомішою подією в житті Вишнівецької громади все-таки було відкриття нового сучасного стадіону.

В.К.: – Це була масштабна подія не лише для окремо взятої Вишнівецької громади, а й для всієї області. Спортивну арену ми відкривали товариським матчем за участю ветеранів збірної України. На це свято спорту завітало понад 10 тисяч вболівальників, що для Вишнівця є абсолютним рекордом. Ця подія дала змогу дізнатися про Вишнівецьку громаду всій Україні.

На новій спортивній споруді вже грала місцева команда ФК «Вишнівець», яка в 2017 році стала кращою у Збаразькому районі, а також успішно пройшла груповий етап ліги чемпіонів Тернопільщини. Також вишнівецький стадіон став домашньою ареною для тернопільської «Ниви», яка виступає у другій лізі чемпіонату України. А ще тут грали збаразькі ветерани у першості області, де здобули бронзові нагороди. На стадіоні в хороших умовах спортсмени мають можливість тренуватися та проводити офіційні поєдинки.  

«Незважаючи на те, що 80% мешканців сіл згідні приєднатися до Вишнівецької громади,їх депутати не налаштовані на позитивне голосування»

– На якому етапі проходять перемовини з селами, які, за перспективним планом, також мають увійти до Вишнівецької громади?

В.К.: – Самі мешканці цих сіл, спостерігаючи, якими темпами розвивається наша громада, не проти до нас долучитися, а от керівники чомусь людей чути не хочуть. Я вважаю, що найвищий орган влади в Україні – це народ, і якщо тиснути на депутатів та сільських голів, то вони, хочуть того чи ні, мають дослухатися до своїх виборців.

Ю.Ц.: – Наведу конкретний приклад Лозівської сільської ради, яка ще з першої спроби мала увійти в об’єднану громаду. Ця сільська рада складається з двох сіл – Лози і Кривчики. Люди створили ініціативну групу та запросили нас на збори. Там на пропозицію приєднатися до Вишнівця майже всі одноголосно дали ствердну відповідь. Після цього ініціативна група разом із місцевими депутатами мала обійти всіх людей, щоби вивчити загальну думку, а не лише тих, хто був на зборах. І лише після того пропозицію мали ставити на голосування у сільській раді. Але найцікавіші події почали відбуватися згодом. Сільський голова повідомив, що депутати опитування мешканців проводити не будуть. Незважаючи на те, що 80 відсотків мешканців сіл згідні приєднатися до Вишнівецької громади, депутати, за моєю інформацією, не налаштовані на позитивне голосування. Однак вода камінь точить…

– Які проекти на 2018 рік Вишнівецька громада ставить у пріоритети?

В.К.: – Здебільшого це проекти, пов’язані з навчальними закладами. Плануємо завершити ремонти шкіл, провести утеплення фасадів, заміну вікон. Також будемо робити ставку на ремонт дорогіг. А ще весною маємо завершити освітлення по всій громаді.

Ю.Ц.: – Віднедавна у громаді працює менеджер із проектної діяльності, який відслідковує, у яких проектах Вишнівецька громада може взяти участь. Зараз, завдяки міжнародним грантам та іншим проектам, можна на місцях дуже багато зробити корисного для людей. Також хочемо в 2018 році організувати  потужний фестиваль, який мав би стати родзинкою нашої громади.