Майже у кожній справі найскладнішим є початок. А рушивши з місця, поступово починаєш набирати швидкості. Та під час руху, навіть якщо ви дотримуєтеся всіх правил, це ще не гарантує стовідсоткової безпеки Потрібно, щоб правил дотримувалися і решта учасників руху. Так, правила для всіх однакові і, при бажанні, їм не складно слідувати. Але для цього потрібно, щонайменше, знати їх.

У 2015 році вся країна врешті зрушила з місця. Саме тоді Уряд впровадив перший етап фінансової децентралізації. У 2014 році власні доходи місцевих бюджетів склали 68,6 млрд грн, а за попередніми підсумками 2017 року цей показник склав 192 млрд грн. Поступово місцеві бюджети почали зростати, а разом з тим – почали оновлюватися обличчя міст, сіл і селищ. Десь почали з впровадження енергоефективних проектів, десь – з будівництва і оновлення доріг. Для когось першочерговою потребою стали водогони, полігони ТПВ і їх переробка, ремонт і будівля нових шкіл, дитячих садків, медичних закладів, спортивних майданчиків. І це не вигадка - кожен може переконатися в цьому на власні очі, потрапивши туди, де місцевий голова на своєму місці, або, іншими словами, знає правила і дотримується їх.

Можна нікуди не їхати, а просто прочитати в Інтернеті, як, наприклад, у місті Ніжин, що на Чернігівщині, децентралізація тільки нашкодила. Принаймні так можна зрозуміти Ніжинського міського голову Анатолія Лінника.

«…І от до нас приходять і кажуть: "Так у вас тут шалені кошти для розвитку міста! Де вони? Чому ми не бачимо у вас такого прориву, як у Вінниці, Чернігові чи Львові?". У нас нема таких надходжень! У нас навпаки — тільки додаткові навантаження!" — поділився прикрістю з журналістом одного з інтернет-видань Ніжинський міський голова.

І які є підстави не вірити міському голові?

Щоб зайвий раз переконатися у правдивості слів міського голови, ми звернулися до експертів Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ. Отриманою інформацією ділимося з читачами «Децентралізації».

Аналіз окремих показників виконання бюджету міста Ніжин

За 2017 рік надходження власних коштів до загального фонду бюджету міста Ніжин (без урахування трансфертів з державного бюджету) склали 203,7 млн грн, що на 39% більше від надходжень за 2016 рік.

«До речі, середній показник приросту доходів в цілому по Україні є меншим, ніж у Ніжині, і становить 31%», - прокоментувала координатор з фінансової децентралізації Центрального офісу реформ Яніна Казюк.

А у розрахунку на 1 жителя, обсяг власних доходів по місту за 2017 рік склав 2866 грн. Це більше на 39% (800 грн) на кожного мешканця, ніж у 2016 році.

«Ніжинський консервний завод зареєстрований у Києві, тож і податки сплачуються у столиці»…

Хіба?

Податок на доходи фізичних осіб

Яніна Казюк пояснила, що оскільки Ніжинський консервний завод знаходиться на території міста, то, незалежно від місця реєстрації заводу, ПДФО, плата за землю та інші платежі (що сплачуються до місцевих бюджетів), повинні сплачуватися до бюджету міста Ніжин. (Це регламентовано ч. 2 статті 64 Бюджетного кодексу, яка визначає, що ПДФО зараховується до відповідного бюджету за місцем знаходженням (розташуванням) юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі. Аналогічна норма передбачена і пунктом 168.4. статті 168 Податкового кодексу України.)

Крім цього, слід зазначити, що законодавством надано повноваження та інструменти органам місцевого самоврядування впливати на господарюючі структури і залучати до своїх громад відповідний фінансовий ресурс. (Нормами статті 18 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Підпункт 1 пункту «б» статті 28 надає право органам місцевого самоврядування здійснювати контроль за дотриманням зобов’язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності).

Плата за землю

За 2017 рік до бюджету міста Ніжин надійшло 31,9 млн грн плати за землю, що на 35,6% більше надходжень за 2016 рік. Разом із цим, слід відмітити, що містом надаються пільги в загальній сумі 20 млн грн по сплаті земельного податку ДСНС і Міноборони щодо оподаткування земельних ділянок, на яких розташовані військові частини, аеродром та інші об’єкти. Обсяг цих пільг становить понад 60% від надходжень до бюджету від плати за землю. Слід зазначити, що в державному бюджеті для фінансування відповідних установ повинні передбачатися кошти на їх утримання та функціонування, у тому числі й на сплату обов’язкових платежів до бюджету.

