Олександрівська громада: з вірою у власні сили

Стисла, але необхідна передумова для кращого розуміння ситуації.  Ще тоді, коли на мапі України стали з’являтися перші паростки децентралізації місцевої влади, у Вознесенському районі почали жваво обговорювати нагальну тему – «Як кому з кимось об’єднатися та кого до себе долучити», а головне – що з того вийде. Так, Вознесенський міський голова Віталій Луков «пішов у маси» з пропозицією створення надпотужної ОТГ, яка б згуртувала зусилля як колись потужного Вознесенська, так і всіх населених пунктів району. Водночас виникла ідея так званої громади-бублика, коли б запропонований конгломерат включав у собі всі села та селища Вознесенщини, а місто б залишалося поза межами ОТГ.

Та зрештою сталося так, як сталося. Нині на територіально-адміністративній карті Миколаївської області вже з’явилися три нові ОТГ – Бузька, Прибужанівська та Олександрівська. І з-поміж них найпотужнішою – як за кількістю населення, так і за економічним потенціалом – є саме Олександрівська селищна об’єднана територіальна громада.

Згідно з офіційними даними, оприлюдненими на сайті громади, населення Олександрівської ОТГ становить 10421 чоловік. До складу великої «родини» увійшла як, власне, Олександрівська селищна рада, так і дві сільські ради Вознесенського району – Воронівська та Трикратівська.

І хоча офіційною датою створення Олександрівської селищної об’єднаної територіальної громади вважається 13 липня 2016 року, фактично органи влади ОТГ було сформовано на грудневих виборах минулого року. З величезною перевагою «булаву» здобув чинний Олександрівський голова Микола Бензар.

– Ініціатором створення об’єднаної громади з центром у смт Олександрівка був саме я, – бере слово Микола Бензар. – Ще у лютому 2016 року, побачивши перші наочні результати реформи місцевого самоврядування в Україні та порадившись з мешканцями Олександрівської селищної ради, ми почали підготовчу роботу зі створення об’єднаної громади. Відповідні пропозиції були надіслані в сусідні сільські ради. Хочу зауважити: ми жалкуємо про те, що не зробили цього раніше, відтак було втрачено можливість отримання додаткових фінансових можливостей, що їх надає реформа децентралізації. Тривалий час від сміливого кроку нас усіляко відмовляли районні керівники. Це і зрозуміло – ніхто не хотів поступатися владою…

На пропозицію Олександрівки пристали дві сільські ради – Воронівська і Трикратівська. І хоча, за офіційними застарілими даними, населення нової громади становить дев’ять з чимось тисяч осіб, фактично у нас проживає майже 12 тисяч чоловік. І населення тієї ж Олександрівки стрімко зростає, адже, до прикладу, багато працівників Южно-Української АЕС, виходячи на пенсію, повертаються до батьківських домівок. Мене тішить і те, що станом на 14 жовтня лише в одній Олександрівці з початку року народилося 60 немовлят. Це означає – наша громада має майбутнє і перспективу.

– Отже, Олександрівська громада відбулася. Та чи є вона спроможною фінансово?

– Так, власних надходжень нам вистачає на утримання як управлінського апарату ОТГ, так і об’єктів соціально-культурного призначення, комунальної інфраструктури тощо. Насамперед, базис економіки новоствореної об’єднаної громади складають промислові підприємства – Олександрівський гранітний кар’єр, що входить до корпорації «Бузькі кар’єри» (керівник – Іван Матвійович Ясиницький, комерційний директор – Тетяна Олександрівна Безкровна), Микитівський гранітний кар’єр (Василь Юхимович Мороз та Віталій Васильович Мороз), Олександрівський цегляний завод (Сергій Анатолійович Білий), Трикратський гранітний кар’єр (Юрій Іванович Гєржов), піщаний кар’єр (Віктор Олександрович Кузик), філія компанії «Кернел» (Володимир Анатолійович Ніцак). Усі вони не лише сумлінно сплачують податки та збори, а й надають благодійну допомогу нашій громаді. З-поміж фермерів завжди йдуть нам назустріч Рожко, Мхітарян, Подзигун, Кривоус, Бойчук.

Можу навести такий приклад соціального партнерства між керівниками промислових підприємств та Олександрівською громадою. Так, істотному збільшенню надходжень до бюджету ОТГ сприяла принципова позиція керівництва Олександрівського кар’єру – заробітна плата повністю виплачується «по-білому», завдяки чому суттєво зросла податкова база. Тож лише це підприємство щомісяця сплачує до нашого бюджету до 250 тисяч гривень.

Чималий зиск маємо й від співпраці із Южно-Українською АЕС, і це стосується не лише компенсації за ризик проживання у 30-кілометровій зоні довкола атомної станції. Генеральний директор цього підприємства, депутат обласної ради Володимир Анатолійович Лісніченко – дуже чудова людина, завжди іде назустріч у вирішенні соціально-економічних питань нашої ОТГ.

А щодо компенсації за «зону ризику», то чомусь у цьому році районна влада дивним чином розподілила кошти між громадами: Бузька ОТГ з населенням 4200 чоловік отримала 1,5 млн. грн., а Олександрівська ОТГ, де мешкає до 12 тисяч осіб, – всього 700 тисяч гривень.

«Атомні» гроші насамперед спрямовуємо на освітлення населених пунктів. Олександрівка наразі освітлена на 95 відсотків. Тож ставлю завдання «підтягнути» у цьому плані і нові села ОТГ...Повну версію читати ТУТ

 

Область:

Миколаївська область

Громади:

Олександрівська селищна об’єднана територіальна громада Олександрівська територіальна громада

Джерело:

«Рідне Прибужжя»

Читайте також:

20 грудня 2024

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

  Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...

20 грудня 2024

Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада

Ветеранська політика в громадах: як це працює...

Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...

20 грудня 2024

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...

18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...

20 грудня 2024

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...

Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...