«Тобто надання таких пільг є фінансовими втратами міського бюджету, а це - 20 мільйонів гривень. На мою думку, міській владі потрібно проводити більш виважену політику в частині надання пільг», - прокоментувала Яніна Казюк.

Інвестиційний напрямок

Для інфраструктурного та інвестиційного розвитку регіонів у Державному бюджеті щорічно передбачаються фінансова підтримка, зокрема це кошти державного фонду регіонального розвитку, субвенції на соціально-економічний розвиток територій та інші.

У 2017 році місто Ніжин отримало з державного бюджету кошти субвенції на соціально-економічний розвиток у сумі 13,4 млн грн. Для порівняння, місто Прилуки залучило 31,9 млн грн, місто Чернігів – 47,4 млн грн. За даними Держказначейства, протягом 2017 року містом Ніжин взагалі не було залучено коштів з державного фонду регіонального розвитку. Це може бути свідченням низької активності або інституційної неспроможність міської влади сформувати стратегію розвитку міста, а також розробляти та реалізовувати інвестиційні проекти для покращення соціально-економічної ситуації.

Щодо видаткових повноважень

Яніна Казюк нагадала, що метою децентралізації є наближення гарантованих послуг до безпосереднього споживача, що забезпечується шляхом передачі на виконання місцевому самоврядуванню видаткових повноважень з відповідним ресурсом.

«Проте ніякий додатковий ресурс не зможе покрити потребу у коштах на реалізацію цих завдань, якщо роками робота з упорядкування видатками здійснювалася повільно незалежно з яких причин. Адже результатом цього є  нераціональне витрачання коштів місцевого бюджету», - зазначила експерт.

Наприклад, потребує детального аналізу стан комплектування загальноосвітніх навчальних закладів. Зокрема, в 2015-2016 та 2016-2017 навчальних роках наповненість класів шкіл Ніжина складала 25 учнів. Для порівняння, це на 11% менша наповненість від відповідного середнього показника по містах обласного значення Чернігівської області. При забезпеченні наповненості класів до граничної, відповідно до Закону України «Про середню освіту», у місті можна було не відкривати в середньому 41 клас. А це додаткові заощадження міського бюджету - понад 2,7 млн грн.

Крім того, у 2016 році завантаженість ліжкового фонду лікарень у місті Ніжин складала 94,6%, тобто не працювало в середньому 29 ліжок. Водночас, видатки на утримання їх покривалися з міського бюджету.

Крім власних коштів, протягом 2017 року на виконання делегованих державою повноважень та фінансування галузей соціально-культурної сфери міський бюджет Ніжина отримав з державного бюджету: базову дотацію в сумі 8,5 млн грн, освітню субвенцію – 68,1 млн грн, медичну субвенцію – 60 млн грн.

«В процесі децентралізації, органам місцевого самоврядування надані широкі повноваження, щоб вони могли самостійно та з урахуванням місцевої специфіки, в інтересах громади визначати основні пріоритети, доцільність і ефективність використання бюджетних ресурсів, а не чекати вказівки з центру. Нарікання Ніжинського міського голови щодо нестачі бюджетних коштів ніяк не підтверджується реальним станом справ. За даними Міністерства фінансів, з початку 2017 року на депозитних рахунках банків міською владою було розміщено 53,8 млн грн коштів із загального фонду та 7,1 млн грн – із спеціального фонду міського бюджету. Станом на 1 січня 2017 року залишки загального фонду міського бюджету становили 19,3 млн грн», - поінформувала експерт.

"Єдиний плюс, який ми отримали з 2015 року, — ми перестали брати позички у казначейства. Для порівняння: у 2014 році ми взяли близько 35 позичок на загальну суму 95 млн грн", — розповів Анатолій Лінник.

Дійсно, до початку реформи (до 2015 року) у міського бюджету не було вільних ресурсів, щоб розміщувати кошти на депозитах в банках, а для виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери (педагогам та медикам) та фінансування енергоносіїв міській владі необхідно було брати позики в органах казначейства. Наприклад, у 2014 році було взято позик на суму 95 млн грн. А вже у 2015 році у місцевої влади зникла потреба у таких позиках і з’явився ресурс для забезпечення фінансування потреб громади